Справа № 560/18873/23
Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
18 липня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" до Хмельницької митниці про скасування рішення та картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолідер" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 18.09.2023 №UA400000/2023/000235/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000710.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.03.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.03.2024 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що теза Хмельницького окружного адміністративного суду про те, що незалежно від умов поставки, фактично понесені витрати на транспортування в будь-якому разі мають місце і не можуть включатися у фактурну вартість товару і вимоги про включення згаданих витрат у фактурну вартість товару (контрактну, інвойсову) не існує - є повністю протилежна правовій позиції Верховного Суду і правилам Інкотермс.
Самі собою недоліки щодо оформлення вантажних накладних CMR (міжнародної автомобільної накладної) не можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.
Розрахунково-касове обслуговування ТОВ «Автолідер» здійснює «Укрексімбанк» - публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України через систему «Клієнт-Банк» - програмно-апаратний комплекс, призначений для дистанційного управління клієнтом своїми розрахунковими рахунками у банку. Система дистанційного обслуговування застосовує технології при наданні банківських послуг клієнту на основі його розпоряджень, переданих до банку віддаленим способом, тобто без відвідування банку і складання платіжного доручення в паперовому вигляді. Товариство надало інформацію про проведені розрахунки з компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. саме з даної системи. Однак суд безпідставно поставив під сумнів достовірність наданих копій платіжних доручень. По даному контракту товариство систематично з 2015 року надає інформацію митному органу про оплату товару саме в такій формі, оскільки паперову форму не використовує.
Посилання на розбіжність ваги нетто є суто формальною і несуттєвою обставиною, яка жодним чином не впливають на рівень заявленої митної вартості товарів та не є законною підставою для коригування митної вартості товарів. Крім того, у спірному рішенні відповідач зазначив, що вартість вказана в МД відповідає супровідним документам.
Також позивач вказав, що Хмельницький окружний адміністративний суд безпідставно послався на практику Верховного Суду у справах №809/1260/17, №520/3421/19, №520/4787/19, №520/4051/19.
Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що 01.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолідер" (покупець) та компанією S.C.Conex Distribution S.A. (продавець) був укладений контракт купівлі-продажу №04 на поставку запчастин і матеріалів до автомобілів. Згідно з розділом IV Контракту товар поставляється продавцем покупцеві на умовах EXW згідно з Incoterms 2010. Ціна товару включає в себе вартість пакування та маркування. Вартість перевезення і страхування товару до складу покупця оплачується покупцем. Розділ VII передбачає, що оплата за даним контрактом проводиться на умовах відстрочення платежу на 30 календарних днів на підставі рахунка-проформи (інвойсу) продавця банківським переказом на рахунок продавця.
Додатковою угодою №4 від 12.05.2023 до контракту внесено зміни до розділу IV, що передбачали, що товар поставляється продавцем покупцеві на умовах DAP-Khmelnitskiy, або DAP-Lviv, або Dap-Kyiv згідно з Incoterms 2020. Умови поставки на кожну партію товару будуть вказуватись у відповідному Інвойсі. Вартість транспортних послуг оплачує Продавець. Ціна товару також включає в себе вартість пакування, маркування, розгрузки та погрузки. Розділ VII оплата за даним контрактом проводиться на умовах відстрочення платежу на 60 календарних днів на підставі рахунка (Інвойсу) продавця, банківським переказом на рахунок продавця.
Позивачем у зв'язку з виконанням вказаного контракту було подано до митного оформлення електронну митну декларацію №23UA400040030864U5 на ряд товарів, а саме запасні деталі до автомобілів в асортименті, країна відправлення Румунія.
Митну вартість було заявлено декларантом за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД), яка відповідала фактурній вартості в розмірі 56479,62 дол. США.
До митної декларації декларантом були надані: рахунок-фактура (інвойс), автотранспортна накладна (Road consignment note), сертифікат про походження товару (Certificate of origin), прейскурант (прайс-лист) виробника товару, зовнішньоекономічний договір /контракт) купівлі-продажу №04 від 01.01.2020, копія митної декларації країни відправлення MRN 23ROIS4650E0089306, доповнення до зовнішньоекономічного договору, декларація митної вартості.
За вказаною митною декларацією автоматизованою системою управління ризиками (АСУР) генеровані наступні ризики:
- 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів». По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1.44.82.84.86.87.88.89.90.93.9 здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.
- 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1.44.82.84.86.87.88.89.90.93.9 3дійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3, 4 ст. 53 МКУ.
- 107-3 «Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД». По суб'єкту ЗЕД 23835836 виявлено порушення митного законодавства в частині недостовірного декларування коду товару згідно з УКТ ЗЕД (за результатами проведеної документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи).
- 108-3 «Витребування документів, які підтверджують коди товарів згідно з УКТЗЕД». Товар № 90. Можливо, неправильна класифікація товару: Перевірити відповідність заявленого опису товару та наведеної вище інформації про можливі товари «прикриття»/ «ризику». Якщо опис товару співпадає з вищенаведеним, то при випуску товарів у вільний обіг провести перевірку правильності класифікації.
Під час перевірки правильності визначення митної вартості оцінюваного товару у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення митної вартості окремих товарів, оскільки заявлений рівень митної вартості даних був значно нижчий, ніж рівень митної вартості таких же товарів, у переважній більшості того ж виробника, відправника та торгівельної марки, зокрема:
- заявлений рівень митної вартості товару №1 - 3,87 дол. США/кг, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 4,23 дол. США/кг;
- заявлений рівень митної вартості товару №44 - 4,41 дол.США/кг, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 8,01 дол. США/кг;
- заявлений рівень митної вартості товару №82 - 3,60 дол.США/кг, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 5,57 дол. США/кг;
- заявлений рівень митної вартості товару №84 - 3,16 дол.США/кг, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 5,20 дол. США/кг;
- заявлений рівень митної вартості товару №86 - 4,05 дол.США/кг, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 6,16 дол. США/кг;
- заявлений рівень митної вартості товару №87 - 3,94 дол.США/кг, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 6,16 дол. США/кг;
- заявлений рівень митної вартості товарів №88 та №89 - 6,38 та 5,22 дол. США/кг відповідно, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 7,01 дол. США/кг;
- заявлений рівень митної вартості товару №90 - 6,90 дол. США/кг, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 9,25 дол.США/кг;
- заявлений рівень митної вартості товару №96 - 4,41 дол. США/кг, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 6,16 дол.США/кг;
- заявлений рівень митної вартості товарів №97 та №98 - 4,75 та 4,69 дол. США/кг відповідно, мінімальний рівень митної вартості таких же товарів - 5,04 дол. США/кг;
В результаті опрацювання документів, поданих згідно з ч.2 та ч. 3 ст. 53 МКУ, митним органом виявлені розбіжності, що впливали на правильність визначення митної вартості, а також ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару а саме:
1) вага нетто товару, зазначена у рахунку фактурі, не відповідає вазі в МД та інших документах, при цьому вартість оцінюваного товару відповідає. Також, вага товарів, зазначена у копії МД країни відправлення, не відповідає даним, зазначеним у митній декларації;
2) контрактом передбачено, що вартість транспортних послуг оплачує продавець, а пунктом IV контракту визначено, що ціна товару включає пакування, маркування, розгрузку та погрузку, при цьому не зазначено, що в ціну товару включено вартість транспортування;
3) задекларовані умови поставки DAP не відповідають зазначеним у пункті XI контракту умовам де визначено, що всі витрати відносяться на рахунок покупця;
4) наданий до митного оформлення прайс-лист не містить інформації про умови поставки товарів, що не може підтверджувати числові значення митної вартості товарів;
5) до митного оформлення не надано передбачену контрактом товарну накладну;
6) курс валюти, зазначений у копії МД країни відправлення (4.5686) не відповідає даним, зазначеним у рахунку та на сайті Національного Банку Румунії (4,6329) Таким чином, дані щодо вартості товару у копії МД країни відправлення не відповідають даним, зазначеним у рахунку-фактурі (інвойсі);
7) наявні розбіжності щодо місця розвантаження вантажу, що впливає на правильність включення складових ціни товару та митної вартості, а саме: товар переміщується на умовах поставки DAP Київ, при цьому згідно з CMR місце розвантаження вантажу - м. Хмельницький;
8) надані додатково банківські платіжні документи не містять печаток та підписів, передбачених формою документів;
9) заявлений декларантом рівень митної вартості товарів (1,44,82,84,86,87,88,89,90,93,9) не відповідає рівню митної вартості подібних товарів (у тому числі і товари заявленого до митного оформлення виробника товарів), митне оформлення яких здійснено раніше на інших митницях Держмитслужби.
Посадова особа митного органу після опрацювання наданих позивачем документів направила декларанту електронне повідомлення, такого змісту: "Документи, подані згідно ч. 2 ст. 53 МКУ містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження числового значення складових митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари: договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими організаціями.
Від особи, уповноваженої позивачем на декларування, на адресу митниці надані додаткові документи: експортна декларація, прайс-лист виробника, видаткові накладні, документи про розрахунки з постачальником. Листом від 18.09.2023 також повідомлено, що усі основні документи надані, інші документи для підтвердження митної вартості надати неможливо.
На думку митного органу, додатково подані документи також не усували вищезазначені розбіжності, не дозволяли перевірити достовірність даних про усі числові значення складових митної вартості товарів.
18.09.2023 Хмельницькою митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №23UA400000/2023/000235/2 та видано картку відмови в митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000710. Підстава: неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості відповідно до вимог МКУ.
Враховуючи те, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п.п.2, 3 статті 58 МКУ митним органом застосовувались другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість була визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МКУ. Митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товари, відповідно до положень МКУ. Митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості. Митну вартість визначено резервним методом. Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв'язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.
Позивач не погодився із вказаними рішенням та карткою відмови, а тому звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані декларантом документи не спростовували виявлені митним органом розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відповідачем правомірно прийняте рішення про коригування такої митної вартості та видано картку відмови, в якій були роз'яснені вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (МК України) митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами 4 та 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Частиною 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно із ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зазначене відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та ін.
Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна.
Відповідно до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.
При цьому, основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17, від 24.10.2019 у справі № 815/7158/15.
Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2020 року по справі №804/3463/15 зазначив, що відповідно до міжнародних правил Інкотермс 2010 умови поставки DAP («Delivered At Point») означають, що продавець виконав зобов'язання з поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений у митному режимі експорту і готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Вказані умови покладають саме на продавця нести всі витрати та ризики, пов'язані з транспортуванням товару у місце призначення, включаючи, де це знадобиться, будь-які збори для експорту із країни призначення. Отже, поставка товару на умовах DАР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі вартість пакування та маркування), тому для цілей визначення митної вартості ця вартість не потребує коригування. Така позиція Верховного Суду базується на умовах правил Інкотермс, відповідно до яких термін DAP (Delivered At Piont (... named point of destination) «поставка в пункті» означає, що продавець виконав своє зобов'язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення. Продавець несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару в узгоджене місце призначення.
Таким чином, апеляційний суд не погоджується із висновками суду першої інстанції про наявні розбіжності щодо місця розвантаження вантажу, що впливає на правильність включення складових ціни товару та митної вартості, а саме: товар переміщується на умовах поставки DAP Київ, при цьому згідно з CMR місце розвантаження вантажу - м. Хмельницький.
Доводи відповідача про те, що надана до митного оформлення міжнародна автотранспортна накладна CMR не є тією товарною накладною, наявність якої була передбачена контрактом, апеляційний суд розцінює критично.
Так, відсутнє законодавче визначення «товарна накладна» і не затверджено її форми. Законодавство не містить вичерпного переліку первинних документів, які використовуються в бухобліку, а лише визначає вимоги до їх форми та змісту в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
Використовується дві форми накладних, це видаткова накладна (форма затверджена наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363) і товарно-транспортна накладна (форма затверджена наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363).
Товарна накладна це узагальнююче поняття для двох форм накладних: видаткової та товарно-транспортної. До товарно-транспортної відноситься і накладна CMR, яка в контракті купівлі-продажу № 04 зазначена як товарна накладна, що не порушує жодного нормативного акту і є тією товарною накладною, наявність якої була передбачена контрактом.
Пунктом IV Контракту купівлі-продажу № 04 сторони визначили, що товар супроводжується наступними документами: 1) рахунок (Invoice) в 3-х примірниках; 2) товарна накладна в 3-х примірниках.
Дане положення існує у всіх контрактах, що укладалися між ТОВ «Автолідер» та S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. (це період з 2015 по 2023 рік, що орієнтовно біля 50 поставок товару) і до 18.09.2023 митний орган не мав будь-яких претензій до товариства з приводу надання накладної CMR як товарної накладної визначеної контрактом.
По контракту купівлі-продажу № 04 в 2023 році товариство провело три поставки товару і до 18.09.2023 митний орган не мав будь-яких претензій до товариства з приводу надання накладної CMR.
Більш того, 02.05.2023 та 08.08.2023. Хмельницька митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів (справи № 560/9462/23 та №560/17137/23) по контракту № 04, однак в даних рішеннях відсутні заперечення по наданих накладних CMR, які зазначені в контракті як товарні накладні.
Отже, дії відповідача є непослідовними.
У постанові Верховного Суду від 20 червня 2023 року у справі №380/1221/20 зазначено, що самі собою недоліки щодо оформлення вантажних накладних CMR (міжнародної автомобільної накладної) не можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.
Суд першої інстанції погодився з позицією відповідача про те, що надані товариством митному органу копії платіжних інструкцій не містять усіх передбачених формою документа підписів та печаток.
Однак, встановлено, що розрахунково-касове обслуговування ТОВ «Автолідер» здійснює «Укрексімбанк»" - публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України через систему «Клієнт-Банк» - програмно-апаратний комплекс, призначений для дистанційного управління клієнтом своїми розрахунковими рахунками у банку. Система дистанційного обслуговування застосовує технології при наданні банківських послуг клієнту на основі його розпоряджень, переданих до банку віддаленим способом, тобто без відвідування банку і складання платіжного доручення в паперовому вигляді.
Товариство надало інформацію про проведені розрахунки з компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. саме з даної системи. Однак суд безпідставно поставив під сумнів достовірність наданих копій платіжних доручень.
По вказаному контракту товариство систематично з 2015 року надає інформацію митному органу про оплату товару саме в такій формі, оскільки паперову форму не використовує.
Надані копії платіжних інструкцій належним чином засвідчені і у відповідача немає даних про те, що товариство надало підроблені копії платіжних інструкцій.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 03.04.2018 у справі №809/322/17, від 17.07.2019 у справі № 809/827/17, від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19 вказав, що банківські документи свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар.
Тобто прямого зв'язку між відомостями банківських документів, датою проведення розрахунків за товар та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом банківських документів, не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для коригування митної вартості товару, а тим більше витребування контролюючим органом додаткових документів.
Відповідно до ст.53 МК України банківські платіжні документи можуть підтверджувати митну вартість товарів лише в тому випадку, якщо на момент митного оформлення товару декларантом оплачено рахунок за такий товар.
При цьому, відсутність в поданих декларантом документах відомостей щодо термінів оплати, не підтверджує неможливість визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості. Дана обставина сама по собі не є доказом, що обґрунтовує митну вартість товару. Тобто, строк оплати за товар не впливає на визначення митної вартості товару.
У пункті VII контракту купівлі-продажу № 04 визначено, що оплата за даним контрактом проводиться на умовах відстрочення платежу шістдесят календарних днів на підставі рахунка (інвойсу) продавця, банківським переказом, в USD або EUR, на рахунок продавця і надані копії платіжних інструкцій по минулим поставкам товару не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості.
Відповідач вказує, що вага нетто товару, зазначена у рахунку фактурі не відповідає вазі в МД та інших документах. При цьому вартість відповідає. Вага товарів, зазначена у копії МД країни відправлення не відповідає даним, зазначеним у МД.
У цій частині позивач вказує, що на протязі 2015-2023 років ТОВ «Автолідер» здійснює ідентичне митне оформлення товарів, що імпортувалася компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. на підставі ідентично оформлених супровідних документів. До цього, зауважень щодо правильності митного оформлення, в тому числі ваги товару, у відповідача ніколи не виникало.
При заповненні МД №23UA400040030864U5від 18.09.2023 уповноважена особа товариства аналогічно зазначила в графі 38 МД вагу товарів з врахуванням первинної упаковки, що невіддільна від товару до його споживання без шкоди його споживчим властивостям.
У інвойсі на товар експортер вказав, фактичну вагу нетто товару як вагу брутто.
Наявність цих розбіжностей надавало уповноваженій особі товариства право зазначити вагу на свій вибір відповідно до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа.
Правилами заповнення графи 38 «Маса нетто (кг)» митної декларації згідно з Порядком заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 651 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за №1372/21684 передбачено, що у графі зазначається в кілограмах вага товару, описаного в графі 31 МД, без будь-якої упаковки (якщо описом цієї графи не передбачено інше) згідно з товаросупровідними документами. Якщо у відомостях про вагу нетто, що містяться в товаросупровідних документах, є розбіжності, відомості зазначаються згідно з одним з таких документів на вибір Декларанта або визначені за результатами зважування. Для товару, що переміщується в первинній тарі (упаковці), що невіддільна від товару до його споживання без шкоди його споживчим властивостям, якщо маркуванням товару чи документами, необхідними для здійснення його митного контролю та митного оформлення, не визначено вагу товару без будь-якої упаковки, зазначається вага товару з урахуванням ваги такої первинної тари (упаковки).
Тобто, уповноважена особа товариства заповнила графу 38 МД без порушень вимог законодавства, а подані документи не містять розбіжностей, на які вказує відповідач.
Посилання відповідача на розбіжність ваги нетто є суто формальною і несуттєвою обставиною, яка жодним чином не впливають на рівень заявленої митної вартості товарів та не є законною підставою для коригування митної вартості товарів.
Крім того, у спірному рішенні відповідач зазначив, що вартість вказана в МД відповідає супровідним документам.
Доводи відповідача про те, що наданий до митного оформлення прайс-лист не містить інформації про умови поставки товарів, що не може підтверджувати числові значення митної вартості товарів, апеляційним судом також розцінюються критично.
Так, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю.
Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Враховуючи те, що інформація, що міститься в прайс-листах відповідає іншим документам, які надавались товариством до митного оформлення, ТОВ «Автолідер» вважає таким, що не викликає сумнівів той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність товариство, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії оцінюваного товару.
В постанові від 10 травня 2023 року у справі No 815/1780/17 Верховний Суд констатував, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який може оформлювати в довільній формі та на власний розсуд. Прайс-лист не є основним документом для підтвердження митної вартості товару, тому будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.
Доводи відповідача про те, що курс, зазначений у копії МД країни відправлення не відповідає даним, зазначеним у рахунку та на сайті Національного Банку Румунії також не можуть вважатись належними обґрунтуваннями оскаржуваного рішення
Так, оформлені МД в країні відправлення та курс долара Національного Банку Румунії не впливають на визначення митної вартості товару і носять інформаційний характер.
Всі ціни на товар у супровідних документах зазначені компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. відповідно до умов контракту виключно в доларах США, а тому курс румунських лей до курсу долара США на сайті Національного Банку Румунії взагалі не впливають на митну вартість товару.
Зміна курсу може стосуватися вартості товару в румунських леях, однак сторони контракту вартість товару в румунських леях не визначали і конвертацію вартості товару на різні валюти не передбачали і не проводили.
При оформлені експортної декларації курс румунських лей до курсу долара США визначає не експортер, а митниця Румунії. Це загально прийнята світова практика. Графа декларації про курс заповнюється програмою автоматично.
Більш того, курс валюти для митних формальностей в Європі не завжди співпадає з курсом Національних Банків. В певних країнах Європи курс валюти для митних формальностей визначається на певний період, а не щоденно.
Встановлено, що складання експортної декларації проводилося на основі даних митної служби Румунії, а тому Держмитслужба не може вказувати на можливість неточностей з боку української компанії.
Митну вартість товару товариство визначало у відповідності до інвойсу в доларах США без будь-якої конвертації, як і передбачено пунктом VII укладеного контракту і відповідач не проводив перерахунок вартості товарів з посиланням на курс румунських лей до курсу долара США.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 МК України.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно із частиною 6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із ст.60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Відповідно до положень статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.
При цьому у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).
Отже, із системного аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічні висновки містяться і у постановах Верховного Суду від 27 липня 2018 року у справі № 809/1174/17, від 05 лютого 2019 року у справі № 816/1199/15-а та ряду інших.
Однак, в спірному рішенні зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості. Водночас, відсутня інформація, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів.
При цьому, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості, оскільки надані ТОВ «Автолідер» для митного оформлення документи підтверджують вартість товару.
З урахуванням наведеного у сукупності апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення від 18.09.2023 №UA400000/2023/000235/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000710.
У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судовий збір в загальній сумі 13420 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" задовольнити.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості Хмельницької митниці від 18.09.2023 №UA400000/2023/000235/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000710, складену Хмельницькою митницею 18.09.2023.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці судовий збір у сумі 13420 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.