Справа № 560/864/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
18 липня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
в січні 2024 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідачів) в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.05.2023 №222430002892 про відмову в призначенні пенсії.
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.05.2023 №2148/03-16 про закриття пенсійної справи №222430002892.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи 01.03.1984 по 23.06.1984, з 24.06.1984 по 08.10.1985, з 08.08.1988 по 24.02.1989, з 29.09.1997 по 20.08.2003.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 24.02.2023.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 07.03.2024 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що враховуючи, що станом на дату звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком позивачу виповнилось 60 років та останній мав страховий стаж не менше 29 років, тому ОСОБА_1 набув право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов до хибного висновку щодо можливості зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 08.08.1988 по 24.02.1989, з 29.09.1997 по 20.08.2003, згідно трудової книжки від 04.08.1988 НОМЕР_1 та періодів роботи з 01.03.1984 по 23.06.1984, з 24.06.1984 по 08.10.1985, згідно трудової книжки колгоспника від 16.01.1983 №631, за наявності у зазначених трудових книжках невідповідності прізвища « ОСОБА_2 » (російською мовою) прізвищу у паспорті громадянина України від 30.09.2022 « ОСОБА_1 » (російською ОСОБА_3 ).
Також зазначає, що судом першої інстанції інстанції проігноровано, що 12.05.2023 рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплату пенсії ОСОБА_1 припинено, в зв'язку із відсутністю права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, також не враховано, що страховий стаж ОСОБА_1 склав 23 роки 9 місяців 12 днів за необхідних 29 років
Вважає, що суд першої інстанції втрутився в дискреційні повноваження відповідача.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачу на підставі його заяви з 24.02.2023 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пенсійний орган при перевірці пенсійної справи позивача встановив відсутність підстав для врахування до страхового стажу періодів роботи з 08.08.1988 по 24.02.1989, з 29.09.1997 по 20.08.2003 за даними трудової книжки НОМЕР_1 та періодів роботи з 01.03.1984 по 23.06.1984, з 24.06.1984 по 08.10.1985 за даними трудової книжки колгоспника від 16.01.1983 №631, оскільки наявні розбіжності в написанні прізвища у трудових книжках " ОСОБА_2 " з прізвищем, вказаним у паспорті серія НОМЕР_2 - " ОСОБА_4 ".
За таких обставин, рішенням від 09.05.2023 №222430002892 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило позивачу у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Рішенням від 12.05.2023 №2148/03-16 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області припинило виплату позивачу пенсії з 01.06.2023 та закрило пенсійну справу останнього.
Позивач оскаржив вказані рішення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій мають громадяни України, які застраховані згідно із цим законом та досягли встановленого пенсійного віку і мають необхідний для призначення пенсії страховий стаж.
За змістом статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, в період з 01.01.2022 по 31.12.2023 не менше 29 років.
Разом з тим, приписами статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Як встановлено судом першої інстанції, до заяви про призначення пенсії позивача надав до пенсійного органу трудову книжку від 04.08.1988 №5591269 та трудову книжку колгоспника від 16.01.1983 №631.
Натомість, пенсійний орган не зарахував до страхового стажу позивача періоди роботи з 01.03.1984 по 23.06.1984, з 24.06.1984 по 08.10.1985, з 08.08.1988 по 24.02.1989, з 29.09.1997 по 20.08.2003, оскільки наявні розбіжності в написанні прізвища у трудових книжках " ОСОБА_2 " з прізвищем, вказаним у паспорті серія НОМЕР_2 - " ОСОБА_4 ".
При цьому, рішенням від 11.10.2023 по справі №679/1143/23 Нетішинський міський суд Хмельницької області встановив факт, що трудова книжка від 04.08.1988 № НОМЕР_1 та трудова книжка колгоспника від 16.01.1983 №631 належать ОСОБА_1 .
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що надані документи підтверджують право позивача на врахування вищевказаних періодів до страхового стажу.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачу вказані вище періоди до страхового стажу та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дати первинного звернення, а саме з 24.02.2023.
Також зважаючи на те, що станом на дату звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком позивачу виповнилось 60 років та останній мав страховий стаж не менше 29 років, тому ОСОБА_1 набув право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.05.2023 №222430002892 про відмову у призначенні пенсії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.05.2023 №2148/03-16 про закриття пенсійної справи є протиправними.
Доводи апеляційної скарги на неточності в заповненні трудової книжки позивача є безпідставними, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладена правова позиція, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.