Справа № 560/15046/23
Головуючий у 1-й інстанції: Драновський Я.В.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
17 липня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Капустинського М.М. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 21.01.2022 №221650001054 щодо відмови у переведенні його на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби строкову службу з 15.11.1985 по 08.06.1987, періоди роботи з 24.05.1985 по 13.11.1985 на посаді секретаря Хмельницького РК ЛКСМУ, з 21.04.1988 по 17.02.1992 на посадах інструктора організаційно - інструкторського відділу, консультанта організаційного відділу Хмельницького облвиконкому;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату позивачу з 16.01.2023 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зазначеної у довідках від 16.01.2023 №16, №17, виданих Департаментом оборонної роботи та цивільного захисту Хмельницької ОДА.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.10.2023 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.01.2022 №221650001054 про відмову у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби:
- період роботи з 24.05.1985 по 13.11.1985 на посаді секретаря Хмельницького РК ЛКСМУ;
- період проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР з 15.11.1985 по 08.06.1987;
- період роботи з 21.04.1988 по 17.02.1992 на посадах інструктора організаційно - інструкторського відділу, консультанта організаційного відділу Хмельницького облвиконкому.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 16.01.2023 на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
В задоволенні решти позовних вимог, а саме щодо переведення на пенсію за віком відповідно з врахування довідок про складові заробітної плати, виданих Департаментом оборонної роботи та цивільного захисту Хмельницької ОДА - відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що законодавством передбачено зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24.10.1990, період проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР з 15.11.1985 по 08.06.1987 та робота на посадах інструктора організаційно - інструкторського відділу, консультанта організаційного відділу Хмельницького облвиконкому у період з 21.04.1988 по 17.02.1992, а тому позивач досяг встановленого чинним законодавством пенсійного віку та стаж його державної служби складає понад 20 років, а тому позивач має право на призначення вищевказаної пенсії.
Проте довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця видані станом на 13.01.2023 та грудень 2022 року відповідно, тоді як позивач звільнений з держаної служби у 2006 році, а тому застосування при розрахунку пенсії державного службовця складових заробітної плати, з яких позивач не сплачував страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечитиме нормам Закону №3723-XII.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, сторони подали апеляційні скарги, в яких просять суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким, позивач просить задовольнити позов повністю, а відповідач - відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що раніше пенсія за Законом України «Про державну службу» йому не призначалася та для визначення розміру призначеної пенсії необхідно керуватися нормами діючого Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ від 14.09.2016 №622.
При цьому Порядок №622 дозволяє призначити пенсію звільненим державним службовцям, та при цьому брати для обчислення заробітну плату за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Тобто, з таких виплат внески сплачуються особою, яка перебуває на відповідній (прирівняній) посаді, на якій перед звільненням працював державний службовець, який претендує на призначення пенсії. Тому, Порядок обчислення пенсії, який на сьогодні врегульовує призначення такій категорії осіб, як ті, що не працюють перед призначенням пенсії на посаді держслужби дозволяє враховувати заробітну плату тих працівників, які працюють на відповідній посаді та які безпосередньо сплачують внески до Пенсійного фонду.
Жодним іншим нормативним актом порядок розрахунку пенсії державним службовцям звільненим після 01.05.2016, крім Порядку №622 не врегульовано.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області обґрунтовує свою апеляційну скаргу тим, що позивач не має права на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» з урахуванням наданих документів, оскільки станом на 01.05.2016 позивач не працював на посаді державного службовця та відсутній 20-річний стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
За документами пенсійної справи тривалість стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, станом на 01.05.2016 становить 14 років 9 місяців 11 днів.
Також вказано, що зобов'язання відповідача вчинити дії є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Сторони правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 28.02.2024 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 стаж державної служби позивача складає більш як 20 років.
16.01.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", з урахуванням довідок про заробітну плату, виданих Департаментом оборонної роботи та цивільного захисту Хмельницької ОДА.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.01.2022 №221650001054 позивачу відмовлено в переведенні на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу".
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 16.02.2023 повідомило позивача про відсутність підстав для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв'язку із відсутністю 20-річного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Також зазначено, що за документами пенсійної справи тривалість стажу роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, станом на 01.05.2016 становить 14 років 9 місяців 11 днів (періоди роботи з 04.07.1987 по 20.04.1988, з 17.02.1992 по 09.02.2006).
Позивач, вважаючи порушеними його права щодо переведення з одного виду пенсії на інший, звернувся з позовом до суду.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд частково погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Згідно пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби було визначено "Порядком обчислення стажу державної служби", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок №283).
Пунктом 3 Порядку № 283 передбачено, що до державної служби включається також час роботи в організаціях, передбачений абзацом четвертим пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 № 1049.
В свою чергу, відповідно до абзацу 4 пункту 3 Положення № 1049, до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 Кодексу законів про працю України.
За правилами статті 118 Кодексу законів про працю України, до стажу роботи, який надає право на одержання надбавки за вислугу років зараховується, зокрема, стаж роботи в партійних, профспілкових і комсомольських на виборних посадах.
Верховний Суд у постановах від 15.01.2020 у справі № 334/4034/16-а, від 13.05.2020 у справі № 2240/2515/18, від 15.05.2020 у справі № 309/882/17 зазначив та зробив висновок про те, що згідно з роз'ясненням Міністерства юстиції України від 03.06.1994 № 4-5-1156, погодженим з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року). Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішення, бюро, комітету, постановою конференції, зборів) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.
Таким чином, законодавством передбачено зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24.10.1990.
Відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що період роботи позивача з 24.05.1985 по 13.11.1985 на посаді секретаря Хмельницького РК ЛКСМУ, слід зарахувати до стажу державної служби.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Таким чином, період проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР з 15.11.1985 по 08.06.1987 підлягає зарахуванню до стажу державної служби позивача.
Абзацами 1-3 пункту 2 Порядку №283 встановлено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.
Також наведено Перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби.
Цим Переліком, серед іншого, передбачено виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.
Відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що робота позивача на посадах інструктора організаційно - інструкторського відділу, консультанта організаційного відділу Хмельницького облвиконкому у період з 21.04.1988 по 17.02.1992, підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Таким чином на момент звернення позивача із заявою про переведення на пенсію за віком згідно Закону №889-VIII він досяг встановленого чинним законодавством пенсійного віку та стаж його державної служби, з урахуванням вищенаведеного, складає понад 20 років, а тому позивач має право на призначення вищевказаної пенсії.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.01.2022 №221650001054.
Щодо врахування довідок про складові заробітної плати, виданих Департаментом оборонної роботи та цивільного захисту Хмельницької ОДА колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII відповідно до ст.37 Закону №3723-XII затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048 (Постанова №1-3), зокрема:
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що позивач на час звернення з заявою про переведення на пенсію за віком, у відповідності Закону України "Про державну службу" (16.01.2023), не займала посаду державної служби, а тому з урахуванням положень ст. 37 Закону № 3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у постанові від 27.01.2023 по справі № 340/4184/21.
Крім того, такого висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах, зокрема, від 22.08.2022 у справі № 600/5272/21, від 24.01.2024 у справі № 240/5388/23, від 28.03.2024 у справі № 600/847/23-а.
Враховуючи зазначене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для належного захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача перевести позивача з 16.01.2023 на пенсію за віком, у відповідності до Закону України "Про державну службу" з урахуванням наданих довідок про складові заробітної плати від 16.01.2023 №16, №17, виданих Департаментом оборонної роботи та цивільного захисту Хмельницької ОДА.
Щодо доводів відповідача про дискреційні повноваження пенсійного органу суд зазначає наступне.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов (що є у спірному випадку) відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Крім цього спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Слід зазначити, що якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб'єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов'язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача.
Положенням ч.3 ст.245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового акту або індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Отже, застосування судом такого способу захисту як зобов'язання вчинити дії неможливо вважати втручанням у дискреційні повноваження пенсійного органу.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Частиною 6 ст. 139 КАС України вказано, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 2684 грн. судового збору сплаченого згідно квитанції від 18.08.2023 на суму 1073,60 грн. та квитанції від 15.11.2023 на суму 1610,50 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести з 16 січня 2023 року ОСОБА_1 на пенсію за віком, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-XII з урахуванням наданих довідок від 16 січня 2023 року №16, №17 виданих Департаментом оборонної роботи та цивільного захисту Хмельницької ОДА.
В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року залишити без змін.
Стягнути на користь ОСОБА_1 2 684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Капустинський М.М. Полотнянко Ю.П.