П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/18155/23
Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 29.02.2024р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення та припису, -
18.07.2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення: від 04.06.2021р. №045/21 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст.96 КУпАП, накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4250грн.; від 22.02.2022р. №078/22 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.188-42 КУпАП, накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800грн.; припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.05.2021р. №062/21.
Разом із позовною заявою подано клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2023р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.
11.09.2023р. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подало до суду першої інстанції клопотання про залишення позову без розгляду з підстав того, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2023р. позов залишений без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду щодо оскарження спірних постанов у справі про адміністративне правопорушення та припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, та ненадання поважних причин пропуску строку.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2023р. скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26.09.2023р. про залишення позову без розгляду, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2024р. позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу можливості подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин.
07.02.2024р. ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2024р. залишено без задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку звернення до суду із даним позовом та позов залишений без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду щодо оскарження спірних постанов у справі про адміністративне правопорушення та припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, та ненадання поважних причин пропуску строку.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апелянт посилається на подання до суду першої інстанції цілком обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, з наданням поважних причин пропуску строку звернення до суду, якому суд першої інстанції не надав належної оцінки.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Частинами 1, 2 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Так, поважними причинами пропуску строку визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони, та пов'язані з наявністю дійсно істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення відповідних дій.
Також, згідно ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Тобто, для оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення встановлено десятиденний строк, а припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, шестимісячний строк, які, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи те, що провадження у справі вже було відкрито, суд першої інстанції застосував ч.3 ст.123 КАС України.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що застосування ч.3 ст.123 КАС України вимагає дотримання одночасно двох умов: виявлення факту пропуску строку після відкриття провадження у справі, та відсутність клопотання позивача про поновлення такого строку або неповажність причин для поновлення строку, вказаних у клопотанні.
У даній справі факт пропуску строку звернення до суду був виявлений судом ще до відкриття провадження у справі, оскільки позивачем було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду разом з позовною заявою.
При цьому, ухвала про відкриття провадження у справі взагалі не містить оцінки доводів заяви, поданої позивачем, зокрема, причин пропуску позивачем строку для звернення до суду. Фактично суд першої інстанції поновив позивачу строк звернення до адміністративного суду без зазначення про це в резолютивній частині ухвали та без визнання поважними причин пропуску такого строку. Колегія суддів наголошує, що при встановленні можливості визнання поважними причин пропуску строку суд має встановити дійсні обставини, що зумовили таку ситуацію, та належним чином мотивувати своє рішення.
В подальшому, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2024р. позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу можливості подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин.
Однак, в вищезазначеній ухвалі суд першої інстанції також не надає оцінки доводів заяви про поновлення строку звернення до суду, поданої позивачем разом з позовом.
За змістом ч.4 ст.123 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду у разі, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанцій виходив з того, що у актах перевірок, протоколах про адміністративне правопорушення, постановах про адміністративні правопорушення є підписи позивача про ознайомлення та їх отримання. /т.1 а.с.132-173/
Крім того, у оскаржуваних постановах про адміністративні правопорушення від 04.06.2021р. №045/21 та від 22.02.2022р. №078/22 зазначено, що ОСОБА_1 був присутній під час розгляду справ про адміністративні правопорушення. /т.1 а.с.170-171, 144-145/
Суд першої інстанції вважав, що з моменту проведення перевірки та складання акту від 21.05.2021р. №000106 та його отримання позивачем, йому стало відомо про вчинення контролюючим органом заходів контролю та можливе застосування заходів впливу до нього, що давало підстави для визначення цих правовідносин спірними та здійснення позивачем контролю за їх наслідками та проходженням.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивача про незнання наявності оскаржуваних постанов та припису свідчать про його байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, що не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, позивач у заявах про поновлення строку звернення до суду неодноразово та послідовно наполегливо зазначає про проведення перевірки вимог містобудівного законодавства у його відсутність, невручення та неотримання ним будь-яких документів за наслідками перевірки, в тому числі оскаржуваних постанов та припису.
Тобто, зазначаючи про отримання позивачем постанов про адміністративні правопорушення від 04.06.2021р. №045/21 та від 22.02.2022р. №078/22, акту від 21.05.2021р. №000106, припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.05.2021р. №062/21, суд першої інстанції повинен був пересвідчитися у дійсності підпису позивача у вказаних документах, оскільки позивач заперечує такі факти.
При цьому, повідомлення позивача у адміністративній справі №420/7101/22 про знесення самочинного будівництва, шляхом розміщення 21.06.2022р. відповідного повідомлення на веб-сайті «Судова влада», не заслуговує на увагу, оскільки вказаний факт не свідчить про ознайомлення позивача із оскаржуваними постановами та приписом.
Водночас, позивачем зазначено про ознайомлення з матеріалами адміністративної справи №420/7101/22 лише 05.05.2023р., після чого він дізнався про існування оскаржуваних постанов про адміністративні правопорушення від 04.06.2021р. №045/21, від 22.02.2022р. №078/22 та припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.05.2021р. №062/21. /т.2 а.с.132/
Пори цьому, у період з 03.05.2023р. по 30.07.2023р. ОСОБА_1 перебував на лікуванні у ТОВ «Центр Джерело Життя», що унеможливлювало подання позову. /т.2 а.с.141/
Як вбачається з оскаржуваних постанов про адміністративні правопорушення від 04.06.2021р. №045/21 та від 22.02.2022р. №078/22, акту від 21.05.2021р. №000106 та паспорта громадянина України ОСОБА_1 , підписи виконані від імені позивача є візуально абсолютно різними, що ставить під сумнів виконання підписів позивачем в спірних постановах та приписі.
Дослідження змісту клопотання про поновлення строку звернення до суду дає підстави для висновку, що позивач чітко та послідовно вказав обставини, які, за його позицією, унеможливили своєчасне звернення до суду, що свідчить про необґрунтованість оскаржуваної ухвали про залишення позову без розгляду.
Колегія суддів вважає вищезазначені причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення сторони, та пов'язані з наявністю дійсно істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання даного позову.
Разом з тим, слід зазначити, що вирішення даної справи носить вкрай важливе значення для позивача, оскільки з підстав притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення вимог містобудівного законодавства Одеським окружним адміністративним судом 09.12.2022р. винесено рішення, яким зобов'язано ОСОБА_2 знести самочинно збудований об'єкт будівництва.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції залишив позов без розгляду з сумнівних, непереконливих підстав, що вплинуло на ненадання правової оцінки законності спірних рішень суб'єкта владних повноважень, яка має важливе значення у справі про знесення самочинного будівництва.
Так, у пункті 55 Рішення у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. Європейський Суд з прав людини підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 ст.6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Враховуючи викладене, оскаржена ухвалу суду про залишення позову без розгляду винесена без належних підстав з порушенням норм процесуального права, тому ухвала суду першої інстанції в порядку ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст.311, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року про залишення позову без розгляду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв