Справа № 127/23875/24
Провадження 2/127/3376/24
19 липня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вохмінова О.С., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
18.07.2024 року судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (документ сформований в системі «Електронний суд»), яка не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Частиною 1 статті 177 ЦПК України визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Позивач не додав до позовної заяви даних щодо надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До матеріалів позову не додано оригінал свідоцтва про шлюб.
Згідно вимог пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року, що до позовної заяви про розірвання шлюбу додається, крім іншого, свідоцтво про реєстрацію шлюбу. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст. 121 ЦПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року).
Враховуючи наведене, можливість ухвалення заочного рішення, суд пропонує позивачу надати оригінал свідоцтва про шлюб (у разі відсутності у нього у нього оригіналу свідоцтва про шлюб повторно отримати в органах ДРАЦС).
У позовній заяві ОСОБА_1 також просив «зафіксувати бажання дитини, з ким із батьків вона хоче проживати, врахувати і визначити її місце проживання».
Разом з тим, ця вимога позивачем не мотивована, не обґрунтована, жодних доказів на підтвердження спору між батьками щодо визначення місця проживання неповнолітньої дитини, 2013 р.н., не надано.
Також позивачем не надано квитанцію про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн. за подання до суду позову немайнового характеру в частині вимог про визначення місця проживання дитини.
Крім того, частинами 4, 5 статті 19 Сімейного кодексу України передбачено, що при розгляді судом спорів, зокрема, щодо місця проживання дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Однак, відповідний орган опіки та піклування у позовній заяві не вказаний, копія позовної заяви з додатками органу опіки і піклування не надіслана.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України,
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху. Надати позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання копії ухвали, роз'яснивши, що в разі невиконання вимоги суду в установлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: