Справа № 127/23566/24
Провадження № 1-кс/127/10216/24
Іменем України
17 липня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Старший слідчий відділу СУ ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням головного управління Національної поліції у Вінницькій області за процесуального керівництва Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 14.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020000000542, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно, вилучене 15.07.2024 в ході затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Власник майна в судове засідання не з'явився.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим управлінням головного управління Національної поліції у Вінницькій області за процесуального керівництва Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 14.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020000000542 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що слідчим управлінням головного управління Національної поліції у Вінницькій області за процесуального керівництва Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 14.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020000000542, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 призвано до
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Згідно до ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України командир відділення військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 14.07.2024, близько 09 год. 00 хв., солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом та метою, рухаючись в бік державного кордону України, автодорогою Т-02-02 між с. Вільшанка та с. Шуми Тульчинського р-ну., Вінницької обл., в напрямку АДРЕСА_1 , рухаючись на транспортному засобі Puegeot з д.н.з. НОМЕР_2 , перевозив на борту транспортного засобу громадян України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , що не мають законних підстав для перетину державного кордону, діючи за попередньою змовою з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 рядовим ОСОБА_10 , який рухався позаду солдата ОСОБА_5 на автомобілі Mercedes ML з д.н.з. НОМЕР_3 та перевозив на борту транспортного засобу громадян України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , що не мають законних підстав для перетину державного кордону України, прямували до обумовленого місця, маючи намір сприяти переміщенню вказаних громадян України поза пунктами пропуску перетину державного кордону України, доки не були зупинені інспекторами прикордонної служби «ВІПС Грабарівка», військової частини НОМЕР_4 , які припинили вчинення зазначеного кримінального правопорушення.
Так, 14.07.2024 ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
15.07.2024 в ході складання протоколу затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, було проведено обшук затриманого ОСОБА_5 , під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки Blackview моделі BV4900Pro, imei 1: НОМЕР_5 imei 2: НОМЕР_6 із номером мобільного телефона НОМЕР_7 , який поміщено до спеціального пакету НПУ RIC 2132623.
Наведені обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12024020000000542 від 14.07.2024 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.
Постановою слідчого від 15.07.2024 вилучене майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час огляду місця події є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 15.07.2024 в ході проведення особистого обшуку під час затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а сам на мобільний телефон марки Blackview моделі BV4900Pro, imei 1: НОМЕР_5 imei 2: НОМЕР_6 із номером мобільного телефона НОМЕР_7 , який поміщено до спеціального пакету НПУ RIC 2132623.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати старшого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя