19 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/1021/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 в адміністративній справі №160/1021/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку,-
10.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року №2220к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам'янського РУП ГУНП» в частині застосування до старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції (пункт 1 наказу); визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.12.2023 року №918 о/с «По особовому складу» в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0151775) старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Кам'янського районного управління поліції, за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби); поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області з 23 грудня 2023 року; стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 23.12.2023 року (день, наступний за днем звільнення) по день винесення судового рішення; стягнути з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9000,00 грн. (дев'ять тисяч гривень 00 копійок); допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області з 23.12.2023 року та стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 29.05.2023 року обіймав посаду старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. 22.12.2023 року наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «По особовому складу» №918 о/с позивача звільнено з вказаної посади з 22.12.2023 року за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №2220к від 11.12.2023 року. Позивач не погоджується з наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам'янського РУП ГУНП» №2220к від 11.12.2023 року, наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «По особовому складу» №918 о/с від 22.12.2023 року, вважає оскаржувані накази протиправними, такими, що підлягають скасуванню, оскільки при прийнятті таких наказів відповідачем не враховано принцип презумпції невинуватості, а також всі обставини, які повинні бути враховані при реалізації процедури накладення найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у виді звільнення поліцейського із служби в поліції.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 року у справі №160/1021/24, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам'янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та мав спеціальне звання лейтенант поліції, що підтверджується послужним списком.
На підставі наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 05.12.2023 №2450 «Про організацію проведення службового розслідування» за фактом проведення невідкладних слідчих дій (обшуків) в службових кабінетах поліцейських відділу Кам'янського РУП ГУНП в рамках кримінального провадження від 01.08.2023 року №42023040000000415 за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 365 та ч. 2 ст. 372 КК України, зокрема у старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам'янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 та з метою повної та всебічної перевірки обставин можливих порушень службової дисципліни та неналежної організації роботи окремих поліцейських Кам'янського РУП ГУНП було розпочато службове розслідування.
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 06.12.2023 року №2459 «Про внесення змін до наказу ГУНП від 05.12.2023 №2450» були внесені зміни до персонального складу дисциплінарної комісії.
Під час проведення службового розслідування позивач відмовився від надання пояснень, посилаючись на статтю 63 Конституції України.
11.12.2023 року дисциплінарною комісією ГУНП в Дніпропетровській області було складено висновок про результати службового розслідування за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Кам'янського РУП ГУНП, що призвели до надзвичайної події проведення обшуків 05.12.2023 року, зокрема у службовому кабінеті позивача.
Відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року №2220к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам'янського РУП ГУНП» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 ст. 40, ч. 1 ст. 238, ч. 6 ст. 284 КПК України, п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, Присяги працівника поліції, пп. 1, 2, 6 п. З розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, п. 6, 7, пп. 1 п. 8 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575, п. 2.1, 2.5 Посадових інструкцій, що виразилося у неналежному керуванні діями членів СОГ Кам'янського РУП ГУНП на місці події під час реагування на повідомлення про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_2 від 09.10.2023, не належному встановленні обставин та свідків учиненого кримінального правопорушення, не вилученні речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, не опитуванні потерпілого про обставини вчиненого кримінального правопорушення, не здійсненні у повному обсязі збору відомостей, що можуть бути використані як докази обставин вчинення кримінального правопорушення, невстановленні осіб, які його вчинили, їх прикмет, інших відомостей, а також умовлянні потерпілого скласти заяву про небажання подальшої перевірки його звернення, не вжитті заходів щодо повного, усебічного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень у кримінальних провадженнях № 12023035520000014, № 12022041160000735, № 12023041230001166, № 42023042050000026, № 12023041160001659, № 12023041160001660, № 12023041160001662, № 12023041160001684, ненаданні доручень оперативному підрозділу у кримінальному провадженні № 12023041160001684, у проведенні огляду трупів без участі судово-медичного експерта у кримінальних провадженнях №12023041160001421 та № 12023041160001422, у непроведенні у період часу з 28.06.2023 до 25.09.2023 жодної слідчої дії у кримінальному провадженні № 1202304123000116, у ненаправленні копії постанови про закриття кримінальних проваджень № 12022041160001028, № 12023041160000878, № 12023041160001126, № 12023041160001092, № 12022041160001156, № 12023040000000168, № 12023041160001083, № 12023041160001133 прокурору, а також недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред'являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитують звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, застосовано до старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0151775) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
22.12.2023 року Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області прийнято наказ № 918 о/с «По особовому складу» про звільнення за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0151775) старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам'янського районного управління поліції, з 22 грудня 2023 року. Підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року №2220 к.
Не погодившись з притягненням до дисциплінарної відповідальності та з подальшим звільненням зі служби, з прийнятими наказами, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України Про Національну поліцію від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Частиною 1 статті 1 Закону №580-VIII встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Припасами ч.1 ст.2 Закону №580-VIII визначено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Частиною 1 ст.6 Закону №580-VIII визначено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно із частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною першою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
У відповідності до приписів статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року по справі №815/4478/16.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Закон України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно із частинами першою, другою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Частиною першою статті 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно із частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
При цьому, згідно з частиною другою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
У контексті положень частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Положеннями статті 14 Закону Дисциплінарного статуту встановлено наступне.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до положень статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Разом з тим, суд звертає увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російською федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває на момент розгляду даної справи.
Розділом V Дисциплінарного статуту визначено особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Так, згідно ст. 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
Так службовим розслідуванням встановлено, що у провадженні позивача на час перевірки перебувало 8 кримінальних проваджень: № 12023035520000014, № 12022041160000735, № 12023041230001166, №42023042050000026, № 12023041160001659, № 12023041160001660, № 12023041160001662 та № 12023041160001684. Вивченням вказаних кримінальних проваджень встановлено, що у жодному провадженні позивачем не складено план проведення слідчих (розшукових) дій, досудове розслідування проводилось не системно, у порушення вимог п. 2 ч. 3 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.202017 № 570, повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень не забезпечено.
У кримінальних провадженнях №12023041160001422 та 12023041160001421 позивачем проведено огляди трупів без участі судово-медичного експерта, у результаті чого, протокол не змістовний без опису трупу, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 40, ч. 1 ст. 238 КПК України.
В кримінальному провадженні № 12023041230001166 від 12.06.023 за ч. 2 ст. 307 КК України, досудове розслідування якого доручено позивачу 28.06.2023, у період часу з 28.06.2023 до 25.09.2023 не проведено жодної слідчої дії, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 40 КПК України.
В кримінальному провадженні № 12022041160000735 за ч. 1 ст. 263 КК України, позивачем у поточному році лише 13.04.2023 складено протокол огляду предмета та зберігальну розписку, інших слідчих (розшукових) дії не проведено, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 40 КПК України.
Так, під час проведення службового розслідування вивчено кримінальні провадження №12022041160001028, №12023041160000878, №12023041160001126, №12023041160001092, №12022041160001156, №12023040000000168, №12023041160001083, №12023041160001133, в яких позивачем прийнято рішення про їх закриття та встановлено, що постанови про закриття кримінальних проваджень винесені передчасно, в порушення вимог частини 1 статті 40, ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України. Також в порушення вимог статті 284 КПК України копії постанов про закриття кримінальних проваджень прокурору та потерпілому не були направлені.
Згідно з матеріалами службового розслідування, ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції за дії, розцінені відповідачем як дисциплінарний проступок, що були виявлені відповідачем під час проведення службового розслідування.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 07.11.2019 по справі №826/1670/18, сам по собі висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.
Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в даному випадку, щодо накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.
З наведеного вбачається, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.
Окремо суд звертає увагу, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Отже, дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 29.12.2020 року у справі № 802/2046/18-а та у постанові Верховного суду від 16.10.2020 року у справі № 814/2622/13-а.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 12.12.2019 у справі №816/70/16, від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку знайшов своє підтвердження під час судового розгляду, а тому наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.12.2023 року №2220к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам'янського РУП ГУНП» в частині застосування до старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції (пункт 1 наказу) та наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.12.2023 року №918 о/с «По особовому складу» в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0151775) старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Кам'янського районного управління поліції, за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції прийнятий відповідачем у межах, на підставі та у спосіб, що визначені чинним законодавством, а тому скасуванню не підлягає.
Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 в адміністративній справі №160/1021/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов