19 липня 2024 р. Справа № 520/11070/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 (суддя Кухар М.Д.; м. Харків) по справі № 520/11070/24
за позовом ОСОБА_1
до Генерального прокурора України Костіна Андрія Євгенійовича, Керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області Коптєва Ярослава Юрійовича, Заступника керівника Харківської обласної прокуратури Кравченка Андрія Григоровича
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративним позовом з адміністративним позовом до Генерального прокурора України ОСОБА_2 , Керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області Коптєва Ярослава Юрійовича, Заступника керівника Харківської обласної прокуратури Кравченка Андрія Григоровича, в якому просив суд:
- визнати бездіяльність Генерального прокурора ОСОБА_3 щодо розгляду скарги позивача від 28.12.2023 неправомірною і такою, що вчинена з порушенням ч.2 ст. 19 Конституції України, ст. 36 ЗУ «Про прокуратуру», чим порушила права позивача гарантовані ст. 40 Конституції України.
- зобов'язати ОСОБА_4 визначити порядок розгляду скарги позивача від 28.12.2023, стосовно неправомірних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які обіймаючи адміністративні посади і не забезпечили у підконтрольному підрозділі розгляд скарги ( ОСОБА_5 ) на вимогах ст. 40 Конституції України та положень ст. 19 ЗУ «Про звернення громадян» та Заяви від 19.08.2023 року ( ОСОБА_7 ) на підставі положень ст. 12 Закону;
- визнати дії заступника керівника Харківської окружної прокуратури ОСОБА_5 стосовно розгляду скарги позивача від 28.12.2023, з порушенням вимог ст. 40 Конституції України та ст. 19 ЗУ «Про звернення громадян» неправомірними такими що порушили гарантовані позивачу права ст. 40 Конституції України;
- визнати протиправним розгляд керівником Богодухівської окружної прокуратури ОСОБА_8 заяви позивача від 19.08.2023, що подана відповідно положень ст. 12 Закону, неправомірною дією, яка вчинена з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ст. 36 ЗУ «про прокуратуру» що порушила права позивача, гарантовані ст. 40, ст. 56 Конституції України ст. З Закону.
- зобов'язати ОСОБА_6 вирішити питання про розгляд заяви позивача від 19.08.2023 на підставі вимог ст. 12 Закону, з оформленням відповідної постанови.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 адміністративний позов залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 4844,80 грн за відповідними реквізитами або документи, що підтверджують право заявника на звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Позивач не погодився із вказаним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 та направити справу на подальший розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував подані позивачем документи в обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору та проявив надмірний формалізм при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.
Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ст. 312 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Положеннями статей 160 та 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також визначено документи, що до неї додаються.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.
Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Як свідчать матеріали справи, в ухвалі від 29.04.2024 про залишення позовної заяви без руху з підстав несплати судового збору, судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору з посиланням на ненадання позивачем доказів для підтвердження тяжкого майнового стану позивача, яким підтверджується факт неможливості сплати судового збору, та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання документа про сплату судового збору в розмірі 4844,80 грн або документів, що підтверджують право заявника на звільнення від сплати судового збору.
У свою чергу, позивач в апеляційній скарзі вказує про те, що до клопотання про звільнення від сплати судового збору він додав документи про отриманий ним дохід у 2023 році, якими підтверджується обставина того, що судовий збір за подання цього позову перевищує 5 % розміру річного доходу позивача.
Разом з тим, з досліджених колегією суддів з Автоматизованої системи документообігу Харківського окружного адміністративного суду додатків до клопотання про звільнення від сплати судового збору встановлено, що позивач на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, надав до суду першої інстанції довідку з ГУПФУ в Харківській області від 01.02.2024 № 115/02.04.-24 про отримані ним суми пенсії у 2023 році, загальний розмір якої становить 42378,60 грн, та відомості з ДПС про джерела/суми нарахованого доходу за 1-4 квартали 2023 року, сума якого становить 1472,56 грн. Вказані документи не були долучені судом першої інстанції до матеріалів справи в паперовому вигляді, проте містяться в АСДС у відсканованому вигляді в додатках до позовної заяви.
Зі змісту ухвали про залишення позовної заяви без руху колегією суддів встановлено, що долучені позивачем документи на підтвердження майнового стану не були досліджені судом першої інстанції при вирішенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Разом з цим варто зазначити, що відповідно до статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зі змісту поданих позивачем до суду документів встановлено, що сума річного доходу позивача у 2023 році становить 42378,60 грн. Відповідно, 5 відсотків від зазначеної суми становить 2118,93 грн, а отже розмір судового збору 4844,80 грн перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Таким чином, долученими позивачем до клопотання доказами на підтвердження майнового стану підтверджується наявність умов, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за яких суд може звільнити позивача від сплати судового збору, проте вказані обставини не були з'ясовані судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадження у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами. Суд першої інстанції ухвалив судове рішення із порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 по справі № 520/11070/24 - скасувати.
Справу № 520/11070/24 направити до Харківського окружного адміністартивного суду для продовження її розгялду .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова