Головуючий І інстанції: Супрун Ю.О.
19 липня 2024 р. Справа № 520/34790/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Комунального підприємства "Харківський метрополітен" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/34790/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області третя особа Комунальне підприємство "Харківський метрополітен"
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство "Харківський метрополітен", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ: 20551088) №204850015866 від 19.10.2023 про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи з 09 квітня 2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 09.09.2003 по 15.10.2012, з 01.02.2016 по 24.06.2016 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зарахувати до загального трудового стажу періоди його роботи з 24.04.1992 по 28.02.1993, з 12.05.2003 по 29.08.2003;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії з 09 квітня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у межах суми стягнення за один місяць;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ: 20551088) №204850015866 від 19.10.2023 про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи з 09 квітня 2022 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 09.09.2003 по 15.10.2012, з 01.02.2016 по 24.06.2016 роки.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) зарахувати до загального трудового стажу періоди його роботи з 24.04.1992 по 28.02.1993, з 12.05.2003 по 29.08.2003.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1717 гривень 76 копійок.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не погодившись з вищевказаним рішенням суду в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, проте, згідно з наданими позивачем документами, страховий стаж складає 29 років 11 місяців 18 днів, в тому числі робота за списком № 1 - 01 рік 10 місяців 03 дні, який є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
Третя особа також подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, у якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 в частині задоволення позову щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи з 09 квітня 2022 року та в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 позивачу зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 09.09.2003 по 15.10.2012, з 01.02.2016 по 24.06.2016 роки.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що проведеними на підприємстві атестаціями робочих місць умов праці машиністів електропоїздів (метрополітену) у 2003, 2008, 2013 роках не було підтверджено право позивача на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1. Крім того, в період з 16.01.2003 по 17.03.2006 професія машиніст електропоїздів (метрополітену) була виключена зі Списку № 1 виробництв, робіт, професій та посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у зв'язку з цим період роботи у відповідності до п. 3 Порядку № 383 не зараховується до пільгового стажу. З цих підстав скаржник вказує на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за віком за Списком № 1, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, та вважає правомірним рішення відповідача про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Позивач подав до суду відзив на апеляційні скарги, в якому, наполягаючи на протиправності рішення відповідача про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, з огляду на наявність у нього достатнього пільгового стажу, просив суд залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що справа судом розглянута за правилами спрощеного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, який відноситься до незначної складності, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, та Комунального підприємства "Харківський метрополітен", дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційних скарг задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 станом на подачу адміністративного позову з 10.02.1995 року працював машиністом електропоїзда на комунальному підприємстві "Харківський метрополітен".
Позивач 11.10.2023 звернувся через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії та надав пакет необхідних документів.
За результатами розгляду заяви від 11 жовтня 2023 року позивачеві за принципом «екстериторіальності» рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №204850015866 від 19.10.2023 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Рішенням відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №204850015866 від 19.10.2023 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу передбаченого ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки, після досягнення 50 років і при стажі роботи 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівники, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Зазначено, що стаж роботи за Списком №1 заявника становить 1 рік 10 місяців 3 дні. Крім того, зазначено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи за Списком №1 зараховано період роботи з 10.02.1995 по 12.12.1996 згідно довідки, про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 03.10.2023 за №03-28/975, що видана КП "Харківський метрополітен". Згідно даних уточнюючої довідки та долучених матеріалів про результати атестації робочих місць періоди з 03.09.2003 по 14.10.2012 і з 01.02.2016 по даний час не підлягають зарахуванню до Списку №1 в зв'язку з не підтвердженням права машиністів електропоїздів (метрополітену) результатами атестації робочих місць. Також, зазначено, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу (довідка Форми ОК- 5), наявні розбіжності стосовно коду для обліку спец стажу з даними, зазначеними у вищевказаній довідці. За результатами розгляду записів трудової книжки НОМЕР_2 від 30.04.1992 до страхового стажу не враховано: період роботи з 24.04.1992 по 28.02.1993 в зв'язку з відсутністю назви підприємства при прийомі на роботу, чим порушено п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 №110; період роботи з 12.05.2003 по 29.08.2003 в зв'язку з відсутністю даних в індивідуальних відомостях про застраховану особу (довідка Форми ОК-5).
Позивач з рішенням пенсійного органу не погоджується, вважає відмову в призначенні йому пільгової пенсії протиправною, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що періоди з 09.09.2003 по 15.10.2012, з 01.02.2016 по 24.06.2016 мають бути зараховані до пільгового стажу позивача, що дає право на перерахунок пенсії за Списком №1. Крім того, періоди роботи позивача з 24.04.1992 по 28.02.1993, з 12.05.2003 по 29.08.2003 мають бути зараховані до загального трудового стажу. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в даному випадку задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи з 09 квітня 2022 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період його роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 09.09.2003 по 15.10.2012, з 01.02.2016 по 24.06.2016, та до загального трудового стажу 24.04.1992 по 28.02.1993, з 12.05.2003 по 29.08.2003 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Колегія суддів погоджується з вказаним вище висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-IV).
Згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1, відповідач не мав зауважень щодо загального трудового стажу позивача, який складав 29 років 11 місяців 18 днів, а зазначив, що пільговий стаж позивача становить 1 рік 10 місяців 3 дні, що менше 10 років, передбачених п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак, не зарахував до загального трудового стажу періоди роботи з 24.04.1992 по 28.02.1993, з 12.05.2003 по 29.08.2003.
Спірним у цій справі, крім зарахування періоду роботи позивача до загального трудового стажу, є питання віднесення до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи позивача машиністом електропоїзда метрополітену на КП "Харківський метрополітен" з 09.09.2003 по 15.10.2012, з 01.02.2016 по 24.06.2016 роки.
Щодо права позивача на отримання пенсії за Списком №1, колегія суддів зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (додається).
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 №773 внесені зміни і доповнення до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме підпункт «а» підрозділу 1 розділу XXI «Транспорт» після позиції 1200100а-12180 доповнено позицією 1200100а-14409 такого змісту: « 1200100а-14409 Машиністи електропоїздів метрополітену».
В подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком пільгових умовах»:
а) затверджені: Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;
б) визнані такими, що втратили чинність: постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 та постанова Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 №773.
До Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», позиція «Машиністи електропоїздів метрополітену» не внесена.
Саме з відсутністю професії «Машиніст електропоїздів метрополітену» у Списку №1, затвердженому в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, відповідач пов'язує втрату позивачем права на врахування стажу його роботи машиністом електропоїзду метрополітену як пільгового для призначення пенсії за Списком № 1 з 2003 року.
Відповідно до рішення Національної служби посередництва і примирення від 11.07.2005 № 05-07-05 Про колективний трудовий спір між машиністами електропоїздів метрополітенів України та Кабінетом Міністрів України Кабінету Міністрів України рекомендовано виконати пункт 1 рішення примирної комісії по вирішенню колективного трудового спору між машиністами електропоїздів метрополітенів України та Кабінетом Міністрів України від 10.02.2005: « 1. Задовольнити вимогу машиністів електропоїздів метрополітенів України: «відновити професію «машиніст електропоїздів метрополітену» в Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36».
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2006 № 276 внесені зміни до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Підрозділ «Транспортні послуги" зазначеного Списку доповнено позицією - «Машиністи електропоїздів (метрополітену)».
До 01.04.2006 Міністерству транспорту та зв'язку разом з Міністерством охорони здоров'я запропоновано розробити методику проведення атестації робочих місць за умовами праці машиністів електропоїздів (метрополітену). А також забезпечити проведення атестації робочих місць за умовами праці машиністів електропоїздів (метрополітену) державних підприємств «Дніпропетровський метрополітен» і «Харківський метрополітен», а разом з Київською міськдержадміністрацією - на комунальному підприємстві «Київській метрополітен» і подати Мінпраці та соціальної політики до 01.07.2006.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом № 383 від 18.11.2005 Міністерства праці та соціальної політики України при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
24 червня 2016 року прийнято постанову КМУ №461 від 24.06.2016, якою затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до даної Постанови професія машиніст електропоїзда метрополітену не входить до вказаного Списку.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач перебував на посаді машиніста електропоїзда метрополітену в КП "Харківський метрополітен" з 10.02.1995, на якій і працює і дотепер, отже у період дій Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 з внесеними змінами від 15.11.1994 №773 та Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2006 № 276, якою внесені зміни до Списку № 1 та підрозділ "Транспортні послуги" зазначеного Списку доповнено позицією - "Машиністи електропоїздів (метрополітену)".
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.20 цього Порядку, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників; у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.17 указаного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці, при цьому за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання, підтвердження трудового стажу може здійснюватися органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
З матеріалів справи вбачається, що трудова книжка позивача містить в собі записи - відомості щодо характеру роботи позивача.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442, та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Відповідно п.4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (затв. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005383, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за №1451/11731) результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умові характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів вважає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Колегією суддів досліджено Роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року №205, згідно якого в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що атестація має проводитися у передбачені для цього строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Зазначеної позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 21.08.2018 (адміністративне провадження К/9901/20098/18, справа №352/547/16-а) та постанові від 10.07.2018 (справа №227/545/17, адміністративне провадження №К/9901/22421/18) вказуючи, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
З матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що первинна атестація робочого місця позивача проводилась в 1994 році, за наслідками чого видано наказ Харківського метрополітену від 24.11.1994 року №129 “Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць за умовами праці”, в подальшому атестація проводилась в 1996-1997 році, за її наслідками видано наказ Харківського метрополітену №51 від 09.04.1997 року “Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць за умовами праці”, яким внесені зміни та доповнення до наказу від 24.11.1994 року № 129, в подальшому повторна атестація робочих місць проводилась в 1999 році, за її наслідками видано наказ Харківського метрополітену №214 від 07.12.1999 року “Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць, проведеної в 1999 році”.
Згідно листів - роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики України та державних органів нижчих ланок, наданих у відповідь на звернення адміністрації КП “Харківський метрополітен” стосовно можливості призначення пенсії за віком машиністам електропоїздів (метрополітену), у яких, з посиланням на підрозділ І розділу ХХІ “Транспорті послуги”, позиція 21.1 а машиністи електропоїздів (метрополітену) внесені до Списку №1, зазначено, що машиністи електропоїздів (метрополітену) передбачені Списком №1 виробництв, робіт, професій посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість на яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою КМУ від 16.03.2003 №36 і можуть користуватися правом пільгового забезпечення відповідно до ст. 13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” за результатами атестації робочих місць та за умовами праці.
Відповідно до карток умов праці, згідно з якими позивач працював в особливо шкідливих та важких умовах праці. Відповідно до замірів факторів виробничого середовища і трудового процесу умови праці докорінно з 1999 року, тобто з моменту проведення останньої атестації, не змінювалися. За вказаними у картах умов праці відомостями суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що робоче місце машиніста електропоїзду (метрополітену) слід вважати з особливо шкідливими та важкими умовами праці.
Таким чином, відповідно до законодавства України та карток умов праці позивач працював за професією та в умовах праці, що віднесені до Списку №1, від так має право на зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 спірного періоду роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 09.09.2003 по 15.10.2012, з 01.02.2016 по 24.06.2016.
Щодо зарахування до загального трудового стажу періоду роботи позивача з 24.04.1992 по 28.02.1993, з 12.05.2003 по 29.08.2003, колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначає позивач, вказані записи заповнені правильно, записи внесені з посиланням на первинні документи та в них зазначено всі необхідні дані для зарахування вказаного періоду роботи до страхового стажу, а також зазначено уповноважені особи, які зробили ці записи та скріплено печатками підприємств, достовірність яких відповідачами не спростовано.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку, також відповідно п 4. тієї ж постанови відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Видача працівникам на руки трудових книжок, крім випадків звільнення законодавством не встановлено. У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок (п. 2.7. Інструкції про порядок ведення трудових книжок, працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.1993 року № 58).
Пунктом 2.23 Порядку №22-1 року передбачено, що документи необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документів про стаж. Відповідач не врахував, що недоліки записів у трудовій книжці) не можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці; законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок саме на керівників підприємств, а не на працівників.
Також, пунктом 4.2 Порядку №22-1, передбачено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
До суду не надано доказів того, що пенсійним органом вчинено будь-які дії, спрямовані на отримання відомостей, додаткових документів, тощо, необхідних для підтвердження спірного періоду стажу позивача.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій пенсійного органу щодо не зарахування до загального стажу позивача період його роботи з 24.04.1992 по 28.02.1993, з 12.05.2003 по 29.08.2003, таким чином, суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку про зобов'язання ГУПФУ в Харківській області зарахувати до загального трудового стажу позивача період його роботи з 24.04.1992 по 28.02.1993, з 12.05.2003 по 29.08.2003.
Щодо доводів апеляційної скарги про неправомірність рішення суду першої інстанції в зобов'язальній частині, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.12.2018 у справі №804/1469/17 та від 10.04.2019 у справі №826/11251/18.
Згідно статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі “Пантелеєнко проти України” зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі “Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Салах Шейх проти Нідерландів”, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно Рішення ЄСПЛ по справі “Рисовський проти України” (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 (заява № 29979/04), принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою ефективного захисту порушених прав позивача та гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи з 09 квітня 2022 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період його роботи за професією машиніст електропоїзду (метрополітену) з 09.09.2003 по 15.10.2012, з 01.02.2016 по 24.06.2016, та до загального трудового стажу 24.04.1992 по 28.02.1993, з 12.05.2003 по 29.08.2003.
Доводи апеляційних скарг висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі № 520/34790/23 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Комунального підприємства "Харківський метрополітен" - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 по справі № 520/34790/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло