19 липня 2024 р. Справа № 440/17187/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Львівської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 (суддя: С.О. Удовіченко, м. Полтава) по справі № 440/17187/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Драйв"
до Львівської митниці
про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "СНЕК ДРАЙВ" (далі по тексту - позивач, ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної митної служби України (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400102/2 від 28 червня 2023 року;
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2023/000498 від 28 червня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог вказує на протиправність спірних рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
Вказує, що митний орган безпідставно поставив під сумнів договір та, як наслідок, весь поданий для митного оформлення пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення декларантом числового значення митної вартості імпортованого товару. Зазначає, що застосування резервного методу для визначення митної вартості є протиправним, а збільшення такої вартості суттєво порушує права декларанта.
Зауважує, що надане платіжне доручення чітко дає можливість встановити, що сплачена сума за товар повністю відповідає вартості товару, заявленій декларантом. Згідно з прайс-листом, вказана ціна товару встановлена за умов FCA Valencia. Отже, оскільки всі подальші затрати були понесені позивачем з доправлення товару на територію України, то до вартості були включені фактично понесені витрати у розмірі 2096,91 дол. США (доставка Валенсія (Іспанія) - Краківець (Україна), що відповідає 76681,00 грн. за курсом НБУ гривні до долара США на 23.06.2023 (36,5686) та повністю відповідає вартості транспортування, зазначеній у довідці від 20.06.2023. Реквізити інвойсу, зазначеного у платіжному дорученні (20248 від 24.05.2023), відповідають авансовому та попередньому інвойсу. Крім того, у платіжному дорученні чітко зазначений номер та дата контракту, за яким проводиться оплата.
Також, наполягає, що ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Таким чином, враховуючи наявність у ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" передбачених чинним законодавством України документів на підтвердження правильності визначення останнім у митній декларації вартості товару та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, стверджує, що останній не мав правових підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/400102/2 від 28.06.2023 та картки відмови UA209140/2023/000498 від 28.06.2023.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 по справі № 440/17187/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ДРАЙВ" (вул. Овочева, буд. 7-А, м. Полтава, Полтавська область, 36010 ідентифікаційний код 40467576) до Львівської митниці Державної митної служби України (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ідентифікаційний код 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400102/2 від 28.06.2023.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови Львівської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2023/000498 від 28.06.2023.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СНЕК ДРАЙВ" витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив його скасувати та прийняти постанову суду, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації від 27.06.2023 № 23UA209140017008U9, митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме: - у графі 3 зазначено місце доставки вантажу - м.Полтава, Україна, натомість у рахунку на оплату перевезення та заявці на виконання перевезення зазначено місце розвантаження - м. Бориспіль; - у платіжній інструкції, міститься посилання на інвойс 20248 від 24.05.2023. Документ до митного оформлення не надано (- розділ «призначення платежу» у платіжному дорученні містить посилання на інвойс, який до митного оформлення не подавався, отже, ідентифікувати суму платежу із даною поставкою неможливо); - у рахунку на оплату витрат з перевезення вантажу не наведено розбивку суми транспортних витрат за межами митної території України та по території України.
Відтак, оскільки документи, що були подані до митного оформлення, містили розбіжності, а також у таких були відсутні складові митної вартості, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості.
Вказує, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, позивачем подані не в повному обсязі, а тому складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню, що є явним порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.
Тому вважає рішення про коригування митної вартості товарів від 28.06.2023 №UA209000/2023/400102/2 винесеним з додержанням всіх норм чинного законодавства України.
Позивач правом на надання відзиву не скористався.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.05.2022 між ТОВ "СНЕК ДРАЙВ" (покупець, Україна) та компанією CALCONUT S.L. (продавець, Іспанія) укладено контракт №САL22017213, за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах FCA Spain - Valencia, Alicante ("Инкотермс 2010") продукти харчування в об'ємі, асортименті, кількості, по цінах та в строки у відповідності з інвойсами. Товар буде ввезений на територію України (п. 1.1 контракту) (а.с. 31-34).
Згідно з пунктами 2.1, 2.3 контракту, ціни по позиціях товару, що поставляється згідно цього контракту, вказані в інвойсах. Ціни по позиціях товару встановлюються в доларах США і розуміються на умовах FCA Spain - Valencia, Alicante ("Инкотермс 2010"). Ціни включають в себе всі витрати по упаковці, маркуванню і перевезенню товару, а також витрати по оплаті митних формальностей, податків, мит та інших офіційних зборів, що стягуються при вивезенні товару.
Покупець повинен провести оплату за товар, що поставляється, на умовах: 100% передоплати перед завантаженням. Оплата за товар проводиться в доларах США на реквізити, вказані в пункті 10. Всі банківські комісійні витрати, збори, комісійні винагороди, пов'язані з перерахуванням платежів по цьому контракту в банку продавця оплачуються продавцем, всі комісійні винагороди банків-кореспондентів і комісійні винагороди в банку покупця оплачуються покупцем (пункти 3.1, 3.2, 3.3 Контракту).
Відповідно до пунктів 4.1 - 4.5 контракту, поставка товару по цьому контракту повинна бути проведена на умовах FCA Spain - Valencia, Alicante ("Инкотермс 2010") не пізніше 5 днів після отримання постачальником грошових коштів в розмірі 100% переоплати від загальної суми інвойсу.
Перехід ризиків втрати або пошкодження товару від продавця до покупця відбувається в момент завантаження товару зі складу продавця. Перехід права власності на товар від продавця до покупця відбувається в момент прийняття товару до митного оформлення в узгодженому пункті митного оформлення.
Товар постачається по попередній заявці покупця в строки, асортименті і кількості, що зазначаються в додатках до контракту або інвойсах.
Продавець зобов'язаний поставити товар у відповідності з умовами цього контракту з наданням комплекту документів, вказаних у цій статті 4 контракту.
Після відвантаження товару і отримання переоплати продавець передає на адресу покупця оригінали наступних документів: підписаний комерційний інвойс (3 екземпляри), специфікація на товар, сертифікат походження товару, фітосанітарний сертифікат на товар, пакувальний лист, сертифікат якості, ГМО сертифікат, фумігаційний сертифікат.
Відповідно до пункту 5 контракту, сторонами погоджено поставити товар в тарі та упаковці, що придатна для цього виду товару та забезпечує безпеку та якість товару при перевезенні, навантажувально-розвантажувальних роботах і зберіганні на протязі всього терміну придатності. Товар повинен бути промаркований у відповідності з вимогами відвантажувального маркування.
Згідно з додатковою угодою від 01.05.2023 до контракту №CAL22017213 від 11.05.2022, сторони контракту погодили у новій редакції пункт 10 контракту, який визначає адресу та реквізити компанії продавця CALCONUT S.L. (а.с. 35-36).
На виконання умов контракту №CAL22017213 від 11.05.2022 з урахуванням додаткової угоди до нього з метою розмитнення придбаного у компанії CALCONUT S.L. товару, декларантом оформлено та подано митному органу митну декларацію №23UA209140017008U9 від 27.06.2023, згідно з якою на територію України позивачем імпортовано інші горіхи: мигдаль очищений від шкарлупи, сушений з шкіркою, в упаковках масою понад 10 кг, сорт Natural Carmel Type Supreme 23/25 Bins - 4989,6 кг, сорт Natural Non Pareil Supreme 25/27 - 1995,84 кг, країна виробництва - США, US, торгівельна марка - немає даних, постачальник - CALCONUT S.L., загальною вартістю 33390,41 USD, а також інші горіхи: мигдаль очищений від шкарлупи, сушений з шкіркою, в упаковках масою понад 10 кг, сорт Natural Non Pareil Supreme 25/27 - 2993,76 кг, країна виробництва - Австралія, АU, торгівельна марка - немає даних, виробник - Bright Light Agribusiness Pty Ltd, постачальник - CALCONUT S.L., загальною вартістю 15208,30 USD, (а.с. 141-143).
Позивачем була заявлена митна вартість товару за основним методом відповідно до частини 1 статті 57 МКУ (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та одночасно з митною декларацією подано митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення, а саме:
- рахунок-фактуру (інвойс) А23/202302421 від 19.06.2023 (а.с. 17-18);
- автотранспортну накладну №7582-1 від 20.06.2023 (а.с. 19-20);
- фітосанітарний сертифікат UE ES/00086796C від 20.06.2023 (а.с. 21-24);
- фітосанітарний сертифікат UE ES/00086774C від 20.06.2023 (а.с. 25-28);
- декларацію про походження товару А/23/202302421 від 20.06.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №511 від 08.06.2023 (а.с. 29);
- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №20 від 20.06.2023 (а.с. 173);
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару Дов. про тр. витр. № б/н від 20.06.2023 (а.с. 30);
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів САL22017213 від 11.05.2022 (а.с. 31-36);
- договір про надання послуг митного брокера №1401/2021 від 14.01.2021;
- договір (контракт) про перевезення №20/06 від 20.06.2023 (а.с. 171);
- заяву декларанта або уповноваженої ним особи у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів №б/н від 20.06.2023;
- інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №10102585 від 27.06.2023;
- копію митної декларації країни відправлення №23ЕS004611149499В0 від 20.06.2023 (а.с. 49-54);
- митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA209140014008U9 від 27.06.2023 (а.с. 141-143).
При аналізі поданих до митного оформлення документів, митний орган виявив розбіжності та неточності, що викликало у нього сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень, а саме:
- у графі 3 зазначено місце доставки вантажу - м. Полтава, Україна, натомість у рахунку на оплату перевезення та заявці на виконання перевезення зазначено місце розвантаження - м. Бориспіль;
- у платіжній інструкції міститься посилання на інвойс 20248 від 24.05.2023. Документ до митного оформлення не надано ( - розділ «призначення платежу» у платіжному дорученні містить посилання на інвойс, який до митного оформлення не подавався, отже, ідентифікувати суму платежу із даною поставкою неможливо);
- у рахунку на оплату витрат з перевезення вантажу не наведено розбивку суми транспортних витрат за межами митної території України та по території України.
На підставі викладеного вище, керуючись частиною 3 статті 53 МК України, митний орган витребував у декларанта додаткові документи, а саме:
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Поряд з цим, митний орган вказав декларанту на необхідність надання також перекладу документів, поданих до митного оформлення.
На вимогу митного органу декларантом додатково були подані:
- ЕК МД країни експорту;
- платіжна інструкція в іноземній валюті;
- інвойс.
За результатами розгляду вказаних документів Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400102/2 від 28.06.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2023/000498 від 28.06.2023 (а.с. 139-140, 144-145).
Текст графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів містить наступні висновки: "Надані документи не усувають та не роз'яснюють виявлені розбіжності. Це є, відповідно до частини 6 статті 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно зі статтею 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МКУ) та методу 2б (стаття 60 МКУ) з причин відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МКУ) та методу 2г (стаття 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органі доходів і зборів. Застосовано метод 2ґ (стаття 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VІ розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: для т1 МД №UA205050/2023/28382 від 27.03.2023 - 5,9 дол. США за кг; для т2 МД №UA100380/23/604164 від 17.04.2023 - 7,2519 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилося.".
Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2023/000498 від 28.06.2023 та рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/400102/2 від 28.06.2023.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційних скарг, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі по тексту - МК України).
Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами 4, 5 статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Частинами 1, 2 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з частинами 2-3, 6-7 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до частини 5 статті 55 МК України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Згідно з частиною 2 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно з частинами 1-3 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу /частина 3 статті 57 МК України/.
З аналізу наведених правових норм слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частин 9, 10 статті 58 МК України, розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності.
Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Як слідує з матеріалів справи, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а, отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Так, у рахунку-фактурі (інвойсі) А23/202302421 від 19.06.2023 (а.с. 17-18) визначена конкретна вартість товару, що поставляється, а саме:
1) мигдаль очищений від шкарлупи, сушений з шкіркою, в упаковках масою понад 10 кг, сорт Natural Carmel Type Supreme 23/25 Bins - 4989,6 кг, країна виробництва - США, US, торгівельна марка - немає даних, постачальник - CALCONUT S.L., вартість товару у розмірі 4,66 дол. США за 1 кг, всього - 23251,54 дол. США;
2) мигдаль очищений від шкарлупи, сушений з шкіркою, в упаковках масою понад 10 кг, сорт Natural Non Pareil Supreme 25/27 - 1995,84 кг, країна виробництва - США, US, торгівельна марка - немає даних, постачальник - CALCONUT S.L., вартість товару у розмірі 5,08 дол. США за 1 кг, всього - 10138,87 дол. США;
3) мигдаль очищений від шкарлупи, сушений з шкіркою, в упаковках масою понад 10 кг, сорт Natural Non Pareil Supreme 25/27 - 2993,76 кг, країна виробництва - Австралія, АU, торгівельна марка - немає даних, виробник - Bright Light Agribusiness Pty Ltd, постачальник - CALCONUT S.L., вартість товару у розмірі 5,08 дол. США за 1 кг, всього - 15208,30 дол. США.
Колегія суддів зауважує, що визначення вартості імпортованого товару саме у інвойсі повністю відповідає вимогам пунктів 2.1, 2.3 контракту.
Відтак, фактична вартість ввезеного товару складає 48598,71 дол. США (23251,54 + 10138,87 + 15208,30), що відповідає вартості товару, зазначеній декларантом у митній декларації №23UA209140017008U9 від 27.06.2023 (а.с. 141-143).
Судовим розглядом встановлено, що у попередній проформі-інвойсі від 24.05.2023 №20248 вказана ціна товару встановлена за умовами FCA Valencia (а.с. 15-16).
Відповідно до положень Інкотермс 2010 FCA, продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки з поставки товару тоді, коли він передав його перевізнику, зазначеному покупцем, у встановленому місці або пункті. Тобто продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. При цьому, слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов'язання з завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.
Таким чином, оскільки всі подальші затрати були понесені позивачем з доправлення товару на територію України, до вартості були включені фактично понесені витрати у розмірі 2096,91 дол. США (доставка Валенсія /Іспанія/ - Краківець /Україна/), що відповідає 76681,00 грн. за курсом НБУ гривні до долара США станом на 23.06.2023 (36,5686) та повністю відповідає вартості транспортування, зазначеній у довідці від 20.06.2023 (а.с. 30).
Так, згідно з інформацією, зазначеною у довідці про транспортні витрати № б/н від 20.06.2023, загальна вартість перевезення вантажу за рахунком №20 від 20.06.2023 до договору-заявки №20/06 від 20.06.2023 а/м Рено АТ 7910 НР / АТ 0464 ХР за маршрутом м. Валенсія (Іспанія) - м. Бориспіль (Україна) складає 127803,00 грн., в тому числі: - від м. Валенсія (Іспанія) до п/п Краківець - 76681,00 грн.; від п/п Краківець до м. Бориспіль (Україна) - 51122,00 грн.; страхування вантажу не проводилося, завантажувальні роботи включені у вартість перевезення (а.с. 171-173).
За викладених обставин, доводи відповідача з приводу неможливості визначення витрат на транспортування, що включені до вартості товару, колегія суддів вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Також, колегія суддів вважає за доцільне відмітити, що реквізити інвойсу, зазначеного у платіжному дорученні №511 від 08.06.2023, а саме - 20248 від 24.05.2023, відповідають номеру та даті попереднього (авансового) інвойсу (а.с. 15-16, 29). При цьому, у платіжному дорученні чітко визначений номер та дата контракту, за яким проводиться оплата.
Отже, з викладеного слідує, що у платіжному дорученні мова йде саме про авансовий інвойс, який виписувався на проведення авансової оплати за товар, при цьому, дані контракту та сума контракту повністю співпадають, що виключає сумніви з цього приводу у правильності визначення декларантом митної вартості товару при заповненні митної декларації.
Щодо зазначення у графі 33 рішення про коригування митної вартості тверджень про те, що місце доставки вантажу - Полтава, Україна, натомість, у рахунку на оплату перевезення та заявці на виконання перевезення зазначено місце розвантаження - м. Бориспіль, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом додаткових пояснень представника позивача, імпортований товар (мигдаль) мав бути в подальшому оброблений (розфасований, розсортований та відправлений замовникам), у зв'язку з чим вказаний товар було переміщено на виробничі приміщення позивача, що розташовані у м. Бориспіль (а.с. 177).
На підтвердження вказаних вище доводів представником позивача до матеріалів справи долучено: договір про внесення змін №4 від 12.07.2023 до договору оренди нежитлового приміщення, посвідченого 17.07.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. та зареєстрованого в реєстрі за №1744; акт прийому-передачі нежитлових приміщень від 17.07.2023; договір оренди нежитлового приміщення від 17.07.2018; акт прийому-передачі нежитлових приміщень 17.08.2018 (а.с. 184-198).
Згідно з вказаними документами, в оренді у позивача дійсно перебуває частина нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , чим пояснюється зазначення у рахунку на оплату перевезення та заявці на виконання перевезення місця розвантаження - м. Бориспіль.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що зазначені вище обставини стосовно місця розвантаження товару по суті не мають жодного значення для формування митної вартості, оскільки транспортування включається до митної вартості виключно до кордону, тобто до митного оформлення (частина 10 статті 58 МКУ), колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у зв'язку з цим будь-яких сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару при заповненні митної декларації.
Відтак, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у спірному випадку декларантом до митного органу були подані усі основні та додаткові документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість імпортованих товарів, тобто ті, які визначені у частинах 1, 2 статті 53 Митного кодексу України, а тому усі зауваження митного органу з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості та з приводу непідтвердження останнім числових значень складових митної вартості є необґрунтованими та безпідставними.
Надаючи оцінку правомірності коригування митним органом митної вартості із застосуванням резервного методу визначення митної вартості на підставі МД №UA205050/2023/28382 від 27.03.2023 (для т1 - 5,9 дол. США за кг) та МД №UA100380/23/604164 від 17.04.2023 (для т2 - 7,2519 дол. США за кг), колегія суддів вказує наступне.
Механізм застосування резервного методу визначення митної вартості врегульовано статтею 64 Митного кодексу України.
За приписами цієї статті у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Як встановлено судом, згідно з ЕМД №23UA209140017008U9 від 27.06.2023, імпортований товар - Інші горіхи: мигдаль очищений від шкарлупи, сушений з шкіркою, в упаковках масою понад 10 кг, сорт Natural Carmel Type Supreme 23/25 Bins - 4989,6 кг, сорт Natural Non Pareil Supreme 25/27 - 1995,84 кг, країна виробництва - США, US, торгівельна марка - немає даних, постачальник - CALCONUT S.L., загальною вартістю 33390,41 USD, а також Інші горіхи: мигдаль очищений від шкарлупи, сушений з шкіркою, в упаковках масою понад 10 кг, сорт Natural Non Pareil Supreme 25/27 - 2993,76 кг, країна виробництва - Австралія, АU, торгівельна марка - немає даних, виробник - Bright Light Agribusiness Pty Ltd, постачальник - CALCONUT S.L., загальною вартістю 15208,30 USD (а.с. 141-143).
Водночас, згідно з ЕМД №UA205050028382U1 від 17.04.2023 (МД №UA100380/23/604164 від 17.04.2023 (для т2 - 7,2519 дол. США за кг)), імпортований товар (серед іншого) - Інші горіхи: мигдаль очищений від шкарлупи, сушений з шкіркою, в упаковках масою понад 10 кг, сорт Carmel Type SSR 27/30 AOL - 1995,84 кг, сорт Carmel Type Supreme 23/25 AOL - 1995,84 кг, сорт NР SUP 23/25 AOL - 2993,76 кг, дата виготовлення 05/2022, країна виробництва США, US (а.с. 211-213).
Згідно ж з ЕМД №UA100380604164U5 від 27.03.2023 (МД №UA205050/2023/28382 від 27.03.2023 (для т1 - 5,9 дол. США за кг)), імпортований товар (серед іншого) - мигдаль Кармель в упаковках, масою нетто понад 10 кг, склад продукту мигдаль, вжити до 13.01.2024, упаковано в 8 ящиків, загальна вага нетто 181,440 кг країна виробництва AU, торговельна марка Tovano (а.с. 238-253).
Тобто, при порівнянні товарів згідно з ЕМД №23UA209140017008U9 від 27.06.2023 та товарів згідно з ЕМД №UA205050/2023/28382U1 від 17.04.2023 та з ЕМД №UA100380604164U5 від 27.03.2023 судом встановлено, що вони містять значну кількість розбіжностей як у обсягах партій товарів, так і у фізичних характеристиках товарів.
При цьому, доказів коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів ,з урахуванням розбіжностей у обсягах партій товарів та у фізичних характеристиках товарів, відповідачем не надано.
Також, колегія суддів вважає за доцільне зауважити на тому, що позивачем було замовлено експертизу щодо вартості товарів, імпортованих згідно з ЕМД №23UA209140017008U9 від 27.06.2023.
У матеріалах справи міститься експертний висновок Київської торгово-промислової палати №Ц-620 від 03.07.2023, згідно з яким контрактна (ринкова) вартість на мигдаль, що одержується з Іспанії відповідно до контракту №CAL22017213 від 11.05.2022 на умовах поставки FCA Valencia (Іспанія), знаходиться в діапазоні ринкових цін, відповідає поточній кон'юнктурі ринку та може становити: горіх мигдаль сирий без шкарлупи (Almond USA Natural Carmel Type Supreme 23/25) - 4,66 дол. США за 1 кг, горіх мигдаль сирий без шкарлупи (Almond USA Natural Non Pareil Supreme 25/27) - 5,08 дол. США за 1 кг, горіх мигдаль сирий без шкарлупи (Almond АUSTRALIA Natural Non Pareil Supreme 25/27) - 5,08 дол. США за 1 кг (а.с. 81-85).
Відтак, враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування.
Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що всі фактичні підстави для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів є хибними та такими, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що наявні в матеріалах справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товарів, свідчать про те, що відповідачем недоведено: неповноту, неточність чи недостатність наданих позивачем до митної декларації документів для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених МК України обмежень для застосування першого методу та обставин для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що надані позивачем на підтвердження митної вартості товару документи підтверджували митну вартість товару, узгоджувалися між собою та містили чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну.
Відтак, враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнання протиправними та скасування рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/400102/2 від 28.06.2023 та картки відмови Львівської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2023/000498 від 28.06.2023.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно дослідив обставини справи, вірно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Львівської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 по справі № 440/17187/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова В.Б. Русанова