Справа № 697/1562/24
Провадження № 1-кс/697/232/2024
Іменем України
19 липня 2024 року м. Канів
Слідчий суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
старшого слідчого СВ ВП № 1 ЧРУП ГУ НП в Черкаській області майора поліції - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів, Черкаської області клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни, Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України не маючого судимості,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за матеріалами кримінального провадження № 12024250340000229 від 19.07.2024, -
Старший слідчий СВ відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області майор поліції ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обгрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, 18.07.2024 близько 23:30 год., знаходячись поряд із входом до під'їзду №2 будинку АДРЕСА_3 , в ході сварки, яка виникла на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 два удари розкладним ножем, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини з пошкодженням стінки товстого кишечника та різаної рани ділянки шиї, які належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
За вказаним фактом СВ ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250340000229 від 19.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - тобто в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
19.07.2024 ОСОБА_5 було затримано працівниками ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу (умисне нанесення тяжкого тілесного ушкодження), що карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
19.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_5 показав, що близько року проживає в орендованій квартирі спільно із співмешканкою - ОСОБА_8 . Приблизно півроку тому випадково познайомився із ОСОБА_9 , який проживає із співмешканкою на ім'я ОСОБА_10 в їхньому під'їзді, але на поверх вище. Вони іноді пили пиво разом, ОСОБА_11 із своєю співмешканкою також неодноразово заходили до них в гості, часто спілкувалися та спочатку все було добре, а останнім часом він став помічати, що ОСОБА_11 став поводити себе неадекватно, ревнував його до своєї співмешканки, безпричинно чіплявся до нього по надуманим мотивам, одного разу ОСОБА_11 приходив до нього із двома своїми товаришами, щоб «розібратися» чому він чіпляється до його співмешканки. ОСОБА_12 була присутня ОСОБА_10 , яка стала говорити що ніяких претензій немає, вони просто поговорили, все закінчилося мирно. Вчора ввечері він був вдома сам, мав дволітрову пляшку пива, та випив кілька чашок пива і вийшов на вулицю, сів на лавку біля будинку. На вулиці було вже темно, скільки було годин, не знає, можливо близько 22 години, вирішив зателефонували ОСОБА_13 та запросити до себе, щоб разом попити пива. Однак встиг лише сказати, що знаходиться біля будинку, ОСОБА_11 відразу ж повів себе неадекватно, почав щось кричати, потім він так зрозумів, що взяв телефон його товариш, який також став грубити, запитувати хто він такий. В цей момент він побачив, що ОСОБА_11 йшов до нього разом із незнайомим чоловіком зі сторони будинку АДРЕСА_4 . Він цього чоловіка бачив вперше та описати його не може, не встиг роздивитися. ОСОБА_11 відразу ж став підходити до нього ззаду та обливати його чимось із пляшки, він подумав, що пивом, а невідомий чоловік намагався його ударити. Вони обоє на нього нападали. Коли невідомий чоловік намагався ударити його рукою в обличчя, а ОСОБА_11 перебував у нього позаду, він ухилився, вийняв із кишені своїх шортів невеликий розкладний ніж та став відмахуватися від них даним ножем, однак вони продовжували нападати на нього, тоді він наніс один удар даним ножем незнайомому чоловіку в область живота. Куди точно прийшовся удар, не бачив. Він захищався та хотів лише їх налякати. Ніж невеликий розкладний, з чорною ручкою, наніс удар не сильно та не думав, що це може призвести до якихось серйозних наслідків. Біля під'їзду на стовпі світилося світло, але чи побачили нападники ножа у нього в руках, він не знає. Після того, як він ударив незнайомого чоловіка ножем, вони залишили його і кудись пішли. Він закинув ножа на дах навісу над входом до під'їзду та пішов до себе додому. Через деякий час вийшов з будинку та до нього приїхали працівники поліції, яким він розповів про те, що сталося.
Як зазначено в клопотанні, обставинами, що в сукупності вказують на можливість і необхідність застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є:
1) вагомість зібраних в ході досудового розслідування доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, оскільки вина останнього підтверджується показами потерпілого, свідка у кримінальному провадженні, так і письмовими матеріалами;
2) тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, оскільки ОСОБА_5 станом на день оголошення про підозру виповнилось повних 45 років, останній має задовільний стан здоров'я, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;
4) ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків, проживає не за місцем реєстрації, розлучений, утриманців не має;
5) репутація підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що останній не має постійного місця роботи, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Вказані фактори дають змогу безперешкодно застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вищевказане свідчить про унеможливлення здійснення за ним контролю з боку слідчого, прокурора чи суду, оскільки перебуваючи на свободі останній матиме можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків, які дають викривальні показання відносно останнього, потерпілого, знищити, сховати будь які речі та документи (докази), які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 є запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 проживає не за місцем реєстрації, не працевлаштований, раніше притягувався до кримінальної відповідальності та у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення загрожує покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років та з метою ухилення від відбуття покарання останній може переховуватися від органів досудового розслідування і суду;
- незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, які дають викривальні покази відносно ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності;
- вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема відносно свідків та потерпілого шляхом незаконного впливу на них, для забезпечення відвернення та уникнення кримінальної відповідальності та призначеного судом покарання.
Вказані фактори дають змогу безперешкодно застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вищевказане свідчить про можливість вчинити інші кримінальні правопорушення та фактично унеможливлює здійснення за ним контролю з боку слідчого, прокурора чи суду, перебуваючи на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення.
У судовому засіданні слідчий просила обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прокурор подане клопотання підтримав, пояснивши, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив умисний тяжкий злочин, міра покарання за вчинення якого, передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, та беручи до уваги те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, та перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення, що фактично унеможливлює здійснення за ним контролю з боку слідчого, прокурора чи суду, а тому є всі підстави в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували щодо обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Суд, заслухавши доводи прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Під час розгляду клопотання з'ясовано, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри.
З поданого клопотання вбачається, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: даними протоколу огляду місця події від 19.07.2024, в ході якого на даху навісу над входом до під'їзду АДРЕСА_5 було виявлено і вилучено складний ніж з чорною рукояткою; показаннями потерпілого ОСОБА_7 від 19.07.2024; показаннями свідка ОСОБА_14 від 19.07.2024; довідкою КНП «Канівська БЛ» про виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження, а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема відносно свідків та потерпілого шляхом незаконного впливу на них, для забезпечення відвернення та уникнення кримінальної відповідальності та призначеного судом покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як зазначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному слідчий суддя враховує, що у кримінальному провадженні наявні вагомі докази, наведені вище, на підставі яких слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтовану підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Оцінюючи зазначені ризики, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є обґрунтований, оскільки у підозрюваного відсутні стійкі соціальні зв'язки, він не одружений та не має на утриманні недієздатних чи неповнолітніх осіб, відсутнє постійне місце роботи, тобто, легальні засоби для існування на території України, розуміючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого є обґрунтованим, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 знає місце мешкання свідків, потерпілого та будучи на волі може здійснювати тиск на них, з метою зміни показань, наданих під час досудового розслідування, оскільки, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства жоден доказ, зібраний під час досудового розслідування, не має наперед встановленої сили та досліджується безпосередньо під час судового розгляду.
Слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_5 підозрюється в умисному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження, у зв'язку з чим неможливо запобігти ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, зокрема відносно свідків та потерпілого шляхом незаконного впливу на них для забезпечення відвернення та уникнення кримінальної відповідальності і застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, чи інших більш м'яким запобіжних заходів, не буде слугувати достатньою гарантією належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Крім наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, слідчий суддя поряд з цим також враховує особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 - розлучений, утриманців не має, не працює, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, застосування до підозрюваного міри більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, на думку слідчого судді, кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 має високий рівень резонансу у суспільстві, має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками, враховуючи що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , направлений проти життя та здоров'я особи та його суспільна небезпека полягає в тому, що при його вчиненні відбувається посягання на життя людини.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Крім цього, слідчий суддя зважає на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що згідно з ст. 12 КК України є тяжким злочином, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що є суттєвим елементом при оцінюванні наведених ризиків, зокрема щодо переховування, тиску на свідків та потерпілого, приховування речових доказів, тощо.
Отже, наявність обґрунтованої підозри у вчинені злочину та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу. Розглядаючи заявлене клопотання, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
З огляду на викладене, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, запобігання та мінімізації вищевказаних ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного на даному початковому етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Разом з тим, інші більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 з наступних причин:
- особисте зобов'язання недоцільно застосувати у зв'язку з тим, що даний запобіжний захід є найбільш м'яким, а ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та його застосування не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків;
- особисту поруку в даному випадку також неможливо застосувати, оскільки на адресу слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_5 . Також вказаний запобіжний захід буде недостатнім, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину;
- домашній арешт неможливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підлягає постійному візуальному контролю, з метою запобігання вищевказаним ризикам.
Таким чином, у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки вони передбачають перебування на волі, що дає можливість негативно впливати на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитися від органів досудового розслідування, суду.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Також у своїх рішеннях суд зазначав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я суду не надано.
Таким чином, прокурором та слідчим в судовому засіданні доведена наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, які свідчать про необхідність застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Нормами частини 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого проти життя та здоров'я потерпілого, вчиненого із застосування відносно нього тілесних ушкоджень, які були небезпечні для життя в момент їх заподіяння, тому, суд вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні..
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 терміном на 60 діб - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 днів, тобто до 16 вересня 2024 року включно.
Термін тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 19 липня 2024 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Слідчий суддя ОСОБА_1