Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
19 липня 2024 року № 520/13280/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Харківського квартирно-експлуатаційного управління (вул. Пушкінська, буд. 61, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61024, код ЄДРПОУ 07923280) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Харківського квартирно-експлуатаційного управління, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Харківського квартирно-експлуатаційного управління щодо подання клопотання до виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області про виключення з числа службових Харківського квартирно-експлуатаційного управління квартири за адресою: АДРЕСА_2 , для забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійним житлом;
- зобов'язати Харківське квартирно-експлуатаційне управління подати до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення з числа службових Харківського квартирно-експлуатаційного управління квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 , перебуває на квартирному обліку в КЕУ м. Харкова в Чугуївському гарнізоні в загальній черзі з 18.09.2014 року, в першочерговій черзі з 18.09.2014 року складом родини 4 особи: позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька дружини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідкою Харківського КЕУ №583/1956 від 01.05.2024 року, Витягом з протоколу №4 засідання житлово- побутової комісії військової частини НОМЕР_2 від 18.09.2014 року, Витягом з протоколу №5 засідання житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_2 від 17.06.2015 року. До теперішнього часу позивач постійного житла не отримав. З 13.02.2024 року сім'я позивача забезпечена службовим житлом за адресою: АДРЕСА_2 , де вони зареєстровані та проживають, що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади від 13.02.2024 року. Позивач звернувся до Харківського КЕУ з проханням надати житло для постійного проживання, або подати відповідне клопотання до Чугуївської міської ради, про виключення займаної Позивачем квартири з числа службових. Відповідно до листа Харківського КЕУ №583/1944 від 01.05.2024 року відмовлено у поданні клопотання до Чугуївської міської ради про виключення займаної позивачем квартири з числа службових із посиланням на те, що питання забезпечення постійним житлом шляхом виключення займаного житла із числа службових розглядається для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісті. Не погодившись з вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 22 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження та позов з додатками надіслані відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку.
Від відповідача Харківського квартирно-експлуатаційного управління надійшов відзив, в якому в обґрунтування заперечень зазначено, що надсиланню клопотання квартирно-експлуатаційним органом передує розгляд спеціальною житловою Комісією військової частини, в якій несе службу військовослужбовець, питання щодо погодження зняття статусу «службової» з житлового приміщення, яке займає позивач. Для дотримання всіх необхідних етапів зняття з житла статусу «службового» за заявою військовослужбовця необхідним є наявність не тільки клопотання Харківського квартирно-експлуатаційного управління, а й клопотання начальника гарнізону та командира військової частини. В матеріалах справи відсутнє рішення житлової комісії відповідної військової частини рішення про погодження зняття статусу «службової» з житлового приміщення, яке займає позивач, а також відповідного наказу командира військової частини. Отже, позивачем не дотримано встановленої процедури розгляду питання про погодження зняття статусу «службової» з житлового приміщення.
Згідно з положеннями ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 , перебуває на квартирному обліку в КЕУ м. Харкова в Чугуївському гарнізоні в загальній черзі з 18.09.2014 року, в першочерговій черзі - з 18.09.2014 року складом родини 4 особи: позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька дружини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідкою Харківського КЕУ №583/1956 від 01.05.2024 року, Витягом з протоколу №4 засідання житлово- побутової комісії військової частини НОМЕР_2 від 18.09.2014 року Витягом з протоколу №5 засідання житлово-побутової комісії військової частини НОМЕР_2 від 17.06.2015 року.
До теперішнього часу позивач постійного житла не отримав.
З 13.02.2024 року сім'я позивача забезпечена службовим житлом за адресою: АДРЕСА_2 , де вони зареєстровані та проживають, що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади від 13.02.2024 року.
Рішенням житлової комісії, оформленим Протоколом №2 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 02 квітня 2024 року, на виконання вимог п.10 глави VII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 31 липня 2018 року №380 (зі змінами), вирішено забезпечити постійною житловою площею шляхом виключення її з числа службової зі зняттям з квартирного обліку підполковника ОСОБА_5 , 1979 р.н., зі складом родини 4 особи (він, дружина ОСОБА_2 , 1978 р.н., донька дружини ОСОБА_3 , 2001 р.н., донька ОСОБА_4 , 2007 р.н.) постійною житловою площею шляхом виключення її з числа службової за адресою: АДРЕСА_3 (2-х кімнатна, житловою площею 34,4 м2) зі зняттям з квартирного обліку.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 04.04.2024 № 238 затверджено протокол житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 02.04.2024 року №2. Наказано на виконання вимог п.10 глави VII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 31 липня 2018 року №380 (зі змінами), забезпечити постійною житловою площею шляхом виключення її з числа службової зі зняттям з квартирного обліку: підполковника ОСОБА_5 1979 р.н., зі складом родини 4 особи (він, дружина ОСОБА_2 , 1978 р.н., донька дружини ОСОБА_3 , 2001 р.н., донька ОСОБА_4 , 2007 р.н.) постійною житловою площею шляхом виключення її з числа службової за адресою: АДРЕСА_3 (2-х кімнатна, житловою площею 34,4 м2).
25.03.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виключення вказаної квартири із числа службових.
Листом Харківського КЕУ №583/1944 від 01.05.2024 позивачу відмовлено у поданні клопотання до Чугуївської міської ради про виключення займаної позивачем квартири з числа службових, із посиланням на те, що питання щодо забезпечення постійним житлом шляхом виключення займаного житла із числа службових розглядається для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісті.
Позивач не погодився з вказаною відмовою, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 2 Закону № 2011-XII, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Згідно з ч. 1 та 4 ст. 12 Закону № 2011-XII, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Вищезазначена норма також дублюється у абз. 1 п. 3 Порядку забезпечення військовослужбовців і членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженому постановою КМУ від 03.08.2006 р. № 1081 (далі - Порядок № 1081), якою передбачено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 календарних років і більше та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Згідно з абз. 3 п. 3 Порядку № 1081, забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей для постійного проживання провадиться шляхом: надання новозбудованого житла, виключеного з числа службових, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Тобто, законодавством прямо передбачено право військовослужбовців самостійно визначатись, яким способом (шляхом) вони бажають реалізувати своє право на забезпечення житлом для постійного проживання.
Реалізація забезпечення постійним житлом шляхом його виключення з числа службових жодним чином не пов'язується законодавством з квартирною чергою особи, яка обрала такий спосіб забезпечення житлом.
Відповідно до ч.2 п.11 Порядку № 1081, виключення житлових приміщень з числа службового проводиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.
Згідно з п. 22 Порядку № 1081, облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться в військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 “Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями” наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція № 380).
Згідно з п. 10 розділу VІІ Інструкції № 380, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.
Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.
На час розгляду справи, відсутні законодавчі норми, які б обмежували встановлену п.10 Інструкції та ч.3 п.3 Порядку можливість реалізації права позивача на виключення його квартири з числа службових.
Водночас, судом встановлено, що Харківське КЕУ після отримання відповідних документів щодо позивача від військової частини не вчинило передбачених чинним законодавством дій, відповідно до покладених на нього повноважень, та не склало та не направило клопотання щодо виключення житла з числа службового стосовно позивача.
Суд зазначає, що з наведених вище положень нормативно-правових актів вбачається, що на територіальні КЕУ чинними нормами законодавства не покладено повноважень щодо розгляду документів військовослужбовців по суті, а надано повноваження щодо формування клопотання до органу місцевого самоврядування на підставі отриманих від військової частини до КЕУ документів військовослужбовця.
Як було встановлено судом, відповідно до повноважень, визначених пунктом 7 розділу ІІ Інструкції №380, Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_2 , яке затверджено наказом командира військової частини НОМЕР_2 , погоджено позивачу виключення квартири з числа службових, що підтверджується витягом з протоколу житлової комісії військової частини НОМЕР_2 №2 від 02.04.2024, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №238 від 04.04.2024, доданими до матеріалів справи.
Відтак, доводи відповідача щодо відсутності рішення житлової комісії відповідної військової частини рішення про погодження зняття статусу «службова» з житлового приміщення, яке займає позивач, а також відповідного наказу командира військової частини є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Водночас, відмова відповідача не ґрунтувалась на відсутності будь-яких документів, необхідних для подання відповідного клопотання відповідачем.
В якості підстави відмови відповідачем в листі від 01.04.2024 зазначено посилання на Рішенням заступника Міністра оборони України від 04.11.2022 року № 2551/з/5 та рішення Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗС України та членів їх сімей жилими приміщеннями, протокол від 16.11.2022 року № 142, яких відповідачем до матеріалів справи не додано, у загальному доступі відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 162 КАС України до відзиву додаються: докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Водночас, всупереч вимог закону вказаних обов'язків відповідачем не виконано.
Посилання відповідача у відзиві на приписи п. 11 Порядку № 1081 як підставу для заперечень проти позову суд вважає необґрунтованим, з огляду на таке.
Вказаним пунктом Порядку № 1081 передбачено, що виключення житлових приміщень з числа службового проводиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.
Отже, подання клопотання квартирно-експлуатаційним органом не ставиться у залежність від наявності клопотань начальника гарнізону та/або командира військової частини. Оцінка наявності всіх необхідних документів (в тому числі відповідних клопотань) має здійснюватися виконавчим органом районної, міської, районної у місті ради при розгляді питання про виключення житлового приміщення з числа службового.
Як зазначено судом вище, відповідач не наділений повноваженнями розглядати по суті питання наявності чи відсутності підстав для виключення квартир з числа «службових», а має право лише за результатом перевірки комплектності документів скласти клопотання та направити його до органу місцевого самоврядування.
Питань щодо комплектності документів відповідачем у відмові не зазначено, а зазначені у відзиві доводи спростовуються матеріалами справи.
Стосовно Рішення заступника Міністра оборони України від 04.11.2022 року № 2551/з/5 та рішення Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців ЗС України та членів їх сімей жилими приміщеннями, протокол від 16.11.2022 року № 142, суд зазначає, що вказані документи не є нормативно-правовими актами, не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а відтак не можуть змінювати чи спростовувати прав та обов'язків, встановлених законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
Повноваження на звуження категорій військовослужбовців, які за приписами п. 10 Інструкції № 380 мають право на виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання, у заступника Міністра оборони та Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, в ході розгляду справи не підтверджені.
Згідно зі ст.ст. 5, 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі підрозділів всіх видів і родів Збройних Сил України, як в воєнний так і в мирний час. Учасникам бойових дій надається, зокрема, така пільга, як першочергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Конституційний Суд неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема, гарантії соціального захисту. До них, насамперед, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах СБУ, податковій, міліції, прокуратурі, тощо (рішення КСУ від 06.07.1999 р. № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій, гарантій).
Верховний Суд у Постанові від 04.03.2020 у справі № 636/1514/19 погодився з правовим висновком суду першої і апеляційної інстанції та підсумував, що визначальними обставинами - матеріальними підставами для задоволення позовних вимог (визнання права на виключення житла з числа службового та зобов'язання подання відповідного клопотання КЕВ м. Харків) є: перебування позивача на військовій службі, наявність календарної вислуги від 20 років, перебування на квартирному обліку та, до того ж, наявність статусу учасника бойових дій, що надає право на забезпечення постійним житлом, в тому числі і шляхом виключення квартири з числа службових. Вказав також, що посилання відповідача на необхідність дотримання черговості при вирішенні питання щодо виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки позивач вже забезпечений службовим житлом у порядку черговості.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач перебуває на квартирному обліку в Чугуївському гарнізоні у загальній черзі з 18.09.2014 року, у першочерговій - з 18.09.2014 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до Витягу з послужного списку має календарну вислугу на військовій службі більше 20 років, має статус учасник бойових дій, перебуває на квартирному обліку, що підтверджується відповідними посвідченням та довідкою.
З огляду на зазначене, щодо позивача судом встановлені всі необхідні, визначені п. 10 Інструкції, умови для реалізації права на виключення житла, яке він займає, з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання.
Частиною першою статті 2 КАС України установлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на зазначене, Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (код ЄДРПОУ 0792380), протиправно відмовлено у підготовці та направленні до органу місцевого самоврядування клопотання про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_2 з числа службових.
В оцінці спірних правовідносин слід виходити з того, що суд має право зобов'язати орган вчинити певні дії, які гарантували б захист прав і свобод людини, оскільки Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст.8).
Таким чином, внаслідок бездіяльності відповідача позивач фактично позбавлений можливості реалізувати свої права на житло, що є порушенням житлових прав у розумінні ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Одночасно суд враховує, що частиною 2 пункту 11 Порядку № 1081 органом, уповноваженим приймати рішення про виключення житлових приміщень з числа службового, є виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради.
Відповідно до п.2.1 Регламенту Виконавчого комітету Чугуївської міської ради, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Чугуївської міської ради від 15.01.2021 року №1, Виконавчий комітет є виконавчим органом ради, підконтрольним та підзвітним їй, а з питань здійснення ним делегованих повноважень органів виконавчої влади - підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
Отже, у спірних правовідносинах органом, уповноваженим розглянути питання про виключення житла, яке займає позивач, зі складу службових, є Виконавчий комітет Чугуївської міської ради, а не Чугуївська міська рада Харківської області.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з урахуванням визначення належного органу, до якого слід направити клопотання про виключення квартири за адресою: за адресою: АДРЕСА_2 , з числа службових.
Згідно частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У контексті наведених норм ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права позивача, бути адекватним наявним обставинам.
Отже позовні вимоги до Харківського квартирно-експлуатаційного управління щодо подання до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення квартири позивача з числа службових підлягають задоволенню у спосіб зобов'язання Харківського квартирно-експлуатаційного управління (код ЄДРПОУ АДРЕСА_4 ) подати за встановленим порядком до Виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення квартири за адресою за адресою: АДРЕСА_2 з числа службового житла.
При цьому вказаний спосіб суд не вважає втручанням у дискреційні повноваження відповідача, з огляду на таке.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Постановою Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №806/1316/18 також визначено, що дискреційними є повноваженнями суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
З викладеного вбачається, що «власний розсуд» органів державної влади та місцевого самоврядування або осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - це вибір між двома або більше альтернативами рішеннями, коли кожне відповідне рішення є законним, або юридично допустимим (правомірним). З цього випливає, що у разі якщо відсутня законна альтернатива прийняття правомірного рішення, не може йтися про прийняття рішення органом державної влади та місцевого самоврядування або особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «на власний розсуд».
В даному випадку відповідач не мав можливості вчинити будь-які інші законні альтернативні дії, які були б відмінними від направлення клопотання до Чугуївської міської ради Харківської області про виключення квартири позивача з числа службових, у зв'язку з відсутністю будь-яких законних підстав для вчинення таких інших дій.
З огляду на вищенаведене, наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Харківського квартирно-експлуатаційного управління щодо подання клопотання до Виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області про виключення з числа службових Харківського квартирно-експлуатаційного управління квартири за адресою: АДРЕСА_2 для забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійним житлом.
Зобов'язати Харківське квартирно-експлуатаційне управління подати до Виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення з числа службових Харківського квартирно-експлуатаційного управління квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 19.07.2024.
Суддя Білова О.В.