Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 липня 2024 року Справа № 520/19279/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження за процедурою письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 30.06.2021 по 13.05.2024 - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 30.06.2021 по 13.05.2024 - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-Ш "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Ухвалою суду від 12.06.2024 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, витребувано докази.
14.07.2024 до канцелярії суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому міститься клопотання про повернення позову без розгляду.
Вирішуючи юридичну долю поданого відповідачем процесуального документа суд керується наступними мотивами та міркуваннями.
Щодо посилань відповідача про зловживання процесуальними правами внаслідок подання до Харківського окружного адміністративного суду позивачем цілком аналогічних позовних заяв.
З КП «ДСС» встановлено, що позивач звертався до суду з аналогічними позовними заявами в адміністративних справах № 520/13756/24 та № 520/17046/24.
Ухвалою від 04.06.2024 в адміністративній справі № 520/13756/24 позов було повернуто позивачу у зв'язку з тим, що на момент звернення позивача до суду не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання такого спору.
Ухвалою від 24.06.2024 в адміністративній справі № 520/17046/24 позов було повернуто позивачу у зв'язку з тим, що на момент звернення позивача до суду не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору, з огляду на що позовна заява подана передчасно.
Відповідно до ч. 9 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене посилання представника відповідача про зловживання процесуальних прав слід відхилити.
Щодо посилань відповідача про несплату судового збору.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами статті 1 Закону України “Про оплату праці” заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Її розмір залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про оплату праці”, структура заробітної плати складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
За приписами статті 33 Закону України “Про оплату праці” в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Відповідно до статті 34 Закону України “Про оплату праці” компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Індексація заробітної плати - це механізм її підвищення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Тобто, індексація це не окремий вид доходу, а механізм її підвищення у випадках визначених законодавством.
Виходячи з цього, очевидним є те, що спір про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення та компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати такої індексації, стосується заробітної плати військовослужбовця.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 05 травня 2022 року по справі № 380/8976/21.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Позивачем надано до суду посвідчення НОМЕР_2 від 21.11.2016.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач в даному випадку звільнений від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Щодо аргументів, викладених у заяві відповідача, про обов'язкове досудове врегулювання спору у правовідносинах щодо виплати компенсації втрати частини доходів, шляхом подання відповідної заяви.
Суд зазначає, що за матеріалами позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів громадян від 22.05.2024 про виплату йому сум спірної компенсації. Згідно квитанції відділення поштового зв'язку до листа № 6101100745774 вказана заява здана для пересилання 25.05.2024р. Відповідно до трекінгу «Укрпошти» за поштовою квитанцією №6101100745774 подана заява була вручена відповідачу 28.05.2024.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду задля захисту своїх порушених прав 09.07.2024. Строк на надання відповіді сплив 27.06.2024.
З огляду на це, суд зазначає, що, оскільки місячний строк на надання відповіді у відповідача сплив на момент звернення позивача до суду із даним позовом, тому суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо того, що позовна заява подана передчасно.
Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними посилання відповідача на наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Отже, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 240-243, 248, 256, 295 КАС України, суд, -
1. Клопотання представника відповідача від 14.07.2024р. про повернення позову без розгляду - залишити без задоволення.
2. Копію даної ухвали направити учасникам справи.
3. Роз'яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Супрун Ю.О.