Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 липня 2024 року справа №520/6062/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва Ольга Вікторівна, розглянувши заяву про усунення недоліків позовної заяви і додані до неї документи
за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Київської митниці
про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 06.02.2024 №UA100000/2024/000033/2;
- визнати протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2024/000129.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 позовну заяву у цій справі залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
У висновках вказаної ухвали суду про без руху зазначено, що позовна заява подана позивачем за допомогою системи "Електронний суд", містить одночасно майновий і немайновий характер, позивачем сплачено судовий збір за майнову вимогу у розмірі 4828,76 грн (рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.02.2024 №UA100000/2024/000033/2), водночас зазначено про те, що позивачем не сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн за вимогу немайнового характеру (картку відмовив прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення).
Копія вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху отримана представником позивача - 14.03.2024, що підтверджується довідкою про отримання електронного листа.
Представник позивача за допомогою системи "Електронний суд" подала заяву про усунення недоліків позовної заяви.
У вказаній заяві представник позивача зазначила про те, що скасування актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою, а тому позивачем сплачено судовий збір за майнову вимогу. Посилалася на практику постанови Верховного суду від 10.04.2020 у справі №520/1634/19, від 18.02.2020 у справі №320/3053/19 та ухвалі від 18.04.2021 у справі №200/3282/20-а.
Суд розглянувши заяву представника позивача про усунення недоліків позовної заяви та доводи викладені у ній, дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви та доданих до неї документів на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - у вказаний строк, позивач недоліки позовної заяви не усунув, у зв'язку з наступним.
Як встановлено з матеріалів позовної заяви, представник позивача просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 06.02.2024 №UA100000/2024/000033/2;
- визнати протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2024/000129.
Разом з тим, представник позивача зазначає, що дані позовні вимоги пов'язані між собою і не є окремими позовними вимогами, а відтак позивачем сплачена правильна сума судового збору.
Щодо позовної вимоги (майнова вимога) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, то суд зважає на те, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна. Оскільки безпосереднім наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості товару є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень, є майновими.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 22.01.2019 у справі №804/1760/16, від 26.03.2019 у справі № 820/3356/16. Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Оскільки одна із заявлених позовних вимог має майновий характер, позивач зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі 1,5% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу на те, що позивачем у позовній заяві зазначено про те, що сплата різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 603 595,40 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу, відтак сума судового збору складає - 6 035,95 грн. (603 595,40 * 1 %). Водночас з урахуванням пониженої ставки судового збору, оскільки позовна заява подана в електронній формі, сума судового збору складає - 4 828,76 грн (6 035,95 * 0,8).
Суд погоджується з розрахунками представника позивача у частині сплати судового збору за вимогу майнового характеру, а саме - щодо визнання протиправною та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 06.02.2024 №UA100000/2024/000033/2.
Щодо іншої частини позовних вимоги про визнання протиправними і скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то суд зважає, що вимоги в цій частині є не інакше як вимогами немайнового характеру.
Така ж правова позиція підтверджена у постановах Верховного Суду від 26.03.2019 у справі № 820/3356/16, від 18.06.2020 у справі № 820/3942/16, від 11.06.2020 у справі №480/3507/19, а тому судовий збір за такі дві вимоги (оскаржується два рішення) підлягає сплаті за ставками, виходячи з розміру 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну окрему вимогу.
Водночас слід наголосити, що така позовна вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови є окремою позовною вимогою немайнового характеру, та не являється похідною від основної - скасування рішення про коригування митної вартості товарів, що в свою чергу підтверджується правовою позицією Верховного Суду із даного питання.
Рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є різними за своїм видом рішеннями суб'єкта владних повноважень, які несуть різні правові наслідки для платника (позивача), а тому позовні вимоги про їх оскарження мають оплачуватися судових збором окремо, за кожну таку вимогу.
Відтак, оскаржуючи рішення немайнового характеру - картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивач має сплатити судовий збір виходячи з розміру 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну оскаржувану картку відмови, що становить у зв'язку з поданням позовної заяви у електронному вигляді у розмірі 2422,40 грн.
Таким чином, у вказаний строк, позивач недоліки позовної заяви не усунув, у зв'язку з чим, позовна заява не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Київської митниці (вулиця Вацлава Гавела, будинок 8, корпус А, місто Київ, 03124, код ЄДРПОУ: 43997555) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА