Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
19 липня 2024 року справа №520/7939/22 Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Відділу поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання протиправним, скасування наказу, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якій, з урахуванням зміни предмету позовної заяви, просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Відділу поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції в Харківській області від 02.09.2022 №67 про застосування до інспектора сектору патрульної поліції №3 Відділу поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, зі змінами, внесеними наказом Відділу поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції в Харківській області від 16.05.2023 №39.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що не погоджується з наказом відповідача від 02.09.2022 №67 (зі змінами) про застосування відносно нього дисциплінарного стягнення, вважає його такими, який прийнято з порушенням встановленого порядку щодо його прийняття та порушує його права, є необґрунтованим та незаконним, а тому підлягає скасуванню.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву у цій справі залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду визначення належного кола відповідачів та змісту позовних вимог щодо кожного з них. На адресу суду у строк, встановлений судом, позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з уточненою позовною заявою.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання відзиву та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи. Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі отримана відповідачем, що підтверджується матеріалами справи.
Представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав їх необґрунтованості та недоведеності. При цьому, вказує, що дисциплінарна комісія у даному конкретному випадку обставини діяння позивача з'ясувала повно та оцінила правильно, вчинений поліцейським проступок кваліфікувала правильно, норми закону визначила як належні, зміст норми права витлумачила відповідно до їх дійсної суті, а відтак, забезпечила дотримання процедури притягнення особи до відповідальності, тому підстави для скасування оскаржуваного наказу відсутні.
У період з 15.07.2023 по 06.08.2023, 12.10.2023 та з 15.11.2023 по 03.12.2023, з 01.01.2024 по 13.01.2024, 05.04.2024 по 06.04.2024, з 08.04.2024 по 17.04.2024 та з 22.05.2024 по 25.06.2024, 28.06.2024 суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Позивач лейтенант поліції на час виникнення спірних правовідносин обіймав посаду інспектора сектору патрульної поліції №3 відділу поліції в метрополітені Головного управління в Харківській області.
Наказом відділу поліції в метрополітені ГУ НП в Харківській області «Про призначення службового розслідування» від 05.08.2022 №61 призначено провести службове розслідування стосовно окремих поліцейських за рапортом інспектора з ювенальної превенції СП ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області капрала поліції ОСОБА_2 від 04.08.2022.
За наслідками проведення службового розслідування начальником відділу поліції в метрополітені ГУ НП в Харківській області полковником поліції ОСОБА_3 02.09.2022 затверджено висновок службового розслідування.
У вказаному висновку вказано: «За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у невиконанні вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині обов'язку поліцейського неухильно дотримуватися положень нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, до позивача застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани.»
Наказом ГУ НП в Харківській області від 02.09.2022 №67 у зв'язку з вчиненням дисциплінарного проступку, що виразився у невиконанні вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.
Наказом ГУ НП в Харківській області від 16.05.2023 №39 «Про внесення змін до наказу відділу поліції в метрополітені ГУ НП в Харківській області від 02.09.2022 №67» внесено зміни до пункту 1 наказу відділу поліції в метрополітені «Про застосування до поліцейських ВП в метрополітені заходу дисциплінарного впливу» виклавши пункту 1 у такій редакції:
«пункт 1 За вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у невиконанні вимог пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», застосувати до інспектора сектору патрульної поліції №3 ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани».
Вважаючи оскаржуваний наказ відповідача про застосування дисциплінарного стягнення необґрунтованими, а свої права - порушеними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі по тексту Закон №580-VIII).
Приписами частини першої статті 1 Закон України №580-VIII встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (положення статті 3 Закону України №580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону України №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Положеннями пункту 2 частини першої статті 18 Закону України №580-VIII встановлено, що поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України №580-VIII поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIIІ (далі по тексту - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини першої статті першої Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов'язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні частини першої статті 12 Статуту визнається дисциплінарним проступком.
Таким чином, до кола формальних ознак дисциплінарного проступку поліцейського належать: 1) недотримання вимог чинних нормативно-правових актів; 2) недотримання Присяги поліцейського; 3) невиконання наказів керівників; 4) неналежний рівень знань положень нормативно-правових актів та змісту власних функціональних обов'язків за посадою; 5) не виявлення поваги до прав, честі і гідності людини, не утримання від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 6) ненадання допомоги та не запобігання вчиненню правопорушень; 7) не вжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського із одночасним інформуванням про це безпосереднього керівника; 8) не утримання від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки; 9) не утримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України; 10) недотримання правил внутрішнього розпорядку; 11) невиконання заходів безпеки у службовій діяльності; 12) незабезпечення належного рівня власної професійної підготовки (кваліфікації); 13) неналежне ставлення до збереження службового майна, незабезпечення належного стану зброї та спеціальних засобів; 14) не виявлення поваги до честі і гідності інших поліцейських і працівників поліції, не надання допомоги іншим поліцейським, не стримування інших поліцейських від вчинення правопорушень; 15) не дотримання правил носіння однострою та знаків розрізнення; 15) не сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не інформування керівника про будь-які порушення службової дисципліни; 16) перебування на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 17) невжиття заходів із забезпечення безперервного та цілодобового захисту суверенітету України і територіальної цілісності України, виконання завдань поліції і реалізації повноважень поліції з метою відсічі збройної агресії ворога проти України.
Положеннями підпункту 1 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських (затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 №1179) закріплено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Приписами частини першої та другої статті 19 Закону України №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України №580-VIII зобов'язує поліцейського, з-поміж іншого, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку (пункт 1, 2, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини другої статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Абзацами другим та третім пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 (далі - Правила етичної поведінки) передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Згідно частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі по тексту - Порядок №893).
Згідно пункту 1 розділу ІI Порядку №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Положеннями пункту 2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:
- дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
- підстава для проведення службового розслідування;
- форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні. (пункт 4 розділу VI Порядку №893).
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
- обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
- посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
- пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
- пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
- пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
- документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
- обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
- причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення (пункт 4 розділу VI Порядку №893).
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
- висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
- вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
- відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
- запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (пункт 5 розділу VI Порядку №893).
Висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.
У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення (пункт 7 розділу VI Порядку №893).
Положеннями частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту врегульовано, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно частин другої, третьої 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Відповідно до частини 8 статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Таким чином, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Матеріали справи свідчать, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу відповідачем слугували матеріали службового розслідування, факти і обставини які були встановленні під час проведення службового розслідування, що було узагальнено у підсумковому документі службового розслідування - висновку службового розслідування від 02.09.2022, який затверджено начальником відділу поліції в метрополітені ГУ НП в Харківській області.
Вказаним висновком встановлено, що від інспектора з ювенальної превенції сектору превенції відділу поліції в метрополітені ГУ НП в Харківській області (далі - відділ поліції в метрополітені) Вікторії Лабзун надійшов рапорт про виявлені порушення несення служби поліцейськими. У рапорті зазначено, що інспектор сектору патрульної поліції відділу поліції в метрополітені лейтенант поліції ОСОБА_1 04.08.2022 о 16 год 32 хв був відсутній на місці служби, а саме - на станції метро «Пушкінська». Крім того встановлено, що на службу по охороні громадського порядку на станції метрополітену «Пушкінська» у місті Харків 04.08.2022 заступив наряд у складі: поліцейського сектору патрульної поліції сержанта поліції ОСОБА_4 та інспектора сектору патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 . О 16 год 29 хв на станцію метрополітену прибула інспектор з ювенальної превенції сектору превенції відділу поліції в метрополітені лейтенант поліції ОСОБА_5 , яка виявила, що поліцейський сектору патрульної поліції сержант поліції ОСОБА_4 знаходиться в кімнаті поліції, у вестибюлі станції нікого з поліцейських немає, лейтенант поліції ОСОБА_1 був відсутній у вестибюлі, на платформі станції та в кімнаті поліції. Опитана лейтенант поліції ОСОБА_6 повідомила, що приблизно о 16 год 29 хв вона потягом метрополітену прибула на станцію «Пушкінська» з метою контролю несення служби поліцейськими на станції. Однак ні на платформі станції, ні у вестибюлі станції (при вході на станцію) нікого з поліцейських, які повинні були здійснювати чергування, не було. У кімнаті поліції знаходився сержант ОСОБА_4 , а лейтенант поліції ОСОБА_1 був відсутній взагалі. Після перевірки несення служби вона знову пройшла через вестибюль станції та вийшла на платформу, однак лейтенанта поліції ОСОБА_1 ніде не було. Про виявлене порушення склала рапорт. Опитаний сержант поліції ОСОБА_4 повідомив, що він разом із лейтенантом поліції ОСОБА_1 заступив 04.08.2022 на чергування по охороні публічного порядку на станції метрополітену «Пушкінська». Приблизно о 16 год 17 хв він перебував у кімнаті поліції та відпочивав, а службу по охороні громадського порядку на станції та вестибюлі повинен був нести лейтенант поліції ОСОБА_1 . Опитаний лейтенант поліції ОСОБА_1 повідомив, що дійсно 04.08.2022 він разом із сержантом поліції ОСОБА_4 заступив на чергування по охороні публічного порядку на станції метрополітену «Пушкінська». О 16.32 він перебував на платформі та оглядав її на предмет відсутності вибухонебезпечних предметів. Про прибуття перевірки дізнався з телефонного дзвінку сержанта поліції ОСОБА_4 , вирушив до кімнати поліції, однак вже не застав лейтенанта поліції ОСОБА_6 .
У позовній заяві позивач наполягає на тому, що у поясненнях позивача він жодним чином не визнав себе винним у жодному порушенні і 04.08.2022 находився на службі, сумлінно виконуючи свої службові обов'язки, що жодним чином не було спростовано матеріалами службового розслідування.
Дослідивши матеріали службового розслідування суд встановив наступне.
Підставою для призначення службового розслідування стосовно позивача був рапорт інспектора з ювенальної превенції СП ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області капрала поліції ОСОБА_2 від 04.08.2022р. в якому стосовно позивача зазначено, що під час перевірки встановлено наступні недоліки:
«На станції метро «Пушкінська» о 16:32 поліцейський СПП №2 ОСОБА_4 на момент перевірки знаходився в кімнаті поліції, пояснивши, що свій час він відчергував та зараз час чергування інспектора лт. поліції ОСОБА_1 , який на момент перевірки був відсутній на станції.»
В подальшому інспектором з ювенальної превенції СП ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області капралом поліції ОСОБА_2 було складено ще один рапорт від 18.08.2022р., в якому вказано: «під час перевірки поліцейський СПП №2 ОСОБА_4 безцільно знаходився в кімнаті поліції та на питання чому на вестибюлі нікого немає, він пояснив, що втомився, так як чергував цілий день сам, а зараз черга чергувати інспектора СПП №3 лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який був відсутній на станції та зі слів поліцейського поїхав на перевірку несення служби, підмінити ОСОБА_1 на станцію ніхто не приїхав та про можливу підміну ОСОБА_7 поліцейський взагалі не мав рацію. Таким чином охорона публічного порядку не здійснювалася в повному обсязі на станції метро «Пушкінська».»
Також, матеріали службового розслідування містять пояснення інспектора з ювенальної превенції СП ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області капрала поліції ОСОБА_2 , поліцейського СПП №2 ОСОБА_4 , поліцейської ОСОБА_8 та інспектора СПП №3 лейтенанта поліції ОСОБА_1 (позивача).
Поліцейський СПП №2 ОСОБА_4 в своїх поясненнях зазначає: « 04.08.2022р. я заступив на станцію м. «Пушкінська» спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_9 . На час перевірки о 16:32 інспектором з ЮП СП в метрополітені Лабзун я знаходився в кімнаті поліції так як згідно вказівки керівництва у нас було поділено час знаходження на вестибюлі: у період часу з 16 до 17 години був час мого відпочинку, лейтенант поліції Адонін у цей час повинен був бути на вестибюлі.»
В поясненнях поліцейської ОСОБА_8 зазначено: « 04.08.2022р. біля 12:30 я прибула на станцію метро «Пушкінська» для того щоб підмінити чергувати інспектора СПП №3 лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який ніс службу. О 12:30 він поїхав на перевірку несення служби. О 15:20 ОСОБА_1 повернувся на станцію, а я відразу повернулась на своє місце несення служби.»
Інспектор з ювенальної превенції СП ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області капралом поліції ОСОБА_2 в свої поясненнях зазначає: «Прибувши на станцію метро «Пушкінська» близько 16:29 я через платформу прямувала на вестибюль, який на даній станції один, чергові поліцейські були відсутні, після чого я зайшла до кімнати поліції о 16:32 та побачила поліцейського СПП №2 ОСОБА_4 , який безцільно знаходився в кімнаті поліції та на питання чому на вестибюлі та на платформі станції нікого немає, він пояснив, що він втомився, так як чергував цілий день сам, а зараз черга чергувати інспектора СПП №3 лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який був відсутній на станції та зі слів поліцейського поїхав на перевірку несення служби, підмінити ОСОБА_7 на станції ніхто не приїхав та про можливу підміну Адоніну поліцейський взагалі не мав рацію. Після чого я вийшла з кімнати поліції до вестибюлю та спустилась на платформу станції, зачекала 5 хв поїзд та поїхала далі на перевірки, а інспектора СПП №3 лейтенанта поліції ОСОБА_1 за цей час так і не зустріла».
Позивач в своїх поясненнях зазначив наступне: «на момент перевірки несення служби по охороні публічного порядку інспектором з ЮП СП ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області капрала поліції на станції метрополітену «Пушкінська» о 16:32 год. 04.08.2022р. я, інспектор СПП №3 лейтенанта поліції ОСОБА_1 здійснював охорону публічного порядку, а саме, здійснював обхід станції на платформі станції на предмет виявлення вибухонебезпечних та небезпечних предметів, чим саме виконував покладені на мене службові обов'язки. В цей час на момент перевірки несення служби мій напарник поліцейський СПП №2 ОСОБА_4 відпочивав в кімнаті поліції, яка знаходиться на станції метрополітену «Пушкінська». В цей час мені зателефонував мій напарник та повідомив що інспектор з ЮП СП ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області капрала поліції ОСОБА_2 закінчила з перевіркою несення служби та я направився до кімнати поліції щоб поспілкуватися з перевіряючим несення служби, але її вже не було на місці перевірки.»
З матеріалів службового розслідування вбачається, що вказані пояснення були єдиними доказами, на підставі яких відповідачем було встановлено наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку.
Інших доказів матеріали службового розслідування не містять, зокрема, відеозаписів з камер спостереження розміщених на платформі та в вестибюлі метро «Пушкінська».
З системного аналізу змісту вказаних пояснень окремо та в їх сукупності суд встановив наступне.
Інспектор з ювенальної превенції СП ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області капрала поліції ОСОБА_2 зазначає, що поліцейський СПП №2 ОСОБА_4 їй повідомив, що інспектор СПП №3 лейтенанта поліції ОСОБА_1 був відсутній на станції та зі слів поліцейського поїхав на перевірку несення служби, підмінити ОСОБА_1 на станції ніхто не приїхав та про можливу підміну ОСОБА_1 поліцейський взагалі не мав рацію.
Проте, в поясненнях поліцейської ОСОБА_8 зазначено, що 04.08.2022р. біля 12:30 остання прибула на станцію метро «Пушкінська» для того щоб підмінити чергувати інспектора СПП №3 лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який ніс службу. О 12:30 він поїхав на перевірку несення служби. О 15:20 ОСОБА_1 повернувся на станцію, а ОСОБА_8 відразу повернулась на своє місце несення служби.
При цьому, в поясненнях поліцейського СПП №2 ОСОБА_4 зазначено, що на час перевірки о 16:32 інспектором з ювенальної превенції СП ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області капрала поліції ОСОБА_2 останній знаходився в кімнаті поліції так як згідно вказівки керівництва у них було поділено час знаходження на вестибюлі: у період часу з 16 до 17 години був час відпочинку ОСОБА_4 , інспектор СПП №3 лейтенанта поліції ОСОБА_1 у цей час повинен був бути на вестибюлі.
З вказаного вбачається, що поліцейський СПП №2 ОСОБА_4 не міг не знати про наявність підміни поліцейською ОСОБА_8 позивача, оскільки вона прибула на станцію для підміни о 12:30 год., а ОСОБА_4 пішов на відпочинок до кімнати поліції о 16:00 год. Отже протягом 3-х годин ОСОБА_4 перебував на станції не з ОСОБА_1 , а з ОСОБА_8 .
При цьому, позивач повернувся на станцію «Пушкінська» о 15:20, а поліцейський СПП №2 ОСОБА_4 пішов відпочивати в кімнату поліції о 16:00 год., тобто він був обізнаний що позивач повернувся на станцію, а поліцейська ОСОБА_8 , яка підміняла позивача, поїхала зі станції.
У зв'язку з зазначеним, суд критично оцінює пояснення інспектора з ювенальної превенції СП ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області капрала поліції ОСОБА_2 яка стверджує, що поліцейський СПП №2 ОСОБА_4 повідомив, що зараз черга чергувати інспектора СПП №3 лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який був відсутній на станції та зі слів поліцейського поїхав на перевірку несення служби, підмінити ОСОБА_1 на станції ніхто не приїхав та про можливу підміну ОСОБА_1 поліцейський взагалі не мав рацію.
Тобто зі слів інспектора з ювенальної превенції СП ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області капрала поліції ОСОБА_2 , поліцейський СПП №2 ОСОБА_4 коли пішов відпочивати в кімнату поліції усвідомлював, що в цей час відсутні інші патрульні станції та все одно пішов відпочивати, залишаючи станцію без патрулю та не повідомив про відсутність іншого з патрульних, в тому числі позивача та те, що він зараз на станції один, в той час коли його черга відпочивати.
Сам же поліцейський СПП №2 ОСОБА_4 у своїх поясненнях зазначає, що у період часу з 16 до 17 години був час його відпочинку, інспектор СПП №3 лейтенант поліції ОСОБА_1 у цей час повинен був бути на вестибюлі.
Отже, з пояснень поліцейський СПП №2 ОСОБА_4 вбачається, що він впевнений що в цей час на станції знаходиться позивач та здійснює патрулювання, що не узгоджується з викладеним інспектором з ювенальної превенції СП ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області капрала поліції ОСОБА_2 в її поясненнях.
Також, з пояснень інспектора з ювенальної превенції СП ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області капрала поліції ОСОБА_2 вбачається викладення перевіряючою припущень щодо відсутності позивача на станції метро «Пушкінська», оскільки проаналізувавши маршрут перевіряючої з наданих нею пояснень вбачається, що остання прибувши на станцію метро попрямувала через платформу до кімнати поліції, а потім вийшла з кімнати поліції до вестибюлю, спустилася на платформу станції, зачекала 5 хвилин поїзд та поїхала з платформи. Обхід станції на платформі станції перевіряюча ОСОБА_2 не здійснювала, а зі слів позивача, він перебував в цей час на платформі станції здійснюючи обхід станції.
Доказів обходу інспектором з ювенальної превенції СП ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області капралом поліції ОСОБА_2 платформи для встановлення факту наявності чи відсутності позивача матеріали службового розслідування не містять.
З правового викладеного вбачається, що пояснення поліцейського СПП №2 ОСОБА_4 та поліцейської ОСОБА_8 підтверджують, що позивач знаходився на станції метро «Пушкінська» під час здійснення перевірки.
Пояснення інспектора СПП №3 лейтенант поліції ОСОБА_1 , поліцейського СПП №2 ОСОБА_4 та поліцейської ОСОБА_8 підтверджують, що позивач знаходився на станції метро «Пушкінська» під час здійснення перевірки та повністю узгоджуються між собою.
У свою чергу єдиним підтвердженням наявності ознак дисциплінарного проступку в діях позивача є пояснення інспектора з ювенальної превенції СП ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області капралом поліції ОСОБА_2 , які суд оцінює критично, оскільки пояснення перевіряючої ОСОБА_2 , зокрема про те що їй повідомив поліцейський СПП №2 ОСОБА_4 , не узгоджуються з рештою пояснень, при цьому містять не констатацію фактів, а допущення, та з їхнього змісту вбачається нездійснення перевіряючою ОСОБА_2 всіх можливих дій по встановленню факту наявності чи відсутності Позивача на станції, оскільки сама перевіряюча ОСОБА_2 в своїх поясненнях та рапортах зазначає, що з вагону попрямувала в кімнату відпочинку, а з кімнати відпочинку відразу пішла до вагону.
Отже, комісією з службового розслідування, у порушення вимог закону не було зібрано достатні та достовірні докази про наявність дисциплінарного проступку, а також не було досліджено зміст вказаних пояснень та не було надано їм оцінку, оскільки як вбачається з викладених пояснень, пояснення інспектора з ювенальної превенції СП ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області капралом поліції ОСОБА_2 не узгоджуються з іншими поясненнями, а матеріалами службового розслідування не встановлено в діях позивача ознак дисциплінарного проступку.
Вказане свідчить про неузгодженість матеріалів службового розслідування та відсутність доказів наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, та наслідково, відсутність підстав для накладення на позивача дисциплінарного стягнення, в зв'язку з чим оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
З аналізу висновку службового розслідування від 02.09.2022, який затверджено начальником відділу поліції в метрополітені ГУ НП в Харківській області вбачається, що в порушення вимог розділу VI Порядку №893 висновок не містить: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; посилання на наказ керівника та/або положення посадової інструкції, які було порушено; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Висновок службового розслідування не є підставою притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, він є лише складовою частиною службового розслідування.
У свою чергу, підставою притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є матеріали службового розслідування, факти і обставини які були встановленні під час проведення службового розслідування що викладається у висновку службового розслідування.
Матеріали справи свідчать про відсутність доказів наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку.
З правового аналізу норм чинного законодавства, яким регулюються спірні правовідносини вбачається, що у разі протиправних діянь та вчинення дисциплінарного проступку, поліцейський несе дисциплінарну відповідальність у вигляді стягнення, вид якого визначається в залежності від характеру вини та скоєного проступку. При цьому, характер вини та ступень тяжкості дисциплінарного проступку (неналежне виконання посадових обов'язків, вчинення дій або бездіяльності під час несення служби, що підривають авторитет поліції, тощо) визначається під час проведення у відношенні поліцейського службового розслідування, в результаті чого і обирається вид дисциплінарного стягнення, який застосовується до винної особи.
Підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Судом встановлено, що матеріали службового розслідування не містять даних, які свідчать про наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку.
В оскаржуваному наказі зазначено, що обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейських відповідно до п.п. 4, 5 ст. 19 ДС НПУ, є усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку, а також відсутність суттєвих негативних наслідків вчинення дисциплінарного проступку, що дає підстави кваліфікувати його, як незначний дисциплінарний проступок.
Проте, як вбачається з пояснень позивача, які містяться в матеріалах службового розслідування, позивач не визнавав своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку, а навпаки, повністю його заперечує, надавши свої пояснення на підтвердження відсутності дисциплінарного проступку.
З аналізу оскаржуваного наказу також вбачається, що в порушення вимог закону відповідачем не враховано службову характеристику позивача, яка міститься в матеріалах службового розслідування та в якій викладені тільки позитивні характеристики; відсутність дисциплінарних стягнень у позивача; відсутність будь-яких негативних наслідків.
Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі №802/1150/17-а вказав на те, що під час правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України ).
Згідно з частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень чинного законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд встановив, що за подання позовної заяви у даній справі позивач сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією, оригінал якої наявний у матеріалах справи.
Враховуючи те, що позовні вимоги позивача задоволено повністю, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Відділу поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, Україна, Харківська область, місто Харків, вулиця Жон Мироносиць, будинок, 13, код ЄДРПОУ 40108599) - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Відділу поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції в Харківській області від 02.09.2022 №67 про застосування до інспектора сектору патрульної поліції №3 Відділу поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Адоніна Еріка Володимировича дисциплінарного стягнення у вигляді догани, зі змінами, внесеними наказом Відділу поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції в Харківській області від 16.05.2023 №39.
Визнати протиправним та скасувати наказ Відділу поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції в Харківській області від 02.09.2022 №67 про застосування до інспектора сектору патрульної поліції №3 Відділу поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, зі змінами, внесеними наказом Відділу поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції в Харківській області від 16.05.2023 №39.
Стягнути з Відділу поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст виготовлено 19.07.2024.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА