вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
про закриття провадження у справі
19 липня 2024 року Справа № 480/4194/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суми пенсії, що підлягала виплаті та залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суми пенсії, що підлягала виплаті та залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю згідно з рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року у справі № 480/10276/21.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що на виконання рішення суду від 13.12.2021 року по справі № 480/10276/21, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019. Проте перераховані кошти виплачено не було. ОСОБА_2 помер, про що надана копія свідоцтва про смерть, а ОСОБА_1 є дружиною померлого. На звернення позивача щодо здійснення їй виплати не отриманої пенсії її померлого чоловіка, листом відповідач повідомив про можливість отримання даної пенсії лише у разі заміни сторони стягувача.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Крім того даною ухвалою було витребувано у у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області протокол перерахунку пенсії ОСОБА_2 , здійснений на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року у справі № 480/10276/21.
Копія даної ухвали була направлена відповідачу через систему "Електронний суд" та отримана ним 27.05.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 21). Проте вимоги суду не виконано, відзиву на позовну заяву та витребувані докази суду надано не було.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року по справі № 480/10276/21 було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі отриманої довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.07.2021 №46149 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум.
Разом з тим відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_2 ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 (а.с. 10).
Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 10.04.2024 року, в якій просила виплатити їй заборгованість військової пенсії по рішенню суду від 13.12.2021 по справі № 480/10276/21 (а.с. 12).
Листом від 02.05.2024 року № 1574-4758/Є-02/8-1800/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило позивача, що з матеріалами пенсійної справи померлого чоловіка ОСОБА_2 у головному управлінні обліковуються суми коштів нараховані на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі № 480/10276/21 у сумі 150664,75 грн. При цьому кошти, які були нараховані ОСОБА_2 на виконання зазначеного рішення суду, будуть виплачені його правонаступнику за умови надходження до управління відповідного документа, що підтверджує право на їх отримання, яким може бути рішення суду про заміну сторони стягувана, з урахуванням дати набрання цим рішенням законної сили та наявності відповідного фінансування (а.с. 13).
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 4 КАС України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1);
публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2);
суб'єкт владних повноважень - суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин (відповідні правові висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 804/15129/15).
Відповідно до статті 1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК).
Статтею 1219 ЦК передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1227 ЦК суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно до ч. 1, 3 ст. 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі по тексту - Закон № 2262-ХІІ) суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч. 1 ст. 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, є доходом сім'ї.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, сформульована висновок про те, що “ у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя”.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, яка забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а, від 28 листопада 2023 року у справі № 420/244/20, від 15 грудня 2023 року у справі №805/2628/18-а, від 27 травня 2024 року у справі № 240/9888/21.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).
При цьому позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою стосовно отримання недоотриманої пенсії чоловіка лише 10.04.2024 року (а.с. 12).
Вказані обставини свідчать, що позивач протягом 6 місяців після смерті та отримання свідоцтва про смерть чоловіка не зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для отримання відповідних сум пенсії.
У такому разі, у силу ч. 3 ст. 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини, та орган Пенсійного фонду не здійснює виплату неодержаної пенсії у порядку ч. 1 ст. 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ч. 1 ст. 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Вказаний висновок сформований в постанові Верховного Суду від 06 квітня 2022 року у справі № 200/10136/20-а.
Отже в даному випадку спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом як спадкоємця першої черги після смерті чоловіка нарахованої, але невиплаченої пенсії спадкодавця.
Сама собою участь у спорі ГУПФУ в Сумській області не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
При цьому, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року по справі № 286/3516/16-ц (Провадження № 14-95цс19), спір про стягнення успадкованої суми неотриманих спадкодавцем пенсійних виплат, має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що спір у цій справі не має публічно-правового характеру, а тому, не підпадає під юрисдикцію адміністративного суду та має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Вказана правова позиція сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16, постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 200/12094/18-а.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи те, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд вважає, що провадження у справі № 480/4194/24 підлягає закриттю та відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України роз'яснює позивачу, що спір підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 238, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Роз'яснити позивачу, що дана справа підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя В.О. Павлічек