19 липня 2024 року м. Рівне №460/5135/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, яка призначається відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перевести ОСОБА_1 із 05.01.2024 на пенсію за віком відповідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, обчисливши її виходячи із 60% усієї суми заробітної плати, вказаної у довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 28.03.2024 №78-Ф та від 05.01.2024 №6-Ф.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у зв'язку з виходом на пенсію звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", проте управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області призначено пенсію, яка обчислюється і виплачується відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач вважає, що у зв'язку зі звільненням з посади, робота на якій дає право на призначення пенсії державного службовця 03.01.2024, маючи стаж роботи на посаді державного службовця на дату звільнення понад 20 років, вона набула право на призначення пенсії відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII. Просила позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 20.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог. Зазначив, що згідно з матеріалами справи 05.01.2024 ОСОБА_1 подала заяви про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та про призначення пенсії за віком на умовах Закону України “Про державну службу”. З 03.01.2024, відповідно до заяви від 05.01.2024, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Водночас, згідно вищезазначеної заяви, рішення про призначення пенсії згідно Закону України “Про державну службу” не прийнято. Обчислення пенсій, що призначаються відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ “Про державну службу” (далі - Закон 889) особам, зазначеним у пунктах 10 і 12 розділу ХІ Закону № 889, здійснюється відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 “Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" ( далі - Порядок №622). Зауважив, що у разі обчислення пенсії за віком відповідно до Закону №889 з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий, оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 28.03.2024 №78-Ф розмір пенсії позивачки зменшується. Таким чином, оскільки змін до Порядку №622 не внесено щодо періоду врахування складових заробітної плати за посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності в державному органі відповідних посад державної служби) державного органу, що здійснив класифікацію посад державної служби, то законодавчих підстав для перерахунку пенсії щодо переведення на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням заробітної плати, вказаної у довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 28.03.2024 №78-Ф та від 05.01.2024 №6-Ф, немає. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області позивач отримує пенсію за віком, яка обчислюється їй відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
03.01.2024 позивач була звільнена з посади головного спеціаліста відділу з питань відрахувань управління з питань виплат, у зв'язку із виходом на пенсію, що підтверджується наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 03.01.2024 №12-о.
Загальний стаж державної служби ОСОБА_1 станом на 31.12.2023 склав 31 рік 11 місяців 11 днів, що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 04.01.2024 6-Д.
05.01.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у спосіб її переведення на пенсію державного службовця, виходячи із посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років станом на січень 2024 року, на підставі довідки ГУ ПФУ в Рівненській області від 05.01.2024 №8- Ф, заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби станом на грудень 2023 року (абз.6 п.4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою КМУ від 14.09.2016 №622), на підставі довідки ГУ ПФУ в Рівненській області від 05.01.2024 №6-Ф.
Відповідач всупереч положенням чинного законодавства жодного рішення про призначення або ж про відмову в призначенні пенсії не приймав, у зв'язку з чим, 01.04.2024 ОСОБА_1 (у тримісячний строк) подала заяву на допризначення пенсії враховуючи додатково довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 05.01.2024 від 28.03.2024 №78-Ф. У зв'язку з тим, що відповідачем ОСОБА_1 пенсію державного службовця призначено не було - рішення про відмову в призначенні пенсії теж не приймалось, ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийняло рішення про відмову в допризначенні пенсії.
Листом ГУ ПФУ в Рівненській області від 12.04.2024 №1700-0202-8/20760 повідомив представника позивача, що у разі обчислення пенсії за віком відповідно до Закону №889 з врахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28.03.2024 №78-Ф розмір пенсії позивача зменшиться.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не прийняття рішення про призначення пенсії державного службовця, позивач звернулась до суду із позовною заявою.
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який набрав чинності з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відтак, особа може набути та реалізувати право на пенсійне забезпечення державного службовця за наявності двох умов: 1. досягнення пенсійного віку 60 років; 2. наявності не менше 10 років стажу на посадах державних службовців за умови роботи на цих посадах станом на травень 2016 року або ж наявності не менше 20 років стажу на посадах державних службовців незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Як встановлено судом, станом на 01.05.2016 (дату набрання чинності Законом №889-VІІІ) позивач обіймала посаду, яка відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. №229, належала до посад державних службовців. Стаж державної служби станом на цю дату був понад 20 календарних років, що позивачем не заперечується, позаяк саме ним видано ОСОБА_1 довідку про стаж на дату звільнення у 2024 році - 31 рік 11 місяців 11 днів. Окрім цього позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 05.01.2024 досягла 60-річного віку.
При вирішенні питання про наявність підстав для обчислення пенсії державного службовця слід звертати увагу на обраний пенсіонером період заробітної плати, з якого пенсія має обчислюватися.
Так, відповідно до вимог п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 (далі - Порядок №622), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За змістом трудової книжки позивача та розрахунку стажу роботи на посаді державного службовця вбачається, що станом на 31.12.2023 (останній робочий день перед звільненням із державної служби) її спеціальний стаж державного службовця складав 31 рік 11 місяців 11 днів. Станом на дату подання відповідачу 05.01.2024 заяви про переведення її на пенсію державного службовця позивач не працювала.
При цьому, згідно пункту 4 Порядку №622: І. посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби) (абз. 2 п. 4 Порядку); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні (абз. 3 п. 4 Порядку); ІІ. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі (абз. 6 п. 4 Порядку №622).
Зазначені положення чинного законодавства свідчать про те, що пенсія державного службовця обчислюється виходячи із основних (абз. 2 п. 4 Порядку) та додаткових (абз. 6 п. 4 Порядку) складових заробітної плати державного службовця.
Постановою Правління Пенсійного фонду України "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям" №1-3 від 17 січня 2017 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за №180/30048, затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІ "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу", а саме: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Відповідно до форми довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року №1-3, така видається для призначення згідно з пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» про середні розміри надбавок, премій та інших виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, а виплати (надбавки, місячні премії) зазначаються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії. Матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, зазначаються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді, виходячи із середнього розміру таких виплат у місяці, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, визначеного з урахуванням кількості відповідних (прирівняних) посад.
Із системного аналізу положень ст.37 Закону №3723-XII, Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ та абз. 6 п. 4 Порядку №622, для обчислення пенсії державного службовця виходячи із середніх розмірів відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі, необхідними умовами є: 1. бажання особи на такий порядок обчислення пенсійної виплати; не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців; 3. звільнення з посади державного службовця на момент виходу на пенсію.
Суд встановив, що 04.01.2024 позивач була звільнена з державної служби. Для обчислення пенсії державного службовця із 05.01.2024 (була подана відповідна заява) відповідачем видано: - довідку про посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років (абз. 2 п. 4 Порядку) від 05.01.2024 №8-Ф станом на грудень 2023 року; - довідку про посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років станом на січень 2024 року (абз. 2 п. 4 Порядку) від 28.03.2024 №78-Ф - яка надана Пенсійному органу в тримісячний строк з дня подання заяви для допризначення пенсії (рішення про відмову в призначенні пенсії державного службовця не приймалось); - довідку про заробітну плату в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії - грудень 2023 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі (абз. 6 п. 4 Порядку) від 05.01.2024 №6-Ф.
Проте, зі змісту листа відповідача від 12.04.2024 №1700-0202-8/20760 представника позивача повідомлено, що у разі обчислення пенсії за віком відповідно до Закону №889 з врахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 28.03.2024 №78-Ф розмір пенсії зменшується.
Водночас суд зауважує, що у вказаному листі не міститься будь-яких належних та допустимих доказів того, що надані позивачем довідки про заробітну плату не відповідають Порядку №622 або ж формам, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року №1-3.
Так, станом на 05.01.2024 (дату подання відповідачу заяви про перерахунок пенсії з врахуванням абз. 6 п. 4 Порядку №622) позивач: - мала стаж державної служби понад 31 роки; - 04.01.2024 була звільнена із посади державного службовця; - подала відповідачу три довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, зокрема із заявою про допризначення пенсії від 04.04.2024, від 28.03.2024 №78-Ф (основні складові зарплати на січень 2024 року), від 05.01.2024 №6-Ф (додаткові складові зарплати на грудень 2023 року).
Таким чином, з врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, яка призначається відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XI є протиправними.
Визначаючи спосіб захисту порушених прав Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18) (провадження № 11-555заі18) для належного захисту порушених прав вказала на необхідність зобов'язання відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідці про заробітну плату (щодо основних та додаткових складових заробітної плати).
З метою відновлення порушених прав позивача в цій частині слід, з метою уникнення повторного звернення позивача із позовами до суду, слід зобов'язати відповідача перевести ОСОБА_1 із 05.01.2024 на пенсію за віком відповідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, обчисливши її виходячи із 60% усієї суми заробітної плати, вказаної у довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 28.03.2024 №78-Ф та від 05.01.2024 №6-Ф.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Пенсійними органами не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності поведінки у спірних правовідносинах.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити повністю.
Керуючись положеннями ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 968,96 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, яка призначається відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перевести ОСОБА_1 із 05.01.2024 на пенсію за віком відповідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, обчисливши її виходячи із 60% усієї суми заробітної плати, вказаної у довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 28.03.2024 №78-Ф та від 05.01.2024 №6-Ф.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 19 липня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя С.М. Дуляницька