19 липня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/16080/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 10.12.2022 по 31.12.2022, з 22.01.2023 по 27.01.2023, з 25.02.2023 по 19.03.2023, з 01.04.2023 по 21.07.2023, з 03.08.2023 по 09.10.2023, з урахуванням фактично виплачених сум,
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 10.12.2022 по 31.12.2022, з 22.01.2023 по 27.01.2023, з 25.02.2023 по 19.03.2023, з 01.04.2023 по 21.07.2023, з 03.08.2023 по 09.10.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач, у зв'язку з безпосередньою участю в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р., за періоди: з 10.12.2022 по 31.12.2022, з 22.01.2023 по 27.01.2023, з 25.02.2023по 19.03.2023, з 01.04.2023 по 21.07.2023, з 03.08.2023 по 09.10.2023. Однак, усупереч вимог постанови КМУ №168 від 28.02.2022 відповідачем не здійснювалось нарахування та виплата підвищеної до 100 000 грн додаткової винагороди позивачу.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
29.02.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Військової частини НОМЕР_1 , в якому відповідач позов не визнав, у відзиві на адміністративний позов зазначив, що ОСОБА_1 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26.02.2022 №26 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 на всі види забезпечення та вважається таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов'язків за посадою кулеметника кулеметного відділення. В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.06.2022 року №92 ОСОБА_1 переведений на посаду номера обслуги зенітного кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки, а наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01.08.2023 №213 року ОСОБА_1 призначений на посаду командира кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки. Таким чином відповідно до вище зазначених наказів командира військової частини, ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 безпосереднього підпорядкування військовій частині НОМЕР_1 та ніколи не проходив військової служби у військовій частині НОМЕР_1 . Довідково відповідачем зазначено, що військова частина НОМЕР_2 є військовою частиною безпосереднього підпорядкування військовій частині НОМЕР_1 та входить до складу військових частин командування Сил територіальної оборони Збройних сил України. Військова частина НОМЕР_2 є окремо військовою частиною, зареєстрована в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, з правовим статусом суб'єкта - без права юридичної особи. Тобто, військова частина НОМЕР_2 є окремою військовою частиною, але не має статусу юридичної особи, у зв'язку з чим перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . Таким чином, в діях військовою частиною НОМЕР_1 , не допущено (та навіть не могло бути допущено) протиправних дій чи бездіяльності стосовно ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 10.12.2022 по 31.12.2022, з 22.01.2023 по 27.01.2023, з 25.02.2023 по 19.03.2023, з 01.04.2023 по 21.07.2023, з 03.08.2023 по 09.10.2023, з урахуванням фактично виплачених сум. Відповідачем зазначено, що відповідно до вимог чинного законодавства та вповноваженим на те командиром військової частини НОМЕР_2 , належним чином нараховано та виплачено ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 у в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 10.12.2022 по 31.12.2022, з 22.01.2023 по 27.01.2023, з 25.02.2023 по 19.03.2023, з 01.04.2023 по 21.07.2023, з 03.08.2023 по 09.10.2023. Зазначені виплати позивачу вказані в Інформації щодо нарахованого та сплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_2 за 2022 рік та за 2023 рік, та додані до матеріалів справи разом із відзивом.
Військова частина НОМЕР_2 правом подати відзив на позовну заяву не скористалася.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/16080/23, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано від відповідача засвідчені належним чином копії: матеріалів особової справи позивача в частині, що стосується позовних вимог; докази нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 10.12.2022 по 31.12.2022, з 22.01.2023 по 27.01.2023, з 25.02.2023 по 19.03.2023, з 01.04.2023 по 21.07.2023, з 03.08.2023 по 09.10.2023, з урахуванням фактично виплачених сум; довідки військової частини НОМЕР_1 щодо безпосередньої участі позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, направленої військовою частиною НОМЕР_1 .
Ухвалою суду про витребування доказів від 19.02.2024 року, судом повторно від Військової частини НОМЕР_1 витребувано документи перелічені в ухвалі суду від 01.11.2023.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 залучено до участі у справі №440/16080/23 в якості другого відповідача Військову частину НОМЕР_2 . Витребувано від Військової частини НОМЕР_2 відомості про підстави невиплати позивачу додаткової винагороди за період з 10.12.2022 по 31.12.2022, з 22.01.2023 по 27.01.2023, з 25.02.2023 по 19.03.2023, з 01.04.2023 по 21.07.2023, з 03.08.2023 по 09.10.2023 разом з їх документальним підтвердженням.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
Позивач, ОСОБА_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 26.02.2022 №26 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 на всі види забезпечення та вважається таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов'язків за посадою кулеметника кулеметного відділення.
В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.06.2022 року №92 сержант ОСОБА_1 , кулеметник кулеметного відділення, призначений на посаду номером обслуги зенітного кулеметного відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки.
Таким чином відповідно до вище зазначених наказів командира військової частини, що підтверджується записами на сторінці 9 (дев'ять) військового квитка позивача, ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 .
Під час проходження військової служби, в період дії воєнного стану на території України, позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в періоди:
з 10.12.2022 по 31.12.2022, перебуваючи в оперативно-тактичному угрупованні "СУМИ" ( АДРЕСА_1 ),
з 22.01.2023 по 27.01.2023 перебуваючи в оперативно-тактичному угрупованні "СОЛЕДАР” ( АДРЕСА_2 ),
з 25.02.2023 по 19.03.2023, з 01.04.2023 по 21.07.2023, з 03.08.2023 по 09.10.2023 (дата видачі довідки) перебуваючи в оперативно-тактичному угрупованні “ДОНЕЦЬК” (н.п. МАКСИМІЛЬЯНІВКА. Мар'їнської міської громади, Донецької області).
У заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України позивач брав участь на підставі наступних документів:
бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 03.12.2022 №761-ДСК, від 06.12.2022 №772-ДСК; бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 07.12.2022 № 1- БГт;
бойове розпорядження ТГр“ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” від 16.01.2023 № 218т; бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 16.01.2023 № 6-БР; бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 16.01.2023 № - 3 БГт;
бойове розпорядження ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” від 23.02.2023 № БР-133-т/УО; бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_3 від 24.02.2023 № 4-БН; бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 25.02.2023 № - 12 БГт; бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 15.08.2023 № 4-БН; бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 21.08.2023 № -14 БГт; журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 №12т; 26т; 27т; 28т; 34т, 35т; 37т; 38т; 39т; 40т; 57т.
Зазначені обставини підтверджується Довідкою військової частини НОМЕР_2 від 09.10.2023 №1521 (що міститься в матеріалах справи).
Стосовно нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу за спірний період з 10.12.2022 по 09.10.2023 судом встановлено наступне.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №4 від 03.01.2023 року за грудень 2023 року сержанту ОСОБА_1 виплачено - додаткову винагороду під час дії воєнного стану в розмірі 30 000 грн., в подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_2 №8 від 04.01.2023 року за грудень 2023 року сержанту ОСОБА_1 за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення бойових дій виплачено - додаткову винагороду під час дії воєнного стану в розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких заходах (з 11.12.2022 по 31.12.2022) враховуючи попередню виплату 30000 грн.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №47 від 02.02.2023 року за січень 2023 року сержанту ОСОБА_1 виплачено - додаткову винагороду під час дії воєнного стану в розмірі 30 000 грн., в подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_2 №8 від 04.01.2023 року за січень 2023 року сержанту ОСОБА_1 за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення бойових дій виплачено - додаткову винагороду під час дії воєнного стану додаткову винагороду в розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких заходах (з 22.01.2023 по 27.01.2023, 29.01.2023 по 31.01.2023) враховуючи попередню виплату 30000 грн.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №167 від 31.03.2023 року за лютий 2023 року, з урахуванням бойових (спеціальних) завдань, які виконувалися позивачем, сержанту ОСОБА_1 виплачено - додаткову винагороду під час дії воєнного стану в розмірі 30 000 грн. пропорційно часу виконання бойових завдань (з 03.02.2023 по 28.02.2023);
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №210 від 18.04.2023 року за березень 2023 року, з урахуванням бойових (спеціальних) завдань, які виконувалися позивачем, сержанту ОСОБА_1 виплачено - додаткову винагороду під час дії воєнного стану в розмірі 30 000 грн. пропорційно часу виконання бойових завдань (з 01.03.2023 по 19.03.2023).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №210 від 18.04.2023 року за квітень 2023 року, з урахуванням бойових (спеціальних) завдань, які виконувалися позивачем, сержанту ОСОБА_1 виплачено - додаткову винагороду під час дії воєнного стану в розмірі 30 000 грн. пропорційно часу виконання бойових завдань (з 01.04.2023 по 30.04.2023).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №289 від 05.06.2023 року за травень 2023 року, з урахуванням бойових (спеціальних) завдань, які виконувалися позивачем, сержанту ОСОБА_1 виплачено - додаткову винагороду під час дії воєнного стану в розмірі 30 000 грн. пропорційно часу виконання бойових завдань (з 01.05.2023 по 31.05.2023).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №326 від 03.07.2023 року за червень 2023 року, з урахуванням бойових (спеціальних) завдань, які виконувалися позивачем, сержанту ОСОБА_1 виплачено - додаткову винагороду під час дії воєнного стану в розмірі 30 000 грн. пропорційно часу виконання бойових завдань (з 01.06.2023 по 30.06.2023).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №372 від 04.08.2023 року за липень 2023 року, з урахуванням бойових (спеціальних) завдань, які виконувалися позивачем, сержанту ОСОБА_1 виплачено - додаткову винагороду під час дії воєнного стану в розмірі 30 000 грн. пропорційно часу виконання бойових завдань (з 01.07.2023 по 21.07.2023).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №406 від 05.09.2023 року за серпень 2023 року, з урахуванням бойових (спеціальних) завдань, які виконувалися позивачем, сержанту ОСОБА_1 виплачено - додаткову винагороду під час дії воєнного стану в розмірі 30 000 грн. пропорційно часу виконання бойових завдань (з 03.08.2023 по 31.08.2023).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №443 від 05.10.2023 року за вересень 2023 року, з урахуванням бойових (спеціальних) завдань, які виконувалися позивачем, сержанту ОСОБА_1 виплачено -додаткову винагороду під час дії воєнного стану в розмірі 30 000 грн. пропорційно часу виконання бойових завдань (з 01.09.2023 по 30.09.2023).
Таким чином, із змісту вказаних наказів та інформації щодо нарахованого та сплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2022, 2023 роки, слідує, що за спірний період грудень 2023 року, сержанту ОСОБА_1 виплачено -додаткову винагороду під час дії воєнного стану в розмірі 30 000 грн., в подальшому, за грудень 2023 року сержанту ОСОБА_1 за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення бойових дій виплачено - додаткову винагороду під час дії воєнного стану в розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких заходах (з 11.12.2022 по 31.12.2022) враховуючи попередню виплату 30000 грн.
За січень 2023 року сержанту ОСОБА_1 виплачено -додаткову винагороду під час дії воєнного стану в розмірі 30 000 грн., в подальшому, за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення бойових дій виплачено - додаткову винагороду під час дії воєнного стану додаткову винагороду в розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких заходах (з 22.01.2023 по 27.01.2023, 29.01.2023 по 31.01.2023) враховуючи попередню виплату 30000 грн.
Вважаючи незаконним не нарахування та не виплату відповідачем додаткової винагороди військовослужбовця за період з 10.12.2022 по 31.12.2022, з 22.01.2023 по 27.01.2023, з 25.02.2023 по 19.03.2023, з 01.04.2023 по 21.07.2023, з 03.08.2023 по 09.10.2023, відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” виходячи з розрахунку 100 000 гривень, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII /надалі - Закон № 2011-XII/.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" /надалі - Постанова №704/ установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 /надалі - Порядок №260/.
Згідно з пунктом 2 Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), допомоги.
З урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 44 до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належить також додаткова винагорода на період дії воєнного стану.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє донині.
Також у зв'язку з військовою агресією росії проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголосив загальну мобілізацію упродовж 90 діб.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 “Про загальну мобілізацію” Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання названих указів Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року видав Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" /надалі - Постанова № 168/.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 3 постанови №168 Міністерству фінансів України доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
У пункті 5 постанови №168 зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 внесені, зокрема, такі зміни до постанови №168:
- в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць";
- пункт 1 постанови доповнено новим абзацом такого змісту: Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення;
- доповнено постанову пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 №1934-XII Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII).
Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 № 98, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за № 382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) телеграмами (діяли до 01.06.2022), окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29.
У директиві від 25 березня 2022 року № 248/1298 (пункт 1) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій; бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
У пункті 3 цієї директиви Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Пунктом 5 цієї директиви Міністр оборони установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення від 07 березня 2022 року № 248/1217).
Аналогічні за змістом положення містить окреме доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 № 912/з/29.
Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44 (набрав чинності 31 січня 2023 року та застосовується з 01 лютого 2023 року) Порядок №260 доповнено розділом XXXIV “Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану”, яким передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” виплачується в таких розмірах, зокрема:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії; на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника; з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів; з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (п. 2).
За змістом пунктів 4, 5 розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.
Згідно з пунктом 10 розділу XXXIV Порядку № 260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем (пункт 11 розділу XXXIV Порядку № 260).
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Аналіз викладених норм свідчить, що військовослужбовцям Збройних Сил України на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди до 100 000 гривень на місяць здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в зазначених бойових діях або заходах.
Документальним підтвердженням такої участі слугують наступні документи: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки (підсумкове, термінове, позатермінове) або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (спеціальних) завдань.
З наведеного слідує, що перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн на місяць, передбаченої Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які у розумінні Постанови № 168 означають «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» та підтвердження цих обставин указаними документами.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі №400/1217/23.
У цій постанові Верховний Суд також зазначив, що Міністр оборони України як очільник відповідного міністерства, реалізував делеговані йому повноваження щодо визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям відповідного військового формування - Збройних Сил України, та з метою забезпечення реалізації пункту 1 Постанови № 168, шляхом прийняття в межах свої повноважень відповідних окремих рішень, визначив на період дії воєнного стану порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також документи для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.
З уваги на це можна констатувати, що окремі рішення Міністром оборони України, прийняті для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у розмірі до 100000,00 грн), мають належне юридичне підґрунтя.
Крім того, суд касаційної інстанції зауважив, що «..обставина відсутності їх державної реєстрації, зважаючи на умови, в яких ці рішення Міністром оборони України приймалися, а також те, що вони фактично виконувалися керівниками органів військового управління, штабів угруповань військ, штабів тактичних груп, командирами військових частин упродовж періоду їх дії шляхом документування безпосередньої участі у бойових діях та заходах, є виправданою, має розумне пояснення і не може змінити їхньої юридичної сили.»
В силу вимог частини 5 статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Предметом спору у цій справі є, зокрема, бездіяльність військової частини щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди військовослужбовця за період з 10.12.2022 по 31.12.2022, з 22.01.2023 по 27.01.2023, з 25.02.2023 по 19.03.2023, з 01.04.2023 по 21.07.2023, з 03.08.2023 по 09.10.2023, відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” виходячи з розрахунку 100 000 гривень.
Позивач стверджував, що у періоди з 10.12.2022 по 31.12.2022, з 22.01.2023 по 27.01.2023, з 25.02.2023 по 19.03.2023, з 01.04.2023 по 21.07.2023, з 03.08.2023 по 09.10.2023, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, а тому набув право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, однак відповідач не здійснив виплату такої винагороди.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду, збільшену до 100 000 грн, за періоди:
з 11.12.2022 по 31.12.2022 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №4 від 03.01.2023 року за грудень 2023 року сержанту ОСОБА_1 виплачено -додаткову винагороду під час дії воєнного стану в розмірі 30 000 грн., в подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_2 №8 від 04.01.2023 року за грудень 2023 року сержанту ОСОБА_1 за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення бойових дій виплачено - додаткову винагороду під час дії воєнного стану в розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких заходах враховуючи попередню виплату 30000 грн.
з 22.01.2023 по 27.01.2023, 29.01.2023 по 31.01.2023 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 №47 від 02.02.2023 року за січень 2023 року сержанту ОСОБА_1 виплачено -додаткову винагороду під час дії воєнного стану в розмірі 30 000 грн., в подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_2 №8 від 04.01.2023 року за січень 2023 року сержанту ОСОБА_1 за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення бойових дій виплачено - додаткову винагороду під час дії воєнного стану додаткову винагороду в розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких заходах враховуючи попередню виплату 30000 грн.
Підтверджуючі документи щодо виплати додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн за інший спірний період з 25.02.2023 по 19.03.2023, з 01.04.2023 по 21.07.2023, з 03.08.2023 по 09.10.2023 відповідачем до суду не подано.
Суд звертає увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 Постанову № 168 доповнено пунктом 2-1, відповідно до якого встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
На виконання п. 2-1 постанови КМУ №168 наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 177/39233, внесені зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197 (далі по тексту - Порядок №260), а саме доповнено Порядок новим розділом “XXXIV Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану”. Згідно наказу МОУ №44 від 25.01.2023 року зміни набувають чинності з 01.02.2023 року. Відповідно до Положення про Міністерство оборони України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671 (підпункти 23, 81 пункту 4 та підпункт 8 пункту 6), та Прийняття Порядку №260 саме Міністерством оборони України підтверджує, що керівником відповідного міністерства відносно військовослужбовців є Міністерство оборони України.
До спірних правовідносин за оскаржуваний період з 25.02.2023 по 19.03.2023, з 01.04.2023 по 21.07.2023, з 03.08.2023 по 09.10.2023 наказ №260 від 07.06.2018 підлягає застосуванню в силу вказівки у ньому про набрання чинності з дня офіційного опублікування і застосування з 01.02.2023 року.
З аналізу пункту 1 Постанови №168 можна дійти висновку, що передбачена ним додаткова винагорода в розмірі 30000,00 та 100000,00 гривень є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців. Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру. Відповідно до п. 2 Порядок і умови виплати додаткової винагороди визначено наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року.
Так, виплата додаткової винагороди здійснюється тільки у період дії воєнного стану та залежить від певних умов:
до 01.02.2023 року додаткова винагорода в розмірі 100000,00 виплачувалася, за умови безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а її розмір залежить від днів участі у таких діях та заходах;
з 01.02.2023 року додаткова винагорода в розмірі 100000,00 виплачується, за умови безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
В процесі розгляду справи судом не встановлено безпосередньої участі позивача у спірний період з 25.02.2023 по 19.03.2023, з 01.04.2023 по 21.07.2023, з 03.08.2023 по 09.10.2023 у бойових (спеціальних) завданнях під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії; на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника; з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів; з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Як передбачено частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За приписами частини другої статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Отже, наведеними положеннями процесуального закону передбачено, що сторони судового процесу, зокрема позивач, повинні брати активну участь у збиранні доказової інформації з метою підтвердження обґрунтованості своєї позиції перед судом.
Обов'язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі.
Позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності.
Тобто обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач.
Як установлено у цій справі, позивач будь-яких документів, які б підтверджували обставини його безпосередньої участі у виконанні бойових (спеціальних) завдань в період 25.02.2023 по 19.03.2023, з 01.04.2023 по 21.07.2023, з 03.08.2023 по 09.10.2023 до суду не подав, тобто доказів, якими би позивач підтвердив обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не надав.
На виконання ухвал суду від 01 листопада 2023 року та 19 лютого 2024 року про витребування доказів за клопотанням позивача, відповідачем також відповідних документів не надано.
За періоди з 11.12.2022 по 31.12.2022 та з 22.01.2023 по 27.01.2023, 29.01.2023 по 31.01.2023 в які участь позивача у бойових діях (заходах) була підтвердженою, позивачу нараховано та виплачено збільшену до 100 000 грн додаткову винагороду, про що свідчать відповідні накази та Інформація щодо нарахованого та сплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2022, 2023 роки, які містяться в матеріалах справи.
Підсумовуючи викладене, суд констатує, що в ході розгляду справи не знайшла підтвердження протиправність дій (бездіяльності) відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди, виходячи з розрахунку 100 000 гривень, а тому позовні вимоги про визнання незаконним не нарахування та не виплату додаткової винагороди військовослужбовця відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” виходячи з розрахунку 100 000 гривень та похідні вимоги про зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу таку додаткову винагороду задоволенню не підлягають.
Отже, у позові належить відмовити у повному обсязі.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для встановлення судового контролю відсутні.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, і відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.М. Петрова