Справа № 420/13667/22
19 липня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду по справі №420/13667/22, -
Одеським окружним адміністративним судом розглядалась адміністративна справа №420/13667/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року по справі №420/13667/22 було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 з 01.09.2022 року пенсії у розмірі 26323,20 грн., замість нарахованої у сумі 30008,45 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.09.2022 року з урахуванням її індексації та без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зазначене судове рішення набрало законної сили 03.01.2023 року.
До суду від представника позивача надійшла заява в порядку ст.383 КАС України, в якій позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року у справі №420/13667/22.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначила, що з підстав проведення індексації БОСНП з 01.03.2022 року Головне управління ПФУ в Одеській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 18.06.2024 року з 01.07.2024 року, при цьому повторно обмеживши його пенсію максимальним розміром, що, на думку представника позивача, свідчить про продовження обмеження виплати пенсійним органом його пенсії максимальним розміром.
10.07.2024 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли заперечення на вищевказану заяву представника позивача.
Дослідивши матеріали поданої представником позивача заяви, інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що така заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Так статтею 129-1 Конституції України визначено, що судові рішення є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Так статтею 129-1 Конституції України визначено, що судові рішення є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч.1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви (ч. 5 ст. 383 КАС України).
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 травня 2002 року у справі «Бурдов проти Росії» визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Суд зауважує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
При розгляді заяви представника позивача судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року по справі №420/13667/22 було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 з 01.09.2022 року пенсії у розмірі 26323,20 грн., замість нарахованої у сумі 30008,45 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.09.2022 року з урахуванням її індексації та без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
07.04.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року по справі №420/13667/22 пенсійним органом було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.09.2022 року, після чого розмір пенсії у підсумку почав складати 30 008,45 грн.
При цьому судом встановлено, що перерахунок пенсії позивача з 01.09.2022 року як до вирішення адміністративної справи (обмеженням пенсії максимальним розміром), так і на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року по справі №420/13667/22 (без обмеження пенсії максимальним розміром) було вчинено пенсійним органом з урахуванням індексації пенсії позивача з 1 березня 2022 року, визначеної пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”.
З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року по справі №420/13667/22 відповідачем будо проведено перерахунок пенсії позивача з 01.09.2022 року, без обмеження її максимальним розміром, та призначено її к виплаті у сумі 30 008,45 грн., а тому зазначене рішення по справі по справі №420/13667/22 фактично виконано в повному обсязі.
Судом встановлено, що пенсійним органом в подальшому був проведений перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023 року з урахуванням індексації пенсії, визначеної пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, та пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», за результатами якого розмір пенсії позивача почав складати 31508,45 грн., водночас у протоколі зазначено, що за рішенням суду пенсія підлягає до виплати лише у розмірі 30 008,45 грн.
Судом також встановлено, що пенсійним органом був проведений перерахунок пенсії позивача з 01.07.2024 року з урахуванням індексації пенсії, визначеної підпунктом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», за результатами якого розмір пенсії позивача почав складати 53988,90 грн., водночас у протоколі зазначено, що пенсія підлягає до виплати лише у розмірі 30 008,45 грн.
Разом з тим суд зазначає, що в межах адміністративної справи №420/13667/22 не розглядалось питання правомірності обмеження позивачу виплати пенсії максимальним розміром при проведенні її перерахунків з 01.03.2024 року та з 01.07.2024 року з урахуванням індексацій пенсії позивача, проведених, відповідно у 2023 та 2024 роках та будь-які вимоги позивача з цього приводу судом не вирішувались.
За таких умов суд доходить висновку що дії пенсійного органу з обмеження позивачу розміру пенсії максимальним розміром з 01.03.2024 року та з 01.07.2024 року не були предметом спірних правовідносин у справі №420/13667/22.
Підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідачем судове рішення у справі №420/13667/22 виконане відповідно до вимог діючого законодавства, а тому клопотання представника позивача про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання цього рішення суду задоволенню не підлягає.
Керуючись приписами ст.ст. 5-11, 241, 243, 248, 256, 293-295, 370, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду по справі №420/13667/22 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 КАС України.
Суддя Білостоцький О.В.