Справа № 420/22698/24
19 липня 2024 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкової вимоги, -
18.07.2024 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) від 20.02.2020 №Ф- 203646-50У на суму 32222,78 грн.
19.07.2024 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта - Вимоги №Ф-203646-50У від 20.02.2020 на суму 32222,78 грн та зупинення стягнення на підставі документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (Вимога №Ф-203646-50У від 20.02.2020 року).
У заяві ОСОБА_1 зазначив, що очевидними є ознаки протиправності оскаржуваного припису, так як оскаржувана по цій справі вимога від 20.02.2020 №Ф- 203646-50У на суму 32222,78 грн повністю відповідає по змісту та сумі податкового зобов'язання в подальшому прийнятій вимозі від 23.06.2021 №Ф-203646-50, яка скасована в судовому порядку (рішення суду від 24.09.2021 року по справа №420/12052/21).
Згідно відомостей, що містяться в автоматизованій системі документообігу спеціалізованого суду, ОСОБА_1 18.07.2024 також подав до суду позов до державного виконавця Лукіянчука В.В. про визнання протиправними та скасування постанов у виконавчому проваджені ВП №64220870, зокрема, про відкриття виконавчого провадження, стягнення витрат та арешт коштів боржника.
Позов зареєстровано по справі №420/22696/24 (суддя Дубровна В.А.).
Також 19.07.2024 року по справі №420/22696/24 ОСОБА_1 також подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта - Постанови про арешт коштів боржника від 07.05.2024 на суму 32222,78 грн та заборони державному виконавцю вчиняти виконавчі дії у виконавчому проваджені ВП №64220870.
Розглянувши заяву про забезпечення позову по цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 ст.150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 ст.151 КАС України встановлено, зокрема, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
У той же час забезпечення адміністративного позову не є самостійним способом захисту порушеного права, та не повинне призводити до вирішення позовних вимог або досягнення іншої мети, не пов'язаної із забезпеченням права особи до вирішення справи по суті.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та позовну заяву, судом встановлено, що підставою для зупинення дії вимоги про стягнення боргу №Ф-203646-50У від 20.02.2020 на суму 32222,78 грн та зупинення на її підставі стягнення коштів заявник визначає його очевидну протиправність, але в обґрунтування наводить мотиві ті самі, що викладені у позові. Таким чином, питання пов'язані з вимогами позивача щодо протиправності вимоги про стягнення боргу №Ф-203646-50У від 20.02.2020 - є предметом доказування у даній справі.
Суд вважає, що у разі задоволення заяви позивача про забезпечення позову, суд фактично надасть оцінку обставинам справи без розгляду справи по суті, що не відповідає завданню та меті правового інституту забезпечення позову.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постановах Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 826/7496/18, від 20.01.2021 року у справі №ЗПП/320/23/20 забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Підстави забезпечення позову, передбачені ч.2 ст.150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, як підстави для забезпечення позову, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними ч.2 ст.2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії (п.25-29 постанови від 20.01.2021 року)
ОСОБА_1 не надано до суду будь-яких об'єктивних доказів, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує, саме, очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.150, 151,152,154,248 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за його позовом до Головного управління ДПС в Одеській області протиправності вимоги про стягнення боргу №Ф-203646-50У від 20.02.2020.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва