Справа № 420/13143/24
19 липня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної державі шкоди,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної державі шкоди у розмірі 24 069,45грн.
Ухвалою суду від 06.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач у адміністративному позові вказав, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.02.2023 №46, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 18.02.2023 №22-РС, матроса ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 , а також призначено на посаду оператора - топогеодезиста радіолокаційної станції радіолокаційного взводу батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 . В подальшому, як вказав позивач, відповідач переміщувався по посадам в батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 : від 01.03.2023 №51, від 01.04.2023 №83, від 01.07.2023 №177, від 25.08.2023 №232.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2024 №35 відповідача було звільнено з військової служби, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2024 №131 «Про підсумки проведення службового розслідування за фактом відсутності терміналу Starlink Dish Kit V2 КІТ301082247», винесеного за результатами службового розслідування відповідно до Акту службового розслідування за фактом відсутності терміналу Starlink Dish Kit V2 КІТ301082247від 22.01.2024 №185/68, було встановлено неналежне виконання службових обов'язків та притягнуто до матеріальної відповідальності відповідача в розмірі завданої шкоди - 29 150, 00 грн. Відповідно до рапорту начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 (вх.№184/8286 від 21.03.2024) відповідач був звільнений з військової служби на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2024 №35 та на день його звільнення, належна до відшкодування дебіторська заборгованість складає 24069, 45 грн. Позивач, посилаючись на вказані обставини та те, що відповідачем самостійно не сплачено заборгованість, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи, однак відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.02.2023 №46, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 18.02.2023 №22-РС, матроса ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 , а також призначено на посаду оператора - топогеодезиста радіолокаційної станції радіолокаційного взводу батареї управління та артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 (а.с.6).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2024 №35 ОСОБА_1 звільнено з військової служби, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 (а.с.11).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2024 №131 «Про підсумки проведення службового розслідування за фактом відсутності терміналу Starlink Dish Kit V2 КІТ301082247», винесеного за результатами службового розслідування відповідно до Акту службового розслідування за фактом відсутності терміналу Starlink Dish Kit V2 КІТ301082247від 22.01.2024 №185/68, було встановлено неналежне виконання службових обов'язків ОСОБА_1 та притягнуто до матеріальної відповідальності в розмірі завданої шкоди - 29 150, 00 грн(а.с.12-14).
Відповідно до рапорту начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 (вх.№184/8286 від 21.03.2024) ОСОБА_1 був звільнений з військової служби на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2024 №35 та на день його звільнення, належна до відшкодування дебіторська заборгованість складає 24069, 45 грн.
Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25 березня 1992 року № 2232-XII здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначаються Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженим Законом України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України” від 24 березня 2019 року № 548-XIV (далі - Статут № 548-XIV).
Згідно з ст.11 Статуту № 548-XIV, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до ст.16 Статуту № 548-XIV, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно з статей 26,27 Статуту № 548-XIV, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України “Про оборону України” дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Закон України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” № 160-IX (далі - Закон № 160-IX), визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків, визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків.
Відповідно до ст. 1 цього Закону, матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Закону № 160-IX, підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2024 №131 «Про підсумки проведення службового розслідування за фактом відсутності терміналу Starlink Dish Kit V2 КІТ301082247», винесеного за результатами службового розслідування відповідно до Акту службового розслідування за фактом відсутності терміналу Starlink Dish Kit V2 КІТ301082247від 22.01.2024 №185/68, встановлено неналежне виконання службових обов'язків ОСОБА_1 та притягнуто до матеріальної відповідальності в розмірі завданої шкоди - 29 150, 00 грн(а.с.12-14).
Відповідно до рапорту начальника фінансово-економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 (вх.№184/8286 від 21.03.2024) ОСОБА_1 був звільнений з військової служби на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2024 №35 та на день його звільнення, належна до відшкодування дебіторська заборгованість складає 24069, 45 грн.
Докази оскарження позивачем наказу, яким його притягнуто до матеріальної відповідальності до суду надано не було.
Відповідно до ч. 1 ст.10 Закону № 160-IX відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону. Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника).
Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті (ч. 2 ст.10 Закону № 160-IX).
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону №160-IX, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Разом з тим, як встановлено під час розгляду адміністративної справи відповідачем у добровільному порядку не було відшкодовано вартість завданої майнової шкоди на суму 24069,45
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної державі шкоди у розмірі 24 069,45грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов Військової частини НОМЕР_3 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) заподіяну державі шкоду у розмірі 24 069,45грн (двадцять чотири тисячі шістдесят дев'ять гривень сорок п'ять копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра