Справа № 420/21510/24
15 липня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Попов В.Ф., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Служби зовнішньої розвідки України, в якому просить:
- визнати рішення про зняття з військового обліку у запасі СЗРУ таким, що не відповідає законодавству;
- зобов'язати СЗРУ поновити на військовому обліку в запасі СЗРУ.
Звертаючись до суду із цим позовом позивач зазначає, що його незаконно знято з військового обліку у запасі в Службі зовнішньої розвідки України та направлено для взяття на військовий облік в Збройних Силах України.
Перевіривши зміст позовної заяви та додатків суд встановив, що ці правовідносини не можуть бути предметом судового розгляду, а тому у відкритті провадження необхідно відмовити відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 КАС України, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Конституційне право на доступ до правосуддя не є безмежним. Метою суду (правосуддя) є захист порушених прав, свобод та інтересів, належних безпосередньо особі, яка звертається за захистом (її суб'єктивних прав). Тому заінтересована особа має довести (а суд - встановити), що позивачеві належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У розвиток цієї конституційної норми статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Предметом оскарження у цій справі є зняття позивача з військової служби у Службі зовнішньої розвідки України та направлення для взяття на військовий облік до Збройних Сил України.
Питання взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього регулюються ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Частиною 5 вищенаведеної статті передбачено, що зняттю з військового обліку, зокрема резервістів розвідувальних органів України підлягають громадяни України, серед іншого, (п. 3) в інших випадках - за рішенням …, розвідувальних органів України.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з метою впорядкування питань військового обліку військовозобов'язаних в Службі зовнішньої розвідки України та Міністерства оборони України цими суб'єктами владних повноважень прийнято наказ від 07.06.2024 № 350/375 «Про затвердження Порядку зняття з військового обліку та взяття на військовий облік військовозобов'язаних за рішенням Служби зовнішньої розвідки України, Міністерства оборони України».
Цим наказом затверджено Порядок, який визначає механізм реалізації комплексу заходів щодо зняття з військового обліку військовозобов'язаних Служби зовнішньої розвідки України (далі - СЗРУ) та взяття на військовий облік у Збройних Силах України (далі - ЗСУ).
Зняття з військового обліку здійснюється за рішенням Голови СЗРУ шляхом затвердження погоджених начальником Генерального штабу Збройних Сил України (далі - ГШ ЗСУ) списків військовозобов'язаних, які знімаються з військового обліку в СЗРУ для взяття їх на військовий облік у ЗСУ.
Мобілізаційний підрозділ СЗРУ (далі - МП):
формує списки військовозобов'язаних СЗРУ офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та здійснює їх погодження з керівником кадрового підрозділу СЗРУ;
надсилає список на погодження до ГШ ЗСУ у двох примірниках, окремо на військовозобов'я-заних офіцерського складу, сержантського і старшинського складу;
надає погоджені від ГШ ЗСУ списки на затвердження Голові СЗРУ;
викликає військовозобов'язаних СЗРУ згідно з частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та частиною першою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
знімає військовозобов'язаних СЗРУ з військового обліку в МП, видає їм припис для взяття на військовий облік (далі - припис, додаток 2) до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - РТЦК та СП) під особистий підпис у другому та третьому примірниках;
долучає другий примірник припису до матеріалів скорочених особових справ військовозобов'язаних, третій примірник залишає в себе;
надсилає в семиденний строк із дати зняття військовозобов'язаних із військового обліку до РТЦК та СП повідомлення про військовозобов'язаних, які зняті з військового обліку в СЗРУ для взяття на військовий облік у ЗСУ (із зазначенням військового звання, прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження, військово-облікової спеціальності, реєстраційний номер облікової картки платника податків).
інформує ГШ ЗСУ про зняття з військового обліку СЗРУ військовозобов'язаних.
З аналізу вищенаведених нормативно-правових актів суд робить висновок, що механізм зняття з обліку, зокрема резервістів СЗРУ, із подальшим направленням для взяття їх на військовий облік у ЗСУ запроваджений для впорядкування питань військового обліку військовозобов'язаних за рішенням Голови СЗРУ. Такі функції є дискреційними повноваженнями цього органу, що передбачає прийняття відповідного рішення, зокрема про зняття з обліку, за певних умов на власний розсуд у межах закону.
Таким чином, ці правовідносини не підлягають оскарженню у судовому порядку, оскільки підпадають під дискреційні повноваження Голови Служби зовнішньої розвідки України.
З огляду на викладене, суд приходить висновку про те, що позивач не має права на звернення до суду із цим позовом та цей спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
З цього приводу суд зазначає, що ця справа із зазначеними позовними вимогами не підсудна не тільки адміністративному суду, а і судам іншої юрисдикції, що унеможливлює виконання вищезазначених приписів законодавства.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню.
Керуючись ст. 170, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження за позовом до Служби зовнішньої розвідки України.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн за квитанцією № 5945-9489-6284-7898 від 06.07.2024 року.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.Ф. Попов