Справа № 420/20422/24
16 липня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Попов В.Ф., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), щодо не звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з військової служби на підставі абзацу тринадцятого підпункту “Г” пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, у зв'язку з перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в особі її командира, звільнити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з військової служби на підставі абзацу тринадцятого підпункту “Г” пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, у зв'язку з перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років та виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 02.07.2024 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку із недоліками та надано строк на їх усунення - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Недоліком позовної заяви було звернення до суду поза межами строку позовної давності та відсутності заяви про його поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
З огляду на те, що предмет спору стосується питання звільнення позивача з публічної служби, строк звернення до суду із цим позовом підпадає під регулювання ч. 5 ст. 122 КАСУ та становить 1 місяць.
З урахуванням листа №2386 командира військової частини НОМЕР_1 від 17.04.2024, яким відмовлено в задоволені рапорту про звільнення, строк звернення обліковується з цієї дати та закінчився 18.05.2024 року.
Позовну заяву подано 27.06.2024 року, тобто із пропуском строку.
На виконання ухвали суду 11.07.2024 року позивач подав заяву про поновлення строку. У заяві зазначив, що про відмову у задоволенні рапорту щодо звільнення з військової служби він дізнався 25.04.2024 року із отриманого його дружиною листа. Окрім того, позивач зазначає, що 30.04.2024 року він перебував у зоні бойових дій, що чинило перешкоди для укладення із адвокатом договору про надання правничої допомоги. Враховуючи наведене, договір із адвокатом уклала дружина позивача. 21.05.2024 року, адвокат, яка діяла в інтересах позивача на підставі договору укладеного із дружиною позивача, звернулася до суду із позовом про зобов'язання звільнити ОСОБА_1 з військової служби. Ухвалою суду від 12.06.2024 року позов залишено без розгляду, як такий, що підписаний неуповноваженою особою. Зазначені судом недоліки було враховано та 17.06.2024 року безпосередньо ОСОБА_1 уклав договір із адвокатом. Наведені обставини, на думку позивача, є поважними для поновлення строку звернення до суду.
15.07.2024 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшло заперечення на подану позивачем заяву. Військова частина зазначає, що обґрунтування щодо неможливості укладення договору про надання правничої допомоги особисто ОСОБА_1 раніше ніж 17.06.2024 року спростовуються ордерами, виписаними адвокатом на ім'я позивача від 30.04.2024 року, 21.05.2024 року, 27.05.2024 року. З огляду на те, що ордери виписуються на підставі договору про надання правничої допомоги, станом на 30.04.2024 року між позивачем та адвокатом такий договір був укладений. Окрім того, відповідач зазначає, що позивач не перебуває у зоні ведення бойових дій. Зазначені обставини, на думку відповідача, свідчать про порушення позивачем строку звернення до суду із цим позовом без поважних причин.
Дослідивши наведені у заяві про поновлення строку обґрунтування, а також із урахуванням обставин, викладених відповідачем у запереченні, суд не вбачає підстав для поновлення строку звернення, оскільки позивачем не доведено наявність поважних обставин для поновлення строку звернення до суду.
Зазначаючи про перебування у зоні ведення бойових дій у період строку позовної давності позивач не надав жодних доказів, натомість ВЧ НОМЕР_1 спростувала цю обставину.
Обґрунтування щодо неможливості вчасного укладення договору про надання правничої допомоги також не знайшло свого підтвердження, оскільки факт залучення позивача до участі у бойових діях, або перебування у зоні ведення бойових дій, у період з моменту виникнення спірних правовідносин до дати звернення до суду, не підтверджується жодними доказами. А неналежне оформлення документів на представництво інтересів у суді та відповідно залишення позовної заяви без розгляду у межах адміністративної справи, що передувала цьому позову, не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду.
Варто зауважити, що строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З огляду на зміст статті 123 КАС України та враховуючи, що наведені позивачем у заяві про поновлення строку обставини щодо перешкод для вчасного звернення до суду не підтверджені відповідними доказами, позовна заява підлягає поверненню.
Поряд із цим, суд зауважує, що повернення позовної заяви з підстави порушення строку звернення не позбавляє позивача права, за наявності відповідних підстав, на звільнення з військової служби, але його реалізація неможлива через оскарження відмови у задоволенні рапорту від 17.04.2024 року.
Керуючись ч. 2 ст. 123, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву разом із доданими документами повернути позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.Ф. Попов