про залишення позовної заяви без руху
18 липня 2024 рокусправа № 380/11043/24 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Служби зовнішньої розвідки України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Служби зовнішньої розвідки України щодо відмови в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 17.07.2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 729 для здійснення перерахунку з 01.08.2021 основного розміру пенсії позивача;
- зобов'язати Службу зовнішньої розвідки України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 17.07.2021 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 729 для здійснення перерахунку з 01.08.2021 основного розміру пенсії позивача.
Ухвалою від 27.05.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
У силу приписів ч. 1 ст. 125 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний суд це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Розмежування компетенції між адміністративними судами щодо розгляду та вирішення справ здійснюється із урахуванням, у тому числі, правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Згідно з ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 ст. 26 КАС України).
Питання реєстрації місця проживання особи регулює Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», відповідно до ст. 6 якого реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. У разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Також відповідно до п. 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1. Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України: у вигляді книжечки (зразка 1993 року) - шляхом проставлення в ньому штампа реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 1 або штампа зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 2; у формі картки (зразка 2015 року) - шляхом внесення інформації до безконтактного електронного носія, який імплантовано у такий паспорт, у разі наявності робочих станцій та підключення органу реєстрації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр).
Водночас в силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
У позовній заяві позивачкою зазначено місце проживання: АДРЕСА_1 . Разом з тим, на підтвердження вказаних відомостей надано копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , з якої неможливо встановити населений пункт, в якому зареєстровано місце проживання позивачки. Із наданої ОСОБА_1 копії сторінки № 12 вищезазначеного паспорта можливо встановити лише вулицю реєстрації (Бажана), номер будинку (24/1) та номер квартири (238).
Відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Суд з цього приводу зазначає, що долучена позивачем до позовної заяви на обґрунтування позовних вимог копія паспорта громадянина (сторінки № 12) є копією із низькою якістю, що виключає можливість візуально сприймати інформацію, зокрема встановити її зміст, оскільки на викопіюванні відсутня вищевказана інформація. Отже, такий письмовий доказ є неналежно оформленим.
Такі висновки про необхідність надання читабельних документів узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка висвітлена в ухвалах від 15.01.2018 у справі № 820/3259/17, від 23.01.2020 у справі № 675/2698/16-а, від 03.01.2020 у справі № 826/4280/18.
При цьому, суд враховує, що з протоколу за пенсійною справою № 2608006404 від 31.12.2008 слідує, що адреса проживання позивачки: АДРЕСА_2 . Також показовим у цій справі є факт перебування позивачки на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, про що зазначено у позовній заяві.
Згідно з відповіддю № 670643 від 01.07.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманою на запит суду з метою з'ясування інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) позивачки, такі відомості не знайдено.
Судом встановлено, що відповідач розташований у м. Києві.
Суд зазначає, що пунктом 3 ч. 1 ст. 29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином, встановлені судом обставини унеможливлюють подальший розгляд справи Львівським окружним адміністративним судом без надання доказів на підтвердження реєстрації позивача у межах Львівської області.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
З урахуванням наведеного, позивачці на виконання ч. 4 ст. 161 КАС України, слід надати належні докази на підтвердження реєстрації місця проживання у межах Львівської області.
Згідно з вимогами ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З урахуванням того, що після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позивачем не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення вищевказаних недоліків тривалістю п'ять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.
2. Позивачці усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) належних доказів на підтвердження реєстрації місця проживання у межах Львівської області.
3. Роз'яснити позивачці, що в разі неусунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
4. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.П. Качур