18 липня 2024 рокусправа № 380/8367/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 а ,в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення від 18.04.2023 року № 0468325-2414-1325 на суму 11 781,90 грн; податкове повідомлення-рішення від 18.04.2023 року № 0468326-2414-1325 на суму 15 970,40 грн; податкове повідомлення-рішення від 18.04.2023 року № 0468327-2414-1325 на суму 12 155,00 грн; податкове повідомлення-рішення від 18.04.2023 року № 0468328-2414-1325 на суму 575,90 грн; податкове повідомлення-рішення від 18.04.2023 року № 0468329-2414-1325 на суму 15 243,80 грн; податкове повідомлення-рішення від 18.04.2023 року № 0468330-2414-1325 на суму 12 136,80 грн; податкове повідомлення-рішення від 18.04.2023 року № 0468331-2414-1325 на суму 12 630,80 грн.
В обґрунтування позову зазначено те, що позивачу на праві власності належать нежитлові будівлі, зокрема вагова-офіс і свинарники. Вважає, що відповідно до підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, визначено, що вищевказані будівлі не є об'єктом оподаткування. Відтак вважає, що Головним управлінням ДПС у Львівській області протиправно складено та направлено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, у зв'язку з тим, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями нараховано податкові зобов'язання з експлуатації будівель сільськогосподарського призначення. Відтак позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 19.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що відповідно АІС “Податковий блок” - “Об'єкти нерухомого майна” - “Реєстр платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки”, у власності фізичної особи-громадянина ОСОБА_1 перебувають такі об'єкти нерухомого майна: нежитлова будівля загальною площею 935 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля загальною площею 906,3 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля загальною площею 1220,8 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ; нежитлова будівля загальною площею 44,3 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля загальною площею 933,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ; нежитлова будівля загальною площею 1172,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля загальною площею 971,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 вищезгадані будівлі відносяться до класу 1271 “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства”. У період з 01.01.2022 по 31.12.2022 року на дані об'єкти нерухомого майна нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та сформовано податкові повідомлення-рішення форми “Ф”.: №0468325-2414-1325 від 18.04.2023 на суму 11781,90 грн. №0468326-2414-1325 від 18.04.2023 на суму 15870,40 грн. №0468327-2414-1325 від 18.04.2023 на суму 12155,00 грн. №0468328-2414-1325 від 18.04.2023 на суму 575,90 грн. №0468329-2414-1325 від 18.04.2023 на суму 15243,80 грн. №0468330-2414-1325 від 18.04.2023 на суму 12136,80 грн. №0468331-2414-1325 від 18.04.2023 на суму 12630,80 грн. Ставка податку по об'єктах житлової та нежитлової нерухомості встановлені Рішенням сьомої сесії сьомого скликання Радехівської міської ради Львівської області від 19.06.2020 року № 2 “Про встановлення ставок та пільг із сплати місцевих податків і зборів на 2021 рік” становить 0,2 % розміру мінімальної заробітної плати. Додатково відповідач зазначив, що ОСОБА_1 експертний висновок, щодо приналежності об'єктів нерухомості до певного класу будівель, до податкового органу не надавався, а також не звертався щодо проведення звірки по об'єктах нерухомості, які перебувають у його власності та правомірності нарахування податку на нерухоме майно. Вказав також, що нежитлові будівлі зареєстровані на фізичну особу-громадянина, а не на юридичну особу ТзОВ “Корсем”, а відтак не звільняються від оподаткування. Головне управління ДПС у Львівській області вважає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про те, що Позивач у розумінні законодавства є сільськогосподарським товаровиробником, який займається вирощуванням зернових та інших культур, а також тваринництвом і будівлі використовує виключно для сільськогосподарських потреб.
Відповідач подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, проте суд відмовив у задоволенні такого клопотання.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 на праві приватної власності належить виробничо-господарська будівля вагова-офіс та свинарники, які знаходяться за адресою: Львівська область, Радехівський район, село Забава:
- нежитлова будівля, вагова-офіс, загальною площею 44,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- нежитлова будівля, свинарник, загальною площею 906,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- нежитлова будівля, свинарник, загальною площею 1172,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- нежитлова будівля, свинарник, загальною площею 971,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- нежитлова будівля, свинарник, загальною площею 933,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;
- нежитлова будівля, свинарник, загальною площею 935,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлова будівля, свинарник, загальною площею 1220,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю “Корсем”, одним із видів діяльності якого є розведення свиней.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Корсем” у своїй діяльності використовує належні ОСОБА_1 на праві приватної власності виробничо-господарську будівлю вагову-офіс та свинарники, які знаходяться за адресою: Львівська область, Радехівський район, село Забава.
Головне управління ДПС у Львівській області прийняло податкові повідомлення-рішення від 18.04.2023, якими визначено зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, (податковий період 2022 рік): №0468325-2414-1325 на суму 11781,90 грн; №0468326-2414-1325 на суму 15870,40 грн; №0468327-2414-1325 на суму 12155,00 грн; №0468328-2414-1325 на суму 575,90 грн; №0468329-2414-1325 на суму 15243,80 грн; №0468330-2414-1325 на суму 12136,80 грн; №0468331-2414-1325 на суму 12630,80 грн.
Позивач вважає вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними і такими, що слід скасувати, тому звернувся до суду за захистом своїх прав із даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У Податковому кодексі України (далі - ПК України) поняття “сільськогосподарський товаровиробник” визначено у пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Отже, це визначення застосовується для цілей глави 1 “Спрощена система оподаткування, обліку та звітності” розділу XIV “Спеціальні податкові режими” Податкового кодексу України і не застосовується у спірних правовідносинах щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, урегульованих розділом ХІІ “Податок на майно”.
Відповідно до статті 5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Визначення “сільськогосподарський товаровиробник” міститься у статті 1 Закону України “Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років”, якою передбачено, що сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Крім того, законодавством з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття “виробники сільськогосподарської продукції”.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГК України підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.
Згідно із ч. 1 ст. 47 ГК України держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.
Для здійснення економічної діяльності у галузі сільського господарства, позивач міг або зареєструватися фізичною особою-підприємцем, або здійснювати таку діяльність через створення відповідної юридичної особи.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень здійснював підприємницьку діяльність через створену ним, як єдиним засновником, юридичну особу, а саме: ТзОВ “Корсем”. Відповідно до інформації із ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності ТзОВ “Корсем” є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що відносяться до діяльності сільськогосподарських товаровиробників.
Зі статуту вищевказаного Товариства також видно, що предметом діяльності заснованого позивачем ТзОВ “Корсем” є розведення свиней.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що використання, належних позивачу, як засновнику ТзОВ “Корсем”, на праві власності свинарників та офісу-вагової відповідає необхідній ознаці сільськогосподарського товаровиробника, що передбачає застосування до його будівель та споруд, що призначені для використання в сільськогосподарській діяльності, податкової пільги у вигляді неоподаткування таких об'єктів.
Відповідно до пункту “ж” підпункту 266.2.2 статті 266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства” (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 року № 507, віднесені до підрозділу “Будівлі нежитлові” “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства” (клас 1271) включають в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інше.
При ухваленні цього рішення суд також звертає увагу на таке.
З аналізу положень ПК України, якими врегульовані питання справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, видно, що поняття “платник податку” не є тотожним поняттю “об'єкт оподаткування”. При цьому, об'єктом оподаткування є об'єкт нерухомості, а не суб'єкт, як власник такої нерухомості. Тобто при визначенні бази оподаткування визначальними ознаками в даному випадку є саме ознаки нерухомості, а не ознаки її власника. Буквальний зміст цього пункту свідчить на користь того, що звільняється від оподаткування саме об'єкт, і саме такий, який має відповідне цільове призначення. Тобто, звільняється від оподаткування об'єкт нежитлової нерухомості, який призначений для безпосереднього використання у сільськогосподарській діяльності, а не який безпосередньо використовується у сільськогосподарській діяльності. Додатковою обов'язковою умовою для звільнення від оподаткування є належність такого об'єкта сільськогосподарському товаровиробнику.
Законодавець не встановив обов'язку сільськогосподарського товаровиробника безпосередньо використовувати будівлі/споруди у сільськогосподарській діяльності, а умовою звільнення таких об'єктів від оподаткування визначив цільове призначення їх використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року по справі № 0340/1905/18.
Так, належне позивачу нерухоме майно відноситься до будівель, споруд сільськогосподарського товаровиробника, бо є свинарниками та офісом-ваговою (призначене для зважування продукції), відтак призначене та використовується безпосередньо у сільськогосподарській діяльності господарюючого суб'єкта, засновником якого є позивач.
Крім того, Головне управління ДПС у Львівській області не надано доказів, що ОСОБА_1 , використовував належні йому на праві власності об'єкти нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської, діяльності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що свинарники та офіс-вагова, що належать ОСОБА_1 на праві приватної власності не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними відтак підлягають скасуванню.
Окрім цього, суд також враховує, що оподаткування спірних об'єктів нерухомого майна позивача неодноразово було предметом судового розгляду, та у справах № 380/770/20, № 380/23824/21, № 380/25862/21, № 380/2379/23 винесено рішення на користь позивача, у яких встановлено відсутність підстав для оподаткування таких об'єктів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Сплачений позивачем судовий збір у розмірі, визначеному Законом України “Про судовий збір” підлягає стягненню на його користь з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.04.2023 №0468325-2414-1325 на суму 11781,90 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.04.2023 №0468326-2414-1325 на суму 15870,40 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.04.2023 №0468327-2414-1325 на суму 12155,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.04.2023 №0468328-2414-1325 на суму 575,90 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.04.2023 №0468329-2414-1325 на суму 15243,80 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.04.2023 №0468330-2414-1325 на суму 12136,80 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.04.2023 №0468331-2414-1325 на суму 12630,80 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (адреса: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ: 43968090) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 1211,20 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна