10 липня 2024 року м. Кропивницький Справа №340/586/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
за участі:
секретаря судового засідання - Войтянової А.Г.,
представників:
позивача - Дарчука Д.В.,
відповідача - Житняка Д.Ю.
Хаддаді Шайма звернулася з позовом, у подальшому збільшеним, до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України про:
- визнання протиправним та скасування рішення Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України від 03.01.2024 р. №35011500088544 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , яка була видана громадянці Королівства Марокко ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнання протиправним і скасування рішення Долинського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України від 03.01.2024 р. №35194300021316 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну громадянці Королівства Марокко ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язання Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України повторно розглянути справу про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянкою Королівства Марокко ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з врахуванням правового висновку суду;
- визнання протиправним та скасування рішення №3519130100014758 Долинського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління ДМС України від 03.01.2024 р. - про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянки Королівства Марокко ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язання Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України прийняти документи від громадянки Королівства Марокко ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 для обміну посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 з врахуванням правового висновку суду.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач є громадянкою Королівства ОСОБА_3 . Представник позивача зауважує, що рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні позивачу прийнято на підставі висновку відповідача, що посвідка про тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 була видана на підставі недійсних документів, оскільки паспорт серії НОМЕР_2 , виданий провінцією Фігіг 24.07.2019 р. на час подання заяви був недійсним у зв'язку з тим. Що після державної реєстрації шлюбу 05.03.2021 р. ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_4 » та її паспорт підлягав обміну в місячний термін у зв'язку зі зміною прізвища. Представник позивача вказує, що перший шлюб між позивачем та її чоловіком був укладений 05.03.2021 р., що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) серії НОМЕР_3 від 05.03.2021 р. Відповідно до п.24 розділу 2 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 р., у редакції. Що діяла на дату реєстрації шлюбу, було встановлено: «Якщо особа під час державної реєстрації шлюбу змінила прізвище, то на першій сторінці паспорта громадянина України у формі книжечки робиться відмітка про те, що зазначений документ підлягає обміну в місячний строк у зв'язку зі зміною прізвища при державній реєстрації шлюбу». На підставі наказу Міністерства юстиції України від 28.09.2021 р. №3427/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» в абзаці другому пункту 24 слова «паспорта громадянина України» замінити словом «паспорта». З огляду на викладене, представник позивача вважає, що паспорт позивача серії НОМЕР_2 , виданий провінцією Фігіг 24.07.2019 р. не підлягав заміні у зв'язку з укладенням першого шлюбу позивачем та був дійсний на дату розірвання шлюбу та укладення другого шлюбу і звернення до відповідача для оформлення відповідних документів, що, зокрема, підтверджується відсутністю відповідної відмітки на паспорті позивача. Представник позивача наголошує на тому, що паспорт громадянина Королівства Марокко є власністю королівства і підстави для визнання його недійсним передбачено державою походження позивача, а не законодавством України. Представник позивача звертає увагу на те, що в Україні відсутнє нормативне регулювання визнання недійсним закордонних паспортів іноземних держав, а тому позиція відповідача, що паспорт втратив свою чинність через місяць з дати укладення шлюбу не відповідає дійсним обставинам справи. На думку представника позивача, УДМС у Кіровоградській області прийняв незаконне рішення від 03.01.2024 р. №35011500088544 про скасування посвідки на тимчасове проживання від 13.04.2023 р. №800300033 на підставі підпункту 1 пункту 63 Порядку №322 без врахування чинного законодавства України та помилково застосував п.108 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі. Визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 р. до закордонного паспорта позивача. Також представник позивача вказує, що позивач належним чином подала заяву про надання дозволу на імміграцію в Україну та визначений у п.11 Порядку №1982 перелік документів. Представник позивача вважає, що рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію не відповідає критеріям обґрунтованості та безсторонності, оскільки містить лише посилання на п.6 ч.1 ст.10 Закону України «Про імміграцію» і не окреслюючи при цьому обставин та доказів, мотивів та підстав, які мали вирішальне значення для його прийняття. Підставо для відмови у наданні дозволу на імміграцію стала позиція відповідача, що позивач надав свідомо неправдиві відомості про факт зміни прізвища після реєстрації шлюбу від 05.03.2021 р. (актовий запис про шлюб №583). На думку представника позивача, дана правова позиція є помилкою та виникла внаслідок незнання відповідачем особливостей законодавства Королівства Марокко, яке регулює сімейні відносини, що суперечить ст.35 Сімейного кодексу України, яким передбачено право на вибір прізвища при реєстрації шлюбу. Представник позивача наголошує на тому, що у Королівстві Марокко сімейне законодавство базується на законах Шаріата, якими не передбачено можливість дружини взяти прізвище чоловіка у зв'язку із укладенням шлюбу. Як зауважує представник позивача, при заповненні позивачем заяви про надання дозволу на імміграцію в Україну виник юридичний казус, який на відміну від умисного чи необережного, має зовнішні ознаки правопорушення, проте позбавленого елементу вини і тому не тягне за собою юридичної відповідальності. Даний казус полягає в тому, що незалежно від того, чи зазначила позивач, що вона змінювала прізвище чи ні, ця інформація є одночасно як правдивою, так і ні. Водночас у самій заяві про надання дозволу на імміграцію в Україну не передбачено можливість зазначити детальну інформацію з цього приводу. Окрім того, представник позивача вказує, що відповідач при прийнятті рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства від 03.01.2024 р. №3519130100014758 в мотивувальній частині керувався ч.9 ст.13 Закону України «Про імміграцію», якою передбачено, що стосовно особи якої прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію, за час розгляду її заяви втратила інші законні підстави для перебування в Україні, вона повинна виїхати з України протягом строку, визначеного рішенням про примусове повернення. Представник позивача зауважує, що дане рішення прийнято на підставі незаконних рішень Центрально-Південного міжрегіонального управління ДМС, рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну №35194300021316. Також позивач зазначає, що відповідач, відмовляючи у прийнятті документів для обміну посвідки керувався тим, що ним було скасовано посвідку на тимчасове проживання і 03.01.2024 р. Долинським сектором ЦПМУ ДМС прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, яке на момент звернення позивача для обміну посвідки виконане не було. При цьому відповідачем проігноровано факт оскарження даних рішень в судовому порядку. У разі задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання, позивач буде позбавлений можливості обміняти стару посвідку на нову через протиправні дії відповідача.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого заперечує проти позову, вважає її необґрунтованою, безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає (а.с.138-140, Т.1). Представник відповідача вказує, що позивач звернулася до Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, правонаступником якого є ЦПМУ ДМС, із заявою-анкетою від 07.04.2023 р. №105135226 про оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні (у зв'язку із обміном) на підставі ч.14 статті 4 Закону №3773-VI, оскільки вона перебуває у шлюбі із громадянином України ОСОБА_5 . 13.04.2023 р. УДМС у Кіровоградській області на ім'я позивача оформлено посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 . Позивач разом із заявою-анкетою від 07.04.2023 р. №105135226 надала до УДМС у Кіровоградській області оригінал паспорта громадянина Королівства Марокко серії НОМЕР_5 , виданий провінцією Фігіг 24.07.2019 р. та нотаріально засвідчений переклад вказаного паспортного документа. Оригінал паспорта повернуто позивачу, а переклад долучено до матеріалів справи. Позивач звернулася до Долинського сектору УДМС у Кіровоградській області із заявою від 30.06.2023 р. про надання дозволу на імміграцію в Україну відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону №2491-ІІІ, оскільки вона перебуває в шлюбі із громадянином України понад два роки. У вказаній заяві позивач у відповідь на запитання «Чи змінювали прізвище, ім'я та по батькові (у зв'язку з чим0» відповіла « Ні ». Долинським сектором за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян проведено перевірку інформації, зазначеної позивачем у заяві про надання дозволу на імміграцію та встановлено, що 05.03.2021 р. ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_5 (актовий запис №583, складений Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу зазначено « ОСОБА_4 ». 19.06.2021 р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано (актовий запис №8. Складений Долинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Прізвище дружини після розірвання шлюбу « ОСОБА_1 ». 24.06.2021 р. ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_5 (актовий запис №2016, складений Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу зазначено « ОСОБА_1 ». З метою перевірки законності реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 УДМС у Кіровоградській області направлено запит до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кіровоградській області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 02.10.2023 р. №3501.5-4939/35.1-23. Листом від 11.10.2023 р. №6810-06.11-14 ВДРАЦС повідомив, що 18.05.2021 р. до Долинського відділу ДРАЦ у Кропивницькому районі Кіровоградської області звернулись ОСОБА_5 та ОСОБА_1 для подачі заяви про державну реєстрацію розірвання шлюбу подружжя. Відповідно до даних, зазначених у заяві, яка зберігається у відділі, ОСОБА_1 був пред'явлений паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Провінцією Фігіг 24.07.2019 р., який на час прийняття заяви був недійсним, оскільки після державної реєстрації шлюбу від 05.03.2021 р. ОСОБА_9 змінила прізвище на « ОСОБА_4 » та її паспорт підлягав обміну в місячний термін у зв'язку зі зміною прізвища. Також у листі зазначено, що не звернувши уваги на додане свідоцтво про шлюб, керівником відділу заява була прийнята та після спливу одного місяця, 19.06.2021 р., була проведена державна реєстрація розірвання шлюбу та видані відповідні свідоцтва. За результатами перевірки встановлено, що з боку начальника відділу має місце факт недотримання вимог діючого законодавства. УДМС у Кіровоградській області до ВДРАЦС повторно направлено лист від 08.11.2023 р. №3501.5-5547/35.1-23 щодо дійсності реєстрації розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (післяшлюбне прізвище - ОСОБА_10 . Листом ВДРАЦС від 24.11.2023 р. №7598-06.11-14 повідомлено, що актовий запис від 19.06.2021 р. №8 про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , складений Долинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вважається дійсним до спростування його в судовому порядку. 10.08.2023 р. за заявою позивача до заяви про надання дозволу на імміграцію в Україну від 30.06.2023 р. була долучена копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , виданого повторно у зв'язку із внесенням виправлень місця народження позивача. 24.10.2023 р. за заявою позивача до заяви про надання дозволу на імміграцію в Україну від 30.06.2023 р. була долучена копія нового паспортного документа серії НОМЕР_7 від 22.09.2023 р., орган видачі - Префектура д'Оуджда-Ангад, у зв'язку з обміном попереднього паспорта, та його переклад на українську мову. Таким чином, у заяві від 30.06.2023 р. про надання дозволу на імміграцію в Україну в графі «Чи змінювали прізвище, ім'я та по батькові» заявниця вказала «Ні». Надана відповідь свідчить про те, що ОСОБА_1 надала свідомо неправдиві відомості про факт зміни прізвища після реєстрації шлюбу від 05.03.2021 р. (актовий запис про шлюб №583). Також встановлено, що при зверненні із заявою про надання дозволу на імміграцію заявниця надала недійсний паспортний документ НОМЕР_2 від 24.07.2019 р., оскільки після реєстрації шлюбу (актовий запис №583 від 05.03.2021 р.) змінила прізвище, у зв'язку з чим зазначений паспортний документ підлягав обміну. Таким чином, Долинським сектором прийнято рішення від 03.01.2024 р. №35194300021316 про відмову в наданні дозволу на імміграцію в Україну позивачу відповідно до пункту 41 частини 1 статті 10 Закону №2491-III. Висновком від 19.01.2024 р. до вказаного рішення внесені зміни в частині виправлення описки та заміни пункту 41 частини 1 статті 10 Закону №2491-ІІІ на пункт 4 частини 1 статті 10 Закону №2491-III. На думку представника відповідача рішення від 03.01.2024 р. №35194300021316, №35011500088544 та №3519130100014758 відповідач вважає обґрунтованими, прийнятими з дотриманням вимог пункту 4 частини 1 статті 10 Закону №2491-III, підпункту 1 пункту 63 Порядку №322 та статті 13 Закону №2491-III.
Представником позивача подано відповідь на відзив у якій викладено особливості законодавства Королівства Марокко щодо зміни прізвища, зокрема вказано, що одним із випадків, коли у ОСОБА_11 дозволено змінити прізвище є випадок змішаного шлюбу за якого марокканська дружина може змінити своє прізвище на прізвище чоловіка-іноземця. Однак, передбачені обмеження відповідно до яких неможливо змінити прізвище на неарабське. Представник позивача наголошує на тому, що факт зміни прізвища в Україні після реєстрації шлюбу від 05.03.2021 р. (актовий запис про шлюб №583) є юридично нікчемним для Королівства Марокко, оскільки чоловік позивача має не арабське прізвище і не є мусульманином (а.с.207-209, Т.1).
Представником відповідача подано заперечення у яких зазначено, що державна реєстрація укладення шлюбу 05.03.2021 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 і розірвання шлюбу 19.06.2021 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 здійснювалась посадовими особами органів державної реєстрації актів цивільного стану на території України, у зв'язку із чим вони не могли та не були зобов'язані враховувати особливості порядку зміни прізвища жінки у ОСОБА_11 та діяти на підставі законодавства іноземної держави. Крім того, спірні правовідносини у справі виникли не через спір про можливість чи неможливість зміни прізвища позивачем в результаті укладення шлюбу, а у зв'язку з наданням позивачем свідомо неправдивих відомостей про зміну її прізвища при поданні нею до Долинського сектору УДМС у Кіровоградській області заяви від 30.06.2023 р. про надання дозволу на імміграцію в Україну відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про імміграцію» від 07.06.2001 р. №2491-ІІІ (а.с.218-219, Т.1).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 р. позовну заяву залишено без руху (а.с.117, Т.1).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.125-126, Т.1).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 р. задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.191-192, Т.1).
У підготовчому засіданні 12.03.2024 р. оголошено перерву за клопотанням представника позивача (а.с.213-215, Т.1).
04.04.2024 р. підготовче засідання відкладено за клопотанням представника позивача (а.с.233, Т.1).
У підготовчому засіданні 09.05.2024 р. оголошено перерву у зв'язку з повітряною тривогою (а.с.26-27, Т.2).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 р. призначено ОСОБА_1 перекладача з арабської мови на українську; доручено Державній міграційній службі України забезпечити участь у підготовчих та судових засіданнях у справі №340/586/24 перекладача з арабської мови на українську (а.с.30-31, Т.2).
Підготовче засідання 30.05.2024 р. не відбулося у зв1язку з оголошенням повітряної тривоги (а.с.43, Т.2).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 р. доручено Державній міграційній службі України забезпечити участь у підготовчих та судових засіданнях у справі №340/586/24 перекладача з арабської мови на українську (а.с.46-47, Т.2).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 р. закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду у судовому засіданні (а.с.58, Т.2).
14.06.2024 р. судове засідання не відбулося у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги (а.с.66, Т.2).
У судовому засіданні 04.07.2024 р. оголошено перерву з метою надання представнику відповідача можливості підготувати правову позицію щодо одного із аргументів, наведених представником позивача (а.с.74-75, Т.2).
На підставі ч.3 ст.243 КАС України в судовому засіданні 10.07.2024 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Виготовлення повного рішення відкладено у строк до 22.07.2024 р., про що повідомлено під час проголошення вступної та резолютивної частини.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 є підданою Королівства Марокко (а.с.29-39, Т.1).
05.03.2021 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) складено актовий запис №583 (а.с.41, Т.1). З огляду на свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 (а.с.41, Т.1).
19.06.2021 р. шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвано, про що Долинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) складено актовий запис №8 (а.с.42, Т.1). З огляду на свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_8 прізвище дружини після державної реєстрації розірвання шлюбу - ОСОБА_1 (а.с.42, Т.1).
24.06.2021 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) складено актовий запис №2016 (а.с.43, Т.1). З огляду на свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_9 прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 (а.с.43, Т.1).
ОСОБА_1 подано до УДМС в Кіровоградській області заяву-анкету №105135226 від 07.04.2023 р. щодо видачі посвідки на тимчасове проживання з підстав - возз'єднання сім'ї з громадянином України (на підставі шлюбу) (а.с.141, Т.1). Із заявою подано паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 24.07.2019 р. (а.с.143-144, Т.1).
13.04.2023 р. ОСОБА_1 видано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 (а.с.50, 142, Т.1). Дата закінчення строку дії посвідки - 13.04.2024 р.
30.06.2023 р. ОСОБА_1 подано до Долинського сектору УДМС у Кіровоградській області заяву про надання дозволу на імміграцію в Україну на підставі шлюбу з громадянином України згідно з п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про імміграцію» (а.с.145-146, Т.1). У заяві на питання: «Чи змінювали прізвище, ім'я та по батькові (у зв'язку з чим)», - надана відповідь: «Ні».
Листом №3501.5-4939/35.1-23 від 02.10.2023 р. Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області звернулося до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кіровоградській області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) щодо перевірки законності реєстрації розірвання шлюбу між громадянкою Королівства Марокко ОСОБА_1 та громадянином України ОСОБА_5 , відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_8 , виданого 19.06.2021 р. Долинським РВДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), оскільки ОСОБА_1 не було проведено обмін паспорта Королівства ОСОБА_3 у зв'язку зі зміною прізвища (а.с.161-162, Т.1).
Листом №6810-06.11-14 від 11.10.2023 р. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кіровоградській області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив Управлінню Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, що відповідно до даних зазначених у заяві про державну реєстрацію розірвання шлюбу подружжя, яке немає дітей від 18.05.2021 р., ОСОБА_1 був пред'явлений паспорт НОМЕР_5 , виданий 24.07.2019 р. провінцією Фігіг, який на час прийняття заяви був недійсним, оскільки після державної реєстрації шлюбу 05.03.2021 р. ОСОБА_1 змінила своє прізвище на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 », та підлягав обміну в місячний термін у зв'язку зі зміною прізвища. Не звернувши увагу на додане свідоцтво про шлюб, керівником Відділу заява була прийнята та після спливу одного місяця 19.06.2021 р. проведена державна реєстрація розірвання шлюбу та видані відповідні свідоцтва. За результатами перевірки встановлено, що з боку начальника Відділу має місце факт не дотримання діючого законодавства (а.с.163, Т.1).
Листом №3501.5-5547/35.1-23 від 08.11.2023 р. Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області звернулося до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кіровоградській області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) щодо того, чи вважати дійсною державну реєстрацію розірвання шлюбу між громадянкою Королівства Марокко ОСОБА_1 та громадянином України ОСОБА_5 , відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_8 , виданого 19.06.2021 р. Долинським РВДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с.164, Т.1).
Листом №7598-06.11-14 від 24.11.2023 р. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кіровоградській області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив Управлінню Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, що актовий запис №8 від 19.06.2021 р. про розірвання шлюбу між громадянином України ОСОБА_5 та громадянкою Королівства Марокко Листом №5001/1/3501-23 від 11.10.2023 р. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кіровоградській області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) повідомив Управлінню Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, складений Долинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вважається дійсним до спростування його у судовому порядку (а.с.165-166, Т.1).
Рішенням Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України від 03.01.2024 р. №35011500088544 про скасування посвідки на тимчасове проживання на підставі підпункту 1 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 р. №322, скасовано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 видану ОСОБА_1 (а.с.48, зі зворотного боку, Т.1).
Рішенням Долинського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України від 03.01.2024 р. №35194300021316 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1 на підставі пункту 4-1 частини першої статті 10 Закону України «Про імміграцію» відмовлено у наданні дозволу на імміграцію в Україну (а.с.44, зі зворотного боку, Т.1).
Рішенням Долинського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України від 03.01.2024 р. №3519130100014758 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства вирішено примусово повернути до країни походження або третьої країни громадянку ОСОБА_12 та зобов'язати її покинути територію України у термін до 31.01.2024 р. (а.с.45-46, Т.1). Рішення мотивоване тим, що після винесення рішень про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну та скасування посвідки на тимчасове проживання, у іноземця відсутні законні підстави для перебування в Україні.
За висновком про внесення змін (виправлення описки) до рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію від 03.01.2024 р. №35194300021316 громадянці ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженим завідувачем Долинським сектором ЦПМУ ДМС 19.01.2024 р. виправлено описку у рішенні від 03.01.2024 р. №35194300021316 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну гр. ОСОБА_1 , змінено «пункт 4-1» частини першої статті 10 Закону України «Про імміграцію», на «пункт 4» частини першої статті 10 Закону України «Про імміграцію» (а.с.172-173, Т.1).
Окрім того, за результатом розгляду скарги ОСОБА_1 від 21.03.2024 р. щодо відмови територіальним органом ДМС у прийомі документів для оформлення обміну посвідки на тимчасове проживання в Україні. Дійсної до 13.04.2024 р. та бездіяльності територіального органу ДМС щодо невидачі письмової відмови у прийнятті документів, Державна міграційна служба України листом №Х-2812-24/8.1/1969-24 від 09.04.20024 р. повідомила, що за інформацією, наданою Центрально-південним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби України встановлено, що 19.03.2024 р. ОСОБА_5 разом із ОСОБА_1 звернувся до сектору оформлення документів №1 Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства ЦПМУ ДМС щодо обміну посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 . Працівником СОД №1 було проведено перевірку за відомостями підсистеми «Облік іноземців та біженців» Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами щодо дійсності зазначеної посвідки на тимчасове проживання та встановлено, що посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , зазначена як така, що підлягає обміну у зв'язку із закінченням строку дії, є недійсною, оскільки 03.01.2024 р. ЦПМУ ДМС прийнято рішення про її скасування на підставі підпункту 1 пункту 63 Порядку оформлення. Було встановлено, що 03.01.2024 р. Долинським сектором ЦПМУ ДМС прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, яке на момент звернення виконане не було. Враховуючи, що посвідка на тимчасове проживання № НОМЕР_1 є недійсною у зв'язку з її скасуванням, не підтверджує законність перебування в Україні і не підлягає обміну, ЦПМУ ДМС було відмовлено у прийомі документів для обміну посвідки на тимчасове проживання. Зважаючи на той факт. Що документи не відповідали вимогам Порядку оформлення, заява-анкета про оформлення посвідки на тимчасове проживання у порядку обміну не формувалася (а.с.248-249, Т.1).
Частиною 1 статті 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
З огляду на п.п.6, 16, 18 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 р. №3773-VI (далі за текстом - Закон №3773) іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави і визнається Україною; посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Частиною 14 статті 4 Закону №3773 визначено, що іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.
Відповідно до ч.3 ст.5 Закону №3773 іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п'ятнадцятій, вісімнадцятій та двадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.
Згідно з ч.14 ст.5 Закону №3773 підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування. Якщо шлюб між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства було укладено за межами України відповідно до права іноземної держави, дійсність такого шлюбу визначається згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».
Частиною 18 статті 5 Закону №3773 передбачено, що окрім документів для відповідної категорії осіб, визначених частинами першою - сімнадцятою цієї статті, іноземці та особи без громадянства подають для оформлення посвідки на тимчасове проживання такі документи: паспортний документ іноземця або особи без громадянства з відповідною довгостроковою візою та копією сторінки паспортного документа з такою візою, крім випадків, якщо особа не зобов'язана отримувати таку візу відповідно до цього Закону, інших законів України або міжнародних договорів України; копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства з особистими даними з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку; документ, що підтверджує сплату адміністративного збору.
Уповноважений орган повертає паспортний документ особі одразу після прийняття заяви про оформлення посвідки.
Частиною 22 статті 4 Закону №3773 передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, зобов'язані мати дійсний паспортний документ. Іноземець або особа без громадянства у разі втрати або обміну паспортного документа, а так само втрати чи викрадення посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання повинні протягом трьох робочих днів письмово повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
З огляду на п.5 ч.1 ст.51 Закону №3773, строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства становить в усіх інших випадках, визначених статтею 4 цього Закону, - відповідно до поданих документів, але не більш як на один рік.
Відповідно до п.п.16, 17, 19 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 р. №322 (далі за текстом - Порядок №322) документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб'єкт) та територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.
Документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.
У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж протягом останнього дня строку її дії.
Якщо до закінчення строку дії посвідки лишилося менш як 15 робочих днів, подання документів для її обміну здійснюється лише до територіального органу/територіального підрозділу ДМС. При цьому територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС здійснюється в установленому законодавством порядку продовження строку тимчасового проживання іноземця або особи без громадянства на період, необхідний для розгляду такої заяви.
Посвідка, що підлягає обміну, після приймання документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.
Згідно з п.п.21-29 Порядку №322 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.
У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.
Іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими їм було відмовлено в прийнятті документів, за умови дотримання строків, визначених пунктами 17 і 19 цього Порядку.
У разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта з використанням кваліфікованого електронного підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (в тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.
До заяви-анкети вноситься інформація про номер контактного телефону заявника та адресу особистої електронної пошти.
Після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта друкує її та надає іноземцеві або особі без громадянства для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей.
Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта попереджає іноземця або особу без громадянства про те, що з метою підтвердження наданої у заяві про оформлення посвідки інформації, зокрема про місце проживання, іноземець або особа без громадянства може подати документи, що підтверджують право на проживання в житлі (свідоцтво про право власності, договір оренди (наймання, піднаймання) тощо). У разі ненадання таких документів буде проведено перевірку місця проживання заявника шляхом відвідання його за місцем проживання. Про час проведення перевірки йому буде повідомлено за номером контактного телефону та адресою електронної пошти.
У разі виявлення помилок у заяві-анкеті працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта вносить до неї відповідні виправлення.
Після перевірки заяви-анкети іноземець або особа без громадянства власним підписом підтверджують правильність внесених до неї відомостей про особу. Якщо іноземець або особа без громадянства через стійкі фізичні, психічні, інтелектуальні або сенсорні порушення не можуть підтвердити власним підписом правильність таких відомостей, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта робить відмітку про неможливість такого підтвердження та засвідчує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу власним підписом.
Після перевірки іноземцем або особою без громадянства правильності внесених до заяви-анкети відомостей про особу заява-анкета перевіряється та підписується (із зазначенням дати, прізвища та ініціалів) працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта, який прийняв документи та сформував заяву-анкету.
Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта сканує із застосуванням засобів Реєстру документи до заяви-анкети, які подаються іноземцем або особою без громадянства.
Прийняті уповноваженим суб'єктом заява-анкета та скановані документи (у тому числі отримані біометричні дані, параметри) із застосуванням засобів Реєстру автоматично розподіляються та надсилаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який обслуговує відповідного уповноваженого суб'єкта, що прийняв документи від іноземця або особи без громадянства.
Керівник/заступник керівника територіального органу ДМС або керівник його структурного підрозділу, керівник/заступник керівника територіального підрозділу ДМС або особа, яка виконує його обов'язки, щодня здійснюють розподіл прийнятих (у тому числі уповноваженими суб'єктами) заяв-анкет між працівниками, які виконують функції з оформлення посвідки.
Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС не пізніше наступного дня після надходження для розгляду документів, прийнятих уповноваженим суб'єктом, перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.
Пунктом 32 Порядку №322 передбачено, що для оформлення посвідки іноземець або особа без громадянства подають:
1) дійсний паспортний документ іноземця (або паспортні документи - у разі, коли іноземець має одночасно громадянство (підданство) кількох держав (множинне громадянство) або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України;
2) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником);
3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
4) дійсний поліс медичного страхування на весь строк дії посвідки;
5) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати;
6) документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (у разі наявності).
З огляду на приписи п.п.35, 36 Порядку №322, після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім'я якої оформляється посвідка, а також перевірку інформації, зазначеної нею в заяві-анкеті, та поданих документів.
У разі необхідності одержання відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть такі відомості одержуються в установленому законодавством порядку.
Пунктом 37 Порядку №322 передбачено, що рішення про оформлення посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих документів та відсутності підстав для відмови в її видачі не пізніше ніж протягом десятого робочого дня з дати прийняття документів.
Згідно з п.53 Порядку №322 видача іноземцеві або особі без громадянства посвідки здійснюється територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, уповноваженим суб'єктом, який прийняв документи для її оформлення (у тому числі замість втраченої або викраденої), обміну.
На підставі пп.1 п.63 Порядку №322 посвідка скасовується ДМС або територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі: отримання даних з баз даних Реєстру, відповідних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз інших державних органів або інформації від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів.
Відповідно до п.64 Порядку №322 рішення про скасування посвідки приймається Головою ДМС або уповноваженою ним особою, керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п'яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.
Рішення про скасування посвідки формується засобами Реєстру за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Після підписання рішення сканується до заяви-анкети із застосуванням засобів Реєстру до відомчої інформаційної системи ДМС.
Згідно з п.65 Порядку №322 копія рішення про скасування посвідки надсилається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства рекомендованим листом не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня його прийняття.
Копія листа (із вихідним номером та датою), яким надіслано повідомлення про скасування посвідки, сканується до заяви-анкети із застосуванням засобів Реєстру до відомчої інформаційної системи ДМС.
Пунктом 77 Порядку №322 передбачено, що рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку протягом тридцяти календарних днів з дня доведення його до відома іноземця або особи без громадянства або до суду в установленому порядку.
Судом встановлено, що підставою для прийняття рішення Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України від 03.01.2024 р. №35011500088544 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 виданої ОСОБА_1 став висновок про те, що посвідку видано на підставі недійсних документів. Такий висновок ґрунтується на інформації Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кіровоградській області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), викладеній у листі №6810-06.11-14 від 11.10.2023 р., стосовно недійсності паспорта НОМЕР_5 , виданий 24.07.2019 р. провінцією Фігіг, оскільки після державної реєстрації шлюбу 05.03.2021 р. ОСОБА_1 змінила своє прізвище на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 », у зв'язку з чим паспорт підлягав обміну в місячний термін.
З огляду на Типове положення про відділи державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 11.04.2016 р. №1079/5, судом встановлено, що формування висновків щодо дійсності паспортних документів іноземців не відноситься до повноважень відповідних структурних підрозділів структурними підрозділами Управління державної реєстрації міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, а тому сама по собі інформація, викладена у листі Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кіровоградській області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) №6810-06.11-14 від 11.10.2023 р., не могла бути підставою для висновку відповідача про недійсність паспорта серії НОМЕР_5 , виданого 24.07.2019 р. Хаддаді Шаймі.
Суд враховує, що Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. №302 передбачає обмін паспорта громадянина України, зокрема у разі зміни інформації, внесеної до паспорта, у тому числі у зв'язку із зміною написання латинськими літерами складових імені «прізвище», «ім'я» у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (крім додаткової змінної інформації).
Абзацом 2 пункту 24 глави 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. №52/5 (далі за текстом - Правила №52/5), у редакції, чинній на час укладення першого шлюбу позивача - 05.03.2021 р., передбачалося, що якщо особа під час державної реєстрації шлюбу змінила прізвище, то на першій сторінці паспорта громадянина України у формі книжечки робиться відмітка про те, що зазначений документ підлягає обміну в місячний строк у зв'язку зі зміною прізвища при державній реєстрації шлюбу.
З аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що у разі зміни прізвища під час державної реєстрації шлюбу, обміну у місячний строк підлягає саме паспорт громадянина України.
Натомість законодавство України не унормовує підстави, строк та порядок зміни паспортного документа, виданого іноземною державою.
Суд зауважує, що законодавчі вимоги передбачені для паспорта громадянина України не можуть автоматично застосовуватися до паспортних документів, виданих іноземними державами.
Таким чином, висновок Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України про недійсність про недійсність паспорта серії НОМЕР_5 , виданого 24.07.2019 р. ОСОБА_1 є безпідставним та таким, що зроблено без з'ясування позиції Королівства Марокко стосовно дійсності такого документа.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України від 03 січня 2024 року №35011500088544 про скасування посвідки на тимчасове проживання є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.
Також суд враховує, що прийняття відповідачем протиправного рішення від 03 січня 2024 року №35011500088544 про скасування посвідки на тимчасове проживання, зумовило ту обставину, що на час закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 (13.04.2024 р.) позивач не мала можливості у строк встановлений Порядком №322 подати заяву-анкету щодо обміну посвідки на тимчасове проживання.
У зв'язку з викладеним, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України прийняти документи від громадянки Королівства Марокко ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 для обміну посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 та винести рішення з урахуванням висновків суду.
Частиною 1 статті 4 Закону №3773 встановлено, що іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України «Про імміграцію» іммігрувати в Україну на постійне проживання.
За п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про імміграцію» від 07.06.2001 р. №2491-ІІІ (далі за текстом - Закон №2491) дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається: одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України.
Згідно з п.2 ч.1 ст.9 Закону №2491 заяви про надання дозволу на імміграцію подаються: особами, які перебувають в Україні на законних підставах, - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Відповідно до ч.5 ст.9 Закону №2491, у редакції, чинній на час подачі заяви, для надання дозволу на імміграцію до заяви додаються такі документи: 1) три фотокартки; 2) копія документа, що посвідчує особу; 3) документ про місце проживання особи; 4) відомості про склад сім'ї, копія свідоцтва про шлюб (якщо особа, яка подає заяву, перебуває в шлюбі); 5) документ про те, що особа не є хворою на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Для осіб, зазначених у пункті 3 частини третьої статті 4 цього Закону, - документи, що підтверджують право особи на набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до статті 8 Закону України «Про громадянство України».
На підставі п.4 ч.7 ст.9 Закону №2491 крім зазначених документів подаються: для всіх категорій осіб, зазначених у пункті 4 частини другої та у пункті 1 частини третьої статті 4 цього Закону: оригінали (після пред'явлення повертаються) та копії документів, що засвідчують їхні сімейні (родинні) відносини з громадянином України, а також документів, що підтверджують факт перебування родичів іммігранта у громадянстві України; у разі імміграції одного з подружжя, якщо другий з подружжя є громадянином України, додатково подається письмова згода кожного з подружжя на проходження співбесіди та письмових тестів для перевірки обставин, визначених у статті 4-1 цього Закону, яка надається чоловіком або дружиною особи, яка подає заяву про надання дозволу на імміграцію, під час подання документів для отримання дозволу на імміграцію.
Частиною 12 статті 9 Закону №2491, у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, визначено, що строк розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію не може перевищувати шість місяців з дня її подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або один рік з дня її подання до дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном.
Пунктом 4 частини 1 статті 10 Закону №2491, у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, визначено, що дозвіл на імміграцію не надається: особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи або документи, що не підтверджують законність перебування на території України на день подання документів для отримання дозволу на імміграцію чи наявність підстав для отримання дозволу на імміграцію, передбачених статтею 4 цього Закону, або документи, що підтверджують підстави, які припинилися.
Процедура провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну, поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію визначена Порядком провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 р. №1983, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі за текстом - Порядок №1983).
Пунктом 12 Порядку №1983 визначено, що територіальні органи ДМС та територіальні підрозділи ДМС за місцем проживання, до яких подано заяви про надання дозволу на імміграцію: формують справи, перевіряють підстави, законність перебування в Україні іммігрантів, інформацію, зазначену ними у заяві про надання дозволу на імміграцію, справжність поданих документів та відповідність, їх оформлення вимогам законодавства, у разі потреби погоджують це питання з органами місцевого самоврядування, у межах своєї компетенції з'ясовують питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію; проводять перевірку законності перебування в Україні іммігранта з використанням інтегрованої міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України (система «Аркан»), або шляхом надсилання запитів до Адміністрації Держприкордонслужби; проводять перевірку даних іммігранта за банками даних Інтерполу з метою отримання інформації, яка є підставою для відмови у наданні дозволу на імміграцію відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 10 Закону України «Про імміграцію»; проводять перевірку даних іммігранта щодо відсутності в нього майнових зобов'язань перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну, з використанням Єдиного реєстру боржників та відомчої інформаційної системи ДМС; у разі необхідності одержання відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть такі відомості одержуються в установленому законодавством порядку; у разі необхідності підтвердження інших відомостей про заявника або дійсності поданих ним документів надсилаються запити засобами поштового зв'язку або за наявності технічної можливості в електронній формі (в електронній формі через систему електронного документообігу з накладенням кваліфікованого електронного підпису) відповідним державним органам (в тому числі іноземних держав) або їх структурним підрозділам; надсилають у місячний строк разом з матеріалами справи інформацію про результати їх розгляду територіальним органам ДМС або територіальним підрозділам ДМС (відповідно до категорії іммігрантів). Справи, прийняття рішення за якими належить до компетенції ДМС чи територіальних органів ДМС, надсилаються територіальним органам ДМС, в інших випадках - територіальним підрозділам ДМС; здійснюють провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію, якщо таке провадження належить до їх компетенції.
Згідно з п.16 Порядку №1983 у разі коли прийняття рішення щодо надання дозволу на імміграцію належить до компетенції територіальних органів і територіальних підрозділів, ці органи аналізують у місячний строк отриману від зазначених в абзаці другому пункту 14 цього Порядку органів інформацію та на підставі матеріалів справи приймають рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу з урахуванням інформації, отриманої у ході проведення перевірок, передбачених пунктом 12 цього Порядку.
Судом встановлено, що рішення Долинського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України від 03 січня 2024 року №35194300021316 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну прийнято на підставі п.4 ч.1 ст.10 Закону України «Про імміграцію».
Із аналізу п.4 ч.1 ст.10 Закону України «Про імміграцію» суд дійшов висновку, що чинним законодавством як підставу для відмови у наданні дозволу на імміграцію визначено свідоме зазначення неправдивих відомостей у заяві про надання дозволу на імміграцію; подання підроблених документів або документів, що не підтверджують законність перебування на території України на день подання документів для отримання дозволу на імміграцію чи наявність підстав для отримання дозволу на імміграцію, передбачених статтею 4 цього Закону, або документи, що підтверджують підстави, які припинилися.
Так, у заяві про надання дозволу на імміграцію в Україну від 30.06.2023 р. ОСОБА_1 у відповідь на запитання: «Чи змінювали прізвище, ім'я та по батькові (у зв'язку з чим)», - вказала: «Ні». Така відповідь розцінена відповідачем як свідомо неправдива, оскільки позивач при реєстрації шлюбу із ОСОБА_5 змінила своє прізвище на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 ».
У позовній заяві та у судовому засіданні представник позивача наголошував на тому, що у Королівстві Марокко жінкам законодавчо заборонено змінювати прізвище у разі шлюбу з іноземцем, який не є мусульманином і прізвище якого не має арабського походження. В обґрунтування такої позиції до суду надано завірені копії перекладу Закону 37.99 про цивільний стан введеного в дію указом короля Марокко (а.с.224, 225, Т.1) та юридичних консультацій адвоката Асоціації адвокатів Кенітри (а.с.20-22, 24-25, 38-40, Т.2). Представник позивача вказував, що неможливість зміни прізвища позивача за законодавством Королівства ОСОБА_3 , зумовило потребу у розірванні шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрованого 05.03.2021 р. та поверненні дошлюбного прізвища - ОСОБА_1 . Під час повторної реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зареєстрованого 24.06.2021 р., позивач залишила своє дошлюбне прізвище.
Суд враховує, що за законодавством України зміна прізвища при реєстрації шлюбу є правом, а не обов'язком. При реалізації такого права іноземцем, саме останній повинен враховувати чи дозволяє законодавство держави громадянином (підданим) якої він є таку зміну. Однак, у разі якщо за законодавством України відбулася зміна прізвища у зв'язку з укладенням шлюбу, але така зміна не допускалася законодавством держави походження особи-іноземця та/або не була оформлена за встановленою процедурою, виникає правове становище за якого особа може вважатися як такою, що змінювала прізвище, так і такою, що його не змінювала.
З огляду на викладене, тлумачення відповідачем заперечної відповіді ОСОБА_1 на питання щодо зміни прізвища, як свідомо неправдивої, суд розцінює як помилкове і таке, що не може бути підставою для відмови у наданні дозволу на імміграцією відповідно до п.4 ч.1 ст.10 Закону №2491.
Таким чином, рішення Долинського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України від 03 січня 2024 року №35194300021316 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Зважаючи на визнання протиправним та скасування рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України повторно розглянути справу про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянкою Королівства Марокко ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.13 Закону №2491 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, разом із рішенням про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання одночасно приймає рішення про примусове повернення. Копії рішень про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання і примірник рішення про примусове повернення протягом п'яти календарних днів з дня прийняття надсилаються рекомендованим листом особі, стосовно якої вони прийняті, або вручаються їй. Скасована посвідка підлягає вилученню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону.
Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, повинна виїхати з України протягом строку, визначеного рішенням про примусове повернення.
Частиною 9 статті 13 Закону №2491 передбачено, якщо особа, стосовно якої прийнято рішення про відмову у наданні їй дозволу на імміграцію, за час розгляду її заяви втратила інші законні підстави для перебування в Україні, на неї поширюються положення частин другої - четвертої цієї статті.
Суд враховує, що рішення Долинського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України від 03 січня 2024 року №3519130100014758 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства винесене у зв'язку з прийняттям від 03.01.2024 р. №35194300021316 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну та від 03.01.2024 р. №35011500088544 про скасування посвідки на тимчасове проживання, що зумовило відсутність у позивача законних підстав для перебування в Україні.
Однак, зважаючи на висновки суду щодо протиправності рішень від 03.01.2024 р. №35194300021316 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну та від 03.01.2024 р. №35011500088544 про скасування посвідки на тимчасове проживання, рішення Долинського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України від 03 січня 2024 року №3519130100014758 також підлягає визнанню протиправним і скасуванню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 906,88 грн (а.с.114, 122, Т.1), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) в розмірі 2 906,88 грн за рахунок бюджетних асигнувань Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України від 03 січня 2024 року №35011500088544 про скасування посвідки на тимчасове проживання.
3. Визнати протиправним і скасувати рішення Долинського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України від 03 січня 2024 року №35194300021316 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну.
4. Визнати протиправним та скасувати рішення Долинського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України від 03 січня 2024 року №3519130100014758 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства.
5. Зобов'язати Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України повторно розглянути справу про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянкою Королівства Марокко ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
6. Зобов'язати Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України прийняти документи від громадянки Королівства Марокко ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 для обміну посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 та винести рішення з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) понесені нею судові витрати (судовий збір) у розмірі 2 906,88 грн (дві тисячі дев'ятсот шість грн 88 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України (м. Кропивницький, вул. Олексія Єгорова, 25-А, код ЄДРПОУ 45200774).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 19 липня 2024 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ