справа № 631/1130/23
провадження № 2-о/631/1/24
18 липня 2024 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
за участю:
секретаря судового засідання Тиндика А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду в селищі міського типу Нова Водолага цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Мезін Віталій Вікторович, із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Туревської Світлани Олександрівни,- «Про встановлення факту, що має юридичне значення»,-
31.08.2023 року до Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Мезін В. В., із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Туревської С. О.,- «Про встановлення факту, що має юридичне значення». (а. с. 2 - 4).
Зазначена заява зареєстрована за вхідним № 4706/23-вх із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/1130/23 (провадження № 2-о/631/36/23) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, передана на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (а. с. 20).
Зі змісту заяви вбачається, що сторона заявника просить встановити факт родинних відносин між померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між рідними братами (а. с. 4).
18 липня 2024 року представник позивача за ордером ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням, зареєстрованим за вхідним № 5481/24-вх, в якому просив справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого він діє, із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Туревської С. О.,- «Про встановлення факту, що має юридичне значення» залишити без розгляду, вирішивши питання за їх із заявником відсутності.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився, про причини своєї неявки суд не сповістив, хоча про дату, час і місце засідання був повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, однак скористався правом, наданим йому частиною 1 статті 58 зазначеного кодексу, щодо участі у судовому процесі через представника за ордером - адвоката Мезіна В. В.
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Мезін В. В., що діє за ордером на надання правничої допомоги від 18.07.2024 року (серії АХ № 1198558), виданим на підставі договору про надання правничої допомоги № 27/02/21 від 27.02.2021 року, а також свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (серії ДН № 5686), виданого 24.12.2019 року Радою адвокатів Донецької області № 17 від 27.11.2019 року, в судове засідання теж не з'явився, про дату, час і місце цього засідання був повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, натомість у своєму клопотанні про залишення цієї заяви без розгляду, зареєстрованому за вхідним № 5481/24-вх від 18.07.2024 року, просив судове засідання провести їх із заявником відсутності, вирішивши клопотання по суті.
Заінтересована особа - приватний нотаріус Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Туревська С. О. - у судове засідання також не з'явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістила, проте надіслала лист, зареєстрований за вхідним № 5289/24-вх від 11.07.2024 року, з проханням розгляд справи провести за її відсутності.
Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно із частиною 1 статті 223 цього ж кодексу, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Окрім того, на підставі частини 3 статті 211 зазначеного вище цивільного процесуального кодифікованого закону України особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у всіх учасників справи свідчать їх відповідні клопотання та лист, долучені до матеріалів справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання учасниками справи особистих пояснень не має, суд вважає за можливе провести судове засідання та вирішити питання про залишення заяви без розгляду за їх відсутності.
Отже, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про залишення заяви без розгляду або щодо відмови у задоволенні цього клопотання, перевіривши їх доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять наявні в ній письмові докази, - суд вважає, що клопотання представника заявника за ордером - адвоката Мезіна В. В. щодо залишення заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого він діє, із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Туревської С. О.,- «Про встановлення факту, що має юридичне значення» без розгляду, підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Також статтею 55 Конституції України проголошено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Зміст цього права полягає у тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Аналогічне вбачається й у рішенні Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води), в якому вказане, що частину 1 статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Отже, звернення особи до суду є її абсолютним правом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Вказане беззаперечно кореспондує із приписами діючого цивільного процесуального законодавства України, зокрема, тим, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно з частиною 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість звернутися до суду із заявою в порядку окремого провадження.
Отже, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).
Частиною 3 цієї ж статті визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Тому, право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів рівною мірою стосується й права такої особи на залишення відповідної заяви без розгляду.
Зі змісту пункту 3 частини 1 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання. При цьому ними в розумінні приписів частини 3 статті 42 цього кодексу є заявники, інші заінтересовані особи.
Положеннями частини 3 статті 294 вказаного кодексу передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Як визначено пунктом 5 частини 1 статті 257 цього ж нормативно-правового акту, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Також, згідно з частиною 2 статті 258 Цивільного процесуального кодексу України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Відтак, з матеріалів цієї справи вбачається, що до Нововодолазького районного суду Харківської області із заявою в порядку окремого провадження «Про встановлення факту, що має юридичне значення» звернувся ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Мезін В. В. (а. с. 2 - 4).
Як вже була вказано вище, частиною 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
При цьому відповідно до змісту частини 1 та 2 статті 64 зазначеного цивільного процесуального кодифікованого закону, представник, якій має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Як вбачається із заяви, зареєстрованої за вхідним № 5481/24-вх від 18.07.2024 року, про залишення заяви ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Туревської С. О.,- «Про встановлення факту, що має юридичне значення» без розгляду, вона підписана та подана представником заявника - адвокатом Мезіним В. В., що діє за ордером на надання правничої допомоги від 18.07.2024 року (серії АХ № 1198558), виданим на підставі договору про надання правничої допомоги № 27/02/21 від 27.02.2021 року, а також свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (серії ДН № 5686), виданого 24.12.2019 року Радою адвокатів Донецької області № 17 від 27.11.2019 року.
Зазначений ордер ніяких застережень щодо обмеження повноважень представника заявника на вчинення певної процесуальної дії, а саме: щодо подання від імені та в інтересах ОСОБА_1 заяви про залишення його заяви, із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Туревської С. О.,- «Про встановлення факту, що має юридичне значення» без розгляду,- не містить.
Отже, суд робить висновок про те, що відповідна заява підписана та подана представником заявника - адвокатом Мезіним В. В. про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого він діє, із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Туревської С. О.,- «Про встановлення факту, що має юридичне значення» в межах його процесуальних прав представника заявника, а тому її слід задовольнити.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги вільне волевиявлення заявника щодо залишення його заяви без розгляду, подання відповідної заяви його представником за ордером - адвокатом Мезіним В. В., а також відповідність поданої заяви вимогам процесуального кодифікованого закону України, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Мезін В. В., із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Туревської С. О.,- «Про встановлення факту, що має юридичне значення» залишити без розгляду.
Доходячи такого, суд, проаналізував норми цивільного процесуального законодавства України, й переконався, що звернутись до суду із проханням про залишення заяви без розгляду є правом заявника, який на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, й, оскільки таке право є абсолютним, воно не залежить від волі інших учасників процесу, а, отже, й не залежить від будь-якої їх думки.
Наведене свідчить про те, що суд не має обов'язку з'ясовувати обставини, мотиви, міркування, з яких виходив заявник, звертаючись з таким проханням в суд, як не зобов'язаний з'ясовувати і суть справи. Проте він зобов'язаний залишити заяву без розгляду, якщо прохання подано у процесуальний спосіб з огляду саме на вільне розпорядження учасниками справи своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.
Одночасно із залишенням заяви ОСОБА_1 ,від імені та в інтересах якого діє адвокат Мезін В. В., із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Туревської С. О.,- «Про встановлення факту, що має юридичне значення» без розгляду, суд відповідно до приписів частини 2 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідно роз'яснити ОСОБА_1 ,заяву якого залишено без розгляду, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року в Римі;статтями 9, 55 і 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями);статтями 8, 17 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року; Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»;пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; рішенням Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 року (у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води); і статтями 1 - 5, 7, 13, 17, 18, 42, 43, 46, 58, 60, 62, 64, 76 - 80, 89, 128 - 131, 193, пунктом 1 частини 2 статті 200, статтями 211, 214, 223, 255, пунктом 5 частини 1 та частиною 2 статті 257, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259 - 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 та 11 статті 272, статтею 294, частиною 2 статті 352, пунктом 16 частини 1 статті 353, частиною 2 та 3 статті 354 та пунктом 9 та 11 частини 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),-
Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Мезін Віталій Вікторович, із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Туревської Світлани Олександрівни,- «Про встановлення факту, що має юридичне значення» залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику ОСОБА_1 , що після усунення умов, які були підставою для залишення його заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 , а також всім іншим учасникам судового процесу протягом двох днів з дня її складення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з цього дня.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала, що набрала законної сили, обов'язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Ухвалу постановлено шляхом прийняття, складено за допомогою комп'ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко