Справа № 206/3773/24
Провадження № 2-о/206/524/24
19.07.2024 м.Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Нестеренко Т.В.
присяжних Шафрана С.В., Александрова О.М.,
секретаря судового засідання Бублейник В.В.,
за участю прокурора ОСОБА_1 ,
представника заявника - лікаря-психіатра ОСОБА_2 ,
захисника особи, стосовно якої вирішується питання, адвоката Зінченко О.В.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в м. Дніпро цивільну справу окремого провадження за заявою представника Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» про госпіталізацію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у психіатричний стаціонар без його згоди в примусовому порядку, -
Представник заявника звернувся до суду із заявою про надання ОСОБА_3 , психіатричної допомоги в примусовому порядку.
В обґрунтування заяви зазначено, що 17.07.2024 ОСОБА_3 , був госпіталізований до психіатричного стаціонару у зв'язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу (діагноз): Біполярний афективний розлад, який обумовлює: його небезпеку для себе та оточуючих.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку окремого провадження в режимі відео конференції. Доручено Південно-Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити особі, стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію у психіатричний стаціонар без його згоди в примусовому порядку адвоката для здійснення представництва інтересів в суді за призначенням.
У судовому засіданні лікар - психіатр підтримала заяву та підтвердила, обставини щодо поведінки та діагнозу захворювання ОСОБА_3 , зазначивши, що наразі хворий під ліками та не є контактним.
У судовому засіданні прокурор підтримала заяву лікаря, зазначивши, що дійсно, особа, стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію у психіатричний стаціонар без його згоди в примусовому порядку, потребує стаціонарного лікування.
У судовому засіданні батько особи, стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію у психіатричний стаціонар без його згоди в примусовому порядку, ОСОБА_4 , підтвердив обставини, викладені в своїй заяві до лікарні та зазначив, що наразі його син дуже хворий та агресивний та обумовлює небезпеку для себе та оточуючих.
У судовому засіданні захисник, особи, стосовно якої вирішується питання, адвокат Зінченко О.В. просив відмовити у задоволенні заяви.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думки та пояснення учасників процесу, суд вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов'язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів психіатричного закладу для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в психіатричному закладі, ця особа підлягає негайній виписці. У випадках, коли госпіталізація особи до психіатричного закладу в примусовому порядку визнається доцільною, представник психіатричного закладу, в якому перебуває особа, протягом 24 годин направляє до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.
В силу ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
У судовому засіданні було встановлено, що 17.07.2024 ОСОБА_3 , був доставлений до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» за направленням лікаря КЗ «ОЦМЕД та МК» ДОР» та госпіталізований лікарем-психіатром ОСОБА_5 у зв'язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу (діагноз): Біполярний афективний розлад, який обумовлює: його небезпеку для себе та оточуючих.
Згідно ч.ч. 2-5 ст.27 Закону України «Про психіатричну допомогу» виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного захворювання, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов'язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.
При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону. Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів.
Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради встановлено, що ОСОБА_3 , виявляє ознаки тяжкого психічного захворювання, у зв'язку з чим: не спить, не приймає ліки, вважає себе професором, якому потрібно писати наукову роботу, агресивний, б'є батька, скоїв дорожньо-транспортну пригоду, розбив автомобіль, яким керував у стані біполярного афективного розладу. Діагноз: Біполярний афективний розлад, який обумовлює: його небезпеку для себе та оточуючих. У зв'язку з чим ОСОБА_3 потребує госпіталізації до психіатричного закладу відповідно до ст. 14 ЗУ «Про психіатричну допомогу».
Лікар-психіатр ОСОБА_2 , підтвердила обставини щодо поведінки та діагнозу захворювання та зазначила, що це вісімнадцяте надходження хворого ОСОБА_3 до відділення, останній раз він виламав решітку та втік з лікарні через вікно,не закінчивши курс лікування, наразі він знаходиться під ліками, не є контактним тому йому необхідно пройти курс лікування у стаціонарних умовах.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 року № 2-рп/2016 судовий контроль за госпіталізацією недієздатної особи до психіатричного закладу в порядку, передбаченому статтею 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», є необхідною гарантією захисту прав і свобод, закріплених, зокрема, статтями 29, 55 Основного Закону України. Суд після незалежного і неупередженого розгляду питання щодо госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу має ухвалити рішення стосовно правомірності обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканість.
Враховуючи, що особа виявляє ознаки тяжкого психічного розладу, суд вважає за необхідне госпіталізувати його в психіатричний заклад в примусовому порядку, оскільки існують підстави, передбачені ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» для його госпіталізації до психіатричного закладу без його усвідомленої згоди.
Аналогічний висновок викладений і в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року по справі № 689/1338/16-ц.
Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод захищає одне з найголовніших прав людини-право на свободу, п."е" цієї статті дозволяє законне затримання психічно хворих як з метою їх ізоляції від суспільства, так і з метою покращення їх стану.
У зв'язку із чим, суд вважає, що вимоги заявника, про госпіталізацію ОСОБА_6 до психіатричного стаціонару без його усвідомленої згоди, обґрунтовані.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 14, 27 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 57-60, 258, 259, 264, 265, 339-342 ЦПК України,-
Заяву Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» про госпіталізацію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у психіатричний стаціонар без його згоди в примусовому порядку - задовольнити.
Госпіталізувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» (місцезнаходження 49115, м.Дніпро, вул. Бехтерева, 1) для надання психіатричної допомоги без його усвідомленої згоди.
Роз'яснити, що заява фізичної особи або її законного представника про припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку може бути подана через три місяці з дня ухвалення рішення суду про госпіталізацію у примусовому порядку.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя: Т.В. Нестеренко
Присяжні: С.В. Шафран
О.М. Александров