печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23914/24-к
27 травня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказує, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100050001693 від 24.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що старший солдат ОСОБА_5 проходить військову службу за мобілізацією на посаді старшого стрільця 3-го взводу контролерів ІНФОРМАЦІЯ_3) 2-го батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Приблизно в травні 2024 року, точного часу органом досудового розслідування не встановлено у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на вчинення грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, уставлених моральних норм, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Також встановлено, що приблизно 23 березня 2024 року ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні перукарні «Економ перукарня», познайомився з ОСОБА_7 та почав зустрічатись з останньою. В подальшому протягом двох тижнів останній приходив до ОСОБА_7 в квартиру, яка розташована за АДРЕСА_1 та погрожував застосувати гранату, якщо вона не буде продовжувати з ним відносини. Надалі, 22.05.2024 ОСОБА_7 в телефонному режимі повідомила ОСОБА_5 , що не хоче продовжувати відносини та спілкуватись з останнім.
24.05.2024 ОСОБА_5 , маючи умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, із застосування спеціально пристосованого для нанесення тілесного ушкодження предмету, а саме зовні схожого на імітаційно-піротехнічний засіб, що створює реальну загрозу для життя та здоров'я громадян, заздалегідь взяв його із собою до приміщення перукарні «Економ перукарня», яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Того ж дня, приблизно о 16 год. 45 хв., перебуваючи у приміщенні перукарні «Економ перукарня», яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій протиправний умисел, на ґрунті явної зневаги до громадян та ревнощів до ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що такі діяння є суспільно небезпечними, грубо порушив громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи існуючі в ньому правила, норми поведінки, з хуліганських спонукань, достовірно розуміючи, що використання піротехнічних виробів у громадських місцях без дотримання встановлених правил безпеки - заборонено, усвідомлюючи, що його дії є очевидними для інших громадян, а саме, що поруч знаходиться ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прагнучи продемонструвати свою зневагу до загальноприйнятих правил та норм поведінки у суспільстві, діючи з особливою зухвалістю по відношенню до останньої, яка виразилась у застосуванні відносно останньої спеціально пристосованого для нанесення тілесного ушкодження предмету, а саме зовні схожого на імітаційно-піротехнічний засіб, що створює реальну загрозу для життя та здоров'я громадян, без будь-яких на те підстав, дістав із свого рюкзака предмет зовні схожий на імітаційно-піротехнічний засіб витягнув з неї чеку та кинув під ноги ОСОБА_7 .
При зіткненні з поверхнею підлоги предмет зовні схожий на імітаційно-піротехнічний засіб спричинив шумовий та світловий ефект, внаслідок чого ОСОБА_7 злякалася та отримала в результаті вчиненого відносно неї кримінального правопорушення розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю із застосуванням заздалегідь заготовленого предмета для нанесення тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, у зв'язку з чим 25.05.2024 йому вручено повідомлення про підозру.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
-протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 24.05.2024;
-заявою від 24.05.2024;
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 24.05.2024;
-протоколом огляду місця події від 24.05.2024;
-протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 24.05.2024;
-протоколом огляду документів від 25.05.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 24.05.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24.05.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 24.05.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 24.05.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 24.05.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 24.05.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 24.05.2024;
-протоколом обшуку від 24.05.2024;
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 25.05.2024;
-іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
У відповідності до положень ст. ст. 176-178, 183 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням, у порядку, передбаченому абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покласти наступні обов'язки, передбачені п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першим викликом;
-не відлучатись із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-не спілкуватись із потерпілою ОСОБА_7 , свідками і учасниками даного кримінального провадження;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В клопотанні зазначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Цей ризик є реальним зважаючи на те, що у разі визнання ОСОБА_5 ,винним у вчиненні кримінального правопорушення, у яких підозрюється останній і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованих діянь, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду.
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України). Цей ризик є реальним зважаючи на те, що під час досудового розслідування не встановлено місцезнаходження у повному обсязі речей та документів.
3)незаконно впливати на свідків та учасників (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України). Цей ризик існує у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 як працівник правоохоронного органу може впливати на свідків та учасників кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив задовольнити з підстав викладених у ньому.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків. Просив врахувати дані про особу підозрюваного, який частково визнає свою вину, має постійне місце проживання. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника та просив в задоволенні клопотання відмовити.
Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100050001693 від 24.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
ОСОБА_5 , підозрюється у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю із застосуванням заздалегідь заготовленого предмета для нанесення тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, у зв'язку з чим 25.05.2024 йому вручено повідомлення про підозру.
-Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
-протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 24.05.2024;
-заявою від 24.05.2024;
-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 24.05.2024;
-протоколом огляду місця події від 24.05.2024;
-протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 24.05.2024;
-протоколом огляду документів від 25.05.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 24.05.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24.05.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 24.05.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 24.05.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 24.05.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 24.05.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 24.05.2024;
-протоколом обшуку від 24.05.2024;
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 25.05.2024;
-іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження зобов'язаний оцінити в сукупності із іншими обставинами також і вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Разом з цим, незважаючи на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Однак вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Сама лише тяжкість інкримінованого обвинувачення, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від правосуддя, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою і не має пріоритетної сили перед позитивними даними про особу підозрюваного.
ЄСПЛ наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (див. рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями).
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого.
Разом з цим, враховуючи особу підозрюваного, якиймає постійне місце проживання частково визнає свою вину та зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, приходить до висновку про доцільність застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та вважає, що застосування запобіжного заходу саме у вигляді домашнього арешту забезпечить уникненню ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Горностаївка, Горностаївського району, Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , перебуваючого на посаді старшого стрільця ІНФОРМАЦІЯ_3) 2-го батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою проживання: АДРЕСА_4 , в межах строку досудового розслідування, строком на два місяці, до 27.07.2024 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першим викликом;
-не відлучатись із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-не спілкуватись із потерпілою ОСОБА_7 , свідками і учасниками даного кримінального провадження;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків визначити в межах строку досудового розслідування - до 27.07.2024 року включно.
Негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали в частині застосування домашнього арешту доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1