Справа № 515/765/24
Провадження № 3/513/997/24
Саратський районний суд Одеської області
18 липня 2024 року Суддя Саратського районного суду Одеської області Бучацька А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Одеського апеляційного суду про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , громадянки України, не працюючої, паспорт НОМЕР_1 , виданий 02 жовтня 2000 року Приморським РВ УМВС України в м. Одеса,
за ч.2 ст.184 КУпАП,
Як зазначено в протоколі серії ВАД № 300614, який складено інспектором ЮП ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Бєлою М.В., ОСОБА_1 23 квітня 2024 року о 14:00 годині ухилилась від виконання батьківських обов'язків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуваючи біля узбіччя автодороги М-15 біля будинку №57 по вул. Одеській в с. Білолісся кидав камінням по проїжджаючим автомобілям, чим своїми діями вчинив дрібне хуліганство. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про розгляд справи до суду не прибула. Надала до суду письмову заяву, в якій просила закрити провадження у справі відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП. Зазначила, що категорично заперечує причетність свого сина ОСОБА_2 до здійснення будь-яких протиправних дій, у тому числі і до вчинення хуліганських дій, які мали місце 23 квітня 2024 року о 14 годині в с. Білолісся. 24.04.2024 року їй на телефон подзвонила ОСОБА_3 та повідомила, що до її будинку під'їхали співробітники поліції і заявили, що їх діти разом з ОСОБА_4 напередодні розбили лобове скло вантажівки, що їхала трасою через село. Коли вона з чоловіком приїхали на місце, то дізналися, що дільничний ОСОБА_5 та інспектор ЮП ОСОБА_6 вже опитали дітей без присутності батьків, а також знімали їх на телефон та змушували їх зізнатися. В її присутності всі діти заперечували свою причетність до події та заявили, що не мають ніякої інформації з цього питання.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що вказують на причетність її сина та двох інших дітей до вказаної у протоколі події. 23 квітня 2024 року о 14:00 годині її син ще знаходився в школі. В поясненнях ОСОБА_7 долучених до протоколу зазначено, що він бачив якихось дітей 12-13 років, однак ці діти йому невідомі, тобто він не вказав конкретно на їх дітей.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Проте, в порушення імперативних положень ч.2 ст.251 КУпАП належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, суду не надано та матеріали справи не містять.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 23 квітня 2024 року о 14:00 годині ухилилась від виконання батьківських обов'язків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуваючи біля узбіччя автодороги М-15 біля будинку №57 по вул. Одеській в с. Білолісся кидав камінням по проїжджаючим автомобілям, чим своїми діями вчинив дрібне хуліганство. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правоопрушення, передбачене ч.2 ст. 184 КУпАП.
Диспозиція частини 2 ст. 184 КУпАП України встановлює відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
З протоколу ВАД № 300614 вбачається, що в ньому не зазначена така кваліфікуюча ознака як вчинення правопорушення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
З рапорту про реєстрацію події в ЄО за № 1578 від 23.04.2024 року, вбачається, що 23.04.2024 о 17:03 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що о 16:53 за адресою: Татарбунарський район с. Білолісся, вулиця--, рухається по трасі Рені-Одеса за с. Білолісся, їхав на авто ДАФ, днз НОМЕР_2 і звідкись вилетів камінь і розбив лобове скло. Заявник ОСОБА_8 .
Письмова заява про вчинення правопорушення та письмові пояснення ОСОБА_8 від 23.04.2024 року підтверджують, що подія трапилась 23.04.2024 року близько 17:00 години. На думку ОСОБА_8 камінь в автомобіль могли кинути невідомі йому особи, які проживають в перших п'яти будинках з правої сторони в с. Білолісся, вул. Одеська в напрямку м. Одеса.
З письмових пояснень свідка ОСОБА_7 від 24 квітня 2024 року, який проживає по АДРЕСА_2 , вбачається, що 23 квітня 2024 року близько 16 години 30 хвилин він почув, що щось гримить на вулиці на автодорозі М-15. Вийшовши побачив трьох дітей віком 12-13 років, які кидали каміння по автомобілям, що рухалися у бік м. Одеси, хто ці хлопці йому невідомо.
Тобто потерпілий ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_7 вказують на те, що подія сталася в період з 16:30 до 17:00 години. Однак в протоколі зазначено, що подія сталася 23.04.2024 о 14:00 годині. Крім того ні потерпілий, ні свідок не вказуть, що каміння кидав саме ОСОБА_9 .
Інших належних, допустимих та достатніх доказів вини малолітнього ОСОБА_2 у вчиненні дрібного хуліганства суду надані не були.
У відповідності до ч.2 ст. 33 Закону України "Про Національну поліцію", надання особою інформації є добровільним. Особа може відмовитися від надання інформації. Проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Суд критично оцінює пояснення неповнолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки в них не зазначено прізвище, ім'я та по батькові особи, в присутності якої вони відібрані та до матеріалів не долучено документів, які підтверджують, що вказана особа є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_10 ..
Долучений до протоколу рапорт поліцейського фіксує лише обставини складання поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення, та не є достатнім доказом на підтвердження такого факту.
Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП не доведена належними та допустимими доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду даної справи судом тлумачаться на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Так, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці ЄСПЛ визначив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".
Судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише в межах обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд не наділений правом встановлювати нові обставини правопорушення, які не викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, або самостійно змінювати на шкоду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, суть правопорушення, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд також не має повноважень самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому суд не наділений правом встановлювати нові обставини правопорушення, які не викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки по своїй суті протокол містить формулювання обвинувачення у вчиненні правопорушення.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до пункту 1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суду не надано належних та допустимих докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 9 , п.1 ч.1 ст. 247, ст. ст. 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційного суду за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А. І. Бучацька