Справа № 686/19679/24
Провадження № 1-кс/686/6001/24
17 липня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання прокурора Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна, у кримінальному провадженні № 12024243000002263,
встановив:
16.07.2024 року прокурор Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке 15.07.2024 р., в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, було тимчасово вилучене і поміщене на територію ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області (м.Старокостянтинів Хмельницького району Хмельницької області, вул.Авіаторів, 2), а саме: на належний ОСОБА_3 автомобіль марки та моделі «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , та на належний, за твердженням прокурора, ОСОБА_4 велосипед « НОМЕР_2 ».
Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Зі змісту ч.3 ст.170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст.171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Вказаним вимогам закону подане прокурором клопотання в повній мірі не відповідає.
Так, у поданому клопотанні прокурор не аргументує належним чином, які підстави, мета арешту майна у вказаному кримінальному провадженні наявні, відсутнє належне обґрунтування (з долученням підтверджуючих документів) щодо того, яке значення має майно (кожний із, ймовірно, вилучених транспортних засобів), на яке просить накласти арешт прокурор, як речові докази, та які обставини за допомогою цих доказів можливо довести у кримінальному провадженні №12024243000002263, а відтак, яка необхідність у накладенні арешту саме на це майно. В цьому контексті наявність постанови слідчого про визнання майна речовими доказами, в якій також відсутня аргументація щодо висвітлення ознак речових доказів, не є визначальним юридичним фактом для оцінки відповідності речей вимогам ст.98 КПК України. Так, матеріали поданого прокурором клопотання не свідчать, що вищеозначені автомобіль і велосипед містять на собі сліди вчинення кримінального правопорушення (не долучено протоколу з описом пошкоджень транспортних засобів, якщо такі дійсно були), та що є необхідність проводити із цими транспортними засобами будь-які експертні дослідження (не долучено постанов про призначення експертиз). Зі змісту поданого клопотання неможливо встановити, хто, в дійсності, є власником велосипеду, яким, в момент ДТП, керувала малолітня особа - ОСОБА_4 , хоча мав би прокурор зазначити у клопотанні конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Не наведено у клопотанні прокурора й про існування обставин, передбачених ч.3 ст.132 КПК України. Крім того, з врахуванням тих обставин, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024243000002263 здійснюється по факту порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, та з витягу з ЄРДР вбачається, що ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження внаслідок зіткнення транспортних засобів під час виїзду останнього із другорядної на головну дорогу, прокурор у поданому клопотанні мав би навести доводи, які б давали підстави вважати, що існує обґрунтована підозра того, що мало місце саме вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
До клопотання прокурором було долучено лише 2 витяги з ЄРДР, копії: свідоцтва про реєстрацію означеного автомобіля та посвідчення водія (на 1 арк.); полісу та постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання (на 1 арк.), а також фрагменти протоколу огляду протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та рапорту (на 2 арк.), інших документів, якими б прокурор міг обґрунтувати свої доводи, до клопотання долучено не було. Так, вказані матеріали клопотання не містять підтверджуючих відомостей про те, що велосипед, на який просить накласти арешт прокурор, за результатом проведеного огляду дійсно був вилучений, що на транспортних засобах збереглись сліди вчинення кримінального правопорушення, і що саме внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 були заподіянні наслідки у вигляді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Також, у відповідності до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Однак, матеріали поданого прокурором клопотання не містять актуальних контактних даних осіб, яким належить майно, на яке просить накласти арешт прокурор, що позбавляє слідчого суддю можливості повідомити вказаних осіб про час і місце розгляду справи у передбачений законом строк.
Вказані недоліки позбавляють слідчого суддю можливості вирішити питання про накладення арешту та мають бути усунуті прокурором.
Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає поверненню ініціатору для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.171, 172 КПК України,-
постановив:
Клопотання прокурора Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна, у кримінальному провадженні № 12024243000002263, - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя