Провадження № 11-кп/824/4792/2024 Категорія: ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України
ЄУН: 753/25271/21 Суддя у суді І інстанції: ОСОБА_1
18 липня 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на відповідність вимогам КПК України апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 10 травня 2024 року у кримінальному провадженні № 12020010000000005, внесеному до ЄРДР 21 січня 2020 року, щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , обвинувачених, кожного, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 305 КК України,
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 10 травня 2024 року:
- ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 305 КК України, і призначено покарання: за ч. 3 ст. 305 КК України - 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на праві власності; за ч. 3 ст. 307 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на праві власності.
Відповідно до ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань Сердару Надіру визначено остаточне покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на праві власності.
- ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 305 КК України, і призначено покарання: за ч. 3 ст. 305 КК України - 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на праві власності; за ч. 3 ст. 307 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на праві власності.
Відповідно до ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_8 визначено остаточне покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на праві власності.
Також цим вироком вирішено питання процесуальних витрат та доля речових доказів у провадженні.
7 червня 2024 року захисником ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 та 11 червня 2024 року захисником ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 безпосередньо до суду першої інстанції подані апеляційні скарги, які 16 липня 2024 року разом з матеріалами кримінального провадження надійшли до Київського апеляційного суду.
18 липня 2024 року ухвалою судді-доповідача апеляційна скарга захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , як така, що не відповідає вимогам ст. 396 КПК України, залишена без руху з данням апелянту достатнього строку для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Перевіривши подану апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на предмет відповідності вимогам ст. 396 КПК України, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Частина третя статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначає, що суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадянам на використання ними в судовому процесі рідної мови, або мови, якою вони володіють.
Процесуальним законодавством України, а саме п. 18 ч. 3 ст. 42 КПКУкраїни, передбачено, що підозрюваний, обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та, в разі необхідності, користуватися послугами перекладача за рахунок держави.
Очевидно, що особа, яка неповною мірою розуміє мову судочинства і, відповідно, те, що саме відбувається у кримінальному процесі, неспроможна захистити свої права та інтереси законним шляхом.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_7 є громадянином Турецької Республіки та не володіє мовою, якою ведеться кримінальне провадження, у зв'язку з чим на стадії досудового розслідування та в суді першої інстанції залучався перекладач. Обвинувальний акт, як і копія оскаржуваного вироку обвинуваченому ОСОБА_8 направлялись і вручались на турецькій мові.
Разом з тим, до поданої захисником ОСОБА_3 апеляційної скарги, викладеною державною мовою, апелянтом не додана апеляційна скарга у перекладі на турецьку мову для направлення та вручення її обвинуваченому ОСОБА_8 , що є порушенням його прав.
Окрім того, відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі вказуються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Такі вимоги повинні відповідати положенням ст. 407 КПК України, якою визначені повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду, і повинні узгоджуватися з іншими положеннями кримінального процесуального закону.
Проте, дані вимоги закону захисником ОСОБА_3 не виконано, оскільки апеляційні вимоги не узгоджуються із зазначеною нормою закону.
За змістом апеляційної скарги захисник ОСОБА_3 , зокрема, просить вирок Дарницького районного суду м. Києва від 10 травня 2024 року щодо ОСОБА_4 скасувати та ухвалити новий вирок, яким Сердара Хусну виправдати.
Проте, такі вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 не відповідають положенням ч. 1 ст. 407 КПК України і виходять за межі повноважень суду апеляційної інстанції, оскільки за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не вправі постановити виправдувальний вирок, виходячи з того, що відповідно до вимог ст. 417 КПК України у разі встановлення обставин, передбачених ст. 284 цього Кодексу, в тому числі обставин, на які посилається апелянт у своїй скарзі, суд апеляційної інстанції скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
За таких обставин апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 не можна визнати такою, що відповідає вимогам ст. 396 КПК України, що є перешкодою для відкриття апеляційного провадження.
Крім того, згідно з ч. 6 ст. 396 КПК України до апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. Цей обов'язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою.
Проте, захисник ОСОБА_3 до апеляційної скарги додав дві її копії, не дивлячись на те, що сторонами кримінального провадження № 12020010000000005 та, відповідно, учасниками судового провадження є: прокурор, захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , кожному з яких, окрім апелянта, мають надсилатися копії апеляційної скарги.
Окрім того, в апеляційній скарзі захисником ОСОБА_3 порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду щодо ОСОБА_4 , яке обґрунтоване, зокрема, тим, що останній день звернення з апеляційною скаргою припадає на вихідний день, а тому вважає за можливе просити суд поновити строк для звернення до апеляційної інстанції зі скаргою на вирок.
Апеляційна скарга підписана захисником та датована - 10 червня 2024 року.
Згідно до штемпеля Дарницького районного суду м. Києва за вх. № 41904 дана апеляційна скарга отримана місцевим судом 11 червня 2024 року.
Для встановлення судом апеляційної інстанції дати подання означеної апеляційної скарги до місцевого суду та вирішення клопотання у цій частині, захиснику ОСОБА_3 пропонується надати документи на підтвердження, коли саме апелянт подав апеляційну скаргу до Дарницького районного суду м. Києва.
Враховуючи, що вказані недоліки апеляційної скарги є перешкодою для відкриття апеляційного провадження, то апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 згідно з вимогами ч. 1 ст. 399 КПК України підлягає залишенню без руху з наданням апелянту семиденного строку для усунення вищенаведених недоліків та роз'ясненням, що відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Керуючись ст. ст. 396, 399 КПК України, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 10 травня 2024 року у кримінальному провадженні № 12020010000000005, внесеному до ЄРДР 21 січня 2020 року, щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , обвинувачених, кожного, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 305 КК України, залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в мотивувальній частині ухвали, протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити захиснику ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо вона не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_2