Справа № 369/10188/21 Головуючий в 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3263/2024 Доповідач в 2 інстанції - ОСОБА_2
17 липня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
суддів: ОСОБА_2 (головуюча), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12021116380001559 від 08.07.2021за апеляційною скаргою прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 року,
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021116380001559 від 08.07.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повернуто прокурору Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 , як такий, що не відповідає ст. 291 КПК України, для усунення недоліків.
Вказане рішення суд першої інстанції мотивував тим, що в порушення п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України слідчим та прокурором не було встановлено належним чином місце фактичного проживання обвинуваченого.Так, суд неодноразово надсилав обвинуваченому судові виклики - повістки за вказаним в обвинувальному акті місцем його проживання, однак зворотні поштові повідомлення до суду не поверталися, примусові приводи обвинуваченого у судові засідання працівниками поліції не виконані, ухвала суду про розшук обвинуваченого також не виконана, обвинувачений не розшуканий.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій указав про незаконність оскаржуваної ухвали у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначив про те, що обвинувальний акт відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки він містить анкетні відомості обвинуваченого, в тому числі місце його проживання. Крім того, за наведених в ухвалі обставин, суд необґрунтовано відмовив прокурору у клопотанні про повторне надання дозволу на затримання з метою приводу і розшук обвинуваченого, оскільки попередня ухвала була недієва через незалежні від суду та прокурора обставини та зумовлена самою поведінкою обвинуваченого, а саме його переховуванням. Відтак просив скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги; вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд указав на невідповідність його вимогам п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Однак, з вказаним висновком суду колегія суддів погодитися не може з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Так, обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 містить всі необхідні відомості, передбачені кримінальним процесуальним законом, зокрема і анкетні відомості обвинуваченого ОСОБА_7 , дату і місце його народження, громадянство, місце проживання, у тому числі як зареєстроване місце проживання останнього: АДРЕСА_1 , так і фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
За таких обставин органом досудового розслідування при складанні обвинувального акта порушень вимог кримінального процесуального закону допущено не було і обвинувальний акт містив відомості як щодо місця фактичного проживання обвинуваченого так і щодо місця його реєстрації.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів провадження, в ході розгляду вказаного кримінального провадження судом першої інстанції ОСОБА_7 за місцем його проживання направлялись поштові повідомлення про необхідність прибуття до Києво - Святошинського районного суду Київської області для участі в розгляді справи, однак матеріали кримінального провадження не містять даних, які б вказували на неможливість вручення поштових повідомлень обвинуваченому, у тому числі, і з підстав відсутності обвинуваченого за зазначеною в обвинувальному акті адресою проживання. Також матеріали провадження не містять даних про направлення судових повісток за місцем реєстрації обвинуваченого ОСОБА_7 .
Посилання суду першої інстанції про те, що вжитими судом заходами встановити місце знаходження обвинуваченого не вдалося, оскільки після постановлення Києво - Святошинським районним судом Київської області ухвали про розшук обвинуваченого останній розшуканий не був, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки матеріали провадження не містять даних про те, що ухвала від 21.08.2023р. про оголошення обвинуваченого ОСОБА_7 в розшук була направлена до правоохоронних органів для виконання та була отримана правоохоронними органами.
Щодо посилань суду про те, що вказані обставини перешкоджають здійсненню судового розгляду кримінального провадження, то слід вказати, що кримінальний процесуальний закон не передбачає повернення обвинувального акту з даних підстав, однак дає суду право зупинити підготовче провадження згідно зі ст.335 КПК України до розшуку обвинуваченого.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції не було вжито всіх передбачених законом заходів для забезпечення участі обвинуваченого у розгляді кримінального провадження.
Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що невідповідність обвинувального акта вимогам п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України може мати місце у випадку відсутності зазначення у ньому анкетних даних обвинуваченого.
Таким чином під час апеляційного розгляду колегією суддів не було встановлено порушень, допущених при складанні обвинувального акта щодо ОСОБА_7 , які б перешкоджали суду першої інстанції призначити кримінальне провадження до судового розгляду, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги прокурора про необґрунтованість повернення обвинувального акта є слушними, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, ухвала суду - скасуванню з поверненням матеріалів провадження до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314-317 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021116380001559 від 08.07.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повернуто прокурору - скасувати.
Матеріали кримінального провадження повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314 - 317 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4