Провадження № 11-кп/824/4679/2024 Категорія: ч. 1 ст. 309 КК України
ЄУН: 760/9075/24 Суддя у суді І інстанції: ОСОБА_1
17 липня 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши на відповідність вимогам КПК України апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024105090000376, внесеному до ЄРДР 4 квітня 2024 року, щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року ОСОБА_5 визнаний винуватим за ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Також вироком вирішено питання процесуальних витрат та доля речового доказу у провадженні.
20 червня 2024 року безпосередньо до суду першої інстанції на вказаний вирок захисником ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 подана апеляційна скарга, яка 4 липня 2024 року разом з матеріалами кримінального провадження надійшли до Київського апеляційного суду.
Перевіривши подану апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 на предмет відповідності вимогам ст. 396 КПК України, ухвалою Київського апеляційного суду від 8 липня 2024 року вказана апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 залишена без руху і встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 7 днів з дня отримання копії ухвали.
15 липня 2024 року безпосередньо до Київського апеляційного суду захисником ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 подані зміни до раніше поданої апеляційної скарги на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року щодо ОСОБА_4 .
Перевіривши зміни до апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 , доходжу висновку, що захисник недоліки апеляційної скарги, яку було залишено без руху, з зазначених вказівок, які містились в ухвалі Київського апеляційного суду від 8 липня 2024 року, не усунув.
Зокрема, в ухвалі від 8 липня 2024 року зверталась увага на те, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 , у якій останній просив вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_4 скасувати, винести постанову, якою обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ч. 4 ст. 309 КК України звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з добровільністю звернення до лікувального закладу і початком лікування від наркоманії, не узгоджувались з повноваженнями суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги, передбаченими ст. 407 КПК України. А тому, захиснику ОСОБА_3 пропонувалось уточнити вимоги своєї апеляційної скарги та привести їх у відповідність до вимог кримінального процесуального закону.
Проте, у змінах до апеляційної скарги захисник ОСОБА_3 просить: «Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року по кримінальному провадженню № 220200000000000284 від 4 квітня 2024 року по обвинуваченню громадянина ОСОБА_4 скасувати; винести новий вирок, яким обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ч. 4 ст. 309 КК України звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із добровільністю звернення до лікувального закладу і розпочатку лікування від наркоманії»
Відповідно до положень ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити вирок без змін, змінити вирок, скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок, скасувати вирок і закрити кримінальне провадження, скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
При цьому за змістом ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі:
1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;
2) необхідності застосування більш суворого покарання;
3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;
4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Отже, вимоги зміненої апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 не можна визнати такими, що кореспондуються з положеннями ст. 407 КПК України, якими передбачені повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду, що і було однією з підстав про залишення апеляційної скарги без руху з наданням апелянту достатнього строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Окрім того, звертається увага, що апеляційний суд ухвалює свій вирок виключно у випадках необхідності погіршення становища особи обвинуваченого, а тому вимоги захисника ОСОБА_3 про скасування вироку суду першої інстанції та ухвалення апеляційним судом нового вироку, яким необхідно звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. 4 ст. 309 КК України - не ґрунтуються на вимогах закону.
Крім того, в ухвалі від 8 липня 2024 року зверталась увага захисника, що зі змісту поданої ним апеляційної скарги вбачається, що апелянтом оскаржуються фактичні обставини провадження, у той час, як суд першої інстанції судовий розгляд даного провадження провів за правилами ч. 2 ст. 382 КК України з роз'ясненням у резолютивній частині вироку, що відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, у тому числі не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Разом з тим, як вбачається зі змісту оновленої апеляційної скарги, захисник ОСОБА_3 , зазначаючи, що, не оспорюючи вирок в частині доведеності вини обвинуваченого та призначеного покарання, знову просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, кваліфікувати дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту. Далі захисник зазначає, що помилка, допущена судом першої інстанції на підставі ст.ст. 409, 413 КПК України підлягає виправленню судом апеляційної інстанції шляхом зміни вироку у частині правової кваліфікації дій ОСОБА_4 , викладених у мотивувальній частині вироку.
Таким чином захисник ОСОБА_3 не усунув недоліків, зазначених в ухвалі Київського апеляційного суду від 8 липня 2024 року, та подав змінену апеляційну скаргу, яка також не відповідає вимогам ст. 396 КПК України.
Посилання в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_3 на те, що «1 ст. 309 КК України як незаконне зберігання наркотичного засобу без мети збуту, на що обґрунтовано послався прокурор в апеляційній скарзі» не відповідає дійсності, оскільки у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 апеляційна скарга прокурором не вносилась.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху в установлений строк.
За наведених обставин апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року щодо останнього підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 399 КПК України, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024105090000376, внесеному до ЄРДР 4 квітня 2024 року, щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати захиснику ОСОБА_3 разом з апеляційною скаргою та додатками до неї.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня отримання її копії.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_2