18 липня 2024 року м. Київ
Унікальний номер справи № 753/18581/23
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11480/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року, постановлену під головуванням судді Шролик І.С., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -
У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» на користь ОСОБА_1 загальну суму у розмірі 43 375,21 грн., яка складається з суми страхового відшкодування у розмірі 41 375,21 та суми франшизи у розмірі 1 000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 14 477,99 грн. (а.с. 1-6).
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - задоволено. Стягнуто з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» на користь ОСОБА_1 суму невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 41 375,21 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 14 477,99 грн. Стягнуто з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 800,15 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 273,45 грн. (а.с. 59-63).
03 квітня 2024 року до суду надійшла від представника ОСОБА_1 - адвоката Цибульського В.В. заява про долучення доказів понесення витрат на правову (професійну правничу) допомогу та винесення додаткового рішення, в якій останній просив: поновити строк на подання заяви про відшкодування витрат на правову допомогу, розглянути заяву про долучення доказів понесення витрат на правову допомогу та винесення додаткового рішення, прийняти та долучити докази понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 408,00 грн., стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 592,00 грн. (а.с. 72-75).
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цибульського В.А. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - залишено без розгляду(а.с. 99-100).
Не погодившись з ухвалою районного суду, 25 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Цибульський В.А. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 102-107).
На обґрунтування скарги зазначив, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. Не погоджується з висновками суду першої інстанції, що заява про ухвалення додаткового рішення була залишена без розгляду через те, що представник позивача подав докази понесення витрат на правничу допомогу з пропуском строку, передбаченого ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Вказував, що рішення у даній справі було ухвалено 14 лютого 2024 року, повний текст рішення був складений 19 лютого 2024 року. Проте, судове засідання 14 лютого 2024 року проводилось без участі сторін, копія рішення не надсилалась ні представнику позивача, ні позивачу, з повним текстом сторона позивача ознайомилась 22 березня 2024 року, а заява про ухвалення додаткового рішення була направлена 27 березня 2024 року.
Вказував, що відповідно до п.п. 4.5. та 5 договору про надання правової допомоги - за фактом виконання робіт (надання послуг) та отримання судового рішення по справі в період строку дії даного договору, Адвокатським бюро складається рахунок-фактура, який підписується Адвокатським бюро та надається для оплати ОСОБА_1 , а також складається акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який надсилається Ільїну та підписується сторонами. На виконання вищенаведеного, між сторонами 27 березня 2024 року було підписано акт приймання-передачі виконаних робіт, в якому було зафіксовано витраченого Адвокатським бюро часу на юридичний правовий аналіз отриманих документів, підготовка позовної заяви, формування пакету документів та подання до суду.
Зауважував, що акт наданих послуг був підписаний лише 27 березня 2024 року, оскільки позивач був відсутній в м. Києві, відтак, вважав вказані обставини поважними причинами пропуску строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Вважав, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду, не надавши належної фактичної та правової оцінки змісту вказаної заяви, не встановивши фактичних обставин справи, що мали значення для правильного вирішення вказаного процесуального питання (а.с. 102-107).
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Цибульський В.А. підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.
Інші особи,які берутьучасть усправі досуду неприбули, прочас тамісце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Повідомлення позивача ОСОБА_1 , відповідачів - ТДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» і ОСОБА_2 повернулись із відмітками працівників пошти про відсутність адресатів за зазначеними ними адресами, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від вказаних осіб до суду не надходили. Поряд з цим, позивач ОСОБА_1 був сповіщений повідомленням його представника - адвоката Цибульського В.А., факт належного повідомлення позивача, його представник - адвокат Цибульський В.А. підтвердив в суді, про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (а.с. 122-142 ).
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).
Зважаючи на вимоги ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1, 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
З матеріалів справи вбачається, у позовній заяві представник ОСОБА_1 - адвокат Цибульський В.А. зазначив попередній розмір витрат на правничу допомогу. Вказав, що докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу будуть надані до судових дебатів або протягом п'яти днів з дня винесення рішення у даній справі (а.с. 5).
Крім того, 14 лютого 2024 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій останній просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував. При цьому, просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу, докази понесення витрат будуть долучені протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення (а.с. 57).
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - задоволено. Стягнуто з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» на користь ОСОБА_1 суму невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 41 375,21 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 14 477,99 грн. Стягнуто з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ.» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 800,15 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 273,45 грн.
Повний текст заочного рішення виготовлено 19 лютого 2024 року (а.с. 59-63).
Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року ухвалено без участі сторін (сторони не з'явилися в судове засідання).
27 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Цибульського В.В. подав до суду заяву про долучення доказів понесення витрат на правову (професійну правничу) допомогу та винесення додаткового рішення (а.с. 72-75).
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цибульського В.А. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - залишено без розгляду (а.с. 99-100).
Залишаючи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Цибульського В.В. без розгляду, суд першої інстанції правильно виходив із того, що представник позивача подав докази понесення витрат на правничу допомогу з пропуском строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а саме 27 березня 2024 року. Наведені в заяві причини пропуску строку спростовані заявою позивача від 14 лютого 2024 року, в якій він зобов'язався подати докази на протязі п'яти днів з дня ухвалення рішення (а.с.57), а тому суд визнав їх неповажними.
Доводи апеляційної скарги про те, що сторона позивача отримала повний текст заочного рішення суду першої інстанції лише 22 березня 2024 року в суді першої інстанції, а тому відповідна заява подана протягом п'яти днів з цього моменту, відхиляються колегією суддів, оскільки факт отримання (ознайомлення) судового рішення не впливає на перебіг строків, встановлених вищезазначеною нормою процесуального закону, що унеможливлює їх поновлення.
Крім того, колегія суддів враховує, що представник ОСОБА_1 - адвокат Цибульський В.В. був обізнаний про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Тобто, позивач та його представник достовірно знали, що 14 лютого 2024 року справу може бути розглянуто, не поцікавились результатом розгляду та в порушення вимог процесуального закону не подали на протязі п'яти днів після ухвалення заочного рішення докази понесення судових витрат на правничу допомогу, а відтак, вказане свідчить про пропуск строку без поважних причин.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу без розгляду відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України та не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 18 липня 2024 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
О.В. Борисова
В.М. Ратнікова