18 липня 2024року м. Київ
Унікальний номер справи № 278/4346/22
Апеляційне провадження № 22-ц/824/10166/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Дячук І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданніапеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 лютого 2024 року, ухвалене під головуванням судді Ольшевської І.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування, -
У грудні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати відмову ПАТ «СК «Українська страхова група» за вих. № 03/3553 від 02 вересня 2022 року у виплаті страхового відшкодування за заявленою ОСОБА_1 подією із транспортним засобом Mercedes-Benz ML-class, державний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, номер кузова/шасі: НОМЕР_2 , неправомірною та скасувати її; стягнути з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування по КАСКО в розмірі 700 000 грн. та судові витрати по справі, понесені позивачем на правничу допомогу (т. 1 а.с. 1-5).
На обґрунтування позову вказувала, що 29.11.2021 між ОСОБА_1 та ПАТ «СК «Українська страхова група» укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-11212-21-00022 на Mercedes-Benz ML-class, р.н. НОМЕР_1 , 2013 року випуску, номер кузова/шасі: НОМЕР_2 . Строк дії договору від 01.12.2021 до 30.11.2022. Страхова сума КАСКО вказаного транспортного засобу на момент укладання договору становить 700,000 грн.
Вказувала, що 12.04.2022 автомобіль був викрадений з гаража на території приватного будинку АДРЕСА_1 . Про викрадення вказаного авто позивач дізналася від сусіда. З моменту, коли власниці стало відомо про подію з ознаками страхового випадку, ОСОБА_1 сповістила страховика про страховий випадок о 23:46 того ж дня, а її адвокат заявив у поліцію про незаконне заволодіння транспортним засобом (ч. 3 ст. 289 КК України). Згідно договору, зазначена подія підпадає під визначення страхового випадку в період дії договору.
У відповідь на звернення ОСОБА_1 страховик повідомив про проведення розслідування та відстрочення рішення щодо виплати страхового відшкодування на 90 днів. У подальшому, страховик відмовив у виплаті, посилаючись на запровадження 24.02.2022 р. воєнного стану та на те, що спричинені матеріальні збитки виникли внаслідок військового нападу на Україну, в тому числі, із використанням військової збройної/техніки або нанесення ракетно-бомбових ударів, тощо, а отже завдані матеріальні збитки, спричинені майну ОСОБА_1 , стались внаслідок подій, що не вважається страховим випадком.
Однак, позивач винесену відмову страховка не визнає, оскільки наявні докази, які встановлюють відсутність пошкоджень ТЗ Mercedes-Benz ML-class внаслідок воєнних дій чи інших подій, зазначених у договорі страхування. При цьому, стверджувала, що втрата транспортного засобу сталася внаслідок крадіжки, яка не пов'язана з воєнними подіями. Вважала, що страховиком не враховано досудове розслідування кримінального провадження за фактом ч. 3 ст. 289 КК України. Посилалась на те, що зона бойових дій змінюється, а тому питання про дію договорів страхування на цих територіях може бути предметом спору зі страховиком (т. 1 а.с. 1-5).
07 квітня 2023 року до суду надійшов відзив від представника ПрАТ «СК «Українська страхова група» - адвоката Головащенко К.Г., в якому остання просила відмовити в задоволенні позовних вимог (т. 1 а.с. 84-92).
Посилалась на те, що страховик прийняв рішення відмовити у виплаті страхового відшкодування, оскільки встановлено, що пошкодження застрахованого транспортного засобу сталося внаслідок порушення законів та звичаїв війни, здійсненого невстановленими особами. Під час огляду ТЗ було виявлено значні пошкодження, які були класифіковані як пошкодження, що відносяться до воєнних дій. Посилалась на підпункт 3.1.8. та підпункт 14.1.11 пункту 14.1 частини 2 договору страхування, які встановлюють право страховика відмовити у виплаті страхового відшкодування за таких обставин. Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування було повідомлено страхувальнику, оскільки подія, заявлена нею, вважається виключенням та не може бути кваліфікована як страховий випадок.
Вважала, що застрахована подія не може бути розглянута як страховий випадок через те, що вона вважається виключенням згідно з умовами договору страхування. Вказувала, що навіть якщо страхувальнику стало відомо про пошкодження після деокупації території, це не змінює факту, що подія не є страховим випадком через відношення до воєнних дій. Звертала увагу на загальновідомість фактів обстрілів, масових безчинств та протиправних дій на території, яка тимчасово не контролювалася Україною, які несли за собою наслідки пошкодження транспортних засобів та іншого майна громадян України, та вказують на дії, пов'язані з використанням військової сили або зброї (т. 2 а.с. 84-92).
18 жовтня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника ОСОБА_1 - адвоката Ситайло Н.В., в якому остання підтримувала позовні вимоги (а.с. 141-144).
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 21 лютого 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Українська страхова група» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування - залишено без задоволення (а.с. 195-206).
Не погодившись з рішенням районного суду, 29 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ситайло Н.В. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (т. 1 а.с. 214-217).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, що показання свідка ОСОБА_3 , в розумінні статей 76,90 ЦПК України, є доказом того, що 03.04.2023 автомобіль позивача перебував у гаражі будинку за адресою: АДРЕСА_1 та був неушкоджений. Крім того, свідчення ОСОБА_3 , в розумінні статей 76,90 ЦПК України, є доказом того, що вже станом на 03.04.2023 у смт. Ворзель не велись військові дії. Натомість, суд першої інстанції відхилив належні та допустимі докази в порушення статей 76, 79, 90 ЦПК України виключно на тій підставі, що свідок ОСОБА_3 не може надати ще якісь докази, окрім своїх свідчень, що він перебував 03.04.2023 за адресою АДРЕСА_1 . Той факт, що під час допиту, свідок не надавав покази того, чи саме він встановив відсутність автомобіля Mercedes-Benz ML-class та за яких обставин, яким чином відбувалось повідомлення власників про відсутність автомобілів у судовому засіданні не надано, а питання свідку з даних обставин сторонами не ставились, жодним чином не впливає на доказовість наведених вище свідчень свідка ОСОБА_3 . Вважала такі зауваження суду першої інстанції незаконними та такими, що призводять до ухвалення незаконного рішення.
Вказувала, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Листом № 03/1763/2 від 23.05.2022 подію щодо застрахованого автомобіля позивача Страховою перекваліфіковано в ПДТО (протиправні дії третіх осіб). Відповідно до пункту 11.8 Договору страхування до події «ПДТО» додатково надається копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (довідку) органів досудового розслідування про проведення досудового розслідування за фактом пошкодження ТЗ та/або ТО із зазначенням відомостей, зазначених в частині 5 статті 214 КПК України. У матеріалах справи міститься витяг з ЄРДР щодо КП № 12022111050002722 від 02.09.2023, з якого вбачається, що за фактом проникнення невстановлених осіб до території приватного будинку за адресою АДРЕСА_1 в період часу з 03.04.2023 10.04.2022, звідки незаконно заволоділи автомобілями, серед яких автомобіль Mercedes-Benz ML-class, державний номер НОМЕР_1 , які в подальшому зазнали суттєвих ушкоджень і були знайдені у різних місцях, чим спричинено потерпілому матеріальну шкоду. Даний витяг було надано позивачем до страхової справи, позивачем виконано умови договору страхування в повному обсязі. Судом першої інстанції цього факту не враховано, доказ не досліджено, безпідставно надано перевагу витягу з ЄРДР щодо КП № 42022112320000029 від 27.02.2023, де розслідування здійснюється за частиною 1 статті 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни) та відкрито дане провадження за багатьма епізодами, які стались під час окупації смт. Ворзель. Також судом першої інстанції не враховано, що фабула статті 438 КК України передбачає «Жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій» та жодним чином не передбачає викрадення невстановленими особами автомобіля власності фізичної особи.
В порушення статей 3, 89 ЦПК України, суд не взяв до уваги та жодним чином не відобразив в рішенні, що смт. Ворзель Бучанської міської територіальної громади Бучанського району Київської області перебувало у тимчасовій окупації з 03 березня 2022 року до 01 квітня 2022 року.
Судом допущено оціночне судження про те, що твердження сторони позивача про викрадення автомобіля невстановленими особами, які не причетні до військових сил, вочевидь, є малоймовірним у зв'язку з природою завдання пошкоджень та використаним методом, які характеризуються умислом спричинення матеріальної шкоди громадянину України. Особливо це стає очевидним у контексті вираження зневажливих до української національності висловів нанесених фарбою на кузові авто, контекст яких характерний для військового конфлікту на території України, який триває досі. Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не доведено жодним належним доказом нанесення зневажливих до української національності висловів, спричинення пошкоджень застрахованому автомобілю позивача саме внаслідок воєнних дій, терористичних актів чи інших обставин пункту 3.1.8 Договору, на який покликається страхова компанія у своїй відмові № 03/3553 від 02 вересня 2022 року (т. 1 а.с. 214-217).
Представник ПАТ «СК «УСГ» - адвокат Гедз Ю.В. подала письмові пояснення, в яких заперечувала проти доводів скарги і просила її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін (т. 2 а.с. 12-16).
З огляду на положення ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Ситайло Н.В. підтримала скаргу і просила її задовольнити. Представник ПАТ «СК «УСГ» - адвокат Гедз Ю.В. заперечувала проти доводів апеляційної скарги і просила її відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін.
Позивачка ОСОБА_1 до суду неприбула, прочас тамісце розгляду справи була сповіщені на зазначену нею поштову адреси, проте повідомлення повернулось із відмітками працівників пошти про відсутність адресата за зазначеною нею адресою, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від вказаної особи до суду не надходили. Поряд з цим, позивачка ОСОБА_1 була сповіщена повідомленням її представника - адвоката Ситайло Н.В. під розписку, факт належного повідомлення позивачки її представник адвокат Ситайло Н.В. в суді апеляційної інстанції не заперечувала, про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 2 а.с. 1-8, 31-37).
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04).
Зважаючи на вимоги ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29.11.2021 між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Українська страхова група» було укладено договір № 28-11212-21-00022 добровільного страхування наземних транспортних засобів (а. с. 13-24).
Договір - це письмова угода між Страхувальником і Страховиком, згідно з якою Страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити на умовах цього Договору виплату страхового відшкодування страхувальнику або вигодонабувачу, визначеному в цьому договорі страхувальником або за законом, а страхувальник зобов'язується сплатити страхову премію у визначені терміни та виконувати інші умови цього договору (загальні умови та визначення договору).
Договір складається з частини 1 (заяви-приєднання) та частини 2 (оферти), акту огляду транспортного засобу (у разі якщо необхідності його оформлення) та фотографії ТЗ, зроблені при огляді і є його невід'ємними частинами. Акт огляду складається в одному примірнику та залишається у страховика, а за бажанням страхувальника йому можуть бути надані копії документу. Частина 1 (заява-приєднання) та частина 2 (оферта) не діють окремо одна від одної (загальні умови та визначення договору).
Згідно з розділом 1 частини 2 договору страхування предметом цього договору є страхування майнових інтересів страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим ТЗ та до - страхування наземного транспортного засобу.
Пунктом 4 частини 1 договору страхування визначено, що застрахованим транспортним засобом є MERCEDES-Benz ML-class державний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 2.2.1 розділу 2 частини 2 договору страховим випадком по КАСКО можуть бути втрата, знищення або пошкодження застрахованого ТЗ внаслідок «ВИКРАДЕННЯ» - незаконне заволодіння застрахованим ТЗ з будь-якою метою (викрадення застрахованого ТЗ та застрахованого додаткового обладнання, встановленого на ньому).
Згідно з пунктом 3.1.8 розділу 3 частини 2 договору не підлягають відшкодуванню збитки в результаті пошкодження, знищення або незаконного заволодіння застрахованого ТЗ, складових частин, деталей або ДО, якщо такі пошкодження, знищення або незаконне заволодіння відбулися внаслідок:
а) оголошеної чи неоголошеної війни, воєнних дій усякого роду, громадянської війни чи їхніх наслідків, революції, повстань, воєнних маневрів та інших заходів воєнного характеру;
б) вилучення, конфіскації, реквізиції, арешту, обмеження свободи пересування чи затримання, знищення або пошкодження ТЗ за розпорядженням військової або цивільної влади; а також спроба скоєння або загроза скоєння будь-якої вищезазначеної дії (в тому числі використання ТЗ органами МВС, СБУ у т.ч. для блокади доріг, переслідування тощо);
в) ураження мінами, бомбами та іншими засобами ведення війни;
г) страйків, локаутів, заколотів, трудових безладів або громадянських хвилювань;
д) протиправних дій терористичною спрямування - терористичних актів, встановлення вибуховою пристрою тощо або дій, яких вжито з метою запобігання,
придушення, контролю або зменшення наслідків будь-якого фактичного, передбачуваного, очікуваного, усвідомлюваного і такого, що несе загрозу терористичного акту;
е) вибуху застарілих боєприпасів, аварій на арсеналах, складах боєприпасів та інших об'єктах військового призначення тощо;
є) впливу ядерної енергії у будь-якій формі, іонізуючого випромінювання, радіоактивного, хімічного, бактеріологічного забруднення;
ж) будь-яких терористичних актів, диверсії, заходів щодо їхнього придушення, попередження та інших антитерористичних дій;
з) будь-якої анексії або окупації території, на якій знаходиться територія (місце) страхування, іншою державою із застосуванням сили;
и) будь-яких дій збройних угруповань, з'єднань, груп найманців або регулярних збройних сил, які застосовують зброю;
і) введення надзвичайного або особливого стану, громадянської війни, заколоту, революції, повстання, бунту, захоплення влади, дій озброєних повстанців, а також дій влади, що направлені на їх придушення, націоналізації, конфіскації, реквізиції, арешту та будь-якого іншого примусового вилучення, знищення або пошкодження майна та розпорядженням існуючого юридично чи фактично органу військової або цивільної влади або невизнаних та (або) самопроголошених державних утворень, захоплення адміністративних будівель та (або) застрахованого ТЗ; дій групи зловмисників або осіб, які діють за дорученням політичних організацій чи взаємодіють з ними;
ї) розбою, грабежів та мародерства, що прямо або опосередковано випливають з подій, зазначених у підпунктах «а», «б», «г», «д», «ж», «з», «и» н 3.1.8 Договору.
Відповідно до пункту 8.1.1. частини 2 договору цим договором покриваються тільки ті страхові випадки, які сталися в межах території, яка визначена в частині 1 цього договору (заяві-приєднанні) як територія страхування. З урахуванням умов п. 8.2 частини 2 (оферти) цього договору, такою територією може бути: «Україна» - територія України (за винятком тимчасово окупованих територій, згідно з чинним законодавством України, таких як частини Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження на момент настання події, що має ознаки страхового випадку, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України з будь-якими наступними змінами цієї Постанови).
Згідно з п. 14.1.11 частини 14 договору підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є випадки, передбачені чинним законодавством України, цим договором, а також якщо подія, що призвела до збитків, сталася за будь-якої умови, зазначеної у Розділі 3 частини 2 (Оферти) цього договору або внаслідок навмисних дій страхувальника (вигодо набувача, водія, довірених осіб страхувальника), спрямованих на настання страхового випадку.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р. строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
12.04.2022 року на гарячу лінію ПАТ «СК «УСГ» надійшов дзвінок від позивача ОСОБА_1 щодо пошкодження застрахованого транспортного засобу, що визнається сторонами.
17 квітня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бабенко Ю.С. письмово повідомила страховика ПрАТ «СК «Українська страхова група» про страховий випадок та виплату страхового відшкодування та повідомила про викрадення застрахованого ТЗ за невідомих обставин (а.с. 30-39).
Як зазначала позивач, 28.04.2022 року страховий агент повідомив, що автомобіль Mercedes-Benz ML-class, державний номер НОМЕР_1 , який був викрадений у ОСОБА_1 , знайдений у АДРЕСА_2 у гаражі житлового будинку, вказане не заперечується відповідачем.
Відповідно до акту огляду транспортного засобу від 11.05.2022 року у присутності представника відповідача Комар О.Г. та ОСОБА_1 зафіксовані повні пошкодження автомобіля Mercedes-Benz ML-class та у примітках до акту вказано на пошкоджених деталях транспортного засобу є ознаки пошкодження, які відносяться до воєнних дій. Зауважень чи заперечень, вказаний протокол не містить (а.с. 94-95).
До матеріалів справи долучені фотозображення автомобіля Mercedes-Benz ML-class, до достовірності яких у сторін не виникло зауважень (а.с. 101,102,103,104).
З витягу з ЄДРДР від 11.08.2022 вбачається, що слідчим управлінням ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження 42022112320000029 від 27.02.2022 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, ч.ч. 1, 2 ст. 438 КК України (Порушення законів та звичаїв війни), де 21.03.2022 до даного кримінального провадження внесений епізод за фактом «Від ОСОБА_5 надійшла заява про те, що 13.03.2022 приблизно о 15 годині, військовослужбовці збройних сил та інших військових формувань РФ, перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 , порушуючи закони та звичаї війни, із невстановленої зброї розстріляли його батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого останній помер на місці, а також у цей час нанесли вогнепальні поранення наглядно знайомому чоловіку на ім'я ОСОБА_7 , від яких останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому, у період часу з 03.04.2022 р. по 10.04.2022 з території приватного будинку за адресою АДРЕСА_1 невстановленими особами викрадено білий Мерседес МL350 днз НОМЕР_1 , чорний Мерседес GLS днз НОМЕР_3 та синій BMW Х5 днз НОМЕР_4 , які в подальшому зазнали суттєвих пошкоджень (зняті частини авто, знищене авто)» (а.с. 41-43, 96-100).
З витягу з ЄДРДР від 02.09.2022 року вбачається, що Бучанським районним управлінням поліції Головного управління національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження 12022111050002722 від 02.09.2022 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України (Незаконне заволодіння транспортним засобом) (а.с. 44).
02 вересня 2022 року відповідачем надіслано на адресу позивача відповідь, якою констатовано про відсутність підстав для здійснення виплати страхового відшкодування з огляду на таке.Як зазначено у вказаній відмові страховика, для підтвердження факту та обставин настання страхового випадку ОСОБА_1 було надано наступні документи: 1. Письмову заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 17.04.2022 р.; 2. Копію Договору страхування №28-11212-21 -00022.; 3. Пояснення від 02.05.2022 року.; 4. Фото пошкодженого транспортного засобу.; 5. Лист Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській обл. з додатками (вих. № 51/к -1317 від 11.08.2022). Враховуючи умови Договору страхування та чинне законодавство України, страховиком було розпочато страхове розслідування щодо встановлення факту та обставин настання страхового випадку. Так, на виконання умов Договору, страховиком було здійснено наступне: 1. 11.05.2022 проведено огляд пошкодженого транспортного засобу.; 2. Направлено запити до компетентних органів щодо встановлення факту пошкодження застрахованого транспортного засобу та перевірки інформації, наданої страхувальником.
Страховиком також було отримано Лист-відповідь від Командування сухопутних військ Збройних Сил України (№ 116/2/1/13622 від 27.06.2022), яким було повідомлено, що в період з 24.02.2022 року по 03.04.2022 на території Київської області велися бойові дії, в тому числі із використанням військової зброї /техніки або нанесення ракетно-бомбових ударів тощо. Також зазначено, що Київську область у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 відповідними наказами Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визнання районів ведення воєнних (бойових) дій » було визнано районом ведення воєнних (бойових) дій. Підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 розділу 14 Договору визначено, що підставою для відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування або страхових виплат є випадки, передбачені чинним законодавством України, цим Договором, а також якщо подія, що призвела до збитків, сталася за будь-якої умови, зазначеної у Розділі 3 Частини 2 (Оферти) цього Договору.Таким чином, з урахуванням проведеного страхового розслідування та перевіреної інформації, що була отримана та керуючись пунктом 3.1.8 та підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 розділу 14 договору, страховиком встановлено, що подія, про яку було повідомлено страховика 17.04.2022 року, не є страховим випадком, оскільки пошкодження застрахованого ТЗ сталося в результаті дій невстановлених осіб в період оголошеного воєнного стану та ці дії опосередковано випливають з подій, зазначених у підпунктах «а», «б», «г», «д», «ж», «з», «и» п.3.1.8. Договору (а.с. 25-28).
У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надав пояснення, що вночі з 13.03.2022р. на 14.03.2022р. залишив смт. Ворзель, у зв'язку із його окупацією, та повернувся 03.04.2022р. Свідок є сусідом позивача, мешкаючи за адресою: АДРЕСА_3 , а позивач за адресою: вул. Композиторів, будинки розташовані по діагоналі один від одного. Після деокупації смт. Ворзель ОСОБА_3 оглянув свій будинок, а потім підійшов до ділянки родини позивача і помітив, що в них були виламані ворота. Оглянув приміщення візуально ззовні та довкола, всередину не заходив. Гараж позивача, зокрема двері були скляними та не пошкодженими та при огляді свідок ОСОБА_3 звернув увагу, що всередині гаража були наявні всі три автомобіля, які використовуються родиною позивача, зокрема і застрахований ТЗ. Пошкодження на автомобілях були відсутні. Зазначає, що гаражні ворота (промислові) у кількості двох одиниць були закриті. Вказує, що 03.04.2022 р. повернувся в смт. Ворзель у зв'язку з наявною інформацією у ЗМІ про його деокупацію та з мотивації оглянути своє нерухоме майно на наявність пошкоджень. Станом на 03.04.2022 р. у смт. Ворзель населення майже було відсутнє, військові формування також були відсутні. На запитання представника відповідача відповів, що 03.04.2022 р., помітивши про зламані ворота, родині позивача не телефонував, так як зв'язку із ними не мав. Підтвердження того, що 03.04.2022 р. свідок перебував за адресою: вул. Композиторів ОСОБА_3 надати не може, вказане можливо встановити виключно з його показів (а.с. 192-193).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про страхування» страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування» передбачені підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування (страхової виплати), зокрема, умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
За змістом положень ст. 988 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про страхування» обов'язок страховика здійснити страхове відшкодування виникає лише у разі настання страхового випадку.
Приписи наведених норм нерозривно пов'язують момент виникнення обов'язку страховика щодо здійснення виплати страхової суми із настанням страхового випадку. Настання події, яка може належати до страхових ризиків, але згідно з умовами договору страхування є виключенням зі страхових випадків, не породжує обов'язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.
Таким чином, виключно за умови настання страхового випадку та відсутністю виключень з них або підстав для відмови, страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, посилалась на те, що відповідач безпідставно відмовив у задоволенні заяви про виплату страхового відшкодування з підстав, що подія, про яку було повідомлено, не є страховим випадком, оскільки пошкодження застрахованого транспортного засобу сталося в результаті дій невстановлених осіб і в період оголошеного воєнного стану. Вказувала, що наявні докази, які встановлюють відсутність пошкоджень ТЗ Mercedes-Benz ML-class внаслідок воєнних дій чи інших подій, зазначених у договорі страхування. При цьому, стверджувала, що втрата транспортного засобу сталася внаслідок крадіжки, яка не пов'язана з воєнними подіями.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що пошкодження застрахованого транспортного засобу сталося внаслідок порушення законів та звичаїв війни, здійсненого невстановленими особами. Під час огляду ТЗ було виявлено значні пошкодження, які були класифіковані як пошкодження, що відносяться до воєнних дій.
Перевіривши обставини та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що подія, яка відбулася з автомобілем позивача, не є страховим випадком, оскільки позивач не надала до суду належних доказів на підтвердження обставин викрадення автомобіля та доказів того, що пошкодження автомобіля відбулося після закінчення ведення бойових дій на території, де знаходився застрахований транспортний засіб.
Так, в заяві про настання страхового випадку від 17.04.2022, ОСОБА_1 вказала наступне: «12.04.2022 мені стало відомо про зникнення мого автомобіля. Автомобіль був припаркований за адресою АДРЕСА_1 . За яких обставин автомобіль було викрадено я не знаю. Також, мені не відомо, коли саме було викрадено. Про пошкодження мене повідомив сусід 12.04.2022…» (а. с. 31).
На підтвердження того, що пошкодження застрахованого автомобіля відбулося під час ведення на території Київської області бойових дій в матеріалах справи міститься: фото, з якого вбачається, що на капоті пошкодженого застрахованого автомобіля міститься напис у вигляді латинської букви «V»; акт огляду від 11.05.2022 року пошкодженого транспортного засобу у присутності ОСОБА_1 , яким зафіксовані повні пошкодження автомобіля Mercedes-Benz ML-class та у примітках до акту вказано на пошкоджених деталях транспортного засобу є ознаки пошкодження, які відносяться до воєнних дій. При цьому, зауважень чи заперечень щодо відомостей, зазначених в акті огляду пошкодженого транспортного засобу, такий акт не містить.
Також, судом враховано ту обставину, що на території приватного будинку АДРЕСА_1 було виявлено тіло ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого було вбито, що підтверджується матеріалами кримінального провадження № 42022112320000029.
Факт того, що страхувальнику стало відомо про пошкодження застрахованого транспортного засобу Mercedes-Benz ML-classпісля деокупації Бучанського району, Київської області, зокрема населеного пункту с. Ворзель, не спростовує твердження позивача, що такі пошкодження не пов'язані з військовими заходами на території вказаного населеного пункту.
Відтак, враховуючи наявність у справі доказів пошкодження застрахованого автомобіля позивача саме під час та в районі ведення бойових дій та не доведення позивачем факту викрадення транспортного засобу, колегія суддів вважає, що пошкодження автомобіля не є страховим випадком у відповідності до вимог договору страхування, а відтак, у страховика не виник обов'язок щодо виплати страхового відшкодування.
Доводи апеляційної скарги, що суд безпідставно не враховував покази свідка ОСОБА_3 , який повідомив про те, що 03.04.2022 при огляді ним ділянки родини позивача він звернув увагу, що всередині гаража були наявні всі три автомобілі, якими користувалась родина позивача, серед яких був і Mercedes-Benz ML-class, д.н.з. НОМЕР_1 , колегія суддів оцінює критично, оскільки такі покази будь-якими іншими об'єктивними доказами по справі не підтверджуються, фактично ґрунтуються на чутках, що не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджуються іншими доказами, визнаними допустимими судом.
Крім того, незгода позивача з оцінкою, наданою судом першої інстанції показам свідка, не свідчить про не врахування такого доказу судом в сукупності з письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, а тому не може бути підставою для скасування рішення суду.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції було надано належної оцінки, тому колегія суддів їх відхилила.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384 ЦПК, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 лютого 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 18 липня 2024 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
О.В. Борисова
В.М. Ратнікова