1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 15 липня 2024 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 лютого 2024 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_6
представника
власника майна адвоката ОСОБА_7
Вказаною ухвалою повернуто заявнику заяву представника Офісу Генерального прокурора - прокурора відділу представництва інтересів органів прокуратури першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі за клопотанням ОСОБА_9 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2023, у рамках кримінального провадження № 12022000000000707.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу та призначити новий судовий розгляд заяви по суті.
Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що 05 лютого 2024 року розгляд заяви проведено без виклику прокурора, копію ухвали на адресу Офісу Генерального прокурора не направлено, відтак прокурор про прийняте рішення не був обізнаний та не міг його оскаржити у визначений законом строк. З цих підстав просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Прокурор зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.03.2023 у справі № 757/10897/23-к задоволено клопотання ОСОБА_9 та скасовано арешт майна, у тому числі накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.03.2023, у рамках кримінального провадження № 12022000000000707. Зобов'язано уповноважену особу у кримінальному провадженні № 12022000000000707 повернути ОСОБА_9 тимчасово вилучене майно 23.02.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання останнього, а саме: грошові кошти у кошти в сумі 45980 доларів США, 550 євро.
Відповідно до супровідного листа Печерського районного суду м. Києва від 06.10.2023, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.03.2023 у справі № 757/10897/23-к направлена Головному слідчому управлінню Національної поліції України та Офісу Генерального прокурора.
Однак, до Офісу Генерального прокурора вказана ухвала надійшла 16.10.2023 та 01.11.2023 її направлено для виконання старшому слідчому Головного слідчого управління Національної поліції України, про що листом від 01.11.2023 № 09/2/2-91347вих-23 повідомлено адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_9 .
На виконання постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України від 27.06.2023 у кримінальному провадженні № 12022000000000707 кошти в іноземній валюті в сумі 45980 доларів США та 550 євро, що вилучені у ОСОБА_9 , 12.07.2023 передано та зараховано на депозитний рахунок Національної поліції України до окремого розпорядження та/або рішення суду.
24.11.2023 Печерським районним судом м. Києва видано ОСОБА_9 виконавчий лист у справі № 757/10897/23-к, яким зобов'язано Офіс Генерального прокурора в особі прокурора ОСОБА_10 повернути ОСОБА_9 тимчасово вилучене майно.
У справі № 757/10897/23-к виконавчий лист від 24.11.2023 видано на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.03.2023, у резолютивній частині якої зазначено: «Зобов'язати уповноважену особу у кримінальному провадженні № 12022000000000707 повернути ОСОБА_9 тимчасово вилучене майно 23.02.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання останнього, а саме: грошові кошти у кошти в сумі 45980 доларів СІЛА, 550 євро».
З наведеного вбачається, що в ухвалі від 22.03.2023 у справі № 757/10897/23-к не зазначено конкретну уповноважену особу у кримінальному провадженні № 12022000000000707.
Отже, у кримінальному провадженні № 12022000000000707 уповноваженою особою, відповідальною за зберігання речових доказів, у тому числі тимчасово вилученого у ОСОБА_9 , є слідчий Головного слідчого управління Національної поліції України, який здійснює таке провадження.
На думку прокурора Офіс Генерального прокурора не є розпорядником чи володільцем тимчасово вилученого майна, яке належить ОСОБА_9 , що унеможливлює виконання зазначеного виконавчого листа.
Крім того, виконавчий лист, виданий 24.11.2023 Печерським районним судом м. Києва у справі № 757/10897/23-к не відповідає вимогам, передбаченим ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки всупереч ухвали Печерського районного суду м. Києва від 22.03.2023, у виконавчому листі від 24.11.2023, який видано помилково, як боржника зазначено Офіс Генерального прокурора в особі прокурора ОСОБА_11 .
Зауважує, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 08.12.2023 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2, та передбачено Офісу Генерального прокурора в особі прокурора ОСОБА_10 виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Також постановами від 08.12.2023 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з боржника- Офісу Генерального прокурора в особі прокурора ОСОБА_10 стягнуто виконавчий збір у розмірі 26800 грн., та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій у сумі 271,47 грн.
Водночас, ст. 89 Закону № 1697-VII передбачено, що фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.
Для забезпечення рівності сторін, попередження безпідставного стягнення бюджетних коштів, прокурор просив зупинити виконання провадження за виконавчим листом від 24.11.2023 у справі № 757/10897/23-к.
Заслухавши доповідь судді, доводипрокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів справи убачається, що 05 лютого 2024 року розгляд заяви проведено без виклику прокурора, в матеріалах справи наявний супровідний лист від 21 травня 2024 року, яким на адресу Офісу Генерального прокурора направлено копію оскаржуваної ухвали, однак відомості про її отримання відсутні. Апеляційну скаргу подано 08 березня 2024 року. Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
З матеріалів провадження убачається, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року у справі № 757/10897/23-к скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2023 (справа № 757/5812/23-к) на майно, яке належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із забороною на відчуження, розпорядження майном.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року виправлено описку в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.03.2023 року, вказавши вірно дату та номер справи ухвали в якій накладено арешт на тимчасово вилучене майно 23.02.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: грошові кошти у сумі 45980 доларів США, 550 Євро, а саме «ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.03.2023 (справа № 757/10201/23-к)».
24 листопада 2023 року Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 757/10897/23-к, за якимскасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.03.2023 (справа № 757/10201/23-к) на тимчасово вилучене майно 23.02.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: грошові кошти у сумі 45980 доларів США, 550 Євро; Зобов'язано уповноважену особу у кримінальному провадженні № 12022000000000707 повернути ОСОБА_9 тимчасово вилучене майно 23.02.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: грошові кошти у сумі 45980 доларів США, 550 Євро.
09 січня 2024 року представник Офісу Генерального прокурора - прокурор відділу представництва інтересів органів прокуратури першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 поштою направила до Печерського районного суду м. Києва заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі за клопотанням ОСОБА_9 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2023, у рамках кримінального провадження № 12022000000000707.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 лютого 2024 року вказану заяву повернуто прокурору, з тих підстав, що вказана заява не може бути розглянута в цьому суді.
Колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною, обгрунтованною та вмотивованою.
Відповідно до норм ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Повноваження слідчого судді щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, регламентуються положеннями розділу ІІ КПК України «Заходи забезпечення кримінального провадження». При цьому з огляду на норми кримінального процесуального закону, такий контроль слідчим суддею здійснюється на стадії досудового розслідування кримінальних проваджень.
За приписами частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами статті 533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
За правилами частин другої та п'ятої статті 534 КПК України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Вивчивши заяву прокурора, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги заяви виходять за межі здійснення слідчим суддею судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, передбачених положеннями розділу ІІ КПК України «Заходи забезпечення кримінального провадження», та не охоплюються повноваженнями слідчого судді, визначеними у розділі ІІІ КПК України «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування».
Зокрема, слідчим суддею зазначено, що спір з приводу оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого судом у кримінальній справі, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки КПК України не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб.
Крім того, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Одним із таких видів спорів є спір між учасником виконавчого провадження та органом державної виконавчої служби з приводу його рішень, дій або бездіяльності, юрисдикція якого залежить від суду, що видав виконавчий документ, та правил судочинства, за яким було ухвалене рішення, що виконується.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України від 02.06.2016 N 1404-VIII «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно із частинами третьою та четвертою статті 535 КПК України у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження. Органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.
Проте положеннями КПК України не встановлено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб щодо виконання судового рішення у кримінальному провадженні.
Водночас частиною першою статті 287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За приписами частин першої та другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
За виконавчим листом № 757/10897/23-к, виданим 24 листопада 2023 року Печерським районним судом м. Києва, Офіс Генерального прокурора в особі прокурора ОСОБА_5 є стороною виконавчого провадження (боржником).
Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що, кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості вирішення слідчим суддею заяви сторони виконавчого провадження про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а відтак заява має бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити прокурору Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 лютого 2024 року.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 лютого 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14
Єдиний унікальний № 757/10897/23-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15
Справа № 11сс/82/2634/2024 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК