19 липня 2024 року
м. Київ
справа № 484/5281/23
провадження № 61-10182ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 11 червня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Миколаївгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу,
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області
від 06 березня 2024 року позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Миколаївгаз» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» заборгованість за розподіл природного газу у розмірі 15 048 грн 25 коп.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 березня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Миколаївгаз» до
ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу повернуто заявникові.
08 липня 2024 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції визнати такою, що порушує права заявника, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
1. Відповідно до статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Як убачається із тексту касаційної скарги, ОСОБА_1 не погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції та у прохальній її частині просить визнати ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 11 червня 2024 року такою, що порушує права заявника.
За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно уточнити вимоги її касаційної скарги відповідно до норм статті 409 ЦПК України та надіслати її копію для всіх осіб, які беруть участь у справі, у порядку частини сьомої статті 43 ЦПК України.
2. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Разом з тим, у касаційній скарзі заявник зазначає, що звільнена від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
За вищевказаним положенням Закону України «Про захист прав споживачів» від сплати судового збору звільняються споживачі за позовами, що пов'язані
з порушенням їхніх прав.
Як убачається із змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 не погоджуються із ухвалою суду апеляційної інстанції, які постановлена за наслідками розгляду позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільчої системи «Миколаївгаз» про стягнення заборгованості за розподіл природного газу, тому
у заявленому позові виступає не як споживач і позов подано не на захист її прав споживача, а отже підстави для звільнення заявника від сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.
Інших доказів про наявність пільг у ОСОБА_1 , що підтверджують підстави звільнення її від сплати відповідно до закону, матеріали касаційного провадження не містять.
У зв'язку з наведеним заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір»
судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи те, що станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028 грн, то особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити 605 грн 60 коп.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 11 червня 2024 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько