19 липня 2024 року
м. Київ
справа № 607/9925/23
провадження № 61-9941ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сампара Надія Миронівна, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 червня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Корольова-3», державний реєстратор Тернопільського районного управління юстиції Шпак Петро Петрович, ОСОБА_3 , про визнання недійсними свідоцтв про право власності, скасування рішень та документів про державну реєстрацію прав, припинення права власності та визнання права власності,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Корольова-3», державний реєстратор Тернопільського районного управління юстиції Шпак П. П., ОСОБА_3 , про визнання недійсними свідоцтв про право власності, скасування рішень та документів про державну реєстрацію прав, припинення права власності та визнання права власності.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 12 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2024 року залишено без змін.
11 липня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сампара Н. М., через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 червня 2024 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сампара Н. М., заявлено клопотання про звільнення від сплати судового зборуза подання касаційної скарги, з посиланням на те, що сума судового збору за подання касаційної скарги становить 19 350,00 грн, а відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у заявника відсутні доходи за період з 1 кварталу 2023 року по 2 квартал 2024 року. У разі відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору заявник просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судом касаційної інстанції судового рішення.
Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.
Вимога сплати зборів у зв'язку з поданням позовів, які суди мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції. Однак сума зборів має бути визначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, які є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи був забезпечений розгляд судом справи.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
При вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору, суд повинен врахувати обставини, які б указували на можливість виконання особою, якою заявлено таке клопотання до ухвалення судового рішення, процесуального обов'язку щодо сплати судового збору у певний строк.
Порушуючи питання про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору, заявник повинен надати суду відомості про активи, доходи з усіх джерел.
Документ (відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за період з 1 кварталу 2023 року по 2 квартал 2024 року), на які посилається ОСОБА_1 , як на підставу для звільнення від сплати судового збору, не може вважатись достатнім доказом для такого звільнення. У відкритих загальнодоступних джерелах міститься інформація, що ОСОБА_1 є співзасновником ТОВ «В-4». Водночас, представник ОСОБА_1 зазначає, що при зверненні з позовом до суду у цій справі у червні 2023 році позивач сплатив повністю судовий збір у сумі 4 300 грн та 5 375 грн.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
За наведених заявником обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 не довів відсутності у нього можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Отже, у задоволенні клопотання про звільнення відсплати судового збору за подання касаційної скарги та відстрочення його сплати необхідно відмовити.
Зважаючи на те, що позовну заяву подано у 2023 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2023 року.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня
2023 року становив 2 684,00 грн.
Ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 073,60 грн (2 684 грн*0,4) (редакція Закону України «Про судовий збір» на момент подання позовної заяви).
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Розмір ставки судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви за дев'ять вимог немайнового характеру, що із застосуванням коефіцієнту 0,8, складає 15 459,84 грн ((1 073,60 грн*9)*200%)*0,8)).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у
м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сампара Надія Миронівна,про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги та відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сампара Надія Миронівна,на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 червня 2024 рокузалишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до
05 серпня 2024 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников