19 липня 2024 року
м. Київ
справа № 202/4557/22
провадження № 61-9620ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Мірошником Романом Сергійовичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням шляхом вселення в квартиру та визначення порядку користування квартирою,
У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням шляхом вселення в квартиру та визначення порядку користування квартирою.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Усунуто перешкоди ОСОБА_2 у користуванні квартирою
АДРЕСА_1 шляхом вселення.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня
2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2023 року залишено без задоволення.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2023 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2023 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом вселення та про визначення порядку користування квартирою задоволено.
Усунуто перешкоди ОСОБА_2 у користуванні спірним житловим приміщенням шляхом вселення.
В іншій частині позову відмовлено.
У липні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана її представником - адвокатом Мірошником Р. С., на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 30 січня 2019 року у справі
№ 569/17272/15-ц, від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 та
Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 309/2477/16-ц, від 26 січня
2020 року у справі № 756/11518/16-ц тощо, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме, постанова суду апеляційної інстанції оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суд розглянув справу за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ураховуючи наведене, касаційне провадження у цій справі слід відкрити.
Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 просить зупинити дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Пунктом 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2012 року № 10 «Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку» визначено, що клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (наприклад, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути додано завірену копію такої постанови). Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та осіб, які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Отже, клопотання про зупинення дії (виконання) судових рішень має бути мотивованим та містити підстави для зупинення дії (виконання) судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.
Клопотання ОСОБА_1 зазначеним вимогам не відповідає та не містить жодних мотивів і обґрунтувань необхідності зупинення дії оскаржуваної постанови.
Ураховуючи наведене, а також те, що оскарження судового рішення в касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення його дії судом касаційної інстанції, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням шляхом вселення в квартиру та визначення порядку користування квартирою, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Мірошником Романом Сергійовичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду
від 04 червня 2024 року.
Витребувати з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 202/4557/22.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 19 серпня 2024 року.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року відмовити.
Роз'яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов'язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник