18 липня 2024 року
м. Київ
справа № 522/23521/21
провадження № 61-1861 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - громадська організація «Отрада»,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Одеського апеляційного суду
від 30 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М.,
Громіка Р. Д., Сегеди С. М.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до громадської організації «Отрада» (далі - ГО «Отрада»), третя особа - ОСОБА_2 ,про визнання неправомірними дій та бездіяльності щодо передачі майнових прав.
Позовна заява мотивована тим, що вона є членом ГО «Отрада», зареєстрованої виконавчим комітетом Одеської міської ради 09 лютого 1998 року. До неї,
ще з 1973 року її батько - ОСОБА_4 був членом вказаної громадської організації.
Вона, як член ГО «Отрада», у користуванні має земельну ділянку, а також
в її володінні перебуває тимчасова споруда - будинок рибака № НОМЕР_1 , на підтвердження чого нею надано членський квиток, в якому вказано особистий рахунок, що ідентифікує приналежність члена громадської організації до його споруди. Наявність відповідного членського квитка є підставою для сплати членських внесків, оплати комунальних послуг та інших платежів.
У 2007 році ГО «Отрада» було здійснено оформлення тимчасової споруди - будинку рибака № НОМЕР_1 з її батька на неї за власним бажанням.
За весь час членства нею добросовісно сплачувались членські внески, добросовісно виконувались обов'язки члена організації.
У 2020 році між нею та ОСОБА_2 було досягнута усна домовленість, за умовами якої вона зобов'язалася передати ОСОБА_2 майнові права на тимчасову споруду - будинок рибака № НОМЕР_1 , та з цього приводу було вирішено усі (фінансові) питання.
У зв'язку з цим вона та ОСОБА_2 неодноразово направляли ГО «Отрада» заяви з проханням вчинити відповідні дії щодо передачі майнових прав на вказану тимчасову споруду і подальшу сплату третьою особою членських внесків та усіх визначених Статутом ГО «Отрада» платежів.
Подані звернення відповідачем або не приймались, у тому числі до реєстрації, або незважаючи на встановлений Законом України «Про звернення громадян»
15-денний строк для розгляду звернень залишались без розгляду.
Нею було отримано лише одну письмову відмову на скаргу від 18 жовтня
2020 року № 880, згідно з якою було проінформовано про те, що розгляд скарги буде здійснений лише після того, як позивач заповнить бланк про виключення з членства ГО «Отрада».
Після отримання такої відповіді вона направила відповідачу запит на публічну інформацію, в якому просила зазначити, яким нормативно-правовим актом або актом громадської організації встановлена умова у вигляді заповнення бланку заяви про виключення з членів ГО «Отрада» для того, щоб прийняти до розгляду звернення громадянина. Проте громадською організацією не було направлено їй відповіді на цей запит.
Крім того, нею заявлялось прохання видати їй відповідну довідку про те, що вона
є членом ГО «Отрада» та їй належить тимчасова споруда - будинок рибака № 405, проте це звернення також залишилося без відповіді.
Вважала вищевказані протиправні дії ГО «Отрада» неправомірними та таким, що порушують норми закону, перешкоджають їй у розпорядженні майном, створюють перешкоди вільного користування ним.
З врахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати неправомірними дії та бездіяльність ГО «Отрада» щодо відмови здійснення передачі майнових прав на тимчасову споруду - будинок рибака № 405 від неї на користь ОСОБА_2 відповідно до їх звернень та фактичного невчинення дій з передачі майнових прав, членства, особових рахунків та інших необхідних дій; зобов'язати відповідача розглянути її заяву і прийняти рішення щодо передачі майнових прав на тимчасову споруду - будинок рибака № 405 ОСОБА_2 з відповідним оформленням членства та особових рахунків у порядку встановленому Статутом ГО «Отрада».
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2022 року
у складі судді НауменкаА. В.у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Статутом ГО «Отрада»
не передбачено положень, на підставі яких здійснюється передача майнових прав, не передбачається автоматичного закріплення тимчасової споруди, розміщеної на земельній ділянці у разі вступу у членство, як і не врегульовано переоформлення громадською організацією об'єкту майнових прав на членів громадської організації.
Отже, позивачка обрала неналежний спосіб захисту своїх прав шляхом звернення до суду із позовними вимогами про визнання неправомірними дій та бездіяльності відповідача щодо відмови у здійсненні передачі майнових прав на спірну тимчасову споруду з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 на підставі їх звернень.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача по суті та прийняти рішення щодо передачі майнових прав на тимчасову споруду з відповідним оформленням членства та особових рахунків, є безпідставними, оскільки вони стосуються майнових прав, існування та порядок регулювання, яких Статутом ГО «Отрада» не встановлено.
Бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача про вихід з членів та заява третьої особи щодо прийняття у члени громадської організації не входить до предмету позову. Також районний суд врахував, що позивачка не зверталася безпосередньо до громадської організації з заявою про вихід з членства.
Разом з тим ОСОБА_2 не зверталась до суду з позовом про захист свого порушеного права.
Враховуючи усталену практику Верховного Суду, оскарження питань членства в громадській організації та діяльності її органів щодо прийняття рішень щодо членства в ній відноситься до підсудності судів господарської юрисдикції.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2022 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1
не підтверджено факт подання відповідних заяв до ГО «Отрада», зі змісту цих заяв апеляційний суд не зміг встановити ознаки їх направлення відповідачу.
Апеляційний суд вказав, що відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача по суті та прийняти рішення щодо передачі майнових прав на тимчасову споруду з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , оскільки ці вимоги стосується майнових прав, існування та порядок регулювання яких Статутом ГО «Отрада» не встановлено й вони стосуються здійснення дій не на користь ОСОБА_1 , а на користь ОСОБА_2 , яка за захистом свого порушеного права до суду не зверталась.
Отже, апеляційний суд не встановив, у чому саме полягає порушення прав та законних інтересів позивачки за захистом, яких вона звернулася до суду. Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 обрала неналежний спосіб захисту.
Крім того, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що оскарження питань членства в громадській організації та діяльності її органів щодо прийняття рішень про членство відноситься до підсудності судів господарської юрисдикції. Доводи апеляційної скарги про те, що у такому випадку суд мав направити справу за встановленою юрисдикцією, є безпідставними, так як у цій справі позивачкою заявлено вимоги, які підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, проте по суті позову ОСОБА_1 вказує на незгоду із наявністю/відсутністю членства в громадській організації. Таким чином, у випадку якщо ОСОБА_1 вважала, що її права порушені у частині членства у громадській організації, то їй роз'яснено, що такі вимоги є предметом розгляду у порядку господарського судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 522/23521/21
з Приморського районного суду м. Одеси. Підставою відкриття касаційного провадження зазначено пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 3 частини третьої 411 ЦПК України.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що повноваження ГО «Отрада» на переоформлення спірних прав натимчасову споруду полягають у прийнятті на підставі волевиявлення позивачки, як члена громадської організації, за якою закріплено спірний будинок рибака, відповідного рішення про оформлення членської книжки шляхом прийняття нового члена громадської організації та видачі йому книжки. Помилковим є висновок апеляційного суду про обрання позивачкою неналежного способу захисту, оскільки протиправними діями відповідача порушено її права, так як ГО «Отрада» безпідставно не вчиняє дії щодо переоформлення членського квитка на спірний будинок рибака. Позивачка весь час змушена сплачувати за комунальні послуги та членські внески, а керівництво громадської організації, на її думку, має на меті незаконно заволодіти вказаним будинком рибака.
Позивачка та ОСОБА_2 неодноразово зверталися до відповідача з відповідними заявами, проте апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність доказів отримання відповідачем цих заяв.
Апеляційним судом помилково відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про допит свідків.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що ОСОБА_1 є членом ГО «Отрада», що підтверджується членським квитком від 13 липня 2017 року № 407. З членського квитка вбачається, що за позивачем закріплений будинок АДРЕСА_1 , розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 .
ГО «Отрада» відповідно до договору оренди земельної ділянки від 20 червня
2005 року з угодами про внесення змін до вказаного договору, укладеного між
ГО «Отрада» та Таїровською сільською радою Овідіопольського району Одеської області, орендує земельну ділянку, загальною площею 5,1072 га, на умовах строкового платного володіння і користування рекреаційного призначення, що знаходиться на території Таїровської сільської ради у межах АДРЕСА_2 ), і яка перебуває у комунальній власності та належить до відання Таїровської сільської ради, яка згідно з положеннями ЗК України здійснює повноваження щодо розпорядження землями у межах населених пунктів на його території.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як
від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб'єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (провадження
№ 12-29 гс 20), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження
№ 12-204 гс 19), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження
№ 14-125 цс 20).
Громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (стаття 1 Закону України «Про громадські об'єднання»).
Відповідно до частин першої-третьої статті 3 Закону України «Про громадські об'єднання» громадські об'єднання утворюються і діють на принципах: добровільності; самоврядності; вільного вибору території діяльності; рівності перед законом; відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); прозорості, відкритості та публічності.
Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому.
Самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом.
ГО «Отрада» діє на умовах Статуту, затвердженого протоколом загальних зборів
від 06 березня 2016 року № 4.
Відповідно до умов Статуту ГО «Отрада» - це добровільне об'єднання фізичних осіб для здійснення та захисту прав, задоволення суспільних, зокрема економічних та інших інтересів.
Розділом 2 Статуту передбачено, що завданням об'єднання є зокрема: проведення любительського та спортивного лову риби у береговій смузі району Чорного моря, забезпечення відпочинку членів об'єднання та їх родин, забезпечення всіма побутовими послугами, забезпечення робіт щодо розвитку причалу, представництво та захист інтересів членів організації у державних та інших органах, з питань пов'язаних з життям та діяльністю організації та інше.
Згідно з пунктом 4.1. Статуту в організації встановлюється індивідуальне членство. Членство в організації є добровільним.
Пунктом 3.1. Розділом 3 Статуту ГО «Отрада» передбачено, що членами організації на засадах рівноправності можуть бути громадяни України віком від 14 років іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, визнають Статут, завдання та напрям діяльності організації.
Відповідно до пункту 3.2. Статуту прийняття в організацію здійснюється за рішенням правління згідно з письмовою заявою. Строк розгляду заяви про прийняття в члени організації складає 10 робочих днів.
Пунктом 6.1. розділу 6 Статуту ГО «Отрада» визначено, що вищим статутним органом організації є загальні збори, до складу яких входять всі дійсні члени організації. Цим же пунктом визначено виключну компетенцію загальних зборів, яким не передбачені повноваження щодо передачі (переоформлення) майнових прав.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін
(частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування
(частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимога про зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача по суті та прийняти рішення щодо передачі майнових прав на тимчасову споруду з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 не відповідає Статуту ГО «Отрада», оскільки у ньому відсутній механізм передачі майнових прав. Крім того, ці вимоги стосується передачі майнових прав не на користь ОСОБА_1 , а на користь ОСОБА_2 . Проте відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 уповноважила позивачку на представництво її інтересів. Третя особа самостійно з позовом до суду за захистом своїх прав не зверталася.
Отже, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що позивачкою належними та допустимими доказами не підтверджено факт порушення її прав відповідачем, що відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов'язком.
Крім того, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що позивачкою належними доказами не підтверджено факт подання відповідних заяв до ГО «Отрада», оскільки апеляційний суд зі змісту цих заяв не зміг встановити ознаки їх направлення відповідачу. Доводи касаційної скарги у цій частині направлені на переоцінку доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Доводи касаційної скарги про те, що керівництво громадської організації, на її думку, має на меті незаконно заволодіти вказаним будинком рибака, на увагу не заслуговують, оскільки є припущеннями позивачки, а згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Посилання касаційної скарги на те, що повноваження ГО «Отрада» на переоформлення спірних прав натимчасову споруду полягають у прийнятті на підставі волевиявлення позивачки відповідного рішення про оформлення за третьою особою членської книжки та прийняття її, як нового члена громадської організації та видачі їй книжки, не спростовують висновків апеляційного суду про недоведеність позивачкою факту порушення саме її прав діями відповідача.
Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник