19 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/4682/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ємця А.А. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.
перевіривши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Богодухіввода"
на рішення Господарського суду Харківської області від 22.02.2024
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2024
у справі №922/4682/23
за позовом Комунального підприємства "Богодухіввода"
до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення,
Комунальним підприємством "Богодухіввода" (далі - КП "Богодухіввода") до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронній формі за допомогою підсистеми «Електронний суд» подана касаційна скарга на рішення Господарського суду Харківської області від 22.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 у справі № 922/4682/23. Разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
Згідно з частиною першою статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 60 ГПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2)ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Згідно з частиною першою статті 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Підписання та/або подання скарг, заяв чи клопотань є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
У постанові Великої Палати Верховного Суд від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 зазначено, що звернення до суду, в тому числі до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Згідно з частиною другою статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга).
Згідно з пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення), з подальшими змінами, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Пунктом 9 Положення передбачено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Приписами пункту 10 Положення передбачено, що ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи.
Відповідно до пункту 11 Положення ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Пунктом 12 Положення передбачено перелік реквізитів, які має містити ордер.
Перелік реквізитів, які має містити ордер визначені у пункті 12 Положення № 41 відповідно до якого, зокрема: 12.9. передбачено зазначення дати видачі ордера; 12.10. підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); 12.12. підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням.
Частиною першою статті 6 ГПК України визначено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Згідно з абзацом першим частини п'ятої статті 6 ГПК суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Абзацом першим частини шостої статті 6 ГПК України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За правилом абзацу другого частини восьмої статті 6 ГПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (далі - Положення про ЄСІТС) (абзац третій частини восьмої статті 6 ГПК України).
Отже, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням такою особою власного електронного підпису.
При цьому, державне підприємство Центр судових сервісів в рамках меморандуму про взаємодію і співпрацю між Державною судовою адміністрацією України та Національною асоціацією адвокатів України реалізувало етап інтеграції системи "Електронний суд" з Єдиним реєстром адвокатів України. В "Електронному суді" тепер з'явилася можливість для користувачів-адвокатів створювати електронні ордери, отримуючи доступ до судових справ, в яких вони представляють своїх клієнтів.
Пунктом 24 Положення про ЄСІТС визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.
Згідно з пунктом 26 Положення про ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Відповідно до абзацу першого пункту 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Абзацом другим цього пункту обумовлено, що технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
За правилами підпункту 11.5.1 пункту 11.5 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, розміщеної на сайті https://wiki-ccs.court.gov.ua (далі - Інструкція), користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів по справі та загальний ордер (без вказання номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.
Алгоритм створення електронного ордера закріплений у підпункті 11.5.2 пункту 11.5 Інструкції.
Підпунктом 11.5.6 пункту 11.5 Інструкції передбачено, що обраний на початку формування заяви ордер буде автоматично завантажено до додатків сформованої заяви.
У підпункті 11.6.1 пункту 11.6 Інструкції зазначено, що електронні довіреності та ордери надаються та оформлюються засобами Електронного суду у відповідності до вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та їх юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що вони мають електронну форму.
Указаний порядок підтвердження повноважень адвоката як представника за допомогою засобів ЄСІТС (створення електронного ордера із застосуванням вбудованого текстового редактора) узгоджується з приписами частини восьмої статті 60 ГПК України, згідно з якою в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
При цьому, з огляду на положення Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", підписання ордера кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу, ніж засіб Електронного суду, який так само здатний забезпечити умови, передбачені статтею 19 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", та додавання файлу з накладеним цифровим підписом до створеного в Електронному суді документа також буде відповідати вимогам статті 60 ГПК України.
Натомість підписання цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в Електронному суді документа файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС та підтвердження ним відповідності електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі, проте не прирівнює таку дію до видачі адвокатом ордера в електронній формі шляхом створення електронного документа встановленої форми.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 24.02.2024 у справі № 466/76/22 та від 15.03.2024 у справі № 380/16075/22.
Скріплення касаційної скарги електронним цифровим підписом, зокрема, скріплення електронним цифровим підписом скан-копії ордеру про надання правничої (правової) допомоги, а також подання касаційної скарги із застосуванням системи "Електронний суд" із доданням до останньої не підписаної скан-копії ордеру не підтверджує дотримання форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема на підписання касаційної скарги, як того вимагають норми Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положення (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.03.2023 №466/893/22 (провадження №К/990/33704/22).
Доданий адвокатом документ (файл із ордером) не можна вважати ні електронною копією письмового (паперового) ордера (через відсутність власноручного підпису адвоката як обов'язкового реквізиту), ні створеним в електронній формі ордером (не сформований за допомогою засобів ЄСІТС або не підписаний як окремий документ кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу підпису) (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29.02.2024 у справі №466/76/22).
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, поданої через систему ?Електронний суд?, на підтвердження повноважень на подання і підписання касаційної скарги від імені Комунального підприємства "Богодухіввода" адвокатом Сергієнко Тетяною Григорівною до касаційної скарги додано скан-копію ордера серії ВІ № 1179924.
Вказаний ордер не сформований адвокатом в системі "Електронний суд", а завантажений як додаток до касаційної скарги у вигляді файлу "pdf".
Зі змісту зазначеного ордера, як документа на підтвердження повноважень, вбачається, що він не містить всі обов'язкові реквізити, передбачених пунктом 12 Положення, зокрема, дату видачі та в графі "Адвокат" відсутній підпис адвоката Сергієнко Тетяни Григорівни, а отже, такий ордер не може вважатися належним доказом на підтвердження повноважень адвоката Сергієнко Тетяни Григорівни на підписання касаційної скарги від імені Комунального підприємства "Богодухіввода".
Тобто, матеріали касаційної скарги не містять документу, який підтверджує (належно посвідчує) повноваження адвоката Сергієнко Тетяни Григорівни на підписання касаційної скарги від імені Комунального підприємства "Богодухіввода".
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо, касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Водночас положення пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України унеможливлюють виправлення недоліків, допущених при поданні касаційної скарги, шляхом залишення її без руху.
Таким чином, касаційна скарга Комунального підприємства "Богодухіввода" не відповідає вимогам частини третьої статті 290 ГПК України, а тому вона підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 цього Кодексу.
У зв'язку з поверненням касаційної скарги Комунального підприємства "Богодухіввода" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 у справі № 922/4682/23 клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження колегією суддів не розглядаються.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 234, 290, пунктом 1 частини четвертої 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Богодухіввода" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 у справі № 922/4682/23 повернути з усіма доданими до неї матеріалами скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя А. Ємець
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос