"18" липня 2024 р. м. Черкаси Справа № 925/915/24
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬ-СЕЛ ГРУП" про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬ-СЕЛ ГРУП"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМАНЬФЕРМАШ"
про стягнення 1563355,88 грн,
1. 17.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬ-СЕЛ ГРУП" (адреса місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Віктора Некрасова, 3) звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМАНЬФЕРМАШ" (адреса місцезнаходження: 20301, Черкаська область, м. Умань, провул. Енергетичний, буд. 3).
2. Змістом позову є дві майнові вимоги:
- стягнути 1563355,88 грн, зокрема 1198892,54 грн боргу за поставлене обладнання за договором поставки №360/21 від 03.09.2021; 220596,23 грн штрафу у розмірі 5% від вартості на підставі пункту 4.7 договору та 143867,11 грн у розмірі 7% на підставі пункту 4.8 договору за прострочення виконання грошового зобов'язання;
- повернути позивачу належне йому обладнання, з можливістю подальшо його реалізацією для задоволення позовних вимог (суми основного боргу пені, штрафних санкцій за договором, судового збору) та інших судових витрат, що будуть понесені позивачем під час розгляду цієї позовної заяви, а також у разі залишку коштів після реалізації обладнання для задоволення позовних вимог позивача, повернути відповідачу відповідний залишок грошових коштів.
3. Одночасно з позовом 17.07.2024 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
1) накладення арешту на обладнання - волоконний лазерний верстат для різання металу L-SEL60M 2 kWRaycus, переданий Товариству з обмеженою відповідальністю "УМАНЬФЕРМАШ" на підставі додатку №2 до договору в комплектації згідно технічної специфікації;
2) заборони ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" вчиняти дії з обладнанням, а саме передавати у користування, реалізовувати (продавати), відчужувати на користь третіх осіб, а також вчиняти інші дії, що можуть стати наслідком втрати обладнання та/або погіршення технічних та споживчих властивостей, зниження його вартості;
3) передання позивачу обладнання - волоконний лазерний верстат для різання металу L-SEL60M 2 kW Raycus для забезпечення його збереження на період розгляду судом позову та вирішення справи по суті.
4. В обґрунтування заяви позивач вказав, що право власності на обладнання відповідно до умов договору переходить до відповідача у разі 100% оплати вартості обладнання у розмірах та строки, встановлені договором. Відповідач не оплатив позивачу повністю вартість обладнання. Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо сплати заборгованості за поставлене обладнання та щодо вжиття заходів для збереження належного йому обладнання, зокрема, надіслав відповідачу претензію № 04/05/01 від 04.05.2022 щодо погашення боргу на вказану дату та щодо необхідності укладення договору відповідального зберігання обладнання. Проте відповідач проігнорував вказану претензію та не надав позивачу доступ для здійснення заходів щодо документального оформлення відповідального зберігання обладнання (майна) позивача, що є предметом позову. Вказані заходи забезпечення позову дозволять зберегти обладнання позивача з метою виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а також виключити неправомірні дії відповідача щодо пошкодження, знищення, зменшення споживчих властивостей, а також передачу обладнання третім особам на період розгляду справи судом та прийняття рішення суду по суті. Отже, є підстави для звернення до суду з заявою про забезпечення позову.
5. Розглянувши заяву ТОВ "ЕЛЬ-СЕЛ ГРУП" про забезпечення позову, дослідивши додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку часткового задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову.
6. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
7. Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
8. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
9. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" наголошує, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними.
10. Європейський Суд з прав людини у справі "Каіч та інші проти Хорватії" у рішенні від 17.07.2008 вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.
11. Отже, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
12. Згідно з пунктом 43 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
13. Невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
14. Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому, обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
15. У пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004 зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
16. Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
17. Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові №6-605цс16 від 25.05.2016, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
18. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову.
Такого висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
19. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
20. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
21. Забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
22. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
23. Згідно з частиною 1 та 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
24. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
25. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
26. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
27. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
28. Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та. як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
29. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
30. Предметом позову у цій справі є майнові вимоги про стягнення боргу та повернення належного позивачу обладнання.
31. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Такі висновки щодо застосування відповідних норм процесуального закону викладені у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.
32. Забезпечення позову накладенням арешту на обладнання та забороною відповідачу вчиняти дії щодо обладнання забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
33. Водночас застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання обладнання, наявних у відповідача, що, в свою чергу, дозволить створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Аналогічні висновки щодо застосування відповідних норм процесуального закону викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №917/805/23.
34. Суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
35. При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
36. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати за поставлене позивачем обладнання за договором поставки та відмова відповідача від оформлення зберігання обладнання до повної сплати ним заборгованості за договором.
37. Метою забезпечення позову, за змістом заяви позивача, є можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
38. Між сторонами існує спір, що пов'язаний з виконанням договору поставки обладнання.
39. На думку заявника, мету забезпечення позову може бути досягнуто накладенням арешту на обладнання та забороною ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" вчиняти дії з обладнанням, а саме передавати у користування, реалізовувати (продавати), відчужувати на користь третіх осіб, а також вчиняти інші дії, що можуть стати наслідком втрати обладнання та/або погіршення технічних та споживчих властивостей, зниження його вартості; передачі позивачу обладнання для забезпечення його збереження на період розгляду судом позову та вирішення справи по суті.
40. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
41. Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
42. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
43. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
44. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Такий висновок сформувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.
45. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
46. Виконання в майбутньому судового рішення у справі про повернення майна, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у відповідача такого майна. Заборона відповідачу вчиняти дії зі спірним обладнанням має на меті забезпечення позивачу можливості виконання рішення суду та повернення обладнання у разі задоволення позову.
47. Арешт майна є способом забезпечення позову, який забезпечить можливість виконання рішення суду про стягнення боргу за рахунок звернення стягнення на таке майно.
48. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване обладнання фактично перебуває у володінні відповідача, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
49. Накладення арешту на обладнання та заборона вчиняти дії з обладнанням в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення боргу та повернення майна є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
50. Крім того, у разі задоволення позову про повернення майна боржник матиме безумовну можливість повернути позивачу належне йому обладнання, за умови наявності у нього обладнання, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
51. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
52. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії.
Такий висновок сформував Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
53. У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише у межах предмета позову.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21.
54. Враховуючи предмет та підстави позову, розмір позовних вимог позивача забезпечення позову шляхом накладення арешту на обладнання, що належить позивачу, у межах ціни позову у розмірі 1563355,88 грн та заборони вчиняти дії щодо обладнання, на переконання суду, є співмірними із предметом позовних вимог заходами забезпечення позову.
55. Заявником належним чином доведено наявність фактичних обставин, з якими пов'язується можливість застосування відповідного заходу забезпечення позову та зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову (арешт коштів) і предметом позовних вимог (стягнення коштів), відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову з предметом позову та розміром позовних вимог.
56. Суд дійшов висновку про існування загрози ефективному захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів заявника у разі задоволення позову, без вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову й подальші ймовірні дії відповідача зі спірним обладнанням унеможливлять виконання рішення господарського суду.
57. Вжитий судом захід забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямований на підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Накладення арешту на обладнання у межах ціни позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване обладнання фактично перебуває у володінні відповідача, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним як власнику.
58. Перелік заходів забезпечення позову, викладений у статті 137 господарського процесуального кодексу України і є вичерпним.
59. Обраний позивачем захід забезпечення позову у вигляді передання позивачу обладнання для забезпечення його збереження на період розгляду судом позову та вирішення справи по суті не передбачений статтею 137 Господарським процесуальним кодексом України.
60. Відповідно до частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
61. Враховуючи, що захід забезпечення позову про передачу позивачу обладнання для забезпечення його збереження на період розгляду судом позову за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.
62. Суд при вжитті заходів забезпечення позову не вирішує спір по суті.
63. Суд дійшов висновку відмовити позивачу у заяві про вжиття заходів забезпечення у частині вимоги про передання позивачу обладнання для забезпечення його збереження на період розгляду судом позову та вирішення справи по суті.
64. Згідно з частиною 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
65. Вжиття заходів зустрічного забезпечення за ініціативою суду за відсутності клопотання учасника справи, є правом суду, а не обов'язком. Враховуючи, що забезпечення позову не впливає на майновий стан відповідача господарський суд не застосовує заходи зустрічного забезпечення.
66. Водночас вжиття судом заходів забезпечення позову без одночасного вжиття заходів зустрічного забезпечення не позбавляє відповідача права звернутися до суду із заявою про зустрічне забезпечення з метою забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Керуючись статтями 136-140, 141, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬ-СЕЛ ГРУП" про забезпечення позову задовольнити частково.
2. Накласти арешт на обладнання - волоконний лазерний верстат для різання металу L-SEL60M 2 kWRaycus, переданий Товариству з обмеженою відповідальністю "УМАНЬФЕРМАШ" на підставі додатку №2 до договору в комплектації згідно технічної специфікації.
3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "УМАНЬФЕРМАШ" (ідентифікаційний код 42158400, адреса місцезнаходження: 20301, Черкаська область, м. Умань, провул. Енергетичний, буд. 3) вчиняти дії з обладнанням - волоконним лазерним верстатом для різання металу L-SEL60M 2 kW Raycus, а саме передавати у користування, реалізовувати (продавати), відчужувати на користь третіх осіб, а також вчиняти інші дії, що можуть стати наслідком втрати обладнання та/або погіршення технічних та споживчих властивостей, зниження його вартості.
3. У решті заяви відмовити.
Ухвала суду з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 18.07.2024.
Строк пред'явлення ухвали суду до виконання - 18.08.2027.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬ-СЕЛ ГРУП" (ідентифікаційний код 41257633, адреса місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Віктора Некрасова, 3).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "УМАНЬФЕРМАШ" (ідентифікаційний код 42158400, адреса місцезнаходження: 20301, Черкаська область, м. Умань, провул. Енергетичний, буд. 3).
Ухвала суду протягом 10 днів з дня її оголошення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя А.І. Гладун