08 липня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/251/24
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
за участі секретаря судового засідання: Кульчицька Д.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз”, 46006, м. Тернопіль, вул. Чернівецька, буд. 54, ідентифікаційний код 03353503;
до відповідача: Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», 07400, м. Бровари, Київська обл., вул. Гагаріна, буд. 16, ідентифікаційний код 37199618;
про: стягнення 31 617,39 грн заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу (основний борг); 28 356,86 грн пені за несвоєчасні розрахунки за Договором; 9 845,37 грн втрат від інфляційних процесів; 2 173,46 грн 3 % річних; стягнення 2 422,40 грн судового збору.
За участю представників,які були присутні до виходу суду в нарадчу кімнату:
-позивача: Сивуля Тетяна Анатоліївна, адвокат, довіреність № без номера від без дати чинна до 31.12.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ТР №000532 від 21.07.2023; Будз Тарас Васильович, адвокат, ордер серія ВО №1078652 від 04.06.2024;
-відповідача: не з'явився;
Суть справи.
Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз” звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою № ТЕР-03/521 від 21.04.2024 (вх. №282 від 23.04.2024), документ сформований в системі “Електронний суд” до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз” про стягнення 31 617,39 грн заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу (основний борг); 28 356,86 грн пені за несвоєчасні розрахунки за Договором; 9 845,37 грн втрат від інфляційних процесів; 2 173,46 грн 3 % річних; стягнення 2 422,40 грн судового збору.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання взятих на себе зобов'язань по Договору розподілу природного газу №14/т-004 від 01.01.2018, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем 31 617,39 грн заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу (основний борг);28 356,86 грн пені за несвоєчасні розрахунки за Договором; 9 845,37 грн втрат від інфляційних процесів; 2 173,46 грн 3 % річних.
Заперечення відповідача.
23.05.2024 до матеріалів справи від відповідача поступив Відзив № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 22.05.2024 (вх.№4100 від 23.05.2024).
Ухвалою від 05.06.2024 відзив № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 22.05.2024 (вх.№4100 від 23.05.2024) залишено без розгляду; відкладено підготовче засідання на 19.06.2024 року на 15 год. 00 хв.
Рух справи.
Ухвалою від 25.04.2024 прийнято позовну заяву № ТЕР-03/521 від 22.04.204 (вх.№282 від 23.04.2024), документ сформований в системі “Електронний суд” Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз” до розгляду та відкрито провадження у справі №921/251/24 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 22.05.2024 року на 12 год. 30 хв.
Ухвалою від 22.05.2024 відкладено підготовче засідання на 05.06.2024 року на 15 год. 20 хв.
Ухвалою від 05.06.2024 відзив № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 22.05.2024 (вх.№4100 від 23.05.2024) залишено без розгляду; відкладено підготовче засідання на 19.06.2024 року на 15 год. 00 хв.
Ухвалою від 19.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/251/24 до судового розгляду по суті на 08.07.2024 року на 14 год. 00 хв.
Явка сторін.
Представники позивача в судове засідання з'явилися, просили суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача не з'явився.
Відповідачу Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" ухвала від 25.04.2024 про відкриття провадження у справі № 921/251/24 та в подальшому ухвали у справі були надіслані в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд».
Відповідно до ч.7 ст.6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідачем ухвала від 25.04.2024 про відкриття провадження у справі № 921/251/24 була доставлена до електронного кабінету та отримана 26.04.2024 10:06 та в подальшому ухвали у справі були доставлені до електронного кабінету відповідача, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, які знаходяться в матеріалах справи.
Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов'язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Таким чином, відповідач проінформований про розгляд справи в Господарському суді Тернопільської області.
Розгляд заяв та клопотань.
05.07.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли Додаткові пояснення у справі № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 05.07.2024 (вх. № 5379 від 05.07.2024), в яких просить суд застосувати судом строк позовної давності до вимог позивача щодо стягнення пені у повному обсязі та відмовити позивачу в задоволенні вимог щодо стягнення пені на суму 28 356,86 грн та просить зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій у вигляді втрат від інфляційних процесів та 3 % річних до 1 гривні.
З урахуванням того, що письмові клопотання відповідача, які викладені в Додаткових поясненнях у справі № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 05.07.2024 (вх. № 5379 від 05.07.2024) подано після закриття підготовчого провадження, а згідно статті 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, судом ухвалено залишити їх без розгляду.
Технічна підтримка.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ВКЗ).
Господарський процес.
Судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Суд, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступні фактичні обставини.
01.01.2018 Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (Оператор ГРМ, позивач) та Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (Споживач, відповідач) уклали договір на розподіл природного газу №14/т-004 шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (надалі - договір), на підставі типової форми, затвердженої постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498. Відповідачу присвоєно персональний EIC-код 56XO000115JH6002.
Відповідно до п. 1.2 договору, його умови однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України від 09.04.2015 № 3219 «Про ринок природного газу» і Кодексу ГРМ.
Згідно п. 1.4 Договору, послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного
Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача.
Відповідно до п. 2.1 договору Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Пунктом 2.3 Договору сторонами узгоджено, що при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов?язуються керуватися Законом України
«Про ринок природного газу» та Кодексом ГРМ. Оператор ГРМ зобов?язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу ГРМ.
Згідно з постановою НКРЕКП від 07.10.2019 № 2080 внесено зміни до Кодексу ГРМ та до Типової форми договору, згідно з якими з 01.01.2020 запроваджено новий порядок розрахунків за послуги з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ, виходячи із об'ємів споживання об'єктів споживачів за попередній рік.
Згідно п.5.1 договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно п.6.1 договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до п.6.2 договору тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.
Відповідно до п.6.3 договору величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (пункт 6.3. договору).
Відповідно до п. 6.6 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до п. 12.1 договору, цей договір укладається на невизначений строк.
Постановою НКРЕКП від 22.12.2022 №2767 встановлено тариф для ПрАТ "Тернопільгаз" на послуги з розподілу природного газу у розмірі 1,75 грн за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ), що становить 2,10 грн (з врахуванням ПДВ).
За період з травня 2021 по липень 2022 року Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (Оператор ГРМ, позивач) надано послуги з розподілу природного газу для потреб об'єкта Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (Споживач, відповідач), що знаходиться за адресою с. Кобиловолоки Теребовлянського району Тернопільської області в обсягах 14 864,74 м3 природного газу на загальну суму 31 617,39 грн, що підтверджується доданими до позову копіями підписаних обома сторонами актів наданих послуг з розподілу природного газу, а саме: №14/т-004/0521-22497 від 21.05.2021 на суму 2 248,96 грн. №14/т-004/0621-25945 від 30.06.2021 на суму 2 248,96 грн., №14/т-004/0721-27944 від 31.07.2021 на суму 2 248,96 грн. №14/т-004/0821-34260 від 31.08.2021 на суму 2 248,96 грн., №14/т-004/0921-37159 від 30.09.2021 на суму 2 248,96 грн., №14/т-004/1021-380631 від 31.10.2021 на суму 2 248,96 грн., №14/т-004/1121-384799 від 30.11.2021 на суму 2 248,96 грн., №14/т-004/1221-388020 від 31.12.2021 на суму 2 248,96 грн., №14/т-004/0122-1935 від 31.01.2022 на суму 1 946,53 грн.
Державним підприємством не проведено оплату з надання послуг з розподілу природного газу, і станом на дату звернення з даним позовом заборгованість відповідача перед позивачем становила 31 617,39 грн заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу (основний борг); 28 356,86 грн пені за несвоєчасні розрахунки за Договором; 9 845,37 грн втрат від інфляційних процесів; 2 173,46 грн 3 % річних.
Таким чином, борг залишається неоплаченим відповідачем, що слугувало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.
Оцінивши подані позивачем та відповідачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Враховуючи правову природу укладеного сторонами договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд вважає, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору про надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 ГК України.
Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що за період з травня 2021 по липень 2022 року позивачем надано послуги з розподілу природного газу відповідачу в обсягах 14 864,74 м3 природного газу на загальну суму 31 617,39 грн, що підтверджується доданими до позову копіями підписаних обома сторонами актів наданих послуг з розподілу природного газу, а саме: №14/т-004/0521-22497 від 21.05.2021 на суму 2 248,96 грн. №14/т-004/0621-25945 від 30.06.2021 на суму 2 248,96 грн., №14/т-004/0721-27944 від 31.07.2021 на суму 2 248,96 грн. №14/т-004/0821-34260 від 31.08.2021 на суму 2 248,96 грн., №14/т-004/0921-37159 від 30.09.2021 на суму 2 248,96 грн., №14/т-004/1021-380631 від 31.10.2021 на суму 2 248,96 грн., №14/т-004/1121-384799 від 30.11.2021 на суму 2 248,96 грн., №14/т-004/1221-388020 від 31.12.2021 на суму 2 248,96 грн., №14/т-004/0122-1935 від 31.01.2022 на суму 1 946,53 грн.
На підставі вищевикладеного, та зважаючи на відсутність доказів оплати відповідачем послуг по розподілу природного газу за період з травня 2021 по липень 2022 року, позовна вимога про стягнення заборгованості у сумі 31 617,39 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.
Також позивач здійснив нарахування пені в сумі 28 356,86 грн за період з 11.06.2021 по 17.04.2024 на суму боргу і які просив стягнути з відповідача на свою користь.
Відповідно до п.8.2. договору розподілу природного газу у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Здійснивши перерахунок нарахованої позивачем пені, суд дійшов до висновку, що пеня нарахована за вказаний період становить 28 356,86 грн.
А тому, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача заявлених 28 356,86 грн. пені.
Також позивач здійснив нарахування на суму боргу 9 845,37 грн -втрат від інфляційних процесів за період з 11.06.2021 по 17.04.2024 та 2 173,46 грн - 3% річних за період з 11.06.2021 по 17.04.2024.
Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок нарахованих втрат від інфляційних процесів, сума таких втрат від інфляційних процесів за період з 11.06.2021 по 17.04.2024 становить 9 845,37 грн.
А тому, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача заявлених 9 845,37 грн втрат від інфляційних процесів.
Також здійснивши перерахунок трьох процентів річних, сума трьох процентів річних за вказаний за період з 11.06.2021 по 17.04.2024 становить 2 173,46 грн.
А тому, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача заявлених 2 173,46 грн трьох процентів річних.
Таким чином, суд дійшов до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 31 617,39 грн - заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу (основного боргу), 28 356,86 грн - пені, 9 845,37 грн - інфляційних втрат та 2 173,46 грн - 3 % річних.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 2, 3 статті 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судовий збір.
Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Суд зазначає, що частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. згідно платіжної інструкції № 1092 від 22.04.2024.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
З врахуванням п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені витрати, пов'язані зі сплатою судового збору на суму 2 422 грн. 40 коп. на користь позивача.
Витрати на правову допомогу.
Витрати на правову допомогу учасниками справи не заявлялись.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», 07400, м. Бровари, Київська обл., вул. Гагаріна, буд. 16, ідентифікаційний код 37199618 на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз”, 46006, м. Тернопіль, вул. Чернівецька, буд. 54, ідентифікаційний код 03353503:
-31 617,39 грн - заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу (основний борг);
-28 356,86 грн - пені;
-9 845,37 грн - інфляційних втрат;
-2 173,46 грн - 3 % річних;
-2 422,40 грн - судового збору в повернення сплачених судових витрат;
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4.Копію рішення надіслати:
-позивачу (в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС “Електронний Суд;
-відповідачу (в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС “Електронний Суд”).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено та підписано: 19 липня 2024 року.
Суддя С.О. Хома