вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
09 липня 2024 рокуСправа № 912/839/24
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засідання за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (пров. Пугачова, 5, м. Херсон, 73003) в інтересах держави в особі:
позивач 1: Херсонська обласна військова адміністрація (пл. Свободи, 1, м. Херсон, 73003)
позивач 2: Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації (просп. Ушакова, 47, м. Херсон, 73003)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий клєвєр" (вул. Бульварна, буд. 1, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000)
про стягнення 260 902,50 грн,
секретар судового засідання Коваленко Т.А.
представники сторін:
від прокуратури - Кришталевич В.М., (поза межами),
від позивача 1 - Герасимчук Г.Ю., ордер серія ВІ №1205126 від 24.06.24 адвокат, (поза межами),
від позивача 2 - Мойсеєнко В.В., головний спеціаліст, довіреність від 18.10.23 (поза межами),
від відповідача - участі не брав,
в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Херсонської обласної військової адміністрації та Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий клєвєр" про стягнення 190 458,83 грн пені з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що у зв'язку із не виконанням відповідачем умов Договору про поставку товару № 1 від 17.11.2022 в частині своєчасної поставки товару, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий клєвєр" підлягає стягненню відповідна штрафна санкція.
Ухвалою суду від 09.04.2024 залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення виявлених при поданні позовної заяви недоліків.
У межах встановленого судом строку прокурором усунуто недоліки позовної заяви, про що до суду 16.04.2024 надано відповідні докази.
Ухвалою від 18.04.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 09.05.2024.
30.04.2024 до суду від Херсонської обласної державної адміністрації надійшли додаткові пояснення.
09.05.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 11.06.2024.
11.06.2024 надійшло клопотання прокурора про відкладення розгляду справи.
11.06.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.06.2024.
18.06.2024 від прокурора надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій зазначено про стягнення 260 902,50 грн пені з покладенням на відповідача судових витрат.
19.06.2024 до суду від Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації надійшли додаткові пояснення у справі.
20.06.2024 ухвалою суду постановлено залишити без руху заяву прокурора від 18.06.2024 про збільшення позовних вимог. Відкласти підготовче засідання у справі до 02.07.2024.
26.06.2024 до суду від прокурора надійшла заява про усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог.
Ухвалою від 02.07.2024 господарський суд постановив прийняти до розгляду заяву прокурора про збільшення позовних вимог, здійснювати подальший розгляд справи з її урахуванням, закрити підготовче провадження у справі № 912/839/24 та призначити справу до судового розгляду по суті на 09.07.2024.
Прокурор, представник позивача 1 та представник позивача 2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги повністю.
Представник відповідача участі в судовому засіданні не брав.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відзив на позов відповідач не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 09.07.2024 за відсутності представників відповідача.
У судовому засіданні 09.07.2024 досліджено докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
Згідно зі ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" у випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді. Ключовим для застосування вказаних норм є поняття "інтерес держави".
Як зазначає прокурор, у рішенні Конституційного Суду України у справі від 08.04.1999 № 3-рп/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Надмірна формалізація "інтересів держави" може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17).
Європейський Суд з прав людини звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. У справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку: "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У Рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи зміст поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", висловив позицію про те, що під ним потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (п. 2 резолютивної частини).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.
В умовах воєнного стану на виконання ст. 4 указаного Закону відповідно до Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", №68/2022 "Про утворення військових адміністрацій" утворено Херсонську обласну військову адміністрацію, до якої перейшли повноваження обласної державної адміністрації.
Статтею 5 ч. 1 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.
Частиною 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України передбачено, що місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Відповідно до ст. 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 119 Конституції України місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують: виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів; звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; взаємодію з органами місцевого самоврядування; реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; соціально-економічного розвитку відповідних територій; бюджету, фінансів та обліку; управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики; промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку; науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та дітей, утвердження української національної та громадянської ідентичності; соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати.
У ст. 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що вони здійснюють на відповідних територіях державний контроль за збереженням та раціональним використанням державного майна; станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконання державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, завданій державі. Для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").
Як зазначає прокурор, місцеві державні адміністрації (обласні, районні) можуть і зобов'язані здійснювати контроль щодо законності використання бюджетних коштів, у тому числі звертатися до суду з позовами з метою захисту порушених інтересів держави. Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації утворюється головою обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Херсонської області забезпечує виконання покладених на нього завдань.
Завданнями Департаменту серед іншого є забезпечення сприяння розташованим на території регіону підрозділам Збройних Сил України та інших військових формувань у виконанні покладених на них завдань, організація взаємодії і сприяння вирішенню питань щодо надання шефської допомоги військовим формуванням, утвореним відповідно до чинного законодавства України, добровольчим формуванням; забезпечує ефективне і цільове використання коштів резервного фонду обласного бюджету для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, надання матеріальної та фінансової допомоги населенню, яке постраждало внаслідок надзвичайних ситуацій. Департамент утримується за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема, здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі, здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.
Херсонська обласна військова адміністрація та Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації є уповноваженими органами щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
Прокурор зазначає, що невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий клєвєр" договірних зобов'язань щодо своєчасної поставки товару для потреб військовослужбовців, яких необхідно було забезпечити відповідним речовим майном, зумовлює необхідність для захисту інтересів держави та відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання. Повномасштабне вторгнення російської федерації та введення в Україні правового режиму воєнного стану об'єктивно зумовило виникнення складної економічної ситуації, у зв'язку з чим, захист інтересів держави у бюджетних правовідносинах, у тому числі при стягненні штрафних санкцій, є пріоритетом роботи усіх органів, у тому числі прокуратури. Неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий клєвєр" договірних зобов'язань перед Департаментом з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації беззаперечно вказує на наявність порушень державних інтересів.
Положеннями ч. 3-5 ст. 53 ГПК України та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. "Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленні пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Прокурор не повинен перелічувати органи, уповноважені державою на здійснення повноважень із захисту інтересів держави у відповідному спорі. Достатньо довести, що орган, в інтересах якого заявлено позов, уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.
Прокуратурою зазначено, що починаючи з моменту виявлення порушень інтересів держави Херсонська обласна військова адміністрація та Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації до суду з позовом не зверталися.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 по справі № 903/129/18 висловила правову позицію про те, що сам факт не звернення до суду органу виконавчої влади (місцевого самоврядування) з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави (територіальної громади), свідчить про те, що вказані органи неналежно виконують свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, та звернення до суду з таким позовом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки: "Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".
Херсонська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону листами від 27.02.2024 № 40-5-6-1038вих-24 та від 27.02.2024 № 40-5-6-1050вих-24 повідомила Херсонську обласну військову адміністрацію та Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації про порушення інтересів держави внаслідок несвоєчасного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий клєвєр" взятих на себе договірних зобов'язань в частині поставки товару за договором від 17.11.2022 № 1 (а.с. 75-79).
У відповідях на листи зазначено, що вказані юридичні особи з позовними заявами про захист своїх порушених прав та законних інтересів у даних правовідносинах не зверталися та не заперечують щодо пред'явлення Херсонською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону відповідного позову в їх інтересах (а.с. 79-80).
На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Херсонська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону листами від 28.03.2024 № 40-5-6-1456вих-24 та від 28.03.2024 № 40-5-6-1460вих-24 проінформувала Херсонську обласну військову адміністрацію та Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації про намір звернутися до суду з відповідною позовною заявою (а.с. 81-82).
Прокурор зазначає, що відсутність у Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей про звернення до суду з позовною заявою про захист своїх порушених прав та законних інтересів у даних правовідносинах, наразі виникла необхідність представництва інтересів держави в особі Херсонської обласної військової адміністрації та Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації у формі звернення прокуратури до господарського суду з цим позовом. Звернення прокурора до суду за захистом порушених державних інтересів не створює додаткових процесуальних привілеїв позивачам, порівняно з іншими учасниками судового процесу. Відсутні будь-які особливі процесуальні права чи обов'язки і у прокурора, як учасника судового процесу. Зокрема, прокурор не звільнений від сплати судового збору у встановленому законом розмірі за подання до суду позовної заяви. При цьому інтереси держави потребують невідкладного захисту з огляду на військовий стан.
17.11.2022 між Департаментом з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації (далі - Департамент, Замовник) 17.11.2022 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий клєвєр" (далі - ТОВ "Золотий клєвєр", Постачальник) укладено договір про поставку товару № 1 (далі - Договір), на загальну суму 15 359 583, 00 гривень (а.с. 54-58).
Згідно з п. 1.1 цього Договору ТОВ "Золотий клєвєр" взяло на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити Замовнику Товар за предметом закупівлі- військове обмундирування (чоботи гумові, шапка-феска (підшоломник)/балаклава, рукавиці зимові, білизна для холодної погоди (сорочка зимова та кальсони зимові), сидіння польове ізоляційне); 35810000-5 - Індивідуальне обмундирування за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника, за найменуванням в асортименті, кількості та за ціною згідно зі специфікацією (а.с. 19), яка є невід'ємною частиною цього Договору, (далі - Товар), а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити цей Товар.
Відповідно до умов Специфікації Департамент закуповував у ТОВ "Золотий клєвєр" (5 позицій):
- шапка-феска (підшоломник)/балаклава, 1287 шт., за ціною 289,00 грн з ПДВ за 1 шт., всього на суму 371 943,00 грн включаючи ПДВ;
- рукавиці зимові, 3408 пар, за ціною 320,00 грн з ПДВ за 1 пару, всього на суму 1 090 560,00 грн включаючи ПДВ;
- білизна для холодної погоди (сорочка зимова та кальсони зимові), 6079 комплектів за ціною 1 920,00 грн з ПДВ за 1 комплект, всього на суму 11 671 680,00 грн включаючи ПДВ;
- сидіння польове ізоляційне, 3246 шт. за ціною 387,00 грн з ПДВ за 1 шт., всього на суму 1 256 202,00 грн включаючи ПДВ;
- чоботи гумові, 1982 пари, за ціною 489,00 грн з ПДВ за 1 шт., всього на суму 969 198,00 грн включаючи ПДВ, а загалом на суму 15 359 583,00 грн з ПДВ.
Ціна в договорі поставки товару визначена за домовленістю сторін (розділ 4 договору).
Відповідно до п. 3.2 договору від 17.11.2022 № 1, укладеного між ТОВ "Золотий клєвєр" (Постачальник) та Департаментом (Замовник), строк поставки товару складає 30 календарних днів з дня підписання цього договору.
Датою поставки вважається день передачі товару Постачальником Замовнику за видатковими накладними (п. 3.4 договору).
Відповідно до п. 6.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання умов Договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.
У силу вимог п. 6.4 договору Постачальник несе відповідальність за несвоєчасну поставку товару шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в момент нарахування від суми відповідної поставки за кожний день прострочення виконання зобов'язань.
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.
Свої зобов'язання за договором відповідач виконав, відповідно до видаткових накладних: № 181 від 28.12.2022 (а.с. 62) та № 185 від 30.12.2022 (а.с. 63), товар був поставлений Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації 28.12.2022 та 30.12.2022 відповідно, з порушенням встановленого п. 3.2 договору строку.
З підстав викладеного, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення пені.
Вирішуючи даний спір суд враховує таке.
Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у порушення умов договору від 17.11.2022 №1 поставку товару здійснював несвоєчасно, чим прострочив виконання зобов'язання.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації є органом державної влади, а отже виконання його зобов'язань фінансується за рахунок Державного бюджету України.
Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Судом враховується, що пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов'язання, оскільки відноситься до штрафних санкцій (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №904/3565/18).
Пунктом 6.4 договору сторони узгодили, що у випадку несвоєчасної поставки товару Постачальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в момент нарахування від суми відповідної поставки за кожний день прострочення виконання зобов'язань.
Відповідно до рішення НБУ від 08.12.2022 № 576-рш облікова ставка НБУ з 09.12.2022 року становила 25%.
За арифметичним перерахунком суду, нарахована позивачем пеня за період з 17.12.2022 по 29.12.2022 в розмірі 260 902,50 грн за порушення строків поставки товару розрахована вірно.
Контрозрахунку чи клопотання про зменшення штрафних санкцій відповідач до суду не подавав.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий клєвєр" (вул. Бульварна, буд. 1, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, ідентифікаційний код 35439270) на користь Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Херсонської обласної державної адміністрації (просп. Ушакова, 47, м. Херсон, 73003, ідентифікаційний код 14373006) 260 902,50 грн - пені.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий клєвєр" (вул. Бульварна, буд. 1, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, ідентифікаційний код 35439270) на користь Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (пров. Пугачова, 5, м. Херсон, 73003, ідентифікаційний код 38296363) 3913,54 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії ухвали надіслати учасникам справи через систему "Електронний суд".
Повний текст рішення складено 19.07.2024.
Суддя М.С. Глушков