майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"15" липня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1681/23
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.
секретаря судового засідання: Круглецької А.І.,
за участю представників сторін:
від позивача: Шатарська Т.Н. - адвокат, довіреність №21/12-31 від 21.12.2023,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія
"Укренерго"
до Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
про стягнення 9 700 971,15грн.
Процесуальні дії по справі.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про стягнення 99 349 741,06грн, з яких: 89 648 769,91грн основного боргу, 8 104 757,50грн пені, 785 950,30грн 3% річних, 810 263,35грн інфляційних втрат, а також судових витрат.
Ухвалою суду від 08.01.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.02.2024.
У судовому засіданні 05.02.2024 оголошено перерву до 23.02.2024.
Ухвалою суду від 23.02.2024:
- прийнято до розгляду заяву позивача ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" від 16.01.2024 про збільшення позовних вимог та постановлено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням поданих змін, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 109 149 741,06грн, з яких: 99 448 769,91грн основного боргу, 8 104 757,50грн пені, 785 950,30грн 3% річних, 810 263,35грн інфляційних втрат, а також судових витрат;
- закрито провадження у справі №906/1681/23 в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 99 448 769,91грн основного боргу на підставі п.2 ч.1 статті 231 ГПК України;
- відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 05.02.2024 про залучення третьої особи;
- відкладено підготовче засідання на 06.03.2024.
Ухвалою суду від 06.03.2024 зупинено провадження у справі №906/1681/23 за позовом ПАТ НАК "Укренерго" до АТ "Житомиробленерго" про стягнення 9 700 971,15грн до закінчення перегляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду справи №911/1359/22 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №911/1359/22.
Ухвалою суду від 29.05.2024 поновлено провадження у справі №906/1681/23 та призначено підготовче засідання у справі на 25.06.2024.
Ухвалою суду від 25.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1681/23 до судового розгляду по суті на 15.07.2024.
В судове засіданні 15.07.2024 відповідач свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
27.06.2024 від представника АТ "Житомиробленерго" Коваля А.Д. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із його зайнятістю у іншому судовому процесі. До клопотання додано повістку Житомирського окружного адміністративного суду по справі №240/10419/24.
В судовому засіданні 15.07.2024 представник позивача заперечила проти задоволення заявленого представником відповідач клопотання про відкладення розгляду справи, вважала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, господарський суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч.2 ст.202 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з'явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Водночас, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2020р у справі № 922/1200/18 та від 04.06.2020р у справі № 914/6968/16.
Обґрунтовуючи заяву про відкладення розгляду справи, представник відповідача посилається на зайнятість у іншому судовому процесі, про що надав повістку про виклик у справі №240/10419/24.
З даного приводу слід зазначити, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, а за необхідності, у судове засідання міг з'явитися безпосередньо керівник. Неможливість такої заміни представника, як і неможливість прийняття участі керівника та неможливість розгляду справи за відсутності представника та/або керівника відповідача підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Однак, відповідачем таких доказів не надано.
Оцінюючі причини неявки, зазначені представником відповідача у клопотанні про відкладення розгляду справи, судом враховано, що у кожному випадку особа самостійно визначає пріоритети участі у різних судових процесах.
Подаючи до суду заяву про відкладення розгляду справи, представник відповідач жодним чином не обґрунтовує необхідність такого відкладення, з метою вчинення будь-яких процесуальних дій, що потребують його особистої явки в судове засідання.
Судом взято до уваги, що відповідачем в процесі розгляду справи було подано відзив на позовну заяву з додатками (т.2, а.с.78-101), заперечення на відповідь на відзив (т.2, а.с. 152-162), тобто, останній скористався своїми правом на подачу заяв по суті, в яких письмово виклав свої заперечення щодо позовних вимог позивача у справі. Крім того, встановлені судом строки для подачі заяв з процесуальних питань закінчились.
Також слід зазначити, що в ухвалі від 25.06.2024 судом сторонам було роз'яснено, зокрема, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
У судове засідання 15.07.2024 явка представників сторін обов'язковою не визнавалась і нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача від 27.06.2024 про відкладення розгляду справи.
Представник позивача в засіданні суду 15.07.2024 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві від 28.12.2023, відповіді на відзив від 01.02.2024, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та просила стягнути 8 104 757,50грн пені, 785 950,30грн 3% річних, 810 263,35грн інфляційних втрат (т.1, а.с.1-14, т.2, а.с.117-124, 165-166).
У судовому засіданні 15.07.2024 суд оголосив зміст відзиву відповідача на позов (т.2, а.с.78-83) та заперечень на відповідь на відзив (т.2, а.с. 152-153).
Суд закінчив з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами, заслухав заключне слово представника позивача.
15.07.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням АТ "Житомиробленерго" зобов'язань за договором №0528-03041 від 23.05.2019 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. За порушення строків оплати послуг ПрАТ НЕК "Укренерго" здійснило нарахування пені, інфляційних та 3% річних.
АТ "Житомиробленерго" у відзиві на позовну заяву посилалося на форс-мажорні обставини, зупинення здійснення Державною службою фінансового моніторингу України з 11.05.2023 до 31.05.2023 фінансових операцій АТ "Житомиробленерго" та дію в Україні воєнного стану. Крім того, заперечувало щодо визначення періодів нарахування пені та 3% річних за несвоєчасну оплату планових платежів. У запереченнях на відповідь на відзив просив також звільнити АТ "Житомиробленерго" від відповідальності у вигляді сплати нарахованих позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення зобов'язань по договору від 23.05.2019 №0528-03041, а в разі, якщо суд дійде до обґрунтованого висновку щодо заявлених позивачем вимог, зменшити їх до 1 грн.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
23.05.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (позивач / оператор системи передач, ОСП) та Акціонерним товариством "Житомиробленерго" (відповідач/ користувач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0528-03041 (т.1, а.с.85-91).
Позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.01.2024, охоплює правовідносини сторін у період липень - грудень 2023 року, які регулюються положеннями договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0528-03041 від 23.05.2019 у редакції додаткової угоди від 05.01.2023 (т.1, а.с.192-198 на звороті).
За умовами пункту 1.1 договору, в редакції додаткової угоди від 05.01.2023, цей Договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в Умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим Договором ОСП зобов'язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки.
Відповідно до пункту 1.2 договору в редакції додаткової угоди від 05.01.2023, користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.
Пунктом 2.1 договору, в редакції додаткової угоди від 05.01.2023, передбачено, що ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року.
Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою (п. 2.2 договору в редакції додаткової угоди від 05.01.2023).
Згідно з пунктом 2.3 договору в редакції додаткової угоди від 05.01.2023, обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.
За умовами пункту 2.4 договору, в редакції додаткової угоди від 05.01.2023, вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Пунктом 2.5 договору, в редакції додаткової угоди від 05.01.2023, сторонами погоджено, що розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості послуги.
Плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем повідомлень, в тому числі щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий період. У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає оператору системи передачі (ОСП), виконавцю повідомлення про зміну обсягів послуги. Оператор системи передачі (ОСП), виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів (п.2.6 договору в редакції додаткової угоди від 05.01.2023).
Пунктом 2.9 договору, в редакції додаткової угоди від 05.01.2023, передбачено, що за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату штрафних санкцій за наявності згоди Користувача.
Планові обсяги послуги користувач зобов'язаний подавати виконавцю до десятої доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом трьох днів їх погоджує і повертає користувачу, у разі не погодження (п.10.1 договору в редакції додаткової угоди від 05.01.2023).
Рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною:
- у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником;
- у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через Сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб (п. 10.7 договору в редакції додаткової угоди від 05.01.2023).
Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2023. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його Дії або перегляд його умов (п.12.1 договору в редакції додаткової угоди від 05.01.2023).
Судом встановлено, що АТ "Житомиробленерго" надсилало ПАТ НЕК "Укренерго" повідомлення щодо планових обсягів послуг диспетчерського (оперативно-технічного) управління за липень 2023 - грудень 2023 року (т.1, а.с.37-39).
Згідно з матеріалами справи, ПАТ НЕК "Укренерго" протягом липня - грудня 2023 року надало АТ "Житомиробленерго" послуги, що підтверджується підписаними актами надання послуги: від 31.07.2023, від 18.08.2023, від 31.08.2023, від 30.09.2023, від 20.10.2023, від 31.10.2023, від 30.11.2023, від 31.12.2023, а також актами коригування: від 18.08.2023 та від 17.11.2023, від 27.12.2023 (т.1, а.с.27-36, 44-45, т.2 а.с. 45).
Розмір заборгованості за послуги диспетчерського (оперативно-технічного) управління, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.01.2024, становив 99 448 769,91грн. Крім того, за порушення строків оплати ПАТ НЕК "Укренерго" здійснило нарахування 8 104 757,50грн пені, 785 950,30грн 3% річних, 810 263,35грн інфляційних втрат, відповідно до умов договору та ч.2 ст.625 ЦК України.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
За приписами статей 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Електрична енергія - це енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу (п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону "Про ринок електричної енергії").
Пунктом 40 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що користувачі системи передачі/розподілу (далі користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.
Оператор систем передачі (далі ОСП) - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Передача електричної енергії - це транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (п. 60 ч. 1 ст. 1 Закону "Про ринок електричної енергії").
Постачання електричної енергії - це продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії (п. 68 ч. 1 ст. 1 Закону "Про ринок електричної енергії").
Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про надання послуг з передачі.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про ринок електричної енергії", державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження типових та примірних договорів, визначених цим Законом. Регулятор має право, серед іншого, видавати обов'язкові для виконання учасниками ринку рішення.
Згідно із ч.1 ст.2 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.
Відповідно до абзацу 3 ч.5 ст.14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" ОСП надає послуги з передачі електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, встановлених цим законом та Кодексом системи передачі, з дотриманням встановлених показників якості надання послуг.
ОСП надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається Кодексом системи передачі (ч. 4 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Згідно з п. 1.1, 1.2 гл. 1 розд. XI Кодексу системи передачі послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються ОСП на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, установлених законодавством та цим кодексом. Послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим кодексом. Типові форми договорів про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та про надання послуг з передачі електричної енергії наведені в додатках 5 та 6 до цього кодексу відповідно.
На виконання приписів Закону України "Про ринок електричної енергії" між ПАТ НЕК "Укренерго" та АТ "Житомиробленерго" укладено договір про надання послуг з диспетчерською (оперативно-технологічного) управління, який за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 905 ЦК України).
У силу ч.5 ст.33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оплата послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюються оператором системи передачі у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Згідно з підп. 3.2.1 договору, в редакції додаткової угоди від 05.01.2023, користувач зобов'язується здійснювати розрахунки за договором своєчасно та в повному обсязі.
Умовами п. 2.5, 2.6 договору, в редакції додаткової угоди від 05.01.2023, передбачено (1) надання користувачем (АТ "Житомиробленерго") ОСП (позивачу) повідомлень щодо планового обсягу послуги (МВт*год) у розрахунковий період та (2) оплату користувачем (АТ "Житомиробленерго") ОСП (позивачу) попередньої вартості планового обсягу послуги за поточний розрахунковий період у такому порядку:
до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги;
до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги;
до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості послуги.
Як встановлено судом, на підставі наданих АТ "Житомиробленерго" позивачу повідомлень щодо планового обсягу послуги у липні - листопаді 2023 р, а також виставлених позивачем йому рахунків, АТ "Житомиробленерго" повинно було сплатити позивачу попередню плату за плановий обсяг послуги:
1. за липень 2023 року:
- у розмірі 6 777 416,52грн (35%) до 10.07.2023;
- у розмірі 6 777 416,52грн (35%) до 20.07.2023;
- у розмірі 5 809 214,16грн (30%) до 31.07.2023.
2. за серпень 2023 року:
- у розмірі 6 986 075,88грн (35%) до 10.08.2023;
- у розмірі 6 986 075,88грн (35%) до 20.08.2023;
- у розмірі 5 988 065,04грн (30%) до 31.08.2023.
3. за вересень 2023 року:
- у розмірі 7 299 064,92грн (35%) до 10.09.2023;
- у розмірі 7 299 064,92грн (35%) до 20.09.2023;
- у розмірі 6 256 341,36грн (30%) до 30.09.2023.
4. за жовтень 2023 року:
- у розмірі 7 463 584,80грн (35%) до 10.10.2023;
- у розмірі 7 463 584,80грн (35%) до 20.10.2023;
- у розмірі 6 397 358,40грн (30%) до 31.10.2023.
5. за листопад 2023 року:
- у розмірі 8 185 867,20грн (35%) до 10.11.2023;
- у розмірі 8 185 867,20грн (35%) до 20.11.2023;
- у розмірі 7 016 457,60грн (30%) до 30.11.2023.
На час звернення позивача з позовом оплата планових платежів за липень-листопад 2023 року в повному обсязі здійснена не була.
За умовами п.2.7 договору користувач (АТ "Житомиробленерго") здійснює розрахунок з ОСП (позивачем) за послугу до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", або отриманих за допомогою Сервісу (автоматизованої системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Судом встановлено, що згідно з актами надання послуги від 31.07.2023, 31.08.2023, 30.09.2023, 31.10.2023, 30.11.2023 підписаними обома сторонами, фактичні обсяги послуги, надані позивачем АТ "Житомиробленерго" у липні-листопаді 2023 року, становили:
- у липні 2023 загальна вартість послуг - 21 603 744,26грн (т.1, а.с.34);
- у серпні 2023 загальна вартість послуг - 22 381 538,30грн (т.1, а.с.36) (акт коригування від 18.08.2023 на суму 17 118,28грн);
- у вересні 2023 загальна вартість послуг - 20 985 588,04грн (т.1, а.с.32);
- у жовтні 2023 загальна вартість послуг - 24 035 777,56грн (т.1, а.с.33) (акт коригування від 20.10.2023 на суму 12 304,78грн);
- у листопаді 2023 загальна вартість послуг - 27 252 257,93грн (т.1, а.с. 35) (акт коригування від 17.11.2023 на суму 20 325,60грн).
Загальна сума послуг за вказаний період становить 116 308 654,75грн (21 603 744,26 + 22 381 538,30 + 17 118,28 + 20 985 588,04 + 24 035 777,56 + 12 304,78 + 27 252 257,93 + 20 325,60).
На зазначені суми позивачем було виставлено АТ "Житомиробленерго" рахунки на оплату послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління: №0528-03041 04/09/2023 від 04.09.2023, №0528-03041 01/12/2023 від 01.12.2023, №0528-03041 02/10/2023 від 02.10.2023, №0528-03041 03/07/2023 від 03.07.2023, №0528-03041 01/11/2023 від 01.11.2023, №0528-03041 02/08/2023 від 02.08.2023, №0528-03041 12/09/2023 від 12.09.2023, №ДУ-0011298/0528-03041 від 12.12.2023, №0528-03041 11/10/2023 від 11.10.2023, №0528-03041 12/07/2023 від 12.07.2023, №0528-03041 13/11/2023 від 13.11.2023, №0528-03041 11/08/2023 від 11.08.2023, №0528-03041 21/09/2023 від 21.09.2023, №0528-03041 23/10/2023 від 23.10.2023, №0528-03041 21/07/2023 від 21.07.2023, №0528-03041 21/11/2023 від 21.11.2023, №0528-03041 21/08/2023 від 21.08.2023 (т.1, а.с.40-56).
Згідно умов договору, АТ "Житомиробленерго" повинно було здійснити остаточний розрахунок за надані послуги, сплативши позивачу за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
За поданими до справи доказам судом встановлено, що станом час звернення позивача з позовом у даній справі, відповідачем було сплачено: 1 573,86грн (частина оплати 23.12.2023 з 3 000 000,00, яким було закрито заборгованість попереднього періоду); 6 000 000,00грн 24.11.2023; 10 858 310,98грн 27.11.2023; 200 000,00грн 05.12.2023; 200 000,00грн 06.12.2023; 200 000,00грн 07.12.2023; 200 000грн 13.12.2023; 2 000 000,00грн 15.12.2023; 56 140,58грн 18.12.2023; 1 943 859,42грн 18.12.2023; 5 000 000,00грн 19.12.2023. Загальна сума оплати становить 26 659 884,84грн
Таким чином, на час звернення з позовом заборгованість відповідача перед позивачем становила 89 648 769,91грн (116 308 654,75 - 26 659 884,84).
В заяві про збільшення позовних вимог від 16.01.2024 позивач зазначив, що на виконання умов договору, у період - грудень 2023 позивач надав, а відповідач отримав послуги на загальну суму 30 214 395,72грн.
Як вбачається з матеріалів справи, факт надання позивачем відповідачу послуг у грудні на суму 30 204 048,85грн підтверджується актом надання послуг №ДУА-0003257 за грудень 2023 та актом коригування (т.2, а.с.44-45).
Також матеріалами справи підтверджується, що у грудні 2023 року відбулось коригування вартості послуг за серпень 2023 на суму 10 346,87грн, що підтверджується Актом коригування від 27.12.2023 (т.2, а.с.44).
Отже, відбулося збільшений вартості наданих у грудні 2023 послуг на суму 30 214 395,72грн. Внаслідок цього загальна сума наданих у період з липня по грудень 2023 послуг становить 119 863 165,63грн, з яких станом на час подачі позивачем заяви про збільшення позовних вимог від 16.01.2024, відповідачем було сплачено 20 414 395,72грн, що вбачається зі змісту вказаної заяви та підтверджувалось відповідачем (т.2, а.с. 39).
Отже, станом на 16.01.2024 заборгованість відповідача за надані позивачем у період з липня по грудень 2023 послуг становила 99 448 769,91грн.
Після відкриття провадження у справі, АТ "Житомиробленерго" сплатило заборгованість у сумі 99 448 769,91 грн, що підтверджується платіжними інструкціями (т.2, а.с.156-162) та стало підставою для закриття судом провадження у справі в цій частині на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Суд зазначає, що розгляд позовних вимог здійснюється в межах позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача: 8 104 757,50грн пені, 785 950,30грн 3% річних, 810 263,35грн інфляційних втрат.
Підставою таких позовних вимог є те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання щодо поетапної оплати планових обсягів послуги, а також фактичних обсягів послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у період липня - листопада 2023 року.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 8 104 757,50грн пені суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідачем - АТ "Житомиробленерго" у відзиві від 23.01.2024 заперечується правомірність нарахування пені, з посиланням на підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану".
Ухвалою суду від 06.03.2024 провадження у даній справі зупинялось до закінчення перегляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду справи №911/1359/22 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №911/1359/22.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.04.2024 у справі №911/ 1359/22 проаналізувавши функції та повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор) констатував, що постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.
Статтею 1 Конституції України передбачено, що Україна є правовою державою.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні №9-рп/2001 від 19.06.2001 у справі № 1-37/2001, в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів.
Отже, нормативні акти, що затверджуються Регулятором, не можуть суперечити Конституції України та законам, які регулюють господарські відносини на ринку електроенергії.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону "Про ринок електричної енергії" купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.
Істотні умови двосторонніх договорів визначені у частині третій статті 66 вказаного Закону, якими є, зокрема, умови про права, обов'язки та відповідальність сторін (пункт 8 частини третьої статті 66 Закону).
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону "Про ринок електричної енергії" до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належить, зокрема, затвердження типових та примірник договорів, визначених цим Законом, а відповідно до частини четвертої цієї ж статті рішення Регулятора є обов'язковими до виконання учасниками ринку (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку).
Таким чином, наведений аналіз нормативних актів дозволяє дійти висновку, що Регулятор наділений повноваженням нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, зокрема, через затвердження типових і примірних договорів.
Типові і примірні договори входять до системи джерел господарського договірного права як особливі нормативно-правові акти. Затвердження таких договорів уповноваженими державними органами є формою державною регулювання договірних відносин у сфері господарювання.
Відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України типові договори затверджуються Кабінетом Міністрів України або у випадках, передбачених законом, іншим органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Одним з принципів функціонування ринку електричної енергії є відповідальність учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньо добового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку (пункт 16 частини другої статті З Закону "Про ринок електричної енергії").
Унормування відповідальності за невиконання договорів на ринку електроенергії відбувається, зокрема, шляхом визначення відповідних положень щодо відповідальності у типових договорах, які затверджуються Регулятором, і мають силу нормативно-правового акта.
Частина четверта статті 179 Господарського кодексу України закріплює межі вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов, а саме обов'язковість відповідності умов господарського договору певного виду типовим договорам, затвердженим Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади. Укладаючи договір на основі типового договору, затвердженого відповідним державним органом в межах його компетенції, сторони повинні враховувати імперативні правила, що містяться в типовому договорі. Разом з тим сторони мають право конкретизувати його умови та доповнити їх, якщо такі доповнення не суперечать його змісту.
Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
В подальшому Законами України строк дії воєнного стану в Україні продовжено який і досі триває.
Статтею 1 Закону України від 12.05.2015 "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до частини 2 статті 9 цього Закону Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Статтею 17 вказаного Закону встановлено, що органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об'єднання, а також громадяни зобов'язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.
Відповідно до положень частини 1 статті 20 наведеного Закону правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
Об'єднана палата урахувала, що Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в преамбулі Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 зазначила мету та підстави її прийняття.
Зокрема, Регулятор зазначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та діє відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
Згідно з пунктом 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов'язковий характер для учасників ринку електричної енергії.
Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
Отже, Об'єднана палата виснувала, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії.
При цьому Об'єднана палата наголосила на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень, тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Об'єднана палата дійшла висновку, що норми постанови №332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 № 333, у редакції від 26.04.2022) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.
Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.
Виходячи з вищенаведених висновків про обов'язковість застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії.
При цьому, Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення (Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 по справі №911/1359/22).
Зважаючи на вищевикладене та враховуючи висновки Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/1359/22 щодо застосування підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413), господарський суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача пені, а тому суд відмовляє у стягненні пені у розмірі 8 104 757,50грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до зазначеної норми, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 785 950,30грн 3% річних, 810 263,35грн інфляційних втрат (розрахунок, т.1, а.с. 3-13).
Договором про надання послуг для розрахунку за ним встановлено такі види обсягу послуги: плановий та фактичний, які використовуються одночасно та не виключають один одного.
Пунктом 2.5 договору в редакції додаткової угоди від 05.01.2023 сторонами погоджено, що розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості послуги.
Плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих користувачем повідомлень, в тому числі щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий період. У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає оператору системи передачі (ОСП), виконавцю повідомлення про зміну обсягів послуги. Оператор системи передачі (ОСП), виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів (п.2.6 договору в редакції додаткової угоди від 05.01.2023).
Відповідно до п.2.7 договору в редакції додаткової угоди від 05.01.2023, користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих Виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно). Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги у відповідному розрахунковому періоді Виконавець направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Згідно з пунктом 2.8 договору, в редакції додаткової угоди від 05.01.2023, Користувач здійснює підписання актів надання Послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів з дня їх отримання Користувачем та повертає Виконавцю.
За вказаного, плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця та оплачується до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). У разі, якщо оплачений плановий обсяг виявився вище фактичного, то вказана різниця або повертається користувачу, або враховується як оплата в наступні розрахункові періоди.
При розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць (правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №912/1941/21).
Отже, як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов'язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов'язання, і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов'язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання, зокрема, згідно з приписами ст. 611, 625 ЦК України.
Суд зазначає, що зобов'язання з оплати планового обсягу послуги та зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуги не можуть існувати одночасно за один і той же розрахунковий період.
Це означає, що:
а) існування зобов'язання з оплати планового обсягу послуги виключає можливість існування зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуги за один і той самий розрахунковий період;
б) існування зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуги виключає можливість існування зобов'язання з оплати планового обсягу за один і той самий розрахунковий період.
Згідно ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За вказаного, суд дійшов висновку, що зобов'язання з оплати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, виникає як зобов'язання з передоплати в строки, визначені договором, а припиняється в момент, коли згідно з умовами договору має виникнути зобов'язання з оплати вартості фактичного обсягу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (тобто 15 числа наступного місяця за розрахунковим).
Частиною 5 статті 254 ЦК України визначено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У разі невиконання зобов'язання зі сплати фактичного обсягу послуги, користувач є таким, що прострочив, з наступного дня за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане.
Згідно з розрахунком, ПАТ НЕК "Укренерго" здійснило нарахування 3% річних та інфляційних на попередню оплату планових послуг за кожен розрахунковий місяць з урахуванням термінів, передбачених пунктом 2.5. договору про надання послуг, до дати оплати акта приймання-передачі фактичного обсягу послуги за цей розрахунковий місяць, яка встановлена п. 2.7. договору.
Суд зазначає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 19.07.2023 у справі №910/16820/21.
У статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення.
Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17, від 19.07.2023 у справі №910/16820/21.
За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 09.11.2023 у справі №420/2411/19).
Зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19).
З поданого суду розрахунку вбачається, що позивачем нараховано 785 950,30грн 3% річних та 810 263,35грн інфляційних втрат, а саме:
1) за порушення зобов'язань зі сплати попередньої плати за плановий обсяг послуги за липень 2023 року до дати, яка передує дню отримання акта за фактичний обсяг послуги, наданої у липні 2023 року, позивачем здійснено нарахування 3% річних за періоди:
- з 11.07.2023 по 09.08.2023 на суму 6 777 416,52 грн,
- з 21.07.2023 по 09.08.2023 на суму 6 777 416,52 грн,
- з 01.08.2023 по 09.08.2023 на суму 5 809 214,16 грн.
2) за порушення зобов'язань зі сплати остаточної плати за фактичний обсяг послуг, наданої у липні 2023 року, позивачем здійснено наступні нарахування:
- 3% річних:
за період з 16.08.2023 по 22.11.2023 на суму 21 603 744,26 грн;
за період з 23.11.2023 по 23.11.2023 на суму 21 602 170,40 грн;
за період з 24.11.2023 по 26.11.2023 на суму 15 602 170,40 грн;
за період з 27.11.2023 по 04.12.2023 на суму 4 743 859,42 грн;
за період з 05.12.2023 по 05.12.2023 на суму 4 543 859,42 грн;
за період з 06.12.2023 по 06.12.2023 на суму 4 343 859,42 грн;
за період з 07.12.2023 по 12.12.2023 на суму 4 143 859,42 грн;
за період з 13.12.2023 по 14.12.2023 на суму 3 943 859,42 грн;
за період з 15.12.2023 по 17.12.2023 на суму 1 943 859,42 грн;
- інфляційних втрат:
за період з вересня 2023 року по жовтень 2023 року на суму 21 603 744,26 грн;
за листопад 2023 року на суму 4 743 859,42 грн;
3) за порушення зобов'язань зі сплати попередньої плати за плановий обсяг послуги за серпень 2023 року до дати, яка передує дню отримання акта за фактичний обсяг послуги, наданої у серпні 2023 року, позивачем здійснено нарахування 3% річних за періоди:
- з 11.08.2023 по 08.09.2023 на суму 6 986 075,88 грн,
- з 21.08.2023 по 08.09.2023 на суму 6 986 075,88 грн,
- з 01.09.2023 по 08.09.2023 на суму 5 988 065,04 грн.
4) за порушення зобов'язань зі сплати остаточної плати за фактичний обсяг послуг, наданої у серпні 2023 року, позивачем здійснено наступні нарахування:
- 3% річних:
за період з 16.09.2023 по 17.11.2023 на суму 21 602 170,40грн;
за період з 18.11.2023 по 18.12.2023 на суму 21 546 029,82 грн;
за період з 19.12.2023 по 20.12.2023 на суму 16 546 029,82 грн;
- інфляційних втрат: за жовтень 2023 року на суму 21 602 170,40грн;
за листопад 2023 року на суму 21 546 029,82грн;
5) за порушення зобов'язань зі сплати попередньої плати за плановий обсяг послуги за вересень 2023 року до дати, яка передує дню отримання акта за фактичний обсяг послуги, наданої у вересні 2023 року, позивачем здійснено нарахування 3% річних за періоди:
- з 11.09.2023 по 15.09.2023 на суму 7 299 064,92 грн,
- з 16.09.2023 по 09.10.2023 на суму 7 299 064,92 грн,
- з 21.09.2023 по 09.10.2023 на суму 7 299 064,92 грн,
- з 01.10.2023 по 09.10.2023 на суму 256 341,36 грн.
6) за порушення зобов'язань зі сплати остаточної плати за фактичний обсяг послуг, наданої у вересні 2023 року, позивачем здійснено наступні нарахування:
- 3% річних:
за період з 16.09.2023 по 20.12.2023 на суму 20 985 588,04грн;
- інфляційних втрат: за період - листопад 2023 року на суму 20 985 588,04грн;
7) за порушення зобов'язань зі сплати попередньої плати за плановий обсяг послуги за жовтень 2023 року до дати, яка передує дню отримання акта за фактичний обсяг послуги, наданої у жовтні 2023 року, позивачем здійснено нарахування 3% річних за періоди:
- з 11.10.2023 по 07.11.2023 на суму 7 463 584,80 грн,
- з 21.10.2023 по 07.11.2023 на суму 7 463 584,80 грн,
- з 01.11.2023 по 07.11.2023 на суму 6 397 358,40 грн.
8) за порушення зобов'язань зі сплати остаточної плати за фактичний обсяг послуг, наданої у жовтні 2023 року, позивачем здійснено наступні нарахування:
- 3% річних:
за період з 16.10.2023 по 20.12.2023 на суму 24 048 082,34грн;
- інфляційних втрат: за період - листопад 2023 року на суму 24 048 082,34грн;
9) за порушення зобов'язань зі сплати попередньої плати за плановий обсяг послуги за листопад 2023 року до дати, яка передує дню отримання акта за фактичний обсяг послуги, наданої у листопаді 2023 року, позивачем здійснено нарахування 3% річних за періоди:
- з 11.11.2023 по 07.12.2023 на суму 8 185 867,20 грн,
- з 21.11.2023 по 07.12.2023 на суму 8 185 867,20 грн,
- з 01.12.2023 по 07.12.2023 на суму 7 016 457,60 грн.
10) за порушення зобов'язань зі сплати остаточної плати за фактичний обсяг послуг, наданої у листопаді 2023 року, позивачем здійснено наступні нарахування:
- 3% річних: за період з 16.12.2023 по 20.12.2023 на суму 27 252 257,93грн.
Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що заявлені до стягнення позивачем суми 785 950,30грн 3% річних та 810 263,35грн інфляційних втрат не виходять за межі сум, обрахованих судом.
За таких обставин справи позовні вимоги в частині стягнення 785 950,30грн 3% річних та 810 263,35грн інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
АТ "Житомиробленерго" у відзиві на позовну заяву просило суд звільнити товариство від відповідальності у вигляді сплати, нарахованих 3% річних та інфляційних втрат за порушення зобов'язань за договором №0528-03041 від 23.05.2019 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ( т.2, а.с.78-84).
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що основне фінансування - суб'єктів природних монополій залежить безпосередньо від затвердженого НКРЕКП розміру відповідного тарифу на послуги. Протягом 2023 року тарифи на послуги ПрАТ НЕК "Укренерго" щоквартально збільшувалися, а тарифи на послуги АТ "Житомиробленерго" встановлені на період з 01.01.2023 до 31.12.2023 є незмінними. Вказане призвело до того, що АТ "Житомиробленерго" несе більші витрати на послуги ПАТ НЕК "Укренерго", ніж спроможне оплатити. У 2023 році НКРЕКП здійснено перевірку АТ "Житомиробленерго" щодо дотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії за період 2021-2022роки. 18.07.2023 №1332 прийнято постанову НКРЕКП "Про накладення штрафу на АТ "Житомиробленерго" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання" (т.2, а.с.85-88). На момент укладення договорів з ПАТ НЕК "Укренерго", підприємство не могло передбачити такої надзвичайної ситуації як введення в Україні воєнного стану. Договором №0528-03041 від 23.05.2019 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління передбачено обставини, за наявності яких сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов'язань. На виконання цього розділу договору, відповідач надіслав позивачу лист від 10.11.2023 № 05/27602 про настання форс-мажорних обставин. Настання форс-мажорних обставин для АТ "Житомиробленерго" підтверджується висновком Рівненської торгово-промислової палати від 06.11.2023 №56.01/584.
Представник ПАТ НЕК "Укренерго" заперечувала проти задоволення клопотання про звільнення від сплати, пені інфляційних та 3% річних, зазначивши, що не є форс-мажорною обставиною відсутність у боржника коштів. Висновок Торгово-промислової палати України чи її представництва не є беззаперечним доказом існування форс-мажору, суд повинен оцінювати такий доказ з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості виконання ним свого обов'язку по оплаті за надані послуги за спірним договором внаслідок дії форс-мажорних обставин, доказів про наявність причинно-наслідкового зв'язку між дією форс-мажорних обставин та порушенням зобов'язання за договором, відповідно до розділу 7 договору. Лист АТ "Житомиробленерго" від 10.11.2023 про наявність форс-мажорних обставин надісланий ПрАТ НЕК "Укренерго" поза межами періоду наявної заборгованості, за яким позивач звернувся з позовом про стягнення. Нарахування 3% річних та інфляційних, згідно ст. 625 ЦК України, є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Наявність форс-мажору не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок від інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами.
Як передбачено розділом 7 договору в редакції додаткової угоди від 05.01.2023, сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, якщо вони є наслідком непереборної сили (пожежі, повені, землетрусу, стихійного лиха, воєнних дій та інших обставин непереборної сили), якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього Договору. Якщо форс-мажор продовжується більше шести місяців, то кожна зі Сторін має право відмовитися від подальшого виконання зобов'язань за цим Договором, і в цьому випадку цей Договір вважається припиненим у випадку досягнення Сторонами згоди про правові наслідки по всіх умовах цього Договору. Сторона, яка не може виконати зобов'язання за цим Договором, повинна письмово не пізніше 5 днів з дня настання форс-мажорних обставин повідомити про це іншу Сторону. Наявність форс-мажору має бути підтверджена документами уповноваженого органу України. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання чи припинення форс-мажору позбавляє Сторону права на них посилатися.
З матеріалів справи вбачається, що 13.11.2023 АТ "Житомиробленерго" направило ПАТ НЕК "Укренерго" лист від 10.11.2023 №05/27602 такого змісту: АТ "Житомиробленерго" у відповідності до розділу 9 Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління від 23.05.2019 року №0528-03041 та на підставі Висновку РІВНЕНСЬКОЇ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВОЇ ПАЛАТИ про форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили) від 06.11.2023р. №56.01/584 повідомляє Вас про неможливість з 01.04.2023 в повному обсязі виконувати зобов'язання по Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління від 23.05.2019 року №0528-03041. (т.2, а.с.98) .
У матеріалах справи міститься копія висновку Рівненської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.11.2023 №56.01/584 за зверненням АТ "Житомиробленерго" із заявою від 27.10.2023 №08/25892 (т.2, а.с.85-89) про підтвердження факту настання про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) в період з 01.04.2023, які тривають, зокрема, за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління від 23.05.2019 року №0528-03041, укладеним між АТ "Житомиробленерго" та ПАТ НЕК "Укренерго". Вказаний висновок здійснено на підставі моніторингу постанов НКРЕКП, якими затверджено розмір тарифів на послуги ПАТ НЕК "Укренерго" з передачі електричної енергії, та постанов НКРЕКП, якими затверджено розмір тарифів для АТ "Житомиробленерго" на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії для І та ІІ класу напруги. Згідно з висновком, понесені АТ "Житомиробленерго" протягом 2022 року значні витрати, підняття НКРЕКП тарифів у 2023 році лише на послуги ПрАТ НЕК "Укренерго" призвело до неспроможності АТ "Житомиробленерго" належним чином виконувати зобов'язання, зокрема, за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління від 23.05.2019 року №0528-03041. Вказані обставини призвели до нарощування АТ "Житомиробленерго" боргів перед ПрАТ НЕК "Укренерго".
Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Натомість настання обставин непереборної сили відповідно до закону звільняє від відповідальності за неналежне виконання господарського зобов'язання, а не від його виконання в цілому.
Суд зазначає, що посилання відповідача на форс-мажорні обставини, які виникли через збройну агресію росії в Україні, не мають заздалегідь встановлений характер і при їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх надзвичайність та невідворотність.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України серед іншого, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
У ч.1 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні зазначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо (ч. 2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні).
Отже, форс-мажорність обставин визначається індивідуально через обґрунтування причинно-наслідкового зв'язку між обставинами і неможливістю вчасного виконання зобов'язань, і підтверджується висновком ТПП, який буде засвідчувати форс-мажорні обставини для зобов'язань по конкретному договору.
Суд враховує, що договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління від 23.05.2019 року №0528-03041 передбачено, що одна сторона повинна невідкладно повідомити іншу сторону про неможливість виконання договору через дію форс-мажорних обставин. Однак лист АТ "Житомиробленерго" від 10.11.2023 №05/27602, адресований ПрАТ НЕК "Укренерго", про настання форс-мажорних обставин направлений майже за межами спірного періоду (липень-листопад 2023 року), а саме 13.11.2023.
Водночас суд враховує, що воєнний стан в Україні стосуються і ПрАТ НЕК "Укренерго" як суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність в Україні.
У висновку Рівненської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.11.2023 №56.01/584 зазначено про різницю тарифів на послуги ПрАТ НЕК "Укренерго" та АТ "Житомиробленерго", що спричинило дефіцит коштів у відповідача.
Водночас, відповідно до законодавства України (ч.2 ст.217 ЦК України) не вважається випадком, який дає підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, зокрема, відсутність у боржника грошових коштів (з будь-якої причини).
Платежі, встановлені ст. 625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов'язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання плати від боржника за користування утриманими грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи викладене, суд відмовляє АТ "Житомиробленерго" у задоволенні клопотання про звільнення товариства від відповідальності у вигляді сплати нарахованих ПрАТ НЕК "Укренерго" 3% річних та інфляційних за порушення зобов'язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління від 23.05.2019 року №0528-03041.
Відповідач посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 просить зменшити 3% річних.
З даного приводу суд зазначає, що у справі №902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити лише розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України. При цьому, за висновком Великої Палати Верховного Суду підстави та обставини для такого зменшення процентів річних суд повинен встановлювати у кожному конкретному випадку.
Суд враховує, що правовідносини у справі № 902/417/18 та № 906/1681/23 не є подібними за встановленими фактичними обставинами, зокрема у правовідносинах в справі №902/417/18 сторони змінили розмір процентної ставки, передбаченої в ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40% та 96% річних, в той час як у справі № 906/1681/23 відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання визначена в розмірі процентної ставки, передбаченої в ч. 2 ст. 625 ЦК України - 3% річних.
Крім того суд зауважує, що у справі № 902/471/18 заявлений розмір відсотків річних становив 89,25% від суми основного боргу, а у справі №906/1681/23 розмір заявлених до стягнення 3% річних становіть 0,88% від суми заборгованості яка була заявлена у позові.
За таких обставин, у задоволенні клопотання відповідача про зменшення 3% річних суд відмовляє.
Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення 785 950,30грн 3% річних та 810 263,35грн інфляційних втрат є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 8 104 757,50грн, суд відмовляє.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 1, 2, ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (10008, Житомирська область, м.Жиомир, вул.. Косенка Віктора, буд. 32/8, код ЄДРПОУ 22048622) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227):
- 785 950,30грн 3% річних,
- 810 263,35грн інфляційних втрат,
- 19 154,56грн витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 19.07.24
Суддя Кравець С.Г.
Надіслати:
1 - позивачу (ЄДРПОУ 00100227) та представникам позивача - Електронний Суд,
2 - відповідачу (ЄДРПОУ 42095943) - Електронний Суд.