Рішення від 08.07.2024 по справі 902/1001/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2024 р. Cправа № 902/1001/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області (вул. Волонтерів, буд. 15а, м. Гайсин, Вінницька область, 23700) в інтересах держави в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, м. Вінниця, 21100) та Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради (вул. Центральна, буд. 131, с. Ольгопіль, Гайсинський район, Вінницька область, 24830)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 117 016,52 грн.

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представників сторін:

прокурора Суходоля М.В. за посвідченням;

позивача 1 Франчук І.О. згідно виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ;

позивача 2 не з'явився;

відповідача не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 51/1-2153вих-23 від 24.07.2023 керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області та Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" про визнання недійсними наступних Додаткових угод до Договору № ЧЧ-132300 від 27.07.2021 про постачання електричної енергії: №б/н від 01.09.2021; № б/н від 01.10.2021, та стягнення з ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" на користь Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 117 016,52 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2023 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.

Суд, ухвалою від 01.08.2023 за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/1001/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначив на 19.09.2023.

11.08.2023 на адресу суду надійшли пояснення № б/н від 11.08.2023 (вх. номер канц. суду 01-34/7425/23 від 11.08.2023) за підписом представника позивача-1 Ірини Остачинської по суті справи.

18.08.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 1.13-1410 від 14.08.2023.

25.08.2023 на адресу суду від прокурора надійшла відповідь на відзив № 51-3248вих-23 від 23.08.2023.

Дослідивши пояснення № б/н від 11.08.2023 (вх. номер канц. суду 01-34/7425/23 від 11.08.2023) та додані до нього матеріали, з метою повного, об'єктивного, всебічного розгляду справи, судом долучено означені пояснення разом з доказами до матеріалів справи.

За результатами слухання справи 19.09.2023, з урахуванням клопотання прокурора у справі, судом продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 12.10.2023, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.

02.10.2023 на адресу суду надійшли пояснення № б/н від 02.10.2023 (вх. номер канц. суду 01-34/9255/23 від 02.10.2023) за підписом представника позивача-1 Ірини Франчук на виконання вимог ухвали суду від 19.09.2023.

11.10.2023 на адресу суду від прокурора надійшло заперечення № 1.13-5580 від 09.10.2023 відповідача на відповідь на відзив № 51-3248вих-23 від 23.08.2023.

Суд, ухвалою від 13.10.2023 повідомив учасників справи про підготовче судове засідання у справі № 902/1001/23, яке призначене на 16.11.2023.

15.11.2023 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання № 1.13-6223 від 10.11.2023 про зупинення провадження у справі № 902/1001/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/2321/22.

15.11.2023 на електронну адресу суду від прокурора надійшла заява № 02.51/1-3461ВИХ-23 від 15.11.2023 про зміну предмету позову.

За результатами слухання справи 16.11.2023, судом, з метою забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків, розгляд клопотання № 1.13-6223 від 10.11.2023 про зупинення провадження у справі № 902/1001/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/2321/22 та заяви № 02.51/1-3461ВИХ-23 від 15.11.2023 про зміну предмету позову відкладено до наступного судового засідання. Разом з цим, судом відкладено підготовче засідання на 21.11.2023, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.

Суд, ухвалою від 21.11.2023, серед іншого, зупинив провадження у справі №902/1001/23 до закінчення розгляду Великою палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/2321/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду, зобов'язавши при цьому сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 902/1001/23.

01.03.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання №б/н від 01.03.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/2245/24 від 01.03.2024) представника відповідача - адвоката Обертюх Т.С. про поновлення провадження у справі № 902/1001/23.

Суд, ухвалою від 06.03.2024 поновив провадження у справі № 902/1001/23 та призначив підготовче засідання на 26.03.2024.

07.03.2024 через підсистему ЄСІСТ "Електронний суд" надійшло клопотання № б/н від 07.03.2024 (вх. № 01-34/2528/24 від 07.03.2024) представника відповідача - адвоката Обертюх Т.С. про долучення пояснень до матеріалів справи.

25.03.2024 на адресу суду від прокурора надійшла заява № 02.51/1-801ВИХ-24 від 20.03.2024 про зміну предмету позову.

Дослідивши клопотання № б/н від 07.03.2024 (вх. № 01-34/2528/24 від 07.03.2024) представника відповідача - адвоката Обертюх Т.С. та додані до нього документи, судом встановлено, що означені документи подані без додержання вимог ст.ст. 118,119 ГПК, а тому залишені без розгляду.

За результатами слухання справи 26.03.2024, судом, з метою забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків, розгляд заяви № 02.51/1-801ВИХ-24 від 20.03.2024 про зміну предмету позову відкладено до наступного судового засідання. Разом з цим, з урахуванням усного клопотання представника відповідача, судом відкладено підготовче засідання на 16.04.2024, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.

10.04.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання №б/н від 10.04.2024 (вх. № 01-34/3814/24 від 10.04.2024) представника відповідача - адвоката Обертюх Т.С. про поновлення процесуального строку та долучення доказів до матеріалів справи.

Дослідивши в судовому засіданні 16.04.2024 заяву № 02.51/1-801ВИХ-24 від 20.03.2024 керівника Гайсинської окружної прокуратури - Євгена Комаровського про зміну предмету позову, судом встановлено, що остання відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, а тому прийнята до розгляду.

Протокольною ухвалою від 16.04.2024 судом залишено без розгляду клопотання № б/н від 10.04.2024 (вх. № 01-34/3814/24 від 10.04.2024) про поновлення процесуального строку та долучення доказів до матеріалів справи у зв'язку з відкликанням представником відповідача означеного клопотання.

За результатами слухання справи 16.04.2024, судом, з урахуванням усного клопотання представника відповідача, відкладено підготовче засідання на 07.05.2024, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

17.04.2024 на адресу суду від прокурора надійшло заперечення № 02.51/1-1083вих-24 від 15.04.2024 на клопотання № б/н від 10.04.2024 (вх. № 01-34/3814/24 від 10.04.2024) відповідача.

22.04.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшов відзив № б/н від 22.04.2024 (вх. № 01-34/4266/24 від 22.04.2024) представника відповідача - адвоката Обертюх Т.С. на заяву керівника Гайсинської окружної прокуратури про зміну предмету позову.

29.04.2024 на адресу суду від прокурора надійшла відповідь на відзив № 02.51/1-1215вих-24 від 26.04.2024.

06.05.2024 на електронну адресу суду від прокурора надійшло пояснення № 02.51/1-1300вих-24 від 06.05.2024.

07.05.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло заперечення №б/н від 07.05.2024 (вх. № 01-34/4742/24 від 07.05.2024) представника відповідача - адвоката Обертюх Т.С. на відповідь на відзив № 02.51/1-1215вих-24 від 26.04.2024.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 13.06.2024, про що 07.05.2024 постановлено протокольну ухвалу.

За результатами слухання справи 13.06.2024, з урахуванням заяви № б/н від 05.06.2024 (вх. № 01-34/5876/24 від 05.06.2024) представника відповідача - адвоката Обертюх Т.С., судом відкладено розгляд справи по суті на 02.07.2024, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

02.07.2024 судом було розпочато розгляд справи по суті та заслухано учасників справи, які підтримали свої позиції, викладені у заявах по суті справи та оголошено перерву в судовому засіданні до 05.07.2024, постановивши протокольну ухвалу.

04.07.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла промова в судових дебатах №б/н від 04.07.2024 (вх. № 01-34/6979/24 від 04.07.2024) представника відповідача - адвоката Обертюх Т.С.

04.07.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява №б/н від 04.07.2024 (вх. № 01-34/6983/24 від 04.07.2024) представника відповідача - адвоката Обертюх Т.С. про розгляд справи за відсутності останньої.

На визначену судом (05.07.2024) в судове засідання з'явились прокурор у справі та представник позивача. Позивач-2 та відповідач правом участі в засіданні суду не скористалися. При цьому суд зважає, що про дату, час та місце слухання справи останні повідомлені належним чином ухвалою суду від 02.07.2024.

При розгляді справи 05.07.2024 судом проведено стадію безпосереднього дослідження доказів.

В судовому засіданні 05.07.2024 суд повідомив про завершення розгляду справи по суті та вийшов до нарадчої кімнати для постановлення вступної і резолютивної частини судового рішення.

Після виходу з нарадчої кімнати 08.07.2024 в судове засідання представники сторін не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2021 Відділом освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради (надалі Замовник) було прийнято рішення, щодо проведення процедури відкритих торгів та оприлюднено оголошення про проведення переговорної процедури закупівлі № UА-2021-06-22-007130-c за предметом "Електрична енергія (Електрична енергія) код ДК 021-2015: 09310000-5 - Електрична енергія" з очікуваною вартістю 257 750 грн.

В подальшому, 27.07.2021 між Відділом освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради (позивач 1, за Договором Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (відповідач, за Договором Постачальник) укладено Договір № ЧЧ-132300 про постачання електричної енергії споживачу (надалі Договір).

Предметом вказаного Договору є електрична енергія, ДК 021:2015 під кодом: 09310000-5 «електрична енергія», за ціною 1,824 грн. за 1 кВт*год з урахуванням ПДВ, обсяг електричної енергії: 112 065,22 кВт/год, загальна вартість Договору 204 406,96 грн.

Відповідно до п. 2.1, за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.1 Договору).

Згідно п. 3.4. Договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачу електричну енергію в строк з 01.01.2021 до 31.12.2021.

Пунктом 3.5. Договору визначено місце постачання електричної енергії.

Відповідно до п.13.1. Договору, Договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з 01.07.2021 до 31.12.2021 (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим Договором.

У подальшому, до Договору № ЧЧ-132300 про постачання електричної енергії споживачу між Замовником та Постачальником за ініціативою Постачальника, укладено ще ряд Додаткових угод, якими зменшено обсяги електричної енергії з урахуванням збільшення її ціни, при незмінній ціні Договору, а саме:

01.09.2021 Відділ освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" уклали додаткову угоду № б/н до договору, за умовами якої, у зв'язку з зростанням тарифу сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток № 2, виклавши Таблицю 1 в новій редакції, шляхом збільшення ціни на електричну енергію з 1,824 грн. за 1 кВт/год до 2,865233 грн. за 1 кВт/год. (т. 1 а.с. 58).

01.10.2021 Відділ освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" уклали додаткову угоду № б/н до договору, за умовами якої, у зв'язку з зростанням тарифу сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток № 2, виклавши Таблицю 1 в новій редакції, шляхом збільшення ціни на електричну енергію з 2,865233 грн. за 1 кВт/год до 3,032563 грн. за 1 кВт/год. (т. 1 а.с. 61).

Окрім цього, 29.11.2021 між Сторонами укладено Додаткову угоду № б/н, якою збільшено суму Договору на 46 250,00 грн та відповідно з 15.07.2021 оплата вартості електричної енергії здійснюється в межах доведеного Споживачу кошторису на 2021 рік в сумі 304 000,00 грн.

08.12.2021 між Сторонами укладено Додаткову угоду № б/н, якою збільшено суму Договору на 95 643,00 грн та відповідно з 15.07.2021 оплата вартості електричної енергії здійснюється в межах доведеного Споживачу кошторису на 2021 рік в сумі 399 643,00 грн.

Відділом освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" підписано акти приймання-передачі, а саме:

- актом прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії № ЧЧ-132300/228101/1 від 31.07.2021 поставлено 68 584 кВт*год електричної енергії споживачу в липні 2021 року по ціні 1,658167 грн/кВт*год без ПДВ, а всього на суму 136 468,48 грн. (у тому числі ПДВ 22 744,75 грн) (т.1 а.с. 65);

- актом прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії № ЧЧ-132300/259736/1 від 31.08.2021 поставлено 1 180 кВт*год електричної енергії споживачу в серпні 2021 року по ціні 2,604991 грн/кВт*год без ПДВ, а всього на суму 3 688,67 грн. (у тому числі ПДВ 614,78 грн) (т.1 а.с. 72);

- актом прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії № ЧЧ-132300/292089/1 від 18.10.2021 поставлено 13 488 кВт*год електричної енергії споживачу в вересні 2021 року по ціні 2,604994 грн/кВт*год без ПДВ, а всього на суму 42 163,39 грн. (у тому числі ПДВ 7 027,23 грн) (т.1 а.с. 74);

- актом прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії № ЧЧ-132300/326670/1 від 29.11.2021 поставлено 6 381 кВт*год електричної енергії споживачу в жовтні 2021 року по ціні 3,032562 грн/кВт*год без ПДВ, а всього на суму 23 220,94 грн. (у тому числі ПДВ 3 870,16 грн) (т.1 а.с. 81);

- актом прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії № ЧЧ-132300/392772/1 від 01.12.2021 поставлено 26 220 кВт*год електричної енергії споживачу в грудні 2021 року по ціні 3,032563 грн/кВт*год без ПДВ, а всього на суму 95 416,56 грн. (у тому числі ПДВ 15 902,76 грн) (т.1 а.с. 85).

Прокурор в позовній заяві зазначає, що Гайсинською окружною прокуратурою в ході вивчення стану законності у сфері публічних закупівель товарів, робіт та послуг виявлено факт порушення інтересів держави внаслідок незаконного підвищення ціни товару, визначеної в Договорі про закупівлю, а саме внаслідок укладення Додаткових угод №№ б/н від 01.09.2021 та від 01.10.2021 збільшено ціну за одиницю товару з 1,824 грн. до 3,64 грн. за 1 кВт/год., тобто на 1,82 грн (майже на 100% від первинної ціни).

На переконання прокурора таке підвищення ціни товару відбувалось за відсутності документального підтвердження Постачальником коливання ціни на товар на ринку.

Так прокурор зауважує, що ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» до додаткової угоди № б/н від 01.09.2021 у якості обґрунтування коливання ціни на електричну енергію надав експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати від 19.10.2021 №В-541 та лист ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ, яким повідомлено Відділ освіти про зміну ціни та надіслано проект додаткових угод.

В експертному висновку Вінницької торгово-промислової палати від 19.10.2021 №В-541 наведена інформація про коливання середньозваженої ціни електричної енергії за І декаду жовтня (2568,15 грн./МВт.год.) відносно І декади вересня 2021 року (2217,07 грн./МВт.год.), в торговій зоні - ОЕС України, згідно інформації ДП «Оператор ринку», по результатам торгів на РДН, проте інформація ДП «Оператор ринку» - відсутня.

При підписанні додаткової угоди № б/н від 01.10.2021 підставою збільшення ціни товару слугував експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати від 09.11.2021 №В-596. В експертному висновку Вінницької торгово-промислової палати від 09.11.2021 №В-596 надано інформацію щодо зміни вартості середньозваженої ціни електричної енергії на ОЕС України та РДН за І декаду жовтня 2021 року (2793,44 грн./МВт.год.) відносно середньозваженої ціни за І декаду вересня 2021 року (2230,78 грн./МВт.год.), в торговій зоні - ОЕС України, згідно інформації ДП «Оператор ринку», по результатам торгів на РДН, проте інформація ДП «Оператор ринку» - відсутня.

У експертних висновках Вінницької торгово-промислової палати №В-596 від 09.11.2021 та №В-541 від 19.10.2021 в п. 1 «Примітки» вказано, що всі дані в експертному висновку наведені виходячи з результатів пошуку інформації, отриманої на дату складання висновку та носять інформаційний характер.

Прокурор стверджує, що при укладанні додаткових угод не надано належного підтвердження коливання фактичної ціни електричної енергії РДН з урахуванням податку на додану вартість та урахуванням тарифу на передачу електричної енергії, що не відповідає п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» №922.

Отже, на переконання прокурора, Замовником Відділом освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради здійснено оплату товару за значно вищою ціною, ніж було розраховано під час укладення Договору. Такі недобросовісні дії ТОВ «Енера Вінниця» зробили результат закупівлі невизначеним та тягнуть за собою неефективне використання бюджетних коштів.

За твердженням прокурора, зміна ціни за одиницю товару, закуповуваного у відповідності до норм Закону, можлива у разі істотної зміни ринкової ціни на товар в проміжок часу після укладення договору про закупівлю та до повного його виконання та винятково пропорційно такій зміні.

Крім вимоги про визнання Додаткових угод недійсними прокурор просить стягнути з відповідача надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 117 016,52 грн, в обґрунтування чого зазначає таке.

Згідно актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за період серпень-грудень 2021 Відділ освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради фактично отримав 142 135 кВт.год. електричної енергії, сплативши - 375 702,22 грн з ПДВ.

Таким чином, за Договором № ЧЧ-132300 від 27.07.2021 за період серпень-грудень 2021 Відділом освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради надмірно сплачено - 117 016,52 грн. (375 702,22 грн. - 258 685.70 грн.).

Отже, на підставі Додаткових угод №№ б/н від 01.09.2024 та від 01.10.2024 за поставлений товар в кількості 142 135 кВт/год. сплачено бюджетних коштів на загальну суму 375 702,22 грн, як наслідок, саме 117 016,52 грн підлягає стягненню.

З огляду на викладене, прокурор звернувся до суду з позовом про визнання 2 (двох) Додаткових угод недійсними та стягнення з ТОВ «Енера Вінниця» на користь Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради надмірно сплачених коштів у сумі 117 016,52 грн.

Відповідач заперечує проти позову. Суть заперечень, серед іншого, зводиться до того, що відсутні підстави для здійснення прокурором самостійного представництва інтересів держави у цій справі, оскільки прокурор звернувся в інтересах особи, яка не має статусу позивача у справах щодо оскарження процедур закупівлі, проведених відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".

По суті заявлених позовних вимог ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" вважає, що спірні Додаткові угоди укладені відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року № 922-VIII (далі - Закон), забезпечують баланс інтересів сторін, тому повністю заперечує проти позову.

Також відповідач вважає, що обрання прокурором та позивачем такого способу захисту, як визнання Додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу №ЧЧ-132300 від 27.07.2021 недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону, що також узгоджується із правовою позицією у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Відповідач вважає, що для стягнення коштів з відповідача, позивач повинен обґрунтувати та довести належними та допустимими доказами факт того, що оскаржувані Додаткові угоди є нікчемними. Тоді як прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що зазначені додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону.

При цьому відповідач посилається на положення частини п'ятої статті 41 Закону, які дозволяють збільшити ціну за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Крім того, як в проекті договору, що міститься у складі тендерної документації на закупівлю електричної енергії, так і в укладеному між сторонами Договорі визначено порядок зміни умов Договору, у тому числі і в разі збільшення ціни за одиницю товару, який також було дотримано сторонами при укладенні відповідної Додаткової угоди.

Відповідач вважає, що сторони правомірно вносили зміни у частині ціни за одиницю товару, але не більше 10 відсотків з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, при цьому, що такі зміни не призвели до збільшення суми, визначеної в Договорі, в той час як законодавчо не передбачено обмеження в частині перегляду (зменшення) запланованих обсягів постачання товару, визначеного сторонами на момент укладення договору. Сторони належним чином виконали свої зобов'язання відповідно до такого Договору.

Таким чином відповідач доводить, що Договір між ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» та позивачем 2 і Додаткові угоди до нього було укладено з дотриманням норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» та інших нормативних актів законодавства України.

У відповіді на відзив прокурор, спростовує твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, зокрема зазначає, що у позовній заяві належним чином та в достатньому обсязі обґрунтовані підстави представництва інтересів держави в суді в особі позивачів - Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області та Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради з посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», ГПК України, правових висновків Конституційного та Верховного судів, Європейського суду з прав людини.

Також, на думку прокурора, є необґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладення Додаткових угод до Договору постачання електричної енергії споживачу.

Прокурор вказує, що Додаткові угоди №№ б/н від 01.09.2024 та від 01.10.2024 порушують вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та права Замовника.

Експертні висновки Вінницької торгово-промислової палати, як обґрунтування збільшення ціни за електроенергію, не можуть виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на електроенергію на ринку та не можуть бути розцінені як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до Договору № ЧЧ-132300 від 27.07.2021 в частині збільшення вартості електроенергії.

Тому прокурор вважає, що ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» ініціювало укладення додаткових угод №№ б/н від 01.09.2024 та від 01.10.2024 у порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), а саме належним чином не обґрунтовано коливання ціни, перевищено 10% максимальний ліміт щодо зміни ціни за одиницю товару та порушенням інтересів суспільства і держави в особі Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради.

Враховуючи вищевикладене, на переконання прокурора, наявні фактичні обставини, з якими закон пов'язує визнання оскаржуваних Додаткових угод недійсними на момент їх укладення, оскільки останні суперечить п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак наявні підстави для визнання їх недійсними відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач наголошує, що прокурором не доведено, що Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (позивач-1) є належним позивачем, так як відповідно до пункту 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Також відповідач вказує, що наданий прокурором до матеріалів справи висновок за результатами моніторингу процедури закупівлі від 30.05.2023, не може бути належним доказом.

У заяві про зміну предмету позову прокурор зазначає, що додатковою угодою № б/н без дати до договору, сторони, у зв'язку з зростанням тарифу дійшли згоди внести зміни в Додаток № 2, виклавши Таблицю 1 в новій редакції, шляхом збільшення ціни на електричну енергію до 1,658168 грн. за 1 кВт/год. (т. 2 а.с. 152).

01.08.2021 Відділ освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" уклали додаткову угоду № б/н до договору, за умовами якої, у зв'язку з зростанням тарифу сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток № 2, виклавши Таблицю 1 в новій редакції, шляхом збільшення ціни на електричну енергію з 1,82 грн. за 1 кВт/год до 2,60 грн. за 1 кВт/год. (т. 2 а.с. 153).

01.09.2021 Відділ освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" уклали додаткову угоду № б/н до договору, за умовами якої, у зв'язку з зростанням тарифу сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток № 2, виклавши Таблицю 1 в новій редакції, шляхом збільшення ціни на електричну енергію з 3,12 грн. за 1 кВт/год до 4,80 грн. за 1 кВт/год. (т. 2 а.с. 154).

01.10.2021 Відділ освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" уклали додаткову угоду № б/н до договору, за умовами якої сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток № 2, виклавши Таблицю 1 в новій редакції, шляхом зменшення ціни на електричну енергію з 4,80 грн. за 1 кВт/год до 3,43 грн. за 1 кВт/год.

01.11.2021 Відділ освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" уклали додаткову угоду № б/н до договору, за умовами якої сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток № 2, виклавши Таблицю 1 в новій редакції, шляхом зміни ціни на електричну енергію на 3,57 грн. за 1 кВт/год.

01.12.2021 Відділ освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" уклали додаткову угоду № б/н до договору, за умовами , у зв'язку з зростанням тарифу сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток № 2, виклавши Таблицю 1 в новій редакції, шляхом збільшення ціни на електричну енергію до 5,28 грн. за 1 кВт/год.

Прокурор стверджує, що укладенні додаткові угоди не відповідають п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» №922 та мають бути визнані судом недійсними з підстав, зазначених у позові.

Крім вимоги про визнання Додаткових угод недійсними прокурор просить стягнути з відповідача надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 138 185,15 грн, в обґрунтування чого зазначає таке.

Згідно актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за період серпень-грудень 2021 Відділ освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради фактично отримав 142 115 кВт.год. електричної енергії, сплативши - 397 402,91 грн з ПДВ.

Таким чином, за Договором № ЧЧ-132300 від 27.07.2021 за період серпень-грудень 2021 Відділом освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради надмірно сплачено - 138 185,15 грн. (397 402,91 грн. - 259 217,76 грн.).

Отже, на підставі укладених Додаткових угод за поставлений товар в кількості 142 115 кВт/год. сплачено бюджетних коштів на загальну суму 375 702,22 грн, як наслідок, саме 138 185,15 грн підлягає стягненню.

Відповідач заперечує проти позову з урахуванням заяви про зміну предмету позову. Суть заперечень, серед іншого, зводиться до того, що для стягнення коштів з відповідача, позивач повинен обґрунтувати та довести належними та допустимими доказами факт того, що оскаржувані Додаткові угоди є нікчемними. Тоді як прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що зазначені додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону.

У відповіді на відзив прокурор, спростовує твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, зокрема зазначає, що Додаткові угоди №№ б/н та дати, від 01,08,2021, від 01.09.2024, від 01.10.2024, від 01.11.2021, від 01.12.2021 порушують вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та права Замовника.

Експертні висновки Вінницької торгово-промислової палати, як обґрунтування збільшення ціни за електроенергію при укладанні Додаткових угод № б/н від 01.09.2021, від 01.10.2021, не можуть виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на електроенергію на ринку та не можуть бути розцінені як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до Договору № ЧЧ-132300 від 27.07.2021 в частині збільшення вартості електроенергії.

При цьому прокурор зауважує, що для підписання додаткових угод № б/н без дати, від 01.08.2021 ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» не підтверджено документально підстави для збільшення вартості електроенергії.

Враховуючи вищевикладене, на переконання прокурора, наявні фактичні обставини, з якими закон пов'язує визнання оскаржуваних Додаткових угод недійсними на момент їх укладення, оскільки останні суперечить п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак наявні підстав для визнання їх недійсними відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Позивач 1 - Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області надав пояснення, в яких зауважує на тому, що на підставі отриманого звернення Гайсинської окружної прокуратури № 51/1-1167вих-23 від 28.04.2023, проведено моніторинг процедури закупівлі № UА-2021-06-22-007130-c.

За результатами моніторингу закупівлі № UА-2021-06-22-007130-c, згідно частини 6 статті 8 Закону № 922 Управлінням складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 30.05.2023, де зафіксовано порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 41, пунктів 11 та 12 частини 1 статті 10 Закону № 922.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Щодо визначення прокурором позивачами Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іванівської сільської ради, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановленому законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Стаття 53 Господарського процесуального Кодексу України (далі - ГПК України) передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004, види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.

Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Статтею 1, ч.2 ст.5 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/11).

У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова ВСУ від 21.02.2018 у справі №553/3280/16-а).

Прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-ХІІ та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 №43.

Статтею 2 цього Закону визначено, що головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Пункт 8 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачає право органів Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Відповідно до п. 7 Положення про Державну аудиторську службу України Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Наказом Держаудитслужби України від 02.06.2016 №23 затверджено Положення про Північний офіс Держаудитслужби, згідно з яким Північний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальних одиниць за їх місцезнаходженням відповідно.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17).

З урахуванням наведеного Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі 911/1497/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18).

Держаудитслужба є компетентним органом, з повним обсягом цивільної дієздатності та має повноваження звертатися до суду для захисту порушених інтересів держави у сфері публічних закупівель, а тому прокурор за наявності підстав представництва інтересів держави, може здійснювати таке представництво в особі цього компетентного органу.

Як стверджує прокурор, в порядку положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Хмільницькою окружною прокуратурою повідомлено Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, як структурний підрозділ у Вінницькій області міжрегіонального територіального органу Держаудитслужби, про встановлені порушення бюджетного законодавства та Закону України "Про публічні закупівлі" під час укладення Відділом освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради додаткових угод до Договору № ЧЧ-132300 від 27.07.2021.

Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області повідомило окружну прокуратуру, що відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922-VII прийнято рішення про початок моніторингу зазначеної закупівлі, яке оприлюднено на вебпорталі Уповноваженого органу 09.05.2023. За результатами моніторингу процедури закупівлі № UА-2021-06-22-007130-c Управлінням встановлено порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 41, пунктів 11 та 12 частини 1 статті 10 Закону № 922 внаслідок внесення змін до істотних умов Договору про закупівлю, не передбачених законом, та зобов'язано вжити заходів щодо усунення виявлених порушень Замовника процедури закупівлі, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення.

З метою забезпечення вжиття саме уповноваженими особами органом заходів реагування у зв'язку з виявленими порушеннями, Гайсинською окружною прокуратурою листом № 51/1-1809вих-23 від 22.06.2023 повідомлено уповноважений орган щодо необхідності безпосередньо Північним офісом Держаудитслужби звернутись до суду з відповідним позовом або повідомити про причини, що цьому перешкоджають.

У відповідь Північний офіс Держаудитслужби у Вінницькій області 30.06.2023 за № 260205-17/2156-2023 повідомило, що заходи з метою усунення виявлених порушень останніми не вживались та можливості звернутись до суду з позовом не мають у зв'язку з особливістю нормативно-правового регулювання їх повноважень.

Відповідно до п. 46 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Відповідно до пункту 10 статті 10 Закону №2939 орган державного фінансового контролю має право звернення до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.04.2019 у справі № 824/753/16-а дійшла висновку, що аналіз норм Закону № 2939 дає підстави вважати, що орган державного фінансового контролю проводить державний фінансовий контроль щодо підконтрольних установ. Його право вимоги, передбачене статтею 10 Закону № 2939, може бути адресоване виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави можливе лише у випадку незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю.

Крім того, у постанові від 21.03.2019 по справі № 912/898/18 Верховний Суд зазначає, що: «Відповідно до Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп.9 п.4 Положення)».

Управлінням ревізія в Ольгопільській сільській раді не проводилась, порушення законодавства з питань збереження і використання активів не виявлялись, вимога про їх усунення не виставлялась.

Підпунктом 3 пункту 4 Положення передбачено, що Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, моніторингу закупівель.

Частиною першою статті 5 Закону № 2939 передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється, зокрема, шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі». Порядок проведення моніторингу закупівель врегульований статтею 8 Закону №922.

Тобто, Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області як органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо припинення та визнання недійсними додаткових угод до договору не вживались. Тобто орган не вжив жодних належних та ефективних заходів для усунення порушень, про які повідомлено прокурором, що призводить до порушення економічних інтересів держави та свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Оскільки позивач-1 відповідного позову про визнання недійсними спірних додаткових угод та застосування наслідків недійсності цих правочинів не подав, тобто фактично самоусунувся від виконання покладених на нього обов'язків, така бездіяльність свідчить про вияв негативної поведінки уповноваженого суб'єкта щодо захисту інтересів держави та необхідності належного захисту цих інтересів.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №905/1529/20.

Тому, визначення прокурором цього органу позивачем є обґрунтованим, приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли з серпня 2021 року, однак уповноваженим органом заходів, до усунення порушень та фактичного стягнення надмірно сплачених коштів не вжито, хоча достеменно було відомо про дані обставини.

Крім того, положеннями ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» одним із основних принципів місцевого самоврядування визначено поєднання місцевих і державних інтересів.

Відповідно до ст. 10 вказаного Закону України сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Статтею 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» визначено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Зазначені у позові порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» завдають шкоди державним інтересам у вигляді незаконних витрат коштів, унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів бюджету і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави.

Згідно умов закупівлі розрахунок з виконавцем робіт за цією закупівлею здійснюватиметься в межах виділених бюджетних призначень.

У п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України закріплено принцип ефективності при складанні та виконанні бюджетів, який передбачає, що учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Ефективне використання бюджетних коштів, зокрема шляхом проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг у відповідності до вимог чинного законодавства становить безумовний інтерес держави, оскільки безпосередньо впливає на її соціально-економічний розвиток, забезпечення гарантій у сфері охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення найбільш не захищених верств населення.

У даному контексті публічні закупівлі відіграють ключову роль у забезпеченні раціонального, стійкого економічного зростання держави, як один із інструментів для створення умов до найбільш ефективного використання бюджетних коштів.

Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу виконавчої влади, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із ст. 6 Конституції України, здійснює свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткових угод, які суперечать вимогам законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Згідно ч. 1, 2 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи, які є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відділ освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради діє на підставі Положення, затвердженого рішенням Ольгопільської сільської ради від 24.01.2023 № 587 (далі - Положення).

Відповідно до Положення Відділ освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради (далі - Відділ) є виконавчим органом Ольгопільської сільської ради.

Згідно з п. 1.8 розділу 1 Положення Відділ є органом управління закладами та установами освіти, культури та спорту Ольгопільської сільської територіальної громади.

Згідно з пунктами 7.1 розділу 7 Положення Відділ фінансується за рахунок коштів бюджету Ольгопільської сільської територіальної громади, які виділені на його утримання, інших коштів, передані Відділу згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 6.2.5. розділу 6 Положення Відділ розпоряджається коштами. які виділяються на забезпечення діяльності Відділу.

Отже, Відділ є головним розпорядником коштів, передбачених у бюджеті Ольгопільської сільської територіальної громади на утримання закладів та установ освіти, культури та спорту комунальної власності.

Відділ освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради є компетентним органом, з повним обсягом цивільної дієздатності та має повноваження звертатися до суду для захисту порушених інтересів держави, у тому числі у сфері публічних закупівель, а тому прокурор за наявності підстав представництва інтересів держави, може здійснювати таке представництво в особі цього компетентного органу.

Зі змісту відповіді Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради, наданої на запит окружної прокуратури, вказаним органом заходи щодо стягнення грошових коштів за непоставлений товар у судовому порядку не вжито, відповідний позов до суду не скеровувався, хоча мав таку можливість, оскільки про виявлені порушення йому було повідомлено та не заперечує щодо звернення окружною прокуратурою з позовною заявою до суду.

Отже, не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства та безпідставне витрачання бюджетних коштів, а ні Управлінням, а ні Відділом, не вжито заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави при укладанні Договору постачання електричної енергії, а також повернення надміру сплачених коштів до бюджету.

Тому, визначення прокурором позивачами Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області та Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради є обґрунтованим, приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли у 2021 році, однак, заходів для усунення порушень та фактичного стягнення надмірно сплачених коштів уповноваженими органами не вжито, хоча достеменно відомо про дані обставини.

Жодним законодавчим актом прокурора не зобов'язано в позовній заяві зазначати причини бездіяльності позивача (позивачів).

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 згідно з якими прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Неефективне та нераціональне використання бюджетних коштів підриває засади бюджетного процесу, призводить до порушення економічних інтересів держави, необхідність захисту яких покладено на органи прокуратури (ч. 3 ст. 131-1 Конституції України).

У разі встановлення порушення вимог законодавства та факту бездіяльності органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, у прокурора виникає не лише право, а й обов'язок захистити такі інтереси, що у даному випадку і зроблено шляхом звернення до суду з позовом.

На переконання суду звернення прокурора до суду в даному випадку є забезпечення захисту порушених інтересів держави та здійснено в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

З огляду на викладене, твердження відповідача про відсутність у прокурора достатніх правових підстав та повноважень для звернення до суду з даним позовом спростовується викладеним вище.

Щодо суті позовних вимог, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст.185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

У цій справі сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону).

За загальним правилом договір визнається недійсним з моменту його укладення (ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України). Тому до спірних правовідносин щодо підстав недійсності додаткової угоди до договору застосовується та редакція Закону "Про публічні закупівлі", яка була чинною на момент укладення такої угоди. Тобто застосуванню підлягає Закону "Про публічні закупівлі" в редакції Закону №114-ІХ (з відповідними змінами).

Відповідно до ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

У абзаці 2 ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за п.2 ч.5 наведеної норми - у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

У п. 5.5. Договору про закупівлю встановлено, що у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому порядку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення повинна бути обґрунтована і документально підтверджена Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які Постачальннк пропонує змінити ціну товару. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки (висновку), виданої торгово-промисловою палатою України, регіональною торгово-промисловою палатою, органами державної статистики, ДП «Держзовнішінформ», біржами та іншими уповноваженими органами та організаціями. Згідно із ч.6 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії», Сторони також можуть використовувати інформацію з вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку.

Таким чином, відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни товару та для застосування п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).

Суд встановив, що станом на момент підписання Договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог ч.3 ст.180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Необхідність укладення оспорюваних Додаткових угод до Договору обґрунтована відповідачем коливанням ціни на ринку електричної енергії.

Судом встановлено, що підставою укладення Додаткової угоди № б/н від 01.09.2021 слугував експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати від 19.10.2021 №В-541.

Підставою укладення Додаткової угоди № б/н від 01.10.2021 слугував експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати від 19.10.2021 №В-563.

Укладенню Додаткової угоди № б/н від 01.10.2021 передував лист відповідача в якому зазначено про зростання цін електричної енергії на ринку України та необхідність приведення цін до ринкової. Підставою укладення зазначеної Додаткової угоди слугував експертний висновок Вінницької торгово-промислової палати України від 09.11.2021 №В-596.

Проте, зазначені висновки не містять інформацію про динаміку цін на вказаний товар, оскільки не містять інформації про рівень цін за попередні періоди (дні, місяці, роки).

Суд зазначає, що у вказаних експертних висновках інформація про динаміку ціни електричної енергії відсутня, оскільки не має інформації про рівень цін за попередні періоди (місяці, роки), а лише зазначено середньозважені ціни за період І декада вересня - І декада жовтня 2021. Крім того, ці висновки носять довідково-інформаційний характер, не враховують умов договору, термінів поставки та оплати.

Відповідач не надав суду жодного доказу щодо розміру ринкової ціни електричної енергії на дату укладення договору, що нівелює його посилання на значне збільшення такої ціни.

Отже, вищевказані документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у ньому відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв'язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Таким чином, необхідність внесення зазначеної зміни ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

Суд також зважає, що укладення Додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (ч.4 ст.36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.08.2021 у справі № 912/994/20 з подібних правовідносин виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (п. 57 постанови).

Також суд звертає увагу на те, що оспорюваними додатковими угодами загальне збільшення ціни за одиницю електричної енергії склало з 1,824 грн. до 5,28 грн. за 1 кВт/год., тобто на 3,456 грн.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 (до якої зупинявся розгляд даної справи) дійшла висновку, що відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що при укладенні між Відділом освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради та ТОВ «Енера Вінниця» Додаткових угод №№ б/н та дати, від 01.08.2021, від 01.09.2024, від 01.10.2024, від 01.11.2021, від 01.12.2021 до Договору № ЧЧ-132300 від 27.07.2021, сторони не дотримали вимоги п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови договору, при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни електричної енергії в період виконання умов договору та ціна за одиницю товару була збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. Сторонами Договору не підтверджено належними доказами коливання ціни електричної енергії і під час розгляду цієї справи.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст.20 Господарського кодексу України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

За приписами ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У той же час, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Враховуючи те, що Додаткові угоди №№ б/н та дати, від 01,08,2021, від 01.09.2024, від 01.10.2024, від 01.11.2021, від 01.12.2021 до Договору № ЧЧ-132300 від 27.07.2021 укладені з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання вказаних додаткових угод недійсними на підставі ч. 1 ст. 203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України.

Висновок про визнання додаткових угод недійсними, щодо необґрунтованого збільшення ціни в період виконання умов договору про публічні закупівлі, викладено в постанові Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22.

Викладене вище спростовує твердження відповідача що обрання прокурором та позивачем такого способу захисту, як визнання Додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЧЧ-132300 від 27.07.2021 недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Що стосується позовної вимоги в частині стягнення з відповідача надмірно сплачених за Договором № ЧЧ-132300 від 27.07.2021 грошових коштів у розмірі 138 185,15 грн, внаслідок укладення Додаткових угод № б/н та дати, № б/н від 01,08,2021, № б/н від 01.09.2024, № б/н від 01.10.2024, № б/н від 01.11.2021, № б/н від 01.12.2021 до Договору ЧЧ-132300 від 27.07.2021, суд керується таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 Цивільного кодексу України).

Враховуючи відповідні приписи законодавства, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача всього, що було отримано за додатковими угодами, які були визнані судом недійсними, а при проведенні відповідних розрахунків повинні братися ціни, встановлені сторонами в основному договорі.

Обставина визнання додаткових угод недійсними означає, що зобов'язання сторін регулюються договором, а отже вартість 1 кВт*год становить 1,824 грн з ПДВ.

Як було зазначено судом, за спірний період відповідачем було поставлено 142 115 кВт/год електричної енергії, вартість якої з урахуванням положень договору мала становити 259 217,76 грн, при цьому відповідачем було сплачено 397 402,91 грн.

Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (ч.3 ст. 1212 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначав, що ст.1212 ЦК регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Системний аналіз положень статей 11, 177, 202, 1212 ЦК дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Схожі за змістом висновки наведені Верховним Судом також у постанові від 25.08.2022 у справі № 903/357/21.

Таким чином, внаслідок визнання недійсними додаткових угод, підстава для оплати електричної енергії за більшою ціною, ніж обумовлена договором, відсутня, а отже це покладає на відповідача обов'язок з повернення позивачу грошових коштів у сумі 138 185,15 грн як безпідставно набутого майна, з огляду на що вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Суд приймає до уваги, що 17.10.2019р. набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву ст.79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, чим в господарський процес фактично впроваджено стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997р. наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Варто відзначити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі "Дж.К. та Інші проти Швеції" ("J.K. and Others v. Sweden") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007р. у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст.86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.

У п.п.1-3 ч.1 ст.237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суддів зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "Dombo V. v. The Netherlands").

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають до часткового задоволення.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному об'ємі, витрати по сплаті судового збору у сумі 23 192,00 грн покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь Вінницької обласної прокуратури.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 226, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду № б/н від без дати до Договору № ЧЧ-132300 від 27.07.2021 про постачання електричної енергії, укладеного між Відділом освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради та ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ".

3. Визнати недійсною Додаткову угоду № б/н від 01.08.2021 до Договору № ЧЧ-132300 від 27.07.2021 про постачання електричної енергії, укладеного між Відділом освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради та ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ".

4. Визнати недійсною Додаткову угоду № б/н від 01.09.2021 до Договору № ЧЧ-132300 від 27.07.2021 про постачання електричної енергії, укладеного між Відділом освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради та ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ".

5. Визнати недійсною Додаткову угоду № б/н від 01.10.2021 до Договору № ЧЧ-132300 від 27.07.2021 про постачання електричної енергії, укладеного між Відділом освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради та ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ".

6. Визнати недійсною Додаткову угоду № б/н від 01.10.2021 до Договору № ЧЧ-132300 від 27.07.2021 про постачання електричної енергії, укладеного між Відділом освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради та ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ".

7. Визнати недійсною Додаткову угоду № б/н від 01.11.2021 до Договору № ЧЧ-132300 від 27.07.2021 про постачання електричної енергії, укладеного між Відділом освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради та ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ".

8. Визнати недійсною Додаткову угоду № б/н від 01.12.2021 до Договору № ЧЧ-132300 від 27.07.2021 про постачання електричної енергії, укладеного між Відділом освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради та ТОВ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ".

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037; ЄДРПОУ 41835359) на користь Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради (вул. Центральна, буд. 131, с. Ольгопіль, Гайсинський район, Вінницька область, 24830; ЄДРПОУ 44072142) безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 138 185 грн 15 коп.

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037; ЄДРПОУ 41835359) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 02909909, рахунок UA 568201720343110002000003988, МФО 820172) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 23 192 грн 00 коп.

11. Примірник рішення направити Гайсинській окружній прокуратурі, Вінницькій обласній прокуратурі, Управлінню Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області та Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" - до електронних кабінетів в ЄСІТС, позивачу 2 - рекомендованим листом. Додатково примірник рішення надіслати на відому суду адреcу електронної пошти: Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради - olgopol_osvita@ukr.net.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 18 липня 2024 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Відділу освіти, сім'ї, молоді, спорту, культури і туризму Ольгопільської сільської ради (вул. Центральна, буд. 131, с. Ольгопіль, Гайсинський район, Вінницька область, 24830)

Попередній документ

120484266

Наступний документ

120484268

Інформація про рішення:

№ рішення:	120484267
№ справи:	902/1001/23
Дата рішення:	08.07.2024
Дата публікації:	22.07.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Вінницької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (08.07.2024)
Дата надходження:	28.07.2023
Предмет позову:	про визнання договорів недійсними та повернення 117016,52 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

19.09.2023 11:00	Господарський суд Вінницької області
12.10.2023 11:00	Господарський суд Вінницької області
16.11.2023 11:30	Господарський суд Вінницької області
21.11.2023 10:00	Господарський суд Вінницької області
26.03.2024 10:30	Господарський суд Вінницької області
16.04.2024 12:00	Господарський суд Вінницької області
07.05.2024 12:00	Господарський суд Вінницької області
13.06.2024 12:00	Господарський суд Вінницької області
02.07.2024 12:00	Господарський суд Вінницької області
05.07.2024 09:30	Господарський суд Вінницької області