Справа № 939/1708/24
Іменем України
18 липня 2024 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в селищі Бородянці Бучанського району Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111050000915 від 25 березня 2024 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Бородянка Бородянського району Київської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований і проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
У лютому 2023 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, в селищі Бородянка Бучанського району Київської області, під час дії в Україні воєнного стану, який введено Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» і дію якого надалі продовжено, ОСОБА_4 , перебуваючи в підвалі пошкодженого будинку по АДРЕСА_2 , побачив промислово виготовлену гранату РГО без запалу, яка є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, промислово виготовлений ударно-дистанційний запал УЗД, який відноситься до засобів детонування, є вибуховим пристроєм промислового виготовлення і бойовим припасом, два уніфіковані запали УЗРГМ (УЗРГМ-2), які належать до категорії вибухових пристроїв, а також корпус осколкової наступальної гранати РГД-5 і корпус осколкової оборонної гранати Ф-1, які є конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини та належать до категорії вибухових речовин, і реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв, шляхом знахідки незаконно придбав промислово виготовлену гранату РГО без запалу, промислово виготовлений ударно-дистанційний запал УЗД, два уніфіковані запали УЗРГМ (УЗРГМ-2), корпус осколкової наступальної гранати РГД-5 і корпус осколкової оборонної гранати Ф-1 та розпочав їх зберігання без передбаченого законом дозволу.
Надалі, ОСОБА_4 , зберігаючи промислово виготовлену гранату РГО без запалу, промислово виготовлений ударно-дистанційний запал УЗД, два уніфіковані запали УЗРГМ (УЗРГМ-2), корпус осколкової наступальної гранати РГД-5 і корпус осколкової оборонної гранати Ф-1 при собі, переніс їх до лісової смуги в АДРЕСА_1 , де сховав в обраному місці та продовжив зберігати без передбаченого законом дозволу.
У січні 2024 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_4 переніс вказані промислово виготовлену гранату РГО без запалу, промислово виготовлений ударно-дистанційний запал УЗД, два уніфіковані запали УЗРГМ (УЗРГМ-2), корпус осколкової наступальної гранати РГД-5 і корпус осколкової оборонної гранати Ф-1 до місця свого проживання - домоволодіння АДРЕСА_1 , де заховав в обраному місці, продовжуючи зберігати без передбаченого законом дозволу.
В подальшому, 18 квітня 2024 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, у с. Пилиповичі Бучанського району Київської області, ОСОБА_4 , перебуваючи на території домоволодіння за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, збув без передбаченого законом дозволу, а саме продав за 500 гривень ОСОБА_6 (особі, дійсні анкетні дані якої змінено відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») промислово виготовлену гранату РГО без запалу, яка є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, та ударно-дистанційний запал УЗД, який відноситься до засобів детонування, є вибуховим пристроєм промислового виготовлення і бойовим припасом, які ОСОБА_6 того ж дня видав працівникам поліції.
Крім того, 30 квітня 2024 року, приблизно о 17 годині 40 хвилин, у с. Пилиповичі Бучанського району Київської області, ОСОБА_4 , перебуваючи на території домоволодіння за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, повторно збув без передбаченого законом дозволу, а саме продав за 1 000 гривень ОСОБА_6 (особі, дійсні анкетні дані якої змінено відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») два уніфіковані запали УЗРГМ (УЗРГМ-2), які належать до категорії вибухових пристроїв, а також корпус осколкової наступальної гранати РГД-5 і корпус осколкової оборонної гранати Ф-1, які є конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини та належать до категорії вибухових речовин, які ОСОБА_6 того ж дня видав працівникам поліції.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному і підтвердив викладене. Суду, зокрема, пояснив, що в лютому 2023 року він, перебуваючи в підвалі зруйнованого будинку по АДРЕСА_3 , знайшов бойові приписи, вибухові речовини та пристрої, що вказані в обвинувальному акті, які він забрав і сховав у лісі в АДРЕСА_1 . Потім, у січні 2024 року, знайдені ним бойові припаси, він переніс до місця свого проживання у АДРЕСА_1 . 18 квітня 2024 року та 30 квітня 2024 року, він, перебуваючи за місцем свого проживання, продав ОСОБА_6 вказані в обвинувальному акті бойові приписи, вибухові речовини та пристрої, за 500 грн та 1 000 грн відповідно. Зазначив, що придбав вказані бойові припаси на всяк випадок, проте після того як його бабуся захворіла, з якою він проживає разом та за якою здійснює догляд, оскільки остання 1942 року народження, він вирішив продати вказане майно для того, щоб купити бабусі ліки. Вважає, що вчинив неправильно, розкаюється у вчиненому.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення і ніким не оспорюються.
У зв'язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини, за згодою учасників судового провадження, дослідження інших доказів визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
За результатами судового розгляду суд вважає, що винуватістьОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.
Кримінально протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, характеризується негативно, постійної роботи не має, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває.
Як обставину, що пом'якшує покарання, суд враховує щире каяття обвинуваченогоОСОБА_4 .
Як обставину, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану та вчинення злочину особою повторно.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі.
До строку покарання обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно зарахувати попереднє ув'язнення з 30 квітня 2024 року до 02 травня 2024 року.
Водночас, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, обставини його здійснення, приймаючи до уваги щире каяття обвинуваченогоОСОБА_4 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки.
На переконання суду визначене обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції частини статті та з призначенням максимального іспитового строку, передбаченого ст. 75 КК України стане достатнім для виправлення, попередження вчинення нових злочинів, та відповідатиме меті покарання, гуманності і справедливості.
Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь держави на відшкодування процесуальних витрат вартість проведення судових вибухо-технічних експертиз у сумі 7 572 гривні 80 копійок.
Арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 травня 2024 року, необхідно скасувати.
Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази: - грошові купюри номіналом по 200 гривень № АЕ 8025753, № ВЄ 5205768, № ВЖ 7821493, № ГЗ 2182763, № ЄИ 4163794, що зберігаються у камері зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київські області, необхідно залишити Бучанському РУП ГУНП в Київські області; - два уніфіковані запали УЗРГМ (УЗРГМ-2), які запаковані до спецпакету № 5840403, корпус осколкової наступальної гранати РГД-5, корпус осколкової оборонної гранати Ф-1, які запаковані до спецпакету № 5840402, що зберігаються у камері зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київські області, необхідно знищити; - мобільний телефон Redmi 4x з сім-картою НОМЕР_1 , що зберігається у камері зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київські області, необхідно повернути ОСОБА_4 .
Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
До строку покарання ОСОБА_4 зарахувати попереднє ув'язнення з 30 квітня 2024 року до 02 травня 2024 року.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави на відшкодування процесуальних витрат вартість проведення судових вибухо-технічних експертиз у сумі 7 572 (сім тисяч п'ятсот сімдесят дві) гривні 80 копійок.
Арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 травня 2024 року, скасувати.
Речові докази:
грошові купюри номіналом по 200 гривень № АЕ 8025753, № ВЄ 5205768, № ВЖ 7821493, № ГЗ 2182763, № ЄИ 4163794, що зберігаються у камері зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київські області, залишити Бучанському РУП ГУНП в Київські області;
два уніфіковані запали УЗРГМ (УЗРГМ-2), які запаковані до спецпакету № 5840403, корпус осколкової наступальної гранати РГД-5, корпус осколкової оборонної гранати Ф-1, які запаковані до спецпакету № 5840402, що зберігаються у камері зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київські області, знищити;
- мобільний телефон Redmi 4x з сім-картою НОМЕР_1 , що зберігається у камері зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київські області, повернути ОСОБА_4 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_7