Справа № 296/1252/24
2/296/1582/24
16 травня 2024 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., за участю секретаря судового засідання Сороки І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська 88» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
1.1. 09.02.2024 ОСББ «Київська 88» звернулося до Корольовського районного суду міста Житомира із позовом до ОСОБА_1 , в якому просило: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Київська 88» заборгованість по членському внеску на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 травня 2021 року по 31 січня 2024 року в сумі 31007,68 грн.
1.2. Позов обґрунтовувався тим, що відповідач є власницею нежитлового приміщення загальною площею 130, 3 кв.м. у будинку по АДРЕСА_1 , утримувачем якого є Об'єднання. Рішенням загальних зборів співвласників будинків від 20.05.2021 встановлено розмір внесків на утримання спільного майна в сумі 5 грн на 1 кв.м. Рішенням загальних зборів співвласників будинків від 31.07.2023 встановлено розмір внесків на утримання спільного майна в сумі 6 грн на 1 кв.м. Посилаючись на те, що у період з 01 травня 2021 року по 31 січня 2024 року відповідач не сплачувала внески на утримання спільного майна, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 31007,68 грн, у зв"язку з чим Об'єднання звернулось до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. 04.03.2024 ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира відкрито провадження у цивільній справі №296/1252/24 розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
2.2. В судове засідання 16.05.2024 представник позивача через підсистему «Електронний Суд» направила клопотання, в якому просила розгляд справи проводити за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
2.3. Відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення судової повістки, ухвали суду від 01.03.2024 та матеріалів позовної заяви рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зазначену в позовній заяві, який повернуто до суду із відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
2.4. У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
2.5. Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, відсутність відзиву на позов, письмову згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд вирішив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
3.1. Об'єднання є утримувачем житлового будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією статуту ОСББ «Київська 88» (а.с.25-31).
3.2. 16.05.2021 зборами співвласників будинку АДРЕСА_2 вирішено затвердити кошторис доходів та витрат в 2021 році, а саме: у розмірі 5,00 грн. за 1 кв. м. В тому числі створити щомісячний ремонтний фонд в розмірі 0,0652 за 1 кв.м. та резервний фонд в розмірі 0,0652 грн. за кв.м. Було затверджено, що внески співвласників сплачуються до 29 числа наступного місяця, що стверджується копією протоколу зборів від 20.05.2024 (а.с.14-16).
3.3. 16.07.2021 зборами співвласників будинку АДРЕСА_2 вирішено затвердити кошторис на 2023-2024 роки у розмірі 6,00 грн. за 1 кв. м. В тому числі створити щомісячний ремонтний фонд в розмірі 0,0652 за 1 кв.м. та резервний фонд в розмірі 0,0652 грн. за кв.м. з 01.08.2023, що стверджується копією протоколу зборів №4 від 31.07.2023 (а.с.17-20).
3.4. 16.02.2022 за ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстроване нежитлове приміщення загальною площею 130,3 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №365207682 від 09.02.2024 (а.с.21-23).
3.5. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 було направлено відповідну претензії від 17 серпня 2023 року та від 14 листопада 2023, які були залишені Відповідачем без відповіді, а борг без оплати, що підтверджується копіями претензій №23 від 17.08.2023, №43 від 14.11.2023 та копіями актів звіряння взаємних розрахунків за періоди 01.01.2021 - 31.10.2023, 01.06.2023 - 31.07.2023 (а.с.8-13).
3.6. Відповідно до розрахунку Об'єднання вбачається, що заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території власниці нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 становить 31007,68 грн., з яких 22281,30 грн. - заборгованість по членським внескам; 867,23 грн. - 3 % річних; 7859,15 грн. - інфляційних втрат.
IV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
4.1. За змістом статті 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон № 2866-III) співвласник зобов'язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
4.2. Згідно із статтею 16 Закону № 2866-III об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
4.3. Відповідно до статті 17 Закону № 2866-III для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів; звертатися до суду в разі відмови співвласника своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі.
4.4. Частиною другою, третьою статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
4.5. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ
5.1. Встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу сплати витрат на управління багатоквартирним будинком, що перебуває у спільній власності.
5.2. З матеріалів справи вбачається, що Об'єднання є утримувачем житлового будинку по АДРЕСА_1 , в якому відповідачка є власницею нежитлового приміщення загальною площею 130,3 кв.м., у зв'язку з чим остання несе обов'язок зі своєчасної і повної сплати внесків на утримання спільного майна.
5.3. Відповідно до наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованості по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території власниці нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 за період з 01 травня 2021 року по 31 січня 2024 становить 31 007,68 грн., з яких 22281,30 грн. - заборгованість по членським внескам; 867,23 грн. - 3 % річних; 7859,15 грн. - інфляційних втрат.
5.4. За вказаних обставин, враховуючи невиконання відповідачкою як власницею нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , що перебуває на балансі Об'єднання, свого обов'язку із своєчасної і повної оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за вказаною адресою, що перебуває у спільній власності, за період з 01 травня 2021 року по 31 січня 2024, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості у розмірі 31 007,68 гривень.
VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
(а) Щодо витрат зі сплати судового збору
6.1. За правилами частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 гривень.
б) Щодо витрати на правничу допомогу
6.2. Також позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 5 500 гривень, на підтвердження чого надав: копію договору про надання правової допомоги від 05 лютого 2024 року, копію акту наданих послуг від 09 листопада 2024 року, копію рахунку на оплату №04/02 від 05 лютого 2024 року, копію платіжне доручення про оплату правової/правничої допомоги від 02.02.2024.
6.3. Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
6.4. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19 вказано, що: 1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України; 3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат. При цьому, договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов'язаними з розглядом конкретної судової справи.
6.5. Системний аналіз норм ст. 137, 141 ЦПК дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
6.6. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
6.7. Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
6.8. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
6.9. Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18.
6.10. Крім того, суд враховує правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
В постанові Верховного Суду від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18, вказано, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг
6.11. Оцінюючи співмірність розміру витрат, понесених на правову допомогу, судом враховується, що ця справа в силу частини четвертої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України є справою незначної складності, що зумовило її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, предметом спору є стягнення заборгованості, ціна позову становить 31 007,68 грн.
6.12. З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500 гривень є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу слід задовольнити частково у сумі 3 000 гривень.
Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 280-283, 288, 289 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,
1. Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська 88» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська 88» заборгованість по членському внеску на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 травня 2021 року по 31 січня 2024 року у розмірі 31 007 (тридцять одна тисяча сім) гривень 68 копійок, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач:
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 88"
місцезнаходження за адресою:
10012, м. Житомир, вул. Київська, 88
ЄДРПОУ 44090397
Відповідач:
ОСОБА_1 ,
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_4
РНОКПП невідомий
Головуючий суддя Олена РОЖКОВА