Справа № 278/3653/24
19 липня 2024 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державного підприємства «Сетам» про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння, -
Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 01.07.2024 року справу розподіллено судді Дубовік О. М.
Ухвалою суду від 08.07.2024 року залишено без руху позовну заяву, надавши позивачу строк для усунення її недоліків тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
19.07.2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Дубовік О. М., мотивоване тим, що суддя Дубовік О. М. вже приймала участь у розгляді справ щодо правовідносин в яких брали участь учасники даної справи, зокрема, у справах № 278/3797/21 та № 278/3176/19.
Відтак вважає, що у цього складу суду вже є сформована позиція щодо даних правовідносин.
Окрім того, зазначає, що йому особисто достеменно відомо, що чоловік судді Дубовік О. М. перебуває у дружніх стосунках з відповідачем у справі.
Відтак, посилаючись на вимоги ст. 36 ЦПК України просить відвести суддю Дубовік О. М. від розгляду даної справи, оскільки виникли сумніви в її неупередженості та об'єктивності.
Розглянувши клопотання про відвід, дослідивши матеріали справи, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
У даному випадку причини, з яких позивач просить відвести головуючого від розгляду справи, не підпадають під випадки, передбачені у ч. 1 ст. 36 ЦПК України, коли суддя підлягає відводу.
Більш того, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак суд вважає занеобхідне зауважити позивачу, що його посилання на факти розгляду суддею Дубовік О.М. справ № 278/3797/21 та № 278/3176/19 не є підставою для задоволення відводу з огляду на позицію ч. 4 ст. 36 ЦПК України.
За таких обставин об'єктивний критерій для відводу головуючого від розгляду справи відсутній.
Водночас, суд не може не врахувати вищевикладені висновки Великої Палати Верховного Суду щодо суб'єктивного критерія відводу судді, викладені у справі №908/137/18.
Крім того, згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, існування безсторонності повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Відповідно до Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Самовідвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією №2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
У рішенні в справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 28 жовтня 1998 року Європейський суд з прав людини зазначив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
На переконання суду, подальший розгляд даної справи в тому ж складі суду може сприйматися стороною як порушення закріпленого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, права на справедливий розгляд її справи незалежним і безстороннім судом.
За таких обставин, аби уникнути будь-яких сумнівів в об'єктивності судді Дубовік О. М. під час розгляду даної справи, суд вважає, що доцільним буде відвести головуючого суддю, виходячи з положень ст. 3 Європейського статуту судді, яка передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений.
Частиною першою статті 41 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 36, 39, 41 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільний справі за позовною заявою останнього до ОСОБА_2 , Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державного підприємства «Сетам» про визнання електронних торгів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.
Відвести головуючого суддю Дубовік Ольгу Миколаївну від розгляду даної цивільної справи.
Передати справу до загального відділу Житомирського районного суду Житомирської області для визначення іншого судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 41 ЦПК України.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає, однак заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на кінцеве рішення суду по даній справі.
Суддя О. М. Дубовік